Рішення № 97208309, 26.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/8872/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) за період з 01.07.2014 по 02.08.2014;

- зобов`язати відповідача провести їй нарахування та виплату за період з 01.07.2014 по 02.08.2014 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону №796-XII, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачену ст. 51 Закону №796-XII, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік", щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, а також просить застосувати наслідки пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду.

З цього приводу суд зазначає, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 позовна заява вже поверталась позивачу внаслідок неусунення її недоліків шляхом наведення поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 вказану ухвалу суду першої інстанції було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції вважав безпідставними висновки суду першої інстанції про порушення позивачем строків на звернення з позовом до суду.

Відтак, щодо питання дотримання позивачем процесуальних строків прийнята постанова суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 262-263 КАС України, позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов такого висновку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач є непрацюючою особою, отримує пенсію за віком, а також є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення, проживає в населеному пункті - с. Селець, Народицький район, Житомирська область, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесений до зони безумовного (обов`язкового) відселення, та перебуває на обліку у відповідача.

Позивач зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про нарахування та виплату їй пенсії за період з 01.07.2014 по 02.08.2014 у розмірі, встановленому ст.ст. 39 та 51 Закону №796-XII.

Відповідач за результатами розгляду заяви листом повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії за період з 01.07.2014 по 02.08.2014 з огляду на те, що підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, до 01.01.2015 встановлювалось відповідно до ст. 39 Закону №796-XII. З 01.01.2015 Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VII ст. 39 Закону №796-XII вилучено. Щомісячна додаткова пенсія позивачу виплачувалася відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210.

Суть спору між сторонами зведена виключно до розміру основної пенсії позивача та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до категорій 2, що підлягали нарахуванню та виплаті за період з 01.07.2014 по 02.08.2014.

Відповідно до статті 49 Закону Закон №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - проводиться доплата у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Така редакція статті 39 Закону №796-ХІІ була зумовлена положеннями Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 №230/96-ВР.

У подальшому законодавець Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI вносить зміни до положень статті 39 Закону №796-ХІІ, відповідно до яких такі доплати провадяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, вказані зміни положень статті 39 Закону №796-ХІІ, внесені підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008).

Тобто, з набуття чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 поновлюється редакція статті 39 Закону №796-ХІІ, відповідно до якої непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення проводиться доплата у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Суд вважає помилковими дії відповідача стосовно застосуванню у спірний період з 01.07.2014 по 02.08.2014 положень постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210.

Відповідач не врахував, що лише з 02.08.2014 норми і положення статті 39 застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 №719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 №1622-VII.

Аналогічно, відповідно до вимог статті 51 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії 2, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком.

Суд зазначає, що така редакція статті 51 Закону №796-ХІІ була зумовлена положеннями Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 01.07.1992 №2532-XII.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI були внесені зміни до положень статті 51 Закону №796-ХІІ, відповідно до яких розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 2, призначається у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, вказані зміни до положень статті 51 Закону №796-ХІІ, внесені підпунктом 13 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008).

Тобто, з набуттям чинності Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 поновлюється редакція статті 51 Закону №796-ХІІ, відповідно до якої розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 2, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Отже, з 01.07.2014 по 02.08.2014 Головне управління ПФУ у Житомирській області повинно було нараховувати та виплачувати позивачу як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, доплату до пенсії в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, проте не здійснювало таких виплат, чим проявило протиправну бездіяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.07.2014 по 02.08.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (с. Селець, Народицький район, Житомирська область) підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні безумовного (обов`язкового) відселення, передбачене ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", за період з 01.07.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.07.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.05.2021.

Суддя Н.М. Майстренко