Ухвала суду № 97206138, 27.05.2021, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1513/19

1-кс/195/171/21

У Х В А Л А

іменем України

27.05.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області - Кондус Л.А., при розгляді скарги адвоката Габуєва Г.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого в порядку ст. 303 КПК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадження Томаківського районного суду Дніпропетровської області, судді Кондус Л.А. надійшла скарга адвоката Габуєва Г.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження № 12019040590000256 від 11.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.189 КК України .

До 20.11.2019 р. мною , як слідчим суддею, розглядалося ряд скарг ОСОБА_1 , а 20.11. 2019 р. мною було заявлено самовідвід з розгляду чергової скарги потерпілого ОСОБА_1 (1кс/195/613/19 ) у зв`язку з прямим тиском ОСОБА_1 на суд, про що повідомлено до ВРП та Генеральної прокуратури України.

Прокуратурою Дніпропетровської області внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019040000000761 за ч. 1.ст.376 КК України.

При розгляді даної справи суддею Кондус Л.А. в інтересах ОСОБА_1 у зацікавлених осіб можуть виникнути сумніви в об`єктивності судді, та може виключати можливість неупередженого розгляду справи по суті.

На протязі 2019-2020 років мною було взято ряд самовідводів з розгляду скарг ОСОБА_1 , це справи 1-кс/195/28/20, 1-кс/195/613/19, 1-кс/195/144/20 , 1- кс/195/65/19,1-кс/195/160/21.

Суд виходить із вимог статті 369 КПК України, практики національних судів, міжнародної практики з принципу верховенства права, вважає, що будь-яке процесуальне рішення судді або слідчого судді в кримінальному провадженні повинно бути оформлено процесуальним документом, а в даному випадку, саме ухвалою судді. Текст статей 80,81,82 КПК України свідчить про неоднаковий підхід законодавця щодо зазначення у вказаних нормах порядку подачі заяви про самовідвід судді.

Згідно ч.1ст.80 КПК України, суддя за наявності підстав, передбачених статтями 75-79КПК України, зоб`язаний заявити самовідвід.

Як свідчить текст ч. 1ст. 81 КПК України, законодавець після слова "відводу" не зазначає слово "самовідвід". Тому, за змістом ст. 81 КПК України вказує на процедуру розгляду саме відводу, а не самовідводу.

Положенням КПК України механізм правового регулювання самовідводу судді чітко не встановлено, як і порядок його вирішення.

КПК України не передбачає ( жодного разу не згадує своїми нормами), такого процесуального документу, як "заява про самовідвід". Питання самовідводу є правовим наслідком доброчесності та особистого сумління судді, який зважив всі факти та обставини, які дозволяють чи не дозволяють об`єктивно та неупереджено розглянути справу, урахував всі обставини та прийняв рішення, виходячи із власного переконання. Суддя несе персональну відповідальність за рішення щодо взятого самовідводу.

З урахуванням судової практики процесуальне рішення про самовідвід не повинно переглядатися іншим суддею, так як це призводить до конфліктів між суддями. Суддя місцевого суду не може бути судом у справі свого колеги щодо обґрунтованості ним заявленого собі самовідводу, так як це суперечить міжнародним стандартам та закону України "Про судоустрій і статус суддів". З огляду на це, на глибоке переконання суду, правова оцінка щодо заявленого самовідводу суддею місцевого суду може надаватися виключно Верховним Судом та Вищою радою правосуддя.

Правова позиція суду в даному вирішенні заяви про самовідвід судді збігається з практикою рішення ВАСУ від 17.11.2015 року К/800/41329/15, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року №821/1552/15-а та практикою місцевих судів, а саме: справа № 486/610/16-к, провадження №1-кс/486/102/2016, справа № 486/610/16-к, провадження №1-кс/486/94/2016, а також справа №486/939/16-к, провадження №1-кс/486/147/2016 (ухвали від 16.09.2016 року та від 10.10.2016 року). Суддя несе власну персональну відповідальність перед Вищою радою правосуддя за своє процесуальне рішення щодо самовідводу і не має необхідності посилювати це рішення, рішенням іншого судді. Так як така практика призводить до негативних наслідків, а саме конфліктів між суддями місцевих та міжрайонних судів, до зловживання даремно витраченого процесуального часу та негативно впливає на розумні строки розгляду справи. Різна правова позиція суддів призводить не до єдності судової практики, а до її різноманітності, що є неприпустимим.

Стаття 129 Конституції України визначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Гарантії незалежності суддів, а також відповідальність за втручання у здійснення правосуддя та вплив на суд або суддів у будь-який спосіб закріплюється ЗУ"Про судоустрій і статус суддів".

Із системного аналізу наведених норм слідує, що незалежність є основною передумовою їх об`єктивності та неупередженості у зв`язку з чим будь-який вплив на суддю у тому числі з боку інших суддів є неприпустимим.

Суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановлені судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. П. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тому з метою дотримання положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно дост. 9 Конституції України, ст.ст. 1,8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, забезпечення об`єктивності, неупередженості та з метою справедливого розгляду справи, суддя вважає за необхідне передати скаргу адвоката Габуєва Г.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження № 12019040590000256 від 11.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.189 КК України, до канцелярії суду, для повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

Керуючисьст. 129 Конституції України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практикою ЄСПЛ, ст.ст.1,8,9,369,371,372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити заявлений самовідвід судді Кондус Л.А. та повернути скаргу адвоката Габуєва Г.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження № 12019040590000256 від 11.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.189 КК України . до канцелярії суду, для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до ст. 35 КПК України

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Л.А.Кондус

27.05.2021