Рішення № 97208186, 17.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. Справа№200/1058/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

за участю секретаря Нікіфорової В.В.

позивача не з`явився,

представника відповідача 1 не з`явився,

представника відповідача 2 Ноздрьова С.В.

представника відповідача 3 не з`явився,

розглянувши у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу генерального прокурора, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19 листопада 2020 року №1 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 року №1924-к про звільнення ОСОБА_1 , з посади прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області або прирівняній до неї посади в Слов`янській окружній прокуратурі, що буде створена;

- стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2020 року до моменту фактичного поновлення на посаді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 29.09.1995 року по 29.12.2020 року позивач працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах. Третьою кадровою комісією 19.11.2020 року прийняте рішення № 1 про неуспішне проходження позивачем атестації. Наказом керівника Донецької обласної прокуратури № 1924к від 24.12.2020 року позивача звільнено з посади прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Із вказаним наказом позивача ознайомлено та видано копію 29.12.2020 року, у день звільнення, у Донецькій обласній прокуратурі.

Щодо протиправності рішення Третьої кадрової комісії № 1 від 19.11.2020 року позивач зазначив наступне. Наказом Генерального прокурора України від 03.10.2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації. Відповідно до зазначеного Порядку передбачено, що атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора Вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Відповідно до п.7 - П.9 розділу I Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Натомість, в порушення зазначених вище норм Порядку № 221, кадрові комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийняли низку рішень про допуск прокурорів до повторного проходження другого етапу атестації. Також Порядком № 211 не передбачено жодних умов та вимог програмного забезпечення, яке б не уможливлювало втручання третіх осіб щодо встановлення кінцевого результату іспиту, відсутня інформація про розробника тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань і умінь у застосуванні закону та чи проходили вони апробацію та/або рецензування. Таким чином позивач вважає, що відповідачами не було забезпечено невтручання третіх осіб в програмне забезпечення першого етапу атестації, анонімності та конфіденційності. Також, без оприлюднення усього переліку питань із пройденого позивачем тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону і без пояснення на які запитання були надані невірні відповіді, за відсутності можливості перевірити закладення у програму тестування вірних відповідей, Третьою кадровою комісією було прийнято рішення про неуспішне проходження позивачем першого етапу атестації. На думку позивача, Третьою кадровою комісією надано необ`єктивну оцінку його професійної компетентності.

Щодо протиправності наказу керівника Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 року №1924-к про звільнення з посади прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури позивач зазначив наступне. Рішенням Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 1 від 19.11.2020 року, відповідно до якого позивач не успішно пройшов атестацію, оскільки набрав 57 балів, що є менше, встановленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 211, прохідного балу (70) для успішного складання іспиту. На підставі зазначеного рішення керівником Донецької обласної прокуратури було прийнято наказ № 1924к від 24.12.2020 року про звільнення позивача з посади прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Керівник Донецької обласної прокуратури при винесенні оскаржуваного наказу керувався положеннями статті 11 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 3, 6, підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», а як підставу зазначив рішення Третьої кадрової комісії № 1 від 19.11.2020 року. Як зазначено в оскаржуваному наказі, підставою для звільнення позивача з посади прокурора є пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ. Пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Також позивач зазначив, що рішення про ліквідацію або реорганізацію юридичної особи, в якій працював позивач, не приймалося. Перейменування без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи «Прокуратури Донецької області» на «Донецьку обласну прокуратуру» здійснено на підставі наказу Офісу Генерального прокурора від 3 вересня 2020 року № 410. Наказом Офісу Генерального прокурори від 08.09.2020 № 414 днем Початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року. Також, 14 вересня 2020 року за номером 100274107007001 1062 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу Прокуратуру Донецької області (код ЄДРПОУ 25707002) шляхом заміни найменування на Донецьку обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 25707002). Отже, вбачається лише здійснення перейменування однієї із складових системи прокуратури, зокрема, Прокуратури Донецької області - на Донецьку обласну прокуратуру, без процедури ліквідації чи реорганізації. Слов`янська місцева прокуратура, у Лиманському відділі у якій позивач обіймав посаду прокурора, не являється юридичною особою. На момент звільнення позивача, 29.12.2020, зміни найменувань місцевих прокуратур на «окружні» не відбулося, як і не відбулося скорочення штату прокурорів місцевої прокуратури. Також, на момент звільнення позивача атестація прокурорів місцевих прокуратур не закінчена. Отже, відсутність підстав для звільнення позивача, передбачені п. 9. Ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру, оскільки не відбулося ліквідації чи реорганізації або скорочення кількості прокурорів в органі, де позивач обіймав посаду прокурора, а саме Слов`янській місцевій прокуратурі Донецької обласної прокуратури.

З огляду на викладене, позивач вважає рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19 листопада 2020 року №1 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» та наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 року №1924-к про його звільнення, з посади прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач - Донецька обласна прокуратура, заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв виключно з дотриманням вимог спеціального законодавства у сфері проходження публічної служби прокурорами з огляду на результати іспиту, складеного позивачем під час атестації. Законодавцем чітко і однозначно визначено процедуру реформування органів прокуратури, із визначенням того які саме дії мають вчинити особи, з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, а саме успішно пройти атестацію. Юридичним фактом, що зумовив звільнення позивача, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації. Вважає, що всі мотиви позивача щодо незгоди з його звільненням ґрунтуються на незгоді із самим Законом №113-ІХ.

Рішення про неуспішне проходження позивачем атестації було ухвалене Третьою кадровою комісією Офісу Генерального прокурора з дотриманням вимог закону. 08.10.2019 року позивач особисто підписав та подав заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, яку 15.10.2020 року спрямовано до Генеральної прокуратури України. Відповідно до п.п. 4, 5 розділу ІІ Порядку № 221 передбачено, що прохідний бал для успішного складання іспиту становить 70 балів. Прокурор, який за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Однак прокурор Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 не успішно пройшов перший етап іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, набравши 57 балів (згідно з рішенням Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19.11.2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації). Саме це стало підставою видання наказу керівника Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 року №1924-к про його звільнення, з посади прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Таким чином відповідач вважає, що наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 року №1924-к про його звільнення, з посади прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» є законний та скасуванню не підлягає.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач - Офіс Генерального прокурора заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX, який набрав чинності 25.09.2019 (далі - Закон № 113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури. Зокрема, згідно з п. 6 розд. І «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, і місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». За приписами п. 7 розд. І «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Наказом Генерального прокурора України від 03.10.2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації. Пунктом 9 розділу I Порядку № 221 передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку. Згідно з п. 10 розділу I Порядку № 221 вказана заява подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України до 15.10.2019 (включно). Заява підписується прокурором особисто. Також відповідач зазначив, що вищевказані вимоги щодо порядку проходження прокурорами атестації позивачем дотримано, ним подано заяву (копія додається) у встановлений строк і за визначеною формою про переведення на посаду прокурора в місцевій прокуратурі та про намір пройти атестацію, у зв`язку з чим його допущено до її проходження. З огляду на це, останнім надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII, у відповідності до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX. Така згода є свідченням усвідомлення прокурором наслідків неуспішного проходження атестації. Жодних застережень щодо обмеження права на судовий захист ні Порядок, ні форма заяви не містять. При цьому, правом визначати процедуру атестації наділений виключно Генеральний прокурор, який в тому числі уповноважений вносити ті чи інші зміни порядку. Надання згоди на проходження процедури атестації жодним чином не може впливати на порядок проходження, оскільки суть заяви полягає у згоді/не згоді проходити атестацію, так як небажання пройти атестацію (неподання заяви) має наслідком подальше звільнення. Також відповідач зазначив, що позивачем не висловлювалась та жодним чином не повідомлялась до початку іспитів його незгода із процедурою атестації у відповідності до п. 2 розд. 5 Порядку № 221, якою регламентована можливість подачі зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації.

Відповідно до п.п. 4, 5 розділу ІІ Порядку № 221 передбачено, що прохідний бал для успішного складання іспиту становить 70 балів. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) позивач відповідно до додатку 2 протоколу № 2 Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 15.10.2020 року набрав 57 балів, що є менше прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, і його не допущено до проходження наступного етапу атестації. Ці результати відображені у відповідній відомості, про що ОСОБА_1 ознайомлений шляхом поставлення особистого підпису. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону,відповідності здійснювати повноваження прокурора не зазначено. Відомість підписана головою та секретарем кадрової комісії. Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що Третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), керуючись п. 6 розд. І, п. 5 розділ. ІІ Порядку № 221, обґрунтовано прийняте рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.

Юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», у даному випадку є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Отже позивача було звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» в порядку передбаченому п. 19 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України № 113-ІХ, тобто у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації. Закон України № 113-ІХ є спеціальний та має застосуватись імперативно, а саме: прокурори можуть бути переведені на посаду в місцеву прокуратуру лише у разі успішного проходження ними атестації передбаченої розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України № 113-ІХ.

Ухвалою суду від 02 лютого 2021 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 01 березня 2021 року, позов прийнятий до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Встановлений строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими вони обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Зобов`язано Третю кадрову комісію Офісу Генерального прокурора, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, представити суду належним чином завірені копії матеріалів щодо проходження позивачем атестації. Зобов`язано Донецьку обласну прокуратуру протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, представити суду довідку про розмір середньоденного та середньомісячного заробітку позивача.

Ухвалою суду від 30 березня 2021 року заяву Донецької обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, підготовче засідання призначене на 13 квітня 2021 року. Повторно зобов`язано Третю кадрову комісію Офісу Генерального прокурора, у строк до 13 квітня 2021 року, представити суду належним чином завірені копії матеріалів щодо проходження позивачем атестації. Також повторно зобов`язано Донецьку обласну прокуратуру, у строк до 13 квітня 2021 року, представити суду довідку про розмір середньоденного та середньомісячного заробітку позивача.

Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили Рішення Конституційного Суду України у справі № 3/116(20). Підготовче засідання у справі відкладено на 20 квітня 2021 року.

20 квітня 2021 року підготовче засіданні відкладено на 27 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 17 травня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Донецької обласної прокуратури Ноздрьов С. В. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19 листопада 2020 року №1 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» та Наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 року №1924-к про звільнення позивача, винесені у порядку та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, не містить жодних ознак протиправності, а отже відсутні підстави для їх скасування.

Будь-яких заяв щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 731-IX, або заяв про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами КАС України, у зв`язку із їх пропуском з поважних причин, та таких, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, або заяв про продовження процесуальних строків, встановлених судом, з причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, - від учасників справи до суду не надходило.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Згідно із записами у трудовій книжці, серія: НОМЕР_1 , 09.02.2017 року позивач призначений на посаду прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області (а. с. 769-74 Т.).

08 жовтня 2020 року прокурором Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 до Генерального прокурора України подана заява про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, за змістом якої, позивач, на підставі пункту 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) просив перевести його на посаду прокурора в окружній прокуратурі і для цього допустити до проходження атестації.

Зазначив, що з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора (далі - Порядок), ознайомлений та погоджується. Підтвердив, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, його буде звільнено з посади прокурора.

Погодився із тим, що під час проведення співбесіди та ухвалення рішення кадровою комісію може братися до уваги інформація, отримана від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно), яка не підлягає додатковому офіційному підтвердженню. Для цілі проходження атестації, яка включає оцінку професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, надав згоду кадровим комісіям і робочим групам на повний та безпосередній доступ до інформації визначеної у пункті 15 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, з метою її обробки, перевірки та використання під час атестації, включаючи інформацію з обмеженим доступом і таку, що містить персональні дані, а також дав згоду на надсилання йому комісіями, у разі необхідності письмових запитань щодо професійної етики та доброчесності (а. с. 121 Т. 1).

Згідно із відомостями про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 , посвідчення № 49275, логін НОМЕР_2 , за результатами тестування набрав - 57 балів. У графах таблиці «підпис прокурора» навпроти зазначення номера посвідчення та результатів тестування - 57 - містяться підписи (а. с. 174 Т. 1). Належність означених підписів позивачеві, ним не заперечується.

Відповідно до протоколу № 2 засідання Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), відбувся розгляд, зокрема, другого питання порядку денного:

Слухали: ОСОБА_2 про формування списків осіб, які 15.10.2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали менше 70 балів.

За наслідками розгляду Другого питання вирішено - сформувати список осіб, які не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора 15.10.2020 року, набравши менше 70 балів.

Голосували: «за» - одноголосно (а. с. 154-158 Т. 1).

Третьою кадровою комісією з атестації обласних прокуратур сформовано списки осіб, які за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали менше 70 балів (Додатки № 2 до протоколу № 2 від 15.10.2020 року) ( а. с. 168-169 Т. 1).

Як вбачається з Додатку 2 до Протоколу № 2 від 15.10.2020 року, у Списку осіб, які за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набравши менше 70 балів, та не подали заяви про оскарження результатів, зазначений ОСОБА_1 - 57 балів (а. с. 168-168 Т. 1).

Відповідно до протоколу № 11 від 19 листопада 2020 року засідання Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), відбувся розгляд, зокрема, шостого питання порядку денного:

Слухали: ОСОБА_2 про вирішення питання про неуспішне проходження прокурорами, які склали іспити 15, 16, 19 жовтня та 2 і 9 листопада 2020 року та за результатами складання іспиту набрали меншу кількість балів, ніж прохідний.

За наслідками розгляду Шостого питання вирішено - відповідно до п.п. 13, 16, 17 розділу ІІ «прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», п.п. 6, 8 розділу І, пп. 4, 5 розділу ІІ та 5, 6 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2020 року № 221, ухвалити рішення про те, що прокурори, зокрема, ОСОБА_1 за результатами складання іспиту набрали меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не успішно пройшли атестацію. Скласти рішення про неуспішне проходження кожного прокурора атестації, які додати до протоколу.

Голосували: «за» - одноголосно (а. с. 175-199 Т. 1).

Згідно із Рішенням № 1 Третьої кадрової комісії Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, від 19 листопада 2020 року, керуючись пунктами 13, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктами 6, 8 розділу І, пунктами 4, 5 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2020 року № 221, враховуючи, що прокурор Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 57 балів, що є менше встановленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, він не допускається до проходження іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички та припиняє участь в атестації.

У зв`язку з цим прокурор Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію (а. с. 200 Т. 1).

Відповідно до Наказу Донецької обласної прокуратури № 1924-к від 24 грудня 2021 року, керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», - наказано: звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29 грудня 2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Підстава: рішення № 1Третьої кадрової комісії від 19.11.2020 р.

Означений наказ підписаний керівником обласної прокуратури Є. Білоусовим (а. с. 117 Т. 1).

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 16 Закону № 1697-VII незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Як передбачено положеннями ч.3 ст.16 Закону № 1697-VII, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до наказу Генерального прокурора «Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора" №358 від 27.12.2019 року, юридичну особу «Генеральна прокуратура України» перейменовано в «Офіс Генерального прокурора» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із приписами статті 7 Закону № 1697-VII систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Положеннями ст. 9 Закону № 1697-VII визначено, що Генеральний прокурор призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Офісу Генерального прокурора у випадках та порядку, встановлених цим Законом.

Згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон № 113-IX) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із підстав, а саме: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді наведені у статті 51 Закону № 1697-VII.

Положеннями п. 9 ч.1 ст.51 Закону № 1697-VII визначено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Водночас, суд зазначає, що перелік підстав звільнення з посади прокурора, що викладено у ст. 51 Закону № 1697, є вичерпним.

Також, суд зазначає, що до Закону № 1697, редакція якого діяла на час прийняття оскаржуваного у цій справі наказу, були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон - №113-ІХ) (діє з 25.09.2019).

Законом №113-ІХ внесено зміни до Кодексу законів про працю України шляхом доповнення статті 32 частиною п`ятою такого змісту: «Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус». Також, статтю 40 КЗпП доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус».

Водночас, Законом № 113-ІХ внесено зміни до Закону № 1697, зокрема, в тексті Закону № 1697 слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно на «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».

При цьому, статтю 51 Закону № 1697 було доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження».

Відповідно до положень п. 2 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, зокрема, зупинено до 1 вересня 2021 року дію пункту 7 частини восьмої статті 81; пункту 6 частини першої статті 9; пункту 5 частини першої статті 11; пунктів 3 і 4 1 частини першої статті 13; частини другої статті 28; статей 29, 31, 32 - 35, 37, 38; частин четвертої, п`ятої, сьомої, восьмої статті 39; частини третьої статті 45; частин першої - восьмої, абзацу першого частини дев`ятої, частин десятої і одинадцятої статті 46; статті 47; частин першої - третьої, п`ятої - дев`ятої статті 48; частини шостої статті 49; статті 60; пунктів 3 і 5 частини другої статті 67; пункту 1 частини дев`ятої статті 71; статей 73 - 76; частин першої - третьої статті 77; статей 78, 79 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно із приписами п. 3 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, зокрема, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Відповідно до положень п. 4 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, зокрема, день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».

Згідно п.п. 6, 7 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Положеннями п. 9 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Відповідно до положень п. 10 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно із приписами п. 11 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Приписами п. 13 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, не проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Відповідно до п. 16 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Згідно із п. 17 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які не успішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Відповідно до положень п.18 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру". При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України «Про прокуратуру», не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію.

Відповідно до п.1 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Згідно з вимогами п. 2 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Атестація слідчих органів прокуратури відбувається за процедурою, передбаченою для прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур відповідно до цього Порядку.

Пунктами 3 та 4 розділу І Порядку № 221 передбачено, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку № 221 предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Згідно з п. 6 розділу І Порядку атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Положеннями п. 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора (п.7 Порядку).

Згідно з п.п. 3, 4 розділу ІІ Порядку № 221, тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки регулюється розділом ІІІ вказаного Порядку.

Відповідно до п.1 вказаного розділу Порядку, у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Порядку № 221, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.

Згідно із положеннями п.п. 3, 4 розділу ІІІ Порядку № 221, зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 221, прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 221 кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які не успішно пройшли атестацію.

Згідно з п. 5 розділу V Порядку № 221 рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія.

При цьому, доводи позивача щодо перебоїв у роботі програмного забезпечення під час проходження тестування не доведено жодним належними і допустимими доказами та спростовуються відсутністю зауважень позивача у відповідній відомості щодо отримання результатів.

Також суд зазначає, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем було подано у встановленому законодавством порядку та строки відповідну заяву. Водночас, як свідчать наявні в матеріалах справи докази та не заперечується сторонами, позивач у визначений час прибув для проходження атестації та будь-яких заперечень стосовно її проходження не висловлював.

Суд зазначає, що положеннями п. 19 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Суд також зазначає, що дію ст. 60 Закону № 1697-VII, якою визначено процедуру звільнення прокурорів з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або у разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури Законом зупинено до 01.09.2021 року.

Водночас, згідно з п. 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Під час розгляду справи встановлено, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, позивач набрав 57 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв`язку із чим не був допущений до проходження наступних етапів атестації.

За наведений обставин, оскільки позивач за результатом тестування не набрав достатньої кількості балів, то оскаржуване рішення № 1 від 19 листопада 2020 року Третьої кадрової комісії, про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації, прийняте відповідно до приписів підпунктів 13, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, пункту 6 розділу І, пункту 5 розділу II Порядку № 221, є таким, що ухвалене правомірно.

Відповідно до п. 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

Водночас, суд також зазначає, що за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Зазначена позиція суду відповідає також висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 31.01.2018 по справі № 803/31/16, від 30.07.2019 по справі № 804/406/16, від 08.08.2019 по справі № 813/150/16.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.03.2018 року у справі № 807/211/17, під час вирішення справ щодо звільнення публічних службовців, пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Крім того, як вже було вказано судом, законодавцем було внесено зміни до ст. ст. 32 та 40 КЗпП України.

Так, згідно з ч. 5 ст. 32 КЗпП України, переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус. Частиною 5 ст. 40 КЗпП України передбачено, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень ч. 2 цієї статті, ст. ст. 42, 42-1, ч. ч. 1-3 ст. 49-2, ст. 74, ч. З ст. 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Частиною 5 ст. 51 Закону № 1697-VІІ визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Отже, норми Законів № 1697-VІІ та № 113-ІХ, які визначають статус прокурорів, умови і підстави їх звільнення з посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі КЗпП України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що звільнення позивача з посади наказом Донецької обласної прокуратури № 1924-к від 24.12.2020 року відбулося у зв`язку із прийняттям рішення № 1 від 19.11.2020 року Третьої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, з огляду на обставини справи та наведені судом норми законодавства, суд приходить до висновку, що оскільки саме нормами спеціального законодавства визначений порядок звільнення за результатами проведення атестації, то не є необхідною умовою для звільнення особи з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» проведення ліквідації чи реорганізації установи або скорочення чисельності штатів, оскільки положеннями п. 19 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ в якості визначальних умов для звільнення на підставі вказаної норми передбачено, зокрема, наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором відповідної прокуратури.

Як встановлено під час розгляду справи, саме зазначена умова і була покладена відповідачем в основу прийнятого рішення про звільнення позивача з посади.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що звільнення позивача, яке відбулось в порядку визначеному законодавством, є протиправним.

Стосовно доводів позивача щодо відсутності в оскаржуваному наказі конкретної підстави для звільнення з огляду на зазначення підстав звільнення відповідно до формулювання п. 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, суд зазначає наступне.

Відповідно до норми п. 19 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1697-VII моментом звільнення у даному конкретному випадку є не завершенням процесу ліквідації органу прокуратури, завершення процесу реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події зумовленої проходженням атестації.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що наведені позивачем твердження для задоволення позовних вимог не можуть вважатися належними, оскільки фактично обґрунтовуються протиправністю та необхідністю скасування наказу про звільнення у зв`язку із незгодою позивача із положеннями Закону № 113-ІХ, які, на його думку, порушують права та гарантії позивача, що визначені Кодексом законів про працю та Конституцією України.

Суд наголошує, що норми вказаного закону не визнані неконституційними чи скасовані у встановленому законодавством порядку, а тому підлягають застосуванню.

Відтак, означені доводи позивача є необґрунтованими.

Також, суд зазначає про необґрунтованість доводів позивача стосовно відсутності у даному випадку рішення (наказу) Генерального прокурора про ліквідацію чи реорганізацію прокуратури Донецької області, оскільки положеннями Закону № 1697-VІІ (ст. ст. 7, 9, 10, 14 та інші) такі повноваження Генерального прокурора не передбачено.

Стосовно доводів позивача щодо порушень законодавства під час проведення атестації, а саме законності призначення осіб членами кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур на визначення її складу суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 9 Закону № 1697-VII Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності.

Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.

Відповідно до п. 9 розділу II Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX визначено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Під час розгляду справи встановлено, що наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок № 233), відповідно до якого кадрові комісії здійснюють свої повноваження на підставі п. 11, пп. 7 п. 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ та Закону № 1697-VII.

Згідно із п. 3 Порядку № 233 для здійснення повноважень щодо забезпечення проведення атестації прокурорів та слідчих створюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи делеговані міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.

Участь у комісії експертів, делегованих міжнародними неурядовими організаціями, дипломатичними місіями та проектами міжнародної технічної допомоги, яка передбачена Порядком № 233, забезпечує кадрові комісії від зовнішнього тиску та потенційних упереджених рішень, в даному випадку експертами є активісти з питань захисту прав людини, адвокати, науковці, тобто, це ті фахівці, що використовують власний досвід з цих питань, в тому числі, отриманий в інших державах.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що визначення складу комісій, вимог до осіб, що можуть бути її членами, а також порядку роботи комісій є дискреційними повноваженням Генерального прокурора. Відтак, і перевірка кандидатів у члени комісій на їх відповідність встановленим Генеральним прокурором вимогам є виключною компетенцією останнього.

Під час розгляду справи встановлено, що на виконання вищезазначених положень наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 року № 424 створено Третю кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яким визначено її персональний склад.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість зазначених доводів позивача.

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що позивач під час проходження атестації жодних зауважень або заперечень стосовно порядку створення чи незгоди із складом кадрової комісії не висловлював.

Суд зазначає, що положеннями п. 12 Порядку № 233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що в протоколі засідання № 2 від 15.10.2020 року Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), відбувся розгляд, зокрема, другого питання порядку денного про формування списків осіб, які 15.10.2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали менше 70 балів, зокрема прокурором Абрамським Павлом Вікторовичем.

Також, з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що в протоколі засідання № 11 від 19 листопада 2020 року Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, відбувся розгляд, зокрема, шостого питання порядку денного про неуспішне проходження прокурорами, які склали іспити 15, 16, 19 жовтня та 2 і 9 листопада 2020 року та за результатами складання іспиту набрали меншу кількість балів, ніж прохідний, за наслідками чого одноголосно прийняте рішення про неуспішне проходження атестації, зокрема прокурором Абрамським Павлом Вікторовичем.

Відтак, оскаржуване рішення відповідає вимогам, встановленим Порядком № 221, зокрема, містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його ухвалення.

Стосовно інших доводів позивача, що викладені в позовній заяві з метою доведення правової позиції щодо протиправності рішення та наказу суд зазначає, що відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Водночас, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи, зокрема, позивача), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин/заявленого предмету спору, відповідачі діяли у відповідності до норм діючого законодавства, з огляду на що, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011), Донецької обласної прокуратури (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6), Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу генерального прокурора (місцезнаходження: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011) про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 27 листопада 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров