Рішення № 97208173, 26.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 р. Справа№200/3026/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення від 24 грудня 2020 року, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивачка просить суд:

- визнати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 грудня 2020 року про відмову у зарахуванні при призначенні їй пенсії заробітку вказаного в довідці про заробітну плату № 1262 від 18 листопада 2010 року за період з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року, що видана ліквідатором Заводу "Автоскло ім. К. Т. Бондарєва" Годз О.П. незаконним та скасувати;

- зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити позивачці нарахування пенсії з урахуванням заробітку, що вказаний в довідці про заробітну плату № 1262 від 18 листопада 2010 року за період з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року, що видана ліквідатором Заводу "Автоскло ім. К. Т. Бондарєва" Годз О.П.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 грудня 2020 року позивачці не врахована при призначенні пенсії довідка про заробітну плату № 1262 від 18 листопада 2010 року за період роботи з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року включно в Костянтинівському заводі «Автоскло», через неможливість перевірити факт достовірності нарахованих сум, у зв`язку з відсутністю первинних документів. Позивачка вважає таке рішення відповідача неправомірними, оскільки довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 1262 від 18 листопада 2010 року відповідає вимогам Додатку 1 до пункту 7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови, яка діяла на момент видачі довідки.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних у повному обсязі, зазначивши, що до заяви про призначення пенсії за віком позивачкою було додано довідку про нараховану заробітну плату від 18 листопада 2010 року № 1262 за період роботи з січня 1989 року по грудень 1993 року на Заводі «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева.

Проте, зазначив відповідач, згідно інформації від 08 квітня 2011 року № 3/5 Б ліквідатора заводу «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» ОСОБА_2 в період з 23 лютого 2011 року по 10 березня 2011 року невстановленою особою здійснено крадіжку архіву підприємства-банкрута, а тому провести перевірку щодо обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату від 18 листопада 2010 року № 1262 можливість відсутня.

У зв`язку із чим управлінням було прийнято рішення від 24 грудня 2020 року не враховувати при призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» довідку про нараховану заробітну плату від 18 листопада 2010 року № 1262 за період роботи на Заводі «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, отже, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 4-6).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 18 грудня 2020 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 21).

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 на підставі статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії за віком відповідно до статей 26, 27, 28 цього Закону, відмовлено у врахуванні довідки про заробітну плату від 18 листопада 2010 року № 1262 за період роботи на Костянтинівському заводі «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева» з січня 1989 року по грудень 1993 року у зв`язку із не підтвердженням первинних документів відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 8).

Як вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23 серпня 1978 року, що видана на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 9-14), позивачка, зокрема, у період з 11 жовтня 1985 року по 13 лютого 2000 року працювала на різних посадах на Костянтинівському заводі ім. К.Т. Бондарєва «Автоскло».

Довідка № 1262 від 18 листопада 2010 року, що видана Заводом «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва має відомості про заробітну плату позивачки у період її роботи з січня 1989 року по грудень 1993 року. Довідка видана на підставі особових рахунків за 1989-1993 роки (а.с. 15).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Так, в копії трудової книжці позивачки містяться записи про період її роботи з 11 жовтня 1985 року по 13 лютого 2000 року на різних посадах в Костянтинівському заводі «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева».

Записи в трудовій книжці позивачки виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162 та «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України» від 29.07.93 № 58.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Абзацом 1 пункту 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Отже, суд приходить висновку про те, що період роботи позивачки з з 11 жовтня 1985 року по 13 лютого 2000 року у Костянтинівському заводі «Автоскло» підтверджується записами трудової книжки.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України № 1058-ІV від 09.07.2003 року "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі- Закон № 1058).

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-V для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно підпункту 3 пункту 2.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду №9-1 від 26 квітня 2017 року, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно пункту 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно пункту 2.23 зазначеного Порядку документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою була надана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 1262 від 18 листопада 2010 року за період з січня 1989 року по грудень 1993 року, яка підписана ліквідатором ОСОБА_2 , з якої вбачається, що коефіцієнт заробітної плати, яка враховується при обчислення пенсії, склав 0,37982.

Інформація, викладена в довідці, виданої ліквідатором повністю узгоджується з записами у трудовій книжці позивачки.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Костянтинівське державне підприємство "Завод "Автоскло" імені К. Т. Бондарєва" припинило свою діяльність (дата запису: 11.07.2012; номер запису: 12691170003002687).

Ухвалою суду Господарського суду Донецької області від 07 червня 2007 року припинені повноваження ліквідатора ОСОБА_3 , ліквідатором по справі призначений арбітражний керуючий ОСОБА_2 , строк ліквідаційної процедури встановлений до 07 грудня 2007 року.

З ухвали суду Господарського суду Донецької області від 07 серпня 2008 року у справі № 3/5б продовжений строк ліквідаційної процедури по справі про банкрутство Костянтинівського Державного підприємства «завод Автоскло» ім. К.Т. Бондарева» м. Костянтинівка та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 .Отже, підтверджує право вищезазначеної особи на підписання довідки № 1262 від 18 листопада 2010 року.

Як вбачається з рішення відповідача, підставою для не врахування довідки про заробітну пату від 18 листопада 2010 року за № 1262 період роботи позивачки з січня 1989 року по грудень 1993 рік на заводі «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева», це відсутність первинних документів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про не врахування при призначенні пенсії даної довідки через неможливість перевірити факт достовірності нарахованих сум, у зв`язку із відсутністю первинних документів, з огляду на наступне.

Як вбачається з рішення Донецького оружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі №200/2534/20-а за позовом ОСОБА_4 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, ОСОБА_4 була надана до відповідача довідка архівного відділу Костянтинівської міської ради від 30.01.2020 року №05-01-31/55, в якій повідомлено позивача про те, що документи з кадрових питань (особового складу) Костянтинівського заводу "Автоскло" ім. К.Т.Бондарєва на державне зберігання не надходили. Додатково повідомлено, що згідно інформації від 08.04.2011 №3/5Б ліквідатора Заводу "Автоскло" ім.К.Т.Бондарєва, ОСОБА_2 , в період з 23.02.2011 року по 10.03.2011 року невстановленою особою здійснено крадіжку архіву підприємства-банкрута. Ліквідатором по факту крадіжки подана заява до правоохоронних органів. Постановою від 18.03.2011 дізнавачем СД Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області порушена кримінальна справа за статтею 357 частини 1 КК України.

Згідно частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином є рішення суду, яке набрало законної сили та яким встановлені обставини, які унеможливлюють позивача надати первинні документи на підтвердження спірної довідки.

Стаття 1 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод", у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про необхідність перевірки документів, поданих позивачкою для оформлення пенсії, відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки оскаржуване втручання (спірне рішення) не відповідало вимозі законності і було свавільним.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 24 грудня 2020 року про відмову у врахуванні при призначенні пенсії за віком заробітної плати за період роботи у 1989 - 1993 роках, згідно наданої позивачем довідки, є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити позивачці нарахування пенсії з урахуванням заробітку, що вказаний в довідці про заробітну плату № 1262 від 18 листопада 2010 року за період з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року, що видана ліквідатором Заводу "Автоскло ім. К. Т. Бондарєва" Годз О.П. суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Разом з тим, належним способом захисту є повторний розгляд заяви позивачки про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що суд при розгляді справи обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії, суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом правового захисту у даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 18 грудня 2020 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо врахування заробітку, вказаного в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 281 від 02 лютого 2010 року за період роботи з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 07 березня 2018 року по справі № 233/2084/17, від 20 листопада 2018 року по справі № 233/628/17.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання до суду даного позову позивачкою був сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн (а.с. 22).

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 908,00 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113; ЄДРПОУ: 42171400) про визнання незаконним та скасування рішення від 24 грудня 2020 року, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 грудня 2020 року щодо неврахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії довідки № 1262 від 18 листопада 2010 року за період роботи з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року включно в Костянтинівському заводі "Автоскло".

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113; ЄДРПОУ: 42171400) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) від 18 грудня 2020 року про призначення пенсії за віком з урахуванням заробітку, вказаного в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 1262 від 18 листопада 2010 року за період роботи з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року включно в Костянтинівському заводі "Автоскло".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113; ЄДРПОУ: 42171400) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 26 травня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров