Ухвала суду № 97204794, 27.05.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/7789/19

1-в/465/197/21

У Х В А Л А

Іменем України

27.05.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі

головуючої - судді Мигаль Г.П.

при секретарі Максимович М.М.

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву КНП ЛОР"ЛОКПЛ" про зміну застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

з участю прокурора Германович Ю.

лікуючого лікаря- представника лікарні Лущевського Н.Л.

захисника Стальчука В.М.

особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

Заступник генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” Маланчук А.З. та лікуючий лікар ОСОБА_2 звернулися в суд із заявою про зміну застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву мотивують тим, що згідно з ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 було застосовано примусові заходи медичного характеру з звичайним наглядом. Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування психічний стан покращився: настрій став рівний, апетит та сон покращився, вдалося досягнути критики до свого стану, скоєного та лікування, у зв`язку з відсутністю продуктивної психосимптоматики та антисоціальних тенденцій можна стверджувати що досягнуто стану ремісії.

В судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр Лущевський Н.Л. заяву підтримав та пояснив, що внаслідок проведеного лікування вдалося досягнути стабілазації настрою хворого ОСОБА_1 , який залучається до всіх реабілітаційних заходів. У нього присутня критика до свого стану, скоєного та лікування, небезпеки для оточуючих та для себе не становить, на даний час він розуміє значення своїх дій та може керувати ними. Якщо буде дотримуватися лікування, то стан ремісії може продовжуватися протягом тривалого часу, роками.

Захисник в судовому засіданні заяву підтримав просив її задоволити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти зміни примусових заходів медичного характеру хворому.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив змінити примусові заходи медичного характеру із госпіталізації до психіатричного закладу на надання амбулаторної психіатричної допомоги та пояснив, що розуміє та усвідомлює, що у ного є психічне захворювання, знає які ліки необхідно йому приймати, запевнив, що буде лікуватися амбулаторно. Щодо скоєного усвідомив свої дії, вважає, що вчинив недопустимі речі, кається. ОСОБА_1 має плани на майбутнє, хоче спробувати себе в IТ сфері.

Заслухавши думку прокурора, захисника, представника КНП"ЛОКПЛ", дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задовольнити, виходячи з такого.

Згідноз ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за письмовою заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідноз вимогами ст. 514 КПК України, продовження зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст. 95 КК України введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів.

Відповідно до п. 27 висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 107 від 22 квітня 2021 року комісія лікарів-психіатрів зазначила, що в результаті проведеного комплексного лікування, нейролептики (Азапін), протисудомні препарати (Вальпроком), реабілітаційні заходи: перегляд телепередач, читання періодичної преси, прогулянки в прогулянковому дворику у супроводі медперсоналу, реабілітаційні заходи з реабілітологом, психічний стан покращився: Пацієнт в свідомості. Орієнтований вірно. Мовному контакту доступний. На запитання відповідає багатослівно, по суті. Мислення логічне, послідовне, не порушене. Під час розмови завжди цікавиться своєю випискою. Судження логічні. Анамнестичні дані подає в плані заданих запитань, інформацію про себе подає з якнайкращої сторони. З приводу втечі з психіатричного стаціонару напередодні інкримінованого правопорушення пояснення надає вкрай охоче, повідомив, що « спочатку я не хотів лікуватись...а батьки мене туди привезли...тому й втік..., але зараз я зрозумів що це мені треба було». Настрій рівний. Галюцинаторно - маячних розладів, будь - якої іншої психотичної симптоматики своєю поведінкою не виявляє, заперечує такі на даний час та в минулому. Критика до свого стану присутня, до скоєного, також: " я признаю свою вину, не треба було так робити". На час огляду без суїцидальних та антисоціальних тенденцій. У відділенні поведінка носить адекватний характер. Слідкує за своїм зовнішнім виглядом, дотримується гігієнічних навичок, спілкується з іншими пацієнтами, уживався з ними мирно. Залучається до реабілітаційних заходів.

Згідно з п. 28 висновку комісії лікарів-психіатрів ОСОБА_1 , 25.11.1986рн., на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді біполярного афективного розладу, гіпоманіакальний епізод, стан ремісії. У зв`язку з присутністю критики до свого стану скоєного та лікування, відсутністю продуктивної психосимптоматики та антисоціальних тенденцій пацієнт за своїм психічним саном не потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Рекомендовано надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Враховуючи висновок лікарів-психіатрів, пояснення лікаря-психіатра, надані в судовому засіданні, відповідно до яких у лікуванні ОСОБА_1 вдалося досягнути стабілізації стану, критика до свого стану, скоєного та необхідності прийому ліків у нього присутня, ОСОБА_1 розуміє значення своїх дій та може керувати ними, не становить загрози для себе та оточуючих, думку інших учасників процесу, керуючись ст.95 КК України, ст.514 КПК України, ст.ст.17,19 Закону України “Про психіатричну допомогу” суд,-

у х в а л и в:

Заяву задоволити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Мигаль Г.П.