Рішення № 97208316, 27.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/109/21

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 170000,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначає, що вказаний штраф був застосований до відповідача за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області № 30 від 12 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 12 січня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач за первісним позовом до суду відзив на позовну заяву не подав.

01 лютого 2021 року до суду надійшов зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про скасування постанови від 12 жовтня 2020 року № 30.

В обгрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом вказує, що оскільки не являється розповсюджувачем або суб`єктом господарювання стосовно об`єкта перевірки, тому відсутні підстави для накладення на нього штрафу у розмірі 170000,00 грн. Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби" встановлено заборону проведення органами державного нагляду планових заходів із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності.

Ухвалою суду від 02 лютого 2021 року вимоги за зустрічним позовом було об`єднано в одне провадження з первісним позовом, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 18 лютого 2021 року.

18 лютого 2021 року підготовче засідання не відбулося у зв`язку з неявкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Наступне засідання призначено на 25 лютого 2021 року.

25 лютого 2021 року підготовче засідання не відбулося у зв`язку з неявкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Наступне засідання призначено на 16 березня 2021 року.

16 березня 2021 року підготовче засідання не відбулося у зв`язку з поданням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заяви про відкладення розгляду справи. Наступне засідання призначено на 01 квітня 2021 року.

01 квітня 2021 року підготовче засідання відкладено на 08 квітня 2021 року у зв`язку з прибуттям до суду неналежного представника первісного позивача.

08 квітня 2021 року суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 квітня 2021 року.

22 квітня 2021 року справа в судовому засіданні не слухалася у зв`язку з відпусткою судді. Наступне засідання призначено на 13 травня 2021 року.

13 травня 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18 травня 2021 року.

18 травня 2021 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області у судовому засіданні підтримав вимоги первісного позову і просив у задоволенні зустрічного позову відмовити з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що твердження ФОП ОСОБА_1 про те, що він не здійснює діяльність за адресою перевірки, не є уповноваженою особою стосовно предмета перевірки, спростовуються матеріалами відеофіксації. Постанова про накладення штрафу була прийнята у повній відповідності до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" і направлена первісному відповідачу. Крім того, заборона на проведення перевірок не стосується здійснення державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

Представник ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні просив у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити. Вказав, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює підприємницьку діяльність у магазині за адресою: АДРЕСА_1 , отже до нього протиправно застосовано штраф за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що на підставі наказу № 2126-0Д від 05 жовтня 2020 року і направлення № 289 від 05 жовтня 2020 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області 06 жовтня 2020 року здійснено спробу провести перевірку характеристик продукції (електричне та електронне обладнання, у тому числі низьковольтне) за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіряючі до перевірки ОСОБА_1 допущені не були, про що 06 жовтня 2020 року складено акт перевірки характеристик продукції № 032 і протокол № 014.

На підставі вказаного акта і протоколу, 12 жовтня 2020 року Головним управління Держпродспоживслужби в Житомирській області прийнято постанову № 30 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 170000,00 грн. штрафу за порушення вимог пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначає Закон України від 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою, другою статті 10 Закону № 2735, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (частина п`ята статті 10 Закону № 2735).

Пунктами 4, 11 частини першої статті 11 Закону № 2735 встановлено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2735, заходами ринкового нагляду є: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно з статтею 23 Закону № 2735, під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Відповідно до статті 23-1 Закону № 2735, для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

У направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).

Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт.

Згідно з статтею 24 Закону № 2735, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:

1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), об`єднань суб`єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:

він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;

продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI, до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 6 вказаної статті Закону, відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Із змісту наведених правових норм слідує, що за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу.

Основним доводом в обгрунтування протиправності постанови № 30 від 12 жовтня 2020 року ФОП ОСОБА_1 є те, що він не здійснює підприємницьку діяльність в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , не є розповсюджувачем або суб`єктом господарювання стосовно об`єкта перевірки, відтак штраф у розмірі 170000, 00 грн. застосовано безпідставно.

У судовому засіданні було досліджено копію відеозапису планової перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний запис підтверджує, що при виході на перевірку перевіряючі представилися, пред`явили службові посвідчення, вручили ФОП ОСОБА_1 примірник направлення на перевірку. ФОП ОСОБА_1 в свою чергу вказав, що саме він є власником торгової точки за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення він орендує для здійснення підприємницької діяльності.

Досліджений відеозапис спростовує доводи позивача за зустрічним позовом про те, що він повідомляв перевіряючих про відсутність у нього повноважень вчиняти будь-які дії з товаром і допускати до перевірки. Навпаки, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 представлявся власником магазину за вказаною адресою, жодної інформації про інших власників не надавав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області під час намагання здійснити захід державного нагляду пред`явили ФОП ОСОБА_1 усі необхідні документи, а тому він був зобов`язаний допустити перевіряючих до проведення перевірки.

Безпідставне недопущення до перевірки суд розцінює як створення перешкод службовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області у проведенні перевірки, відтак, постанова від 12 жовтня 2020 року №30 про накладення штрафу у розмірі 170000,00 грн. є обгрунтованою та законною.

Суд критично ставиться до тверджень ФОП ОСОБА_1 про те, що у направленні на проведення перевірки не вказано, перевірку якого саме суб`єкта підприємницької діяльності воно стосується, оскільки норми статті 23-1 Закону № 2735 не містять таких вимог ні до наказу про призначення перевірки, ні до направлення на її проведення.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Щодо доводів ФОП ОСОБА_1 про існування заборони на проведення перевірок під час дії карантину, суд зазначає, що згідно з частиною 4 пункту 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-ІХ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також, пунктом третім розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 17 березня 2020 року № 533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), але не раніше 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю): за діяльністю суб`єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику; у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 2 Закону №877 визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частина 2 цієї статті визначає, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.

Тобто, положення Закону №877 не поширюється на правовідносини щодо здійснення державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

З аналізу зазначених норм законодавства, суд приходить до висновку, що заборона на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановлена Законами № 533 та № 530-ІХ, не поширюється на перевірки в сфері державного ринкового нагляду і контроль нехарчової продукції.

На підставі зазначеного, твердження позивача про незаконність проведення відповідачем перевірки суд вважає безпідставними.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (вул. Гагаріна, 55, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 40346926) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України (одержувач – Житомирська міська отг, код ЄДРПОУ 38035726, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), UA228999980313090106000006797, код платежу 21081100) штраф у сумі 170000, 00 грн., застосований на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області № 30 від 12 жовтня 2020 року.

У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов