Ухвала суду № 97204717, 27.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2509/20

УХВАЛА

27 травня 2021 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі

головуючого-судді Іванюк І.Д.

секретар судових засідань Колодій У.Б.

з участю прокурора Замараєва Р.М.

захисника – Каленчука Г.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015140040004065 від 01.12.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1, 3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

05.05.2021 року до Залізничного районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12015140040004065 від 01.12.2015 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що ОСОБА_1 інкриміновано вчинення злочину та проступку, у зв`язку із змінами до законодавства такі не можуть розглядатися в одному провадженні, однак, про повернення обвинувального акту він не клопоче, просить призначити його до судового розгляду.

Захисник та обвинувачений клопотання прокурора підтримали.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт слід повернутий прокурору з наступних підстав.

01.07.2020 року набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 17, ст.71 (далі-Закон), яким врегульовано особливості досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.

Відповідно до ст. 11 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Статтею 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) визначено класифікацію кримінальних правопорушень.

Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.358 КК України.

Інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018) визначено як кримінальний проступок, щодо якого передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду.

Згідно із п.5 абзацу 4 Розділу II Закону, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Судом постановлено на обговорення питання про повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.334 КПК України передбачено, що матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються (ч.2 ст.217 КПК України, в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).

Зважаючи на наведене, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.ч.1,3 ст.358 КК України слід повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України та подальшого вирішення питання про можливість об`єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину інкримінованого ОСОБА_1 .

Згідно із п.3 абзацу 4 Розділу II Закону, у кримінальних провадженнях за сукупністю злочинів, один або декілька з яких визначені як кримінальні проступки, в яких до набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий за погодженням із прокурором виділяє в окреме провадження матеріали щодо кримінального проступку, якщо це можливо без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду, та здійснює дізнання в порядку, встановленому главою 25 Кримінального процесуального кодексу України. Кримінальне провадження щодо злочину продовжує здійснюватися в порядку, визначеному цим Кодексом.

Крім того слід відзначити, що процедури судового розгляду щодо злочину і кримінального проступку, відповідно до положень КПК України, мають істотні розбіжності і регламентовані різними главами КПК України.

Таким чином, вищенаведені положення свідчать про те, що Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року містить імперативну норму щодо обов`язку суду повернути прокурору обвинувальний акт для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальних провадженнях про правопорушення, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду.

Більше того, положення КПК України та Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року не наділяють суд правом вирішувати питання об`єднання в одне провадження чи роз`єднання у різні провадження щодо кримінального проступку та щодо злочину у справах, обвинувальні акти в яких скеровані до суду, але не призначені до судового розгляду станом на 01.07.2020 року і визначають чіткий алгоритм дій, який починається з прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору, а у подальшому прийняття одного з рішень, відповідно до вищеописаної процедури встановленої у наведених вище положеннях.

Пункт 5 абзацу 4 Розділу II Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року не містить положень щодо визначення вимог до процедури повернення обвинувального акту, зокрема не містить вимог щодо вирішення даного питання у судовому засіданні чи без виклику сторін, не покладає на суд обов`язок виносити дане питання на обговорення або заслуховування думки учасників процесу з цього питання, тощо. З наведеного суд приходить до висновку, що законодавець визначаючи процедуру повернення обвинувального акту щодо кримінального проступку, наділив суд повноваженнями виконати вищенаведену імперативну вимогу у максимально швидкий (розумний) строк, що повністю кореспондується з тим, що, як вже було зазначено вище, Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року спрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015140040004065 від 01.12.2015 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст. 358 КК України, підлягає поверненню прокурору, для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.110, 291, 314, 369, 372, 376, КПК України, Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», суд ,-

у х в а л и в:

обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140040004065 від 01.12.2015 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України, повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Залізничний районний суд м.Львова.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Іванюк І.Д.