Рішення № 97208632, 21.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2021 року м. Ужгород№ 260/219/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Колотуха І.О.;

представника відповідача - Сатмарі Н.М.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88000) про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання закрити Поземельну книгу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання закрити Поземельну книгу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року по справі № 305/1030/18 - скасовано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020. 25.11.2020 року державним реєстратором припинено право власності на вказану земельну ділянку в державному реєстрі речових прав. Позивач звернувся до відповідача з проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020, однак отримав відмову, з огляду на те, що таке скасування можливе тільки у зв`язку з набуттям рішенням суду з аналогічною вимогою законної сили. З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року по справі № 305/1030/18 не передбачено скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020, а тому у відповідача були відсутні підстави для скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, наголошуючи на тому, що відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений законодавством.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року по справі № 305/1030/18 скасовано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020 (а.с. 6-15).

25.11.2020 року державним реєстратором припинено право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020 в державному реєстрі речових прав, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 5).

З огляду на вище викладене, позивач звернувся до відповідача із заявою від 14.12.2020 року щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020.

Однак, згідно листа від 22.12.2020 р. позивачеві було відмовлено у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020, мотивуючи тим, що таке скасування можливе тільки на підставі рішення суду про скасування такої реєстрації. Зокрема, згідно листа від 22.12.2020 р. відповідача вказав, що згідно постанови Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, постанови Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року по справі № 305/1030/18 - судами ухвалювалися рішення по суті заявлених вимог, серед яких скасування державної реєстрації земельної ділянки не було предметом розгляду (а.с. 16).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно ч. 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

поділу або об`єднання земельних ділянок;

скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до п.п. 49-51, п. 60 постанови КМУ від 17.10.2012 р. за 1051 поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.

Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05.12.2019 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою реєстрації прав є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Закон України «Про Державний земельний кадастр» установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно п. 114 "Порядку ведення державного земельного кадастру" від 17 жовтня 2012 р. № 1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

У зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням по справі №305/1030/18, згідно якого правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку визнані недійсними, а речове право скасоване, відтак наявність державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020 у Державному земельному кадастрі порушує права позивача.

Статтею 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» закріплено основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Виконання судового рішення с невід`ємною складовою права кожної особи на судовий захист.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 року по справі № №826/14200/17 висловив правову позицію, вказавши на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про те, що судове рішення є самостійною підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки і відсутність цієї підстави в переліку підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, передбачених законом, не відміняє обов`язковості виконання судового рішення.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1816,00 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 39766716) про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання закрити Поземельну книгу - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020 та її кадастровий номер 2123610100:28:002:0020.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2123610100:28:002:0020

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень) грн.

5. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 26.05.2021 року.