Ухвала суду № 97205624, 17.05.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/103/21

№ провадження 1-кс/208/988/21

УХВАЛА

Іменем України

17 травня 2021 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М.., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л., прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Монатко Д., слідчого Шаймурзанова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ісакової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Шаймурзанова А.В, погоджене з прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Монатко Д.С., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,4 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,-

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду: підозрюваний не має сталих соціальних зв`язків (постійного місця роботи, осіб на утриманні). При цьому у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні даного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майно. Все це вказує, що підозрюваний може у будь-який момент залишити межі міста та області з метою переховування від органу досудового розслідування та / або суду з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Знищити, сховати або спотворити речові докази по зазначеному кримінальному провадженню:

Так як на даний момент органу досудового розслідування не вдалось встановити місцезнаходження всіх речових доказів по даному кримінальному провадженню та вилучити їх. При цьому їх місцезнаходження може бути відомо підозрюваному, що надасть йому можливість їх знищити, сховати або спотворити з метою уникнення покарання за вчинене ними кримінальне правопорушення.

Незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні:

Підозрюваний добре знайомий із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, підтримує із ними дружні зв`язки. Це надасть підозрюваному можливість впливати на інших підозрюваних з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення. Окрім того підозрюваний перебуває у товариських стосунках зі свідком ОСОБА_2 , що також надасть йому можливість впливати на свідка з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості: Підозрюваний вже не вперше вчинив кримінальне правопорушення майнової спрямованості, при цьому не маючи постійного місця роботи та заробітку. Це вказує на те, що вчинення кримінальних правопорушень майнової спрямованості може бути основним способом заробітку. Це вказує на те, що підозрюваний у подальшому може вчинювати аналогічні кримінальні правопорушення з метою заробітку коштів.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, посилався на обставини зазначені в клопотанні, наполягав на продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник заперечує щодо задоволення клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Кам`янського РУП перебувають матеріали кримінального провадження №12020040460000397 від 20.09.2020 за фактом вчинення розбійних нападів на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повідомлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий.

Досудовим розслідуванням встановлено наступне:

У невстановлені в ході досудового розслідування час та місце у знайомих між собою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу на раніше незнайомого їм ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном, поєднаного із застосуванням до останнього насильства, небезпечного для його життя та здоров`я. З метою реалізації свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вступили у попередню змову.

Реалізуючи свій спільний протиправний умисел, діючи спільно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, 31.10.2020 приблизно о 18.00 год. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 підійшли до буд. АДРЕСА_2 , де почали чекати на потерпілого ОСОБА_3 . В зазначений час ОСОБА_3 підійшов до під`їзду №2 зазначеного будинку. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, зметою придушення волі ОСОБА_3 на супротив їх спільним протиправним діям, ОСОБА_5 , перебуваючи праворуч від ОСОБА_3 , наніс останньому один удар рукою по голові від чого потерпілий ОСОБА_3 втратив свідомість. Таким чином ОСОБА_5 застосував до потерпілого ОСОБА_3 насильство, небезпечне для життя та здоров`я останнього. Продовжуючи реалізацію спільного протиправного умислу, скориставшись тим, що внаслідок дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_3 не міг чинити опір, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 схопили потерпілого за руки, утримуючи його таким чином та не даючи можливості втекти. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зняли з руки потерпілого браслет, виготовлений із золота 585 проби вагою 70 грамів вартістю 83703,20 гривень, а також зняли з шиї потерпілого ланцюжок, виготовлений із золота 585 проби вагою 80 грамів вартістю 95660,80 гривень. Окрім того ОСОБА_5 забрав у потерпілого сумку наплічна зелено-коричневого кольору, в якій знаходились паспорт громадянина України на ім`я потерпілого ОСОБА_3 ; водійське посвідчення на ім`я потерпілого ОСОБА_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Skoda Superb" НОМЕР_1 на ім`я потерпілого ОСОБА_3 ; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім`я потерпілого ОСОБА_3 ; картка платника податків на ім`я потерпілого ОСОБА_3 ; посвідчення інваліда 2-ї групи на ім`я потерпілого ОСОБА_3 ; дозвіл на носіння та зберігання травматичної зброї ФОРТ-12Р на ім`я потерпілого ОСОБА_3 (сумка та документи майнової цінності не становлять); пристрій для відстрілу гумових куль ФОРТ-12Р вартістю 21410,90 гривень. При цьому, продовжуючи придушувати волю потерпілого до супротиву їх спільним протиправним діям, ОСОБА_5 , перебуваючи спереду від потерпілого, наніс останньому приблизно 2-3 удари руками по голові. Таким чином потерпілому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові, ран на шкірі та слизовій оболонці верхньої губи, синця та садна на шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втекли.

Зазначеними діями потерпілому ОСОБА_3 було спричинено майнову шкоду на суму 200774,90 гривень.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

У невстановлені в ході досудового розслідування час та місце у знайомих між собою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу на раніше незнайому їм ОСОБА_4 , з метою заволодіння її майном, поєднаного із погрозою застосування до неї ножа, тобто насильства, небезпечного для його життя та здоров`я, поєднаного із проникнення до її житла за адресою: АДРЕСА_3 . З метою реалізації свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вступили у попередню змову.

Реалізуючи свій спільний протиправний умисел, діючи спільно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, 18.12.2020 приблизно о 17.10 год. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , поза волею власника, через вхідні двері зайшли буд. АДРЕСА_3 . Таким чином ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проникли до житла. Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_5 підійшов до потерпілої, став спереду неї, двома руками схопив за одяг в районі грудей спереду, після чого різким рухом силою підняв потерпілу та завалив її на підлогу обличчям до низу. З метою недопущення можливості чинити опір протиправним діям ОСОБА_5 мотузкою зв`язав потерпілій ОСОБА_4 руки позаду. В цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_6 почали обшукувати будинок з метою відшукання в ньому грошей та інших майнових цінностей. При цьому ОСОБА_5 , з метою отримання доступу до майнових цінностей потерпілої ОСОБА_4 , почав погрожувати останній ножем, вимагаючи сказати де саме знаходяться гроші та золоті вироби. ОСОБА_4 сприймала зазначені погрози реально та злякалась за своє життя та здоров`я, у зв`язку із чим вказала, що гроші та ювелірні вироби знаходяться у сейфі, а також вказала на місцезнаходження ключів. Після цього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відчинили сейф (тобто проникли до сховища) та дістали звідти належне ОСОБА_4 майно, а саме гроші у сумі 100 000 гривень, гроші у сумі 10 000 доларів США (що на момент вчинення злочину становило 278 184 гривні), підвіску, виготовлену із золота 585 проби вагою 0,61 грама вартістю 1041,59 гривень, каблучку із камінцем недорогоцінним, виголену із золота 583 проби вагою 2,17 грама, визначити вартість якої не надається за можливе, злиток, виготовлений із золота 999,9 проби вагою 5 грамів вартістю 8228,25 гривень, ланцюжок, виготовлений із золота 583 проби вагою 2,79 грама вартістю 4747,72 гривень, фрагмента каблучки, виготовленої із золота 583 проби вагою 0,70 грама вартістю 671,66 гривень, фрагмента каблучки, виготовленої із золота 583 проби вагою 0,37 грама вартістю 355,02 гривень, зубну коронку, виготовлену із золота 583 проби вагою 0,83 грама вартістю 796,39 гривень, зубну коронку, виготовлену із золота 583 проби вагою 0,74 грама вартістю 710,04 гривень, зубну коронку, виготовлену із золота 583 проби вагою 0,85 грама вартістю 815,58 гривень, зубну коронку, виготовлену із золота 583 проби вагою 0,57 грама вартістю 546,92 гривень

Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втекли.

Зазначеними діями потерпілій ОСОБА_4 було спричинено майнову шкоду на суму 396 097, 17 гривень, тобто у великих розмірах.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаного із проникненням до житла та сховища, спрямованого на заволодіння майном у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушеннями підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме показаннями потерпілих та свідків, протоколами проведення обшуків за місцями мешкання підозрюваних та свідків, речовими доказами, протоколами пред`явлення речей для впізнання.

У подальшому у відношенні підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних причин.

Підозрюваний обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ч. 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,4 ст. 187 КК України, яка ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.

Прокурор вважає наявними ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, з таким твердженням повністю погодитись не можна.

Так, заявлені ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні спростовуються матеріалами кримінального провадження та позицією учасників процесу, які дають підстави вважати, що підозрюваний має свою позицію щодо визнання винуватості за пред`явленої підозри, і підстав спростовувати таку позицію не має.

Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.

Суд при розгляді клопотання ретельно перевіряє дані про особу, щодо якої продовжується строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою (вік, здоров`я, сімейний стан, соціальна зайнятість особи, вид діяльності, місце проживання п.п. 3-10 ч. 1 ст. 178 КПК).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, тобто у нього існують міцні соціальні зв`язки.

Враховуючи, що в судовому засіданні прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, щоб обґрунтовувало недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд приходить до переконання, що домашній арешт як більш м`який запобіжний захід, забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також в повній мір зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», Рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», Рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, Європейський Суд зазначає, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити підставою для виправдування строків тримання особи під вартою в межах вибраного запобіжного заходу (справа «Панченко проти Російської Федерації» від 08.02.2005 року та інші), а питання щодо продовження тримання під вартою може бути виправдано лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагає істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що ризики ухилення від суду можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів, як це зазначено в рішенні ЄСПЛ «Вренчев проти Сербії», слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 є працездатного віку, усталені соціальні зв`язки, має постійне місця мешкання, раніше не судимий, суд не вважає за доцільне продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як таке, що буде порушувати його права та свободи, та вважає необхідним змінити запобіжних захід на менш суровий, а саме на цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України, та практики Європейського суду, суд вважає, що тривалий час перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, не тільки обмежують його Конституційне право на свободу, але і позбавляють обвинуваченого спілкуванню з родиною.

Керуючись ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя –

у х в а л и в:

Клопотання слідчого – задовольнити частково.

Застосувати в рамках кримінального провадження № 12020040460000397 від 19.12.2020 року до підозрюваного у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч.ч. 2,4 ст. 187 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вигляді домашнього арешту строком до 19.06.2021.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки:

- цілодобово не залишати межі квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- прибувати за викликом та за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

-заборонити спілкування з потерпілим та свідками;

- обов`язки на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на строк до 19.06.2021 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Похваліта С. М.