Вирок № 97204298, 27.05.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 239/200/20

Провадження № 1-кп/242/373/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., за участю прокурора Новікова В.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050500000701 від 12.08.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новогродівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2020 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 знаходився за адресою мешкання свого дядька ОСОБА_2 , а саме по АДРЕСА_3 , де разом із останнім в зальній кімнаті квартири вживали спиртні напої. Під час вживання спиртного ОСОБА_2 , будучі в стані алкогольного сп`яніння, ліг відпочити. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, останній біля телевізору в зальній кімнаті квартири за вищезазначеною адресою побачив мобільний телефон марки «Nokia» моделі «Lumia1520 (RМ-940)» 16GВ. Пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, скориставшись безконтрольністю зі сторони ОСОБА_2 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння та не бачив його дії, шляхом вільного доступу, таємно, умисно викрав мобільний телефон марки «Nokia» моделі «Lumia1520 (RМ-940)» 16GВ, вартістю 1713,43 гривень, який належить ОСОБА_2 , та з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на 1713,43 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 09.08.2020 року у вечірній час, з метою викрадення чужого майна, а саме: велосипеду гірського марки «Azimut» моделі «Роvеr», який належить ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він знаходиться в підсобному приміщенні другого під`їзду за адресою: АДРЕСА_4 , двері якого замикаються на навісний замок, та ключі від якого знаходяться в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись безконтрольністю зі сторони господаря квартири, який не спостерігав за його діями, на полиці зального гарнітуру взяв ключі, якими відчинив двері підсобного приміщення в під`їзді, тим самим незаконно проник до середини, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, викрав велосипед гірський марки «Azimut» моделі «Роvеr», вартістю 2183,33 грн., який належить ОСОБА_2 , та з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на 2183,33 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив, що ОСОБА_2 - його рідний дядько, у якого він в серпні 2020 року тимчасово мешкав за адресою АДРЕСА_5 . 09.08.2020 року у вечірній час він разом з потерпілим в квартирі останнього розпивали спиртні напої. Скориставшись тим, що ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ліг відпочити, він вирішив забрати мобільний телефон дядька та забрав мобільний телефон марки «Nokia» моделі «Lumia» для власного користування. Дядько не бачив його дії. В той же день, коли ніхто не бачив, він ключем, який раніше давав йому дядько, відчинив двері підсобного приміщення в під`їзді будинку АДРЕСА_5 , звідки забрав велосипед «Azimut», який належить ОСОБА_2 . В подальшому викрадене ним майно було повернуто власнику. У вчиненому щиро розкаюється.

Відповідно до ст. 325 КПК України суд, оголосивши заяву потерпілого ОСОБА_2 про неможливість явки в судове засідання, за згодою учасників судового засідання вважає можливим провести судовий розгляд без потерпілого.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кримінальні правопорушення, скоєні обвинуваченим, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії проступку та тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 вперше вчинив кримінальні правопорушення, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Новогродівського міського сектору філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги історію правопорушень, інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, за оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, ймовірність вчинення повторного правопорушення є середньою та існує середній рівень небезпеки для суспільства(у тому числі для окремих осіб), орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

На підставі викладеного, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, враховуючи, що обвинувачений беззаперечно визнав провину, щиро кається в скоєному, приймаючи до уваги його відношення до вчиненених ним кримінальних правопорушень, вважає, що ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства не перевищує положень принципу поваги до особистої свободи, та з урахуванням характеру кримінальних правопорушень, обставин та їх наслідків, дійшов до висновку про призначення обвинуваченому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді обмеження та позбавлення волі в межах санкції ч.1 та ч.3 статті 185 КК України з застосуванням ст.70 ч.1 КК України та вимог ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судових експертиз №2/20-769 від 25.08.2020 року у розмірі 653,80 грн. та №2/20-770 від 25.08.2020 року у розмірі 653,80 грн

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

за ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р UA758999980313000115000005672, отримувач: Донецьке ГУК/Селидівська МТГ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37967785, призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі 1307 (одну тисячу триста сім) грн. 60 коп. (за висновками експерта №2/20-769 від 25.08.2020 року та №2/20-770 від 25.08.2020 року).

Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia» моделі «Lumia1520 (RМ-940)» 16GВ та велосипед гірський марки «Azimut» моделі «Роvеr», які передані потерпілому ОСОБА_2 , залишити потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська