Вирок № 97202029, 27.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 298/638/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Стегней К.В.,

прокурора Наговського М.М.

обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_1 ,

захисника Сілкіної-Яцко Є.О.,

потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_2

представника потерпілого Цебрика Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді у кримінальному провадженні № 1-кп/308/417/21 (справа № 298/638/20), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070070000117 від 03.04.2020 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишка, Великоберезнянського району, Закарпатської області, зареєстрованого та мешканця: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого за вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20.02.2019 року у справі № 298/1386/18 за ч. 2 ст. 125 КК України до одного року обмеження волі зі встановленням іспитового строку 1 (один) рік, звільненого ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03.08.2020 року у справі № 298/1386/18 від призначеного покарання вироком від 20 лютого 2019 року у зв`язку із закінченням іспитового строку.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2020 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав спиртні напої разом з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 .

Під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна перепалка, яка переросла в бійку, що відбувалась в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якої ОСОБА_1 наніс один удар затиснутою в кулак рукою в область голови ОСОБА_2 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку важкого ступеню, гострої субдуральної гематоми над правою гемісферою головного мозку з судомним синдромом та лівобічним геміпарезом.

Дані тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи № 206 від 14.05.2020 за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення відповідно до п. 2.1.3. (в, г) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження та дослідження судом доказів були встановлені наступні фактичні обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 , після роз`яснення йому судом положень статті 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, за якими йому пред`явлено обвинувачення, за обставин, зазначених у обвинувальному акті, не визнав, погодився давати покази та пояснив суду наступне: він приїхав із ОСОБА_4 , заготовляв дрова, займався своїми справами, робив пічку під дрова, поросив у ОСОБА_5 флекс, будував 4 - 5 днів. У цей день, коли сталася подія - це було 2 квітня 2020 року, вони вирішили із братом розслабитися, випили самогон по 50 грамів, міцністю до 40?, який придбав брат. Біля 11 год. 00 хв. йому подзвонив ОСОБА_2 , він був на роботі, на пилорамі, у селі, і він покликав його випити, тому, що іде у ОСОБА_6 на заробітки. Вони із братом далі відпочивали, випили пляшку 0,5 літра на двох, за цілий день з 8 ранку до 14 - 15 год. та займалися роботою. ОСОБА_2 казав, що прийде до ОСОБА_1 , а його все не було. Потім він подзвонив коло 16 - 17 год. другу ОСОБА_7 , той привіз свинячу голову, ніжки і нутрощі, сире м`ясо, трошки вони пожарили, решту сховали на холодець. Коло 19 - 20 години прийшов ОСОБА_2 п`яний. Брат пішов у сарай. Він приліг, зайшов ОСОБА_2 , потім він налив йому 50 грамів і собі, вони випили разом. Далі був запах бензину, світла не було, ОСОБА_8 казав, що він майстер на всі руки, запах від нього. Він йому дав майку і куртку, і ОСОБА_2 переодягнувся. Далі зайшов брат із сиром, привітався із ОСОБА_2 . ОСОБА_8 незрозуміло розмовляв, щось розказував, вони втрьох випили пляшку, куплену 0,5 літра, курили. Вони розмовляли про жінку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 йому пропонував примиритися із жінкою, той агресивно сприйняв цю розмову. Потім вони пішли із ОСОБА_2 руки жати, займатися армреслінгом. ОСОБА_2 дав йому ляпаса, ОСОБА_1 також йому дав ляпаса, потім ОСОБА_2 вдарив йогоу груди, він відповів, потім вони вийшли із - за столу, ОСОБА_2 ще раз дав ляпаса ОСОБА_1 , ОСОБА_1 вернув йому ляпаса. Брат ОСОБА_3 став їх зупиняти. ОСОБА_3 це його рідний брат по матері. Брат кричав на нього та ОСОБА_2 , вони заспокоїлися та ще випили по 25 - 30 грамів з 50 гр. стаканчика з третьої пляшки, придбаної горілки Франківська, 35 - 40 ?. Потім ОСОБА_2 встав із - за столу і присів на постіль і хотів прилягти, він йому дозволив. ОСОБА_2 хвилин через 10 забруднив йому постіль (відбулося сечовиділення), тому він його вигнав, і він пішов додому. Потім вони з братом допили цю пляшку, вимкнули телевізор і лягли спати близько 22 год. 00 хв. - 23 год. 00 хв. Далі він заснув і чув якийсь стук у двері, це поліція виламувала двері, він встав і відчинив двері і поліцейські у кількості 10 - 12 чоловік зайшли у будинок, сказали йому одягнутися і йти з ними, сказали, що він спалив когось і забрали його на Ужгород . Бив ОСОБА_2 лише долонею, кулаком та ногами не бив. Коли була бійка брат був у хаті, на постілі. Кімната де вони сиділи розміром 4*4 метри, з лівої сторони буфет і постіль, стіл, лавка, постіль, вихід у іншу кімнату. ОСОБА_2 сидів за столом, а він сидів біль нього. Коли бійка була сидів навпроти ОСОБА_2 , за столом. Брат дивився на них обох, бачив їх обох. Коли ОСОБА_2 пішов додому був дуже п`яний, він його не проводжав. ОСОБА_2 живе на відстані приблизно 1 кілометр він них, на дорозі є поворот та скала. Чи виходив брат проводжати ОСОБА_2 він не пам`ятає. Спровадив ОСОБА_2 на двір з хати, брат виходив на двір і ним, повернувся через 1 хвилину, а він вже був у хаті на ліжку. На момент, коли ОСОБА_2 пішов із хати стіл був, після третього ляпаса він впав боком на стіл і відламав ніжку на столі. ОСОБА_2 впав на плече, на бік, і рівно на спину, поясницею, нижньою частиною спини. ОСОБА_1 лівша. Після цього ОСОБА_2 встав і сів на постіль. ОСОБА_2 його спровокував, він казав: «Що ти такий сильний?», він відповів: «Да, я такий сильний, нашо ти мене провокуєш!». Через що виникла бійка він не розуміє, ОСОБА_2 був сильно п`яний.

З моменту події і до цього часу з братом ОСОБА_1 , не спілкувався, він йому жодного разу не дзвонив. Хто працює у СІЗО і з знайомих відмовився відповідати. Такі покази на досудовому розслідуванні не давав, користуючись ст. 63 Конституції України. Він дзвонив ОСОБА_2 , що той зайшов обговорити роботу у ОСОБА_10 , інструмент він вже віддав на той момент, брат поїхав до ОСОБА_2 взяв флекс, потім віддав флекс. Покази йому не допомагали формулювати. Запах бензину йшов від ОСОБА_2 , і він не міг відповісти звідки він взявся. Дав ОСОБА_2 одяг із тумбочки, випрана білизна була, майку (футболку) сірого кольору із надписом «PUMA», білу куртку спортивну і спортивні штани синього кольору, тому що від нього були сильні запахи бензину, до того як він зайшов у будинку не було запаху бензину. Одяг ОСОБА_2 у хаті залишився, чи одягнув він штани - не бачив. ОСОБА_2 бив долонею по обличчю та в груди спереду кулаком один раз. Чи притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП не пам`ятає. ОСОБА_2 працював на пилорамі, різними роботами підробляв. Після того, як жали руки ОСОБА_2 був у будинку ще близько 1 години, вони далі пили. Коли йшов додому ОСОБА_2 було вже темно, видимість метрів 10, його похитувало. Після штовханини він не бачив чи були на тілі ОСОБА_2 синці, садна, шишки. Брат був свідком бійки. Бензин купили половину пляшки - 700 грамів для бензопили для заготовки дров у барі «Кандагар» за тиждень до події. Він не замітив коли була бійка де був брат у будинку чи на подвір`ї. Він був середнього ступеню сп`яніння, тому, що ще хотів випити, але вже не було, тому він хотів вже лягти. Про потерпілого ходили плітки, що він може впасти, він особисто не бачив. ОСОБА_11 із водою, до цієї події був на видимому місці, 2 дня стояв. Потерпілий до них приходив пригощатися із різною періодичністю, частіше зустрічалися коло бара, до них не часто ходили. Коли потерпілий переодягнувся він кинув його одяг, куди не бачив. У тазику були ОСОБА_1 штани і майка замочені. Він не цікавився, як потерпілий дійшов додому. ОСОБА_2 багато випивав. ОСОБА_1 у вікно бачив, як потерпілий залишив будинок, тому що він був у білій куртці і знає його по ходу, тримався на ногах, іти міг, бачив як він спустився. Ліхтарів у них немає.

Він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з дитинства. Із ОСОБА_2 вони навчалися у одній школі, він старший на 4 - 5 років, неприязних стосунків не було. Випиває він не часто, може 2 - 3 дні підряд пити, потім тиждень не п`є. Робота потерпілого пов`язана із механізмами, він займається карбюраторами, одяг міг бути просочений бензином. Він не бачив, щоб одяг горів на потерпілому. Мати потерпілого - ОСОБА_12 він знає, вона була вчителькою хімії, алгебри і геометрії.

Так, щодо обставин кримінального правопорушення, судом було допитано потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працює, розлучений, має 2 дітей, із ОСОБА_1 , перебуває зараз у не дуже добрих відносинах, який пояснив суду наступне: вони із ОСОБА_1 разом працювали у м. Ужгороді у приватному господарстві, господар віддав гроші ОСОБА_1 , а той не розплатився із працівниками, їм нічого було їсти, ще й побив ОСОБА_2 - наніс йому два удари (один - в область нижньої щелепи, а другий - у голову, у вухо). ОСОБА_1 фізично значно сильніший від нього. Близько не спілкувалися, проблеми сім`ї ніколи не обговорювали.

У той день, 02.04.2020 року, він передзвонив ОСОБА_1 , що прийде за флексом, який він раніше йому давав у користування. Коли він прийшов приблизно о 16 год. до ОСОБА_1 він був тверезий, останній запропонував йому пригоститися. Він ішов із дому, його одяг був без запаху бензину. Разом вони випили 3 пляшки, їли. У будинку було троє осіб: він, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Пробув він у ОСОБА_1 . 5 - 8 годин. Вони розмовляли на рахунок роботи. ОСОБА_1 запропонував жати руки, після чого вони сіли за стіл та почали жати руки (займатися армреслінгом). Коли жали руки стіл розсипався, тоді вони почали розбиратися чому стіл поламаний, ОСОБА_1 розсердився. ОСОБА_1 вдарив його два рази, після другого удару по голові ОСОБА_2 впав, втратив свідомість. Далі він нічого не пам`ятає.

Прийшов у себе на дворі, був у обгорілій кофті і без чобіт. Коли прийшов до тями біля нього був ОСОБА_15 . Далі брат ОСОБА_1 - ОСОБА_3 дав йому кофту та куртку білу, тому що його одяг був дуже попалений, проводив до центральної дороги. ОСОБА_2 був весь чорний, попалений. До будинку він не повертався, переодягався перед будинком. До свого дому дійшов самостійно. Коли йшов додому відчував шум у голові, був у шоковому стані, ноги почали пекти. Коли йшов додому свідомість не втрачав, його стан погіршився коли прийшов додому. ОСОБА_1 він не бив, побоїв на ньому не було виявлено. На ліжку він не лежав та не справляв нужду. Дома його зустріла мати - ОСОБА_12 , якій він одразу сказав, що його побив ОСОБА_1 . Штани йому допоміг зняти ОСОБА_16 , племінник. Штани, шия були попалені. Курточка не була пошкоджена. На його тілі були синці і садна. ОСОБА_17 був, були опіки на шиї, по лицю, на нозі був великий опік. Чорні штани були його, йому дали переодягнутися тільки у куртку. Мама йому викликала швидку допомогу та поліцію приблизно о 21 - 22 годині, після того, як його переодягли. Флекс ОСОБА_3 приніс через 2 - 3 дні. Йому було проведено дві операції на голові, присвоєно ІІ групу інвалідності, зараз голова сильно болить і постійно крутиться. Коли їли він бачив повну пляшку з бензином, тазика із водою не бачив у хаті.

Судом також було допитано у якості свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вчитель Вишківської гімназії, що пояснила суду наступне: ОСОБА_2 є її сином з ним вона у добрих відносинах, ОСОБА_1 знає, перебуває із ним у поганих відносинах, близько вони не спілкувалися. 02 квітня 2020 року після обіду, приблизно о 14 год. 00 хв. Був дзвінок сина, він був у квартирі, і він пішов, сказав, що скоро буде вдома. Його довго не було вдома, вона йому 2 рази дзвонила, він не брав трубку. Близько 21 год. 00 хв. Відкрилася двері, вона побачила, що син чорний, коли спитала, він сказав, що його палив ОСОБА_13 , спитала за що, він не знав. Вона подзвонила дочці та у поліцію. Син прийшов у чужій одежі, штани були прогорілі, нога була дуже пошкоджена. Коли приїхала швидка допомога, майку розрізали, вони почали надавати йому медичну допомогу. Опіки вони обробили, але побої були на голові, смужки як садна, як від прута, ззаду особливо. По тілу не дивилася, він був у майці, дивилися лікарі. В Ужгороді, в лікарні казали, що садна такі ж були і на спині. Ліки вона купила, важко було через епідемію коронавірусу не їздив транспорт, тому вона залишила сина і поїхала додому, а ввечері він впав у кому. Треба було пройти МРТ, лікарі робили все можливе. Коли вона наступного дня приїхала, вже зробили операцію. Син був у комі 5 днів, вони не знали чи він буде жити. Спина була у нього вся синя. Всі ці дні були у лікарні, потім перевезли його у Великоберезнянську лікарню, потім лікувався вдома. З ОСОБА_19 вона говорила, коли спитала чим він його бив, той відповів, що ребром з ніжки стола, ОСОБА_1 був у тапочках, тому взуттям не міг бити.

У день події, першим до неї прийшов внук, а потім зять. Зять питав у ОСОБА_2 що сталося. Вона точно пам`ятає, що коли поліція питала хто бив, син відповідач, що бив лише ОСОБА_20 , ОСОБА_21 не бив. На синові були лише його штани, обгорілі. ОСОБА_22 і куртка світла були не його, кофта була чужа. Коли прийшов син жалівся, на сильний головний біль. Син розказував, що ОСОБА_13 вдарив рукою у губу, потім він нічого не пам`ятає. Розтин був на губі, на голові були садна, кров йшла з губи, зліва на передній частині голови і на потилиці садна червоного, кров`яного кольору, підряд були 3 садна, пошкоджень до цього не було.

ОСОБА_1 знає з негативного боку, і рік тому вона знає про випадок насильства щодо ОСОБА_23 , він залишився живим. Зі слів мешканців села знає про один випадок з летальними наслідками.

Коли син прийшов додому його бачив внук ОСОБА_24 , 22 роки, та зять - ОСОБА_24 , 43 роки. Швидка приїхала через 5 хвилин, після повернення сина додому, через 15 хвилин поліція.

02.04.2020 року в опікову лікарню доставили швидко, поставили крапельницю, наступного дня син впав у кому, його перевели до реанімації, зробили томографію та трепанацію черепу.

Син коли повернувся перебував у шоковому стані, був п`яний, але не шатався, як прийшов не знає, думає, що його хтось привів - можливо ОСОБА_25 . У подальшому ОСОБА_25 казав. Що він привів, вона сама не бачила хто привів. Швидка приїхала через 15 хвилин, син лежав, казав, що це зробив ОСОБА_13 , за що не знає. На синові був чужий верхній одяг, куртка не була забруднена, одяг вона не оглядала. Обпечене було лице, вуха, на нозі, на бедрі була велика рана і трошки на руці. Алкоголь її син вживає не часто, буває що і 4 місяці не п`є, буває вип`є. Він постійно їздив на заробітки за кордон, перед цим у м. Києві працював, вдома допомагав на пилорамі, їде робити у приватних підприємців на приватних роботах. Хронічними захворювання не хворів, зазвичай ніде не падав. З ОСОБА_19 її син іноді працювали разом, з ОСОБА_26 вона йому забороняла спілкуватися та дружити, вона не знала що її син дав йому флекс. ОСОБА_1 флекс не віддав, а його 03.04.2020 року приніс о 08 год. ОСОБА_27 , брат ОСОБА_28 . Відстань від її будинку до будинку ОСОБА_1 не така велика, приблизно 5 - 7 хв. Коли син прийшов було темно на вулиці, він все пам`ятав та розказував, а вже після операції сталася біда, і він перестав пам`ятати.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не працює, не має неприязних стосунків із присутніми, пояснив, що 02 квітня 2020 року о 20 - 21 год. вечора, баба подзвонила йому на телефон із проханням прийти, вона була у істериці, не знала що робити. Він прибіг і побачив ОСОБА_29 , який був брудний, у крові. Сказав бабці, щоб вона викликала швидку допомогу, а сам допоміг йому зняти одяг, обмив його. На голові у ОСОБА_2 були червоні полоски, із ознаками запалення, на тілі були садна, після чого він виніс його на руках до швидкої, він не міг стояти. Коли прийшов задавав запитання ОСОБА_2 хто з ним таке зробив, на яке він чітко відповів - ОСОБА_30 . Він п`ять разів питав, десь за другим, третім разом ОСОБА_2 відповів - ОСОБА_13 . ОСОБА_2 був п`яний, коли він перший раз його побачив, той сидів на колінах, не міг встати, не міг піднятися, не було сил. Одяг на ньому був брудний, спаленого не було, ОСОБА_2 був п`яний. Лице було у бруді, вухо обгоріле, губа обгоріла. На голові, з правого боку, були червоні смужки, від чого не знає. Казав, що підпалив його ОСОБА_20 . Брудний був від листя від дерев, трави, болота. На лиці було багато бруду, лице було повністю брудне, на одягу. Опіки були на губі і кров, вухо було повністю обгоріле. Одяг був чистий, лице і шия брудні, трава, листя, болото. Від нього йшов запах алкоголю, бензину й обвугленого. ОСОБА_2 не шатався, проте не міг до кінця встати, не міг пройти, тому він його ніс до швидкої допомоги. ОСОБА_2 повідомив, що йому тяжко дихати, тяжко стояти, печуть опіки, плече болить, решту не пам`ятає, чого так сталося не міг дати відповідь, не знає чого так сталося, ОСОБА_30 з глузду з`їхав. Про флекс нічого не казав. Про ОСОБА_1 він багато разів чув від друзів, характеристика його погана, люди говорять, що він нехороші справи робив по селу, бив людей. Особисто із ОСОБА_1 він бачився декілька разів, неприязних стосунків не було. Особисто бачив тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_2 - опіки на нозі, опіки на шиї (роздягали його повільно, боялися зачепити опіки). Одяг вилучила поліція. Від ОСОБА_1 до них відстань 700 м. - 1 км., пішки йти 15 - 20 хвилин, дорога наполовину асфальтована, наполовину ґрунтова, великий підйом. На шляху 2 магазини, 1 будинок, більше нічого не має. На голові були сліди тупих ударів, голова була червона. Штани були сухі. Він знімав одяг з ОСОБА_2 , майка точно була - він її розірвав по шву, решту не пам`ятає, чи були пропалини на штанах - не пам`ятає.

Крім того, судом було допитано у якості свідка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , працює у ДПРЧ № 2, пожежно-рятувальник, та повідомив, що дату не пам`ятає, зазначивши, що теща зателефонувала його жінці в істериці, що щось сталося, тому вони пішли до них додому. ОСОБА_31 був у крові з побитим обличчям. Це було у квітні 2020 року, точну дату він не пам`ятає, на початку місяця, приблизно о 22 годині, точно він не звернув уваги на час. Дружина сказала, що мати плаче, щось сталося. Вони проживають метрів за 150 від матері, до неї пішли разом із сином ОСОБА_32 . Коли зайшли у квартиру, теща була у істериці, ОСОБА_2 побитий, сидів у кімнаті коло дзеркала. Він спросив: «Що ОСОБА_2 сталося?», той сказав, що ОСОБА_33 його облив бензином та підпалив. Далі, що розказував ОСОБА_2 він не слухав, тому, що викликав швидку допомогу та поліцію. У ОСОБА_2 була побита голова, лице, шия по тілу, він бачив, тому що допомагав лікарям знімати речі. ОСОБА_13 здійснював насилля над людьми, має репутацію хулігана. Одяг, зі слів тещі, був весь не ОСОБА_2 і був весь брудний. У яких відносинах був ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 він поняття не має. Його залучали у якості понятого, надавав покази, протоколи читав, там було написано те, що він казав. ОСОБА_2 не міг зрозуміти що з ним відбулося, він не міг визначити, чи той був п`яний. ОСОБА_2 був у свідомості, сидів біля дзеркала, потім пішов за лікарями. Спеціально він його не оглядав, він був не такий як треба, був побитий - лице та руки були у крові, одяг був пошкоджений. Сліди горіння були на лиці, шиї, на нозі. Одяг чий був на ньому він не звернув уваги. ОСОБА_2 казав, що його облив бензином і запалив ОСОБА_13 .

При допиті судом свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працює, є рідним братом обвинуваченого, останній пояснив, що ОСОБА_2 приїхав до них, вони разом розпивали спиртні напої, далі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 почали руки жати, почалася сварка, один другого штовхнув, серйозного нічого не було, потім вони заспокоїлися почали далі пити, темно було вже, десь о 19 год. 00 хв. Нормально розходилися. Він ОСОБА_2 спровадив на вулицю і вони розійшлися. Це було після обіду, приблизно о 17 год. 00 хв. Випили три пляшки, одну недопили приблизно наполовину, пили горілку 40?, яку придбали у магазині «Кандагар». Спочатку він ходив за горілкою, вони із братом ОСОБА_1 випили пляшку на двох, потім 1 пляшку приніс із собою ОСОБА_2 , а потім він ще раз ходив за пляшкою у магазин. М`ясо їли, яке брат купив на цей день. ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_2 щоб випити. ОСОБА_2 пару раз приходив щоб випити, останній раз приходив тиждень назад. Погоди не було. ОСОБА_2 із братом розмовляли про роботу, як чистили біля церкви, спокійно все добре було. Сварок не було. Темно було, вечір, о 19 год. 00 хв., ОСОБА_2 був не дуже п`яний, не падав, він провів його на вулицю. ОСОБА_2 пішов додому, а він закрив двері і вони лягли спати. Вночі прийшла поліція, виламали двері, брата забрали, потім його, казали, що брат ОСОБА_2 побив, але він такого не бачив. Флекс дійсно давав ОСОБА_2 братові, однак у той день не забрав, він його потім дня через 4 віддав. ОСОБА_1 давав ОСОБА_2 100 гривень на пляшку, ОСОБА_2 ходив за самогоном. Потім сказав, що ОСОБА_1 давав 50 гривень. Свій телефон він загубив тиждень назад і немає телефону, раніше мав номер НОМЕР_1 . У СІЗО раніше працював ОСОБА_34 , зараз не знає. З 03.04.2020 року до цього часу не зустрічався з ОСОБА_1 , не телефонував. З іншими особами на його прохання не розмовляв. Раніше його залякали, тому він давав такі покази. Раніше про це нікому не казав (ні адвокатам, ні прокурорам). Про залякування заву до поліції не писав, не підписував таких заяв. Били працівники поліції у Великому Березному , коли саме пригадати не може. Його забирали 3 рази, 03.04.2020 року - бив ОСОБА_36 , прізвище його він не знає, слідчий бив - замахувався на нього, не знає їх, коли забрали - били. Потім їхали на слідчий експеримент, тоді не били. Поняті були на слідчому експерименті: чоловік і жінка, він їх раніше не бачив, їм не казав, що його били. Видимих слідів побоїв не було. Він не чув чи говорив ОСОБА_2 із його братом про жінку, сім`ю і дітей, тому, що виходив на двір на 5 хвилин. Коли вони почали руки жати, силу міряли, займали стіл, психували один на одного. Потім ще випили. ОСОБА_2 сидів на ліжку, матрац був мокрий, хто випорожнився він не знає, запах сечі чи самогону він не чув. Чи обливав бензином його брат ОСОБА_2 він не бачив. Коли руки жали ОСОБА_2 із братом один другого штовхнули, при цьому ОСОБА_2 в груди штовхнув його брата, а ОСОБА_1 його не бив взагалі. Сварилися через столик, який розламався від рук. Коли ОСОБА_2 йшов додому брат дав йому світлу куртку, тому, що той сам поросив, штани і футболку не давав. У них у будинку був бензин у 1,5 літрових пляшках пластикових з під мінералки, у коридорі, у хаті. Біля стола, біля дверей, під столом стояла 1 пляшка не повна, більше не було. Купили у ОСОБА_37 у магазині «Кандагар», коли купували, той не долив 50 - 100 грамів. Під час слідчого експерименту його залякали, но він казав правду. Його забрали у райвідділ поліції, протокол затримання складали, він його підписував, казали, що він піде як співучасник туди де брат. Коли ОСОБА_2 виходив із хати видимість була приблизно на 10 метрів, коли він його спровадив видно вже було приблизно на 3-5 метрів. Із захисником бачився один раз перед судом, сьогодні говорив з приводу показів. Заяву до ГУНП 11.09.2020 року не писав, почерк не його. З поліції диктували заяву, не знає прізвища хто і як писав, не подавав. 11.09.2020 року до нього спеціально зайшли додому, щоб він написав скаргу, не читав. Чому сказав неправду у заяві - залякали. На відтворенні він був тверезий, його залякували, він казав неправду у всьому. У хаті був, більше нічого не бачив. Руки жали і штовханина була. Не читав протокол слідчого експерименту, протокол допиту не читав. Що брат зробив не знає. Не знає чому заяву складала адвокат. Із понятим ОСОБА_38 перебуває у хороших, дружніх стосунках, вони є однокласниками, фізично сильна людина, може постояти за себе. Після слідчого експерименту залишився вдома, нікому, що його били не казав, тому, що вони назад його забрали у поліцію. Він дзвонив адвокату і заяву йому написала адвокат, він диктував, а вона писала, після він підписав заяву. Заяву так і не подав - боявся, його страх реальний, у будинку він проживає зараз один.

02.04.2020 року він цілий день був вдома, виходив лише за сигаретами. ОСОБА_2 коли прийшов, перебував у стані алкогольного сп`яніння, тримався на ногах, але ще випив. Пили вони разом із братом, потім всі троє. ОСОБА_2 запропонував перетягувати руки. Із ОСОБА_2 у них були хороші відносини, вони разом чистили біля церкви. Коли почали перетягувати руки, ОСОБА_2 штовхнув брата, потім вони вдвох продовжили пити. Він їм казав, щоб вони заспокоїлися. Вони штовхали один одного. Знову пили по 50 грамів, сиділи недовго, ОСОБА_2 хотів сам іти додому. Його хитало вліво, вправо. Він проводив ОСОБА_2 із хати на вулицю, той йшов невпевнено, хитався. ОСОБА_2 до цього падав один раз, очі закатувалися, і біліли, вони його били по лицю долонями, і все. Друг йому казав, що у нього таке не вперше. Бензин у пляшці був чистий. У них є бензопила, для заправки якої, купувався бензин. Запах бензину був від ОСОБА_2 , не сильний. Вони дали йому спортивну куртку переодягнутися, штани він не переодягав. Курили у хаті, на подвір`я не виходили. ОСОБА_11 із одягом простояв цілу ніч, у ньому був одяг брата, який різав плитку і замочив одяг. Курточку сіру давав брат, тому, що ОСОБА_2 попросив, і він її одів на себе. Як знімав одяг з себе ОСОБА_2 він не бачив. У цей день саден та інших пошкоджень на ОСОБА_2 він не бачив, той ні на що не скаржився. Він був коли була бійка. ОСОБА_1 речі у тазику ОСОБА_2 не замочував, як і сам ОСОБА_2 . Товариш - ОСОБА_39 6 місяців назад був присутнім коли у ОСОБА_2 були припадки, це було у ОСОБА_40 у хаті, був присутній він, ОСОБА_2 , ОСОБА_39 та ще ОСОБА_41 , прізвище якого він не пам`ятає. Швидку не викликали, ОСОБА_42 його посіпав, він встав як нічого не було.

При повторному допиті судом свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працює, є рідним братом обвинуваченого, останній пояснив, що у 2021 році, потім сказав, що у 2020 році, точну дату назвати не може, ОСОБА_43 йому казав, що ОСОБА_44 падав. Раніше ОСОБА_41 казав, що це було весною 2020 року і рік, і два назад. 11.09.2020 року йому дзвонив абонент НОМЕР_2 29 разів, він не знає хто то міг бути, ймовірно помилилися. Потім цей же абонент 18.09.2020 року телефонував 18 разів, 24.09.2020 року - 8 разів. 11.09.2020 року спілкувався 1 хв. 45 сек. із цим номером - він пояснив що такого не може бути. Його номер телефону НОМЕР_1 . 11.09.2020 року 29 разів спілкувався із невідомою особою, з братом не спілкувався. До адвоката він приїхав, тому що хотів дізнатися що і як з його братом. Про Сілкіну - Яцко дізнався від адвоката ОСОБА_47 , який дав йому її номер телефону. Потім вони випадково зустрілися із адвокатом Сілкіною - Яцко біля церкви у м. Ужгород. 09.09.2020 року вони бачилися 1 раз. Поговорили по телефону і зустрілися біля церкви вдень. Сілкіна йому подзвонила вдень, він їй говорив, що під тиском давав покази. ОСОБА_48 не бачив. Двом попереднім захисникам про це не казав, бо не знав їх. Сілкіна – Яцко йому дзвонила, повідомила що треба підписати заяву у поліцію про тиск. Цю заяву з його слів писала адвокат сама. Він підписав цю заяву, проте у поліцію не подав, чому не знає. Він хоч що розказував під час слідчого експерименту, тому що його вдарили, двері поламали. ОСОБА_3 нікому не казав, що його побили. В суді казав правду, перед тим даремно на брата наговорив. Свідку ОСОБА_50 він повідомив про судове засідання вчора, сказав ОСОБА_51 пішли в суд, щоб розказати, що такого не було, і як ОСОБА_2 падав на землю.

Точну дату коли ОСОБА_2 падав він сказати не може, це було кожного разу після того, як він пив алкогольні напої. Падав, припадав і повільно падав. Він також бачив, як ОСОБА_2 падав, очі були відкриті, білі. У такому стані він був хвилин 5 - 10. Допомогу йому вони не надавали, бо ОСОБА_52 вже був із ОСОБА_2 у таких ситуаціях, і казав, що той сам встане. Із пам`яттю у нього погано, точно пам`ятати він не буде. До адміністративної та кримінальної відповідальності він ніколи не притягувався. З ОСОБА_1 та адвокатом по справі не спілкується. Покази надані на досудовому слідстві не підтверджує, що ОСОБА_1 облив бензином ОСОБА_2 він не казав, протокол не бачив, участі у слідчому експерименті не приймав. ОСОБА_1 не бився із ОСОБА_2 . Вони могли мало пожартувати, жати руки. Телефон завжди був коло нього. У вересні коли вони зустрілися із адвокатом Сілкіною - Яцко вони сиділи на лавочці і спілкувалися. Заяву він впізнає, підпис на заяві його. Заяву писала захисник, бо він хотів щоб правильно було, тому що він неграмотно пише. Вони 3 - 4 рази бачилися, коли пили, і кожного разу із ОСОБА_2 було одне і те саме. ОСОБА_2 пив часто та багато, тримається на ногах він слабо. Зараз продовжує пити далі, останні два тижні він його не бачив. 02.04.2020 року ОСОБА_2 пішов додому, на ногах тримався як п`яний, його хитало. На дорозі є ділянки де можна вдаритися. На слідчий експеримент поліцейські прийшли до них, показували і говорили як казати, протокол він не читав, підписався бо був наляканий. Поняті були і на вулиці, і в хаті, як його били поняті не бачили. Один поліцейський на ім`я « ОСОБА_36 » вдарив його у хаті рукою у груди, він був крупний, більш точно описати його він не може. Потім поліцейські прийшли на 2, потім на 3 - й день. ОСОБА_2 одразу пішов додому, не горів, по землі не качався - такого не було. Курточку він дав ОСОБА_2 бо було холодно на дворі. ОСОБА_3 вживає алкоголь приблизно 250 грамів кожного третього дня, не хворіє, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Чи є у ОСОБА_2 підстави казати неправду не знає. ОСОБА_2 дав куртку, штани, майку, чому не знає. Одяг був замочений брата ОСОБА_1 . Брат іноді дає одяг іншим людям, дарує друзям, хто попросить.

Судом також було допитано у якості свідка ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не працює, із обвинуваченим перебуває у дружніх відносинах, що пояснив суду наступне: він не був присутнім при події. При цьому пояснив, що знає, що ОСОБА_30 побив ОСОБА_29 , і ОСОБА_8 зараз падає (втрачає свідомість), однак він падав і раніше. Він особисто бачив, як недалеко від ОСОБА_2, біля старої школи, на бережкові, коли вони разом випивали, ОСОБА_8 знепритомнів. ОСОБА_56 казав, що це не перший раз. Того разу вони випили 2 пляшки самогону 50? на трьох, після другої пляшки ОСОБА_2 присів і курив, потім перехилився (втратив свідомість) на (1-2) 3-4 хвилини, очі побіліли, пішли вверх, слина потекла, після того він сам (почав відходити) прийшов до тями, ніхто йому допомогу не надавав. Це було один раз, три роки назад, літом, більше таких випадків він не бачив, родичам ОСОБА_2 нічого про цей випадок не казав, не вважав що є проблеми. ОСОБА_2 нічого не пам`ятає про той випадок. Пили втрьох: він, ОСОБА_14 і ОСОБА_54 . ОСОБА_55 він знає добре, вони вчилися разом у школі, той років на 10 старший за нього, підробляли разом, перебувають у нормальних відносинах. ОСОБА_56 знає з дитинства, він проживає приблизно на відстані 1 кілометр від нього, вчилися у одній школі, бачилися приблизно раз на тиждень. Про виклик до суду йому напередодні повідомив ОСОБА_14 , сказав, що викликають з питання чи падав ОСОБА_44 , і спитав «Чи піде він підтвердити, що ОСОБА_44 падав приблизно три роки назад?». ОСОБА_13 йому не телефонував, він його не боїться. ОСОБА_57 знає, перебуває у нормальних відносинах. Він був понятим, поліція приходила навесні, точний день і місць не пам`ятає. ОСОБА_58 характеризує як працьовиту людину, бійок між ними не було, знає його з народження. Під час досудового розслідування його не допитували, прийшли спитали чи був він із ними, чи пив, він казав, що ні, і його залишили у спокої. Із ОСОБА_2 він раніше працював разом в м. Ужгороді на Коритнянській вулиці, де той випивав, за що його і звільнили.

Під час одночасного допиту свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ч. 15 ст. 352 КПК України, який був призначений судом за клопотанням прокурора, для з`ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводився з урахуванням правил, встановлених частиною дев`ятою статті 224 КПК України, на запитання: «Скільки разів був свідком втрати свідомості ОСОБА_2 і коли?» Свідок ОСОБА_39 відповів, що один раз 3 роки назад, і при цьому ОСОБА_59 не було, їх було троє: він, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а свідок ОСОБА_3 , що він бачив один раз на дворі біля школи, там був ще однокласник ОСОБА_60 , тоді ОСОБА_44 впав очі стали білими. Він не може пояснити, чому його показання змінилися. На запитання: «Чи приводили до тями ОСОБА_2 ляпасами?», свідок ОСОБА_3 відповів, що давали ляпаса, а свідок ОСОБА_39 , що не приводили його у почуття, він такого не бачив.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Отже, однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Таким чином, саме сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити подання доказів на обґрунтування обставин, на які посилається.

На виконання вказаних положень закону суд створював усі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідив усі надані сторонами кримінального провадження докази та надав їм оцінку, неодноразово відкладав завершення судового розгляду для надання прокурором доказів та виклику свідків сторони обвинувачення.

Проте, у судові засідання не прибували свідки ОСОБА_61 та ОСОБА_62 , незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи були судом повідомлені належним чином.

Прокурор, з урахуванням того факту, що обвинувачений тримається під вартою, а свідки протягом тривалого проміжку часу не прибувають до суду, не повідомляють про причини свого неприбуття та з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), просив суд завершити розгляд кримінального провадження за відсутності зазначених свідків.

Потерпілий, його представник, обвинувачений та його захисник не заперечували проти цього клопотання.

Відтак судом було прийняте рішення змінити раніше затверджений порядок дослідження доказів у відповідності до ч. 2 ст. 349 КПК України та завершити розгляд кримінального провадження без допиту цих свідків.

На підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень стороною обвинувачення надано письмові докази, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020070070000117 від 03.04.2020 року (а.с. 55 тому 2 справи), з якого вбачається, що за заявою потерпілого ОСОБА_5 03.04.2020 року о 03:01:12 було внесено відомості до ЄРДР із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 02.04.2020 року ОСОБА_2 перебував у будинку АДРЕСА_1 , де разом з ОСОБА_1 вживали спиртні напої і біля 21 год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла бійка, в ході якої ОСОБА_1 облив ОСОБА_2 рідиною, схожою на бензин та підпалив, а саме: опіки шиї, обличчя, лівого стегна та лівого ока;

- рапорт від 02.04.2020 року про отримання заяви та її реєстрацію ЄО за №676 як інші тілесні ушкодження, а саме, 02.04.2020 о 21:49 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.04.2020 о 21:48 за адресою: АДРЕСА_5 , надійшло повідомлення про те, що на вигляд знайома особа облила легкозаймистою речовиною (бензином) гр. ОСОБА_63 , 1982 р.н., заявник - ОСОБА_64 (а.с. 56 тому 2 справи);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.04.2020 року о 23 год. 40 хв. від ОСОБА_2 , який повідомив, що: 02.04.2020 року близько 20.00 в с. Вишка по місцю проживання гр. ОСОБА_65 , останній заподіяв йому тілесні ушкодження та намагався спалити, а саме облив бензином та підпалив, завдавши термічні опіки ІІ ступеня (а.с. 57 тому 2 справи);

- протокол огляду від 02.04.2020 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду являється одяг, який видала ОСОБА_12 , а саме: чорні спортивні штани, на яких в правій верхній передній частині штани прогріли; ОСОБА_12 підтвердила, що дані штани належать її сину ОСОБА_2 , у яких він прийшов додому ввечері 02.04.2020 року. Також ОСОБА_12 видала куртку бежевого кольору та сіру футболку, яка була розрізана, коли футболку знімали з ОСОБА_2 . Вказані куртка та футболка не належать ОСОБА_2 , однак він ввечері 02.04.2020 року прийшов додому у даному одязі. Зазначені докази були вилучені (а.с. 58-62 тому 2 справи);

- заява ОСОБА_3 від 03.04.2020 року про надання дозволу на проведення огляду по місцю його проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 63 тому 2 справи);

- протокол огляду від 03.04.2020 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду являється будинок АДРЕСА_1 . Будинок одноповерховий, вхідні двері дерев`яні, на момент огляду відчинені. За вхідними дверима знаходиться коридор, де зліва на підлозі знаходиться накиданий одяг. Зправа є вхід в приміщення комора. Прямо по коридору є вхід у кухонну кімнату, в якій зліва є шафа, ліжко. Зправа - є цегляна піч та ліжко. Під вікном є стіл, на якому зламані ніжки. Зправа з даної кімнати є вхід в спальну кімнату в якій є два одинарні ліжка та шафа. У коридорі серед розкиданого одягу в мисці з водою виявлено «світер» темно-червоного кольору, від якого чути запах нафтопродукту, та чорну куртку із запахом нафтопродукту. У коридорі під столиком праворуч від вхідних дверей знаходяться дві пляшки з-під мінеральної води «Лужанська» ємністю 1,5 л, одна пляшка порожня, в іншій пляшці знаходиться рідина, схожа на бензин, яка повністю не заповнена. При подальшому огляді прилеглої території в клітці для кролів праворуч від будинку знаходиться порожня пластмасова пляшка з-під мінеральної води ємністю 1,5 л з запахом нафтопродукту (а.с. 64-75 тому 2 справи);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 03.04.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було затримано 03.04.2020 року о 01 годині 05 хвилин (а.с. 76-79 тому 2 справи);

- постанова про визнання речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 03.04.2020 року, за якою було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12020070070000117 від 03.04.2020 року вилучені під час проведення огляду від 03.04.2020 року куртку чорного кольору, яку упаковано у поліетиленовий пакет, світер червоного кольору, який упаковано у поліетиленовий пакет, порожню пляшку об`ємом 1,5 л. з-під води «Лужанська» та пляшку об`ємом 1,5 л. з-під води «Лужанська» з рідиною, схожою на бензин, які упаковано у поліетиленовий пакет, порожню пляшку об`ємом 1,5 л. з запахом нафтопродукту, яку упаковано у поліетиленовий пакет, одяг ОСОБА_1 , а саме: штани та куртку, які упаковано в поліетиленовий пакет, змиви з рук гр. ОСОБА_1 , які упаковано в паперовий конверт та поміщено їх до кімнати зберігання речових доказів Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.с. 80-81 тому 2 справи);

- постанова про визнання речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 03.04.2020 року, за якою було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12020070070000117 від 03.04.2020 року вилучені під час проведення огляду від 03.04.2020 року чорні спортивні штани, куртку бежевого кольору, сіру футболку, які упаковано в поліетиленовий пакет та поміщено до кімнати зберігання речових доказів Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.с. 82-83 тому 2 справи);

- ухвала слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 06.04.2020 року у справі № 298/388/20, якою надано дозвіл на проведення огляду місця події від 03 квітня 2020 року, а саме, житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 84-86 тому 2 справи);

- ухвала слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 06.04.2020 року у справі № 298/388/20, якою накладено арешт на вилучені в ході огляду від 02 квітня 2020 року речі, а саме: чорні спортивні штани, куртку бежевого кольору та сіру футболку, які упаковано в поліетиленовий пакет (а.с. 87-90 тому 2 справи);

- ухвала слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 06.04.2020 року у справі № 298/388/20, якою накладено арешт на вилучені в ході огляду від 03 квітня 2020 року речі, а саме: куртку чорного кольору, яку упаковано у поліетиленовий пакет, світер червоного кольору, який упаковано у поліетиленовий пакет, порожню пляшку об`ємом 1,5 л. з-під води «Лужанська» та пляшку об`ємом 1,5 л. з-під води «Лужанська» з рідиною, схожою на бензин, які упаковано у поліетиленовий пакет, порожню пляшку об`ємом 1,5 л. з запахом нафтопродукту, яку упаковано у поліетиленовий пакет, одяг ОСОБА_1 , а саме: штани та куртку, які упаковано в поліетиленовий пакет, змиви з рук ОСОБА_1 , які упаковано в паперовий конверт (а.с. 90-92 тому 2 справи);

- копія паспорту громадянина України серія і номер НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_3 .. 22 березня 2002 року Великоберезнянським РВ УМВС України в Закарпатській області, згідно з яким місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано Відділом внутрішніх справ В.Березнянського району 22.03.2002 в АДРЕСА_1, копія ідентифікаційного номеру НОМЕР_4 , виданого ОСОБА_3 11.07.2005 (а.с. 93 тому 2 справи);

- заява ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту від 03.04.2020 року (а.с. 94 тому 2 справи);

- протокол проведення слідчого експерименту від 03.04.2020 року із свідком ОСОБА_3 , який пояснив як все відбувалося у день події та показав на місці події. Зокрема, що 02.04.2020 року приблизно о 21 - 22 год. по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , він, його брат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вживали спиртні напої, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали гнути один одному руки , після чого між ними виник конфлікт і ОСОБА_1 , вдарив ОСОБА_2 , після чого він впав, потім знову почали вживати алкогольні напої, після чого знову між ними виникла суперечка, в ході якої вони почали битися та поперекидували посуд, потім свідок ОСОБА_3 пояснив, що його брат ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 вийшли на вулицю, де ОСОБА_1 підпалив останнього. Після чого, на пропозицію свідка ОСОБА_3 , всі учасники слідчої дії попрямували у будинок АДРЕСА_1 , де свідок ОСОБА_3 показав кімнату кухні, де вживали спиртні напої 02.04.2020 року він, його брат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на вказаному місці свідок пояснив та показав, що ОСОБА_1 на столі із ОСОБА_2 гнули руки, після чого ОСОБА_44 поламав на столі дві ніжки, після чого між ОСОБА_1 та ОСОБА_44 виник конфлікт та ОСОБА_1 наніс один удар рукою по корпусу тіла ОСОБА_2 , від якого він впав на ліжко. Потім свідок ОСОБА_3 показав, що вони знову всі сіли випивати, де через декілька хвилин знову на вказаному місці виник конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де ОСОБА_1 знову наніс удар у корпус тіла ОСОБА_2 , від якого той впав на підлогу біля ліжка, на що показав свідок, після чого коли ОСОБА_2 підвівся, то ОСОБА_1 , схопив його і вони почали штовхатися та боротися в результаті чого перекинули стіл та посуд у вказаній кімнаті, після чого свідок ОСОБА_3 пояснив, що їх розборонив та заспокоїв. У подальшому свідок ОСОБА_3 пояснив та показав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли на вулицю, а він залишився в кухні, де показував що двері були відкриті навстіж і він побачив, як через декілька секунд його брат ОСОБА_1 заходить у коридор та з під столу біля дверей бере пляшку 1,5 л. у якій був бензин та виходить на вулицю до ОСОБА_44 , а свідок пройшов ще дальше до дверей між кухнею та коридором і побачив через відкриті двері як ОСОБА_1 із пляшкою підійшов до ОСОБА_44 на відстані від нього близько 1 метр, відкрив пляшку та вилив на ОСОБА_44 бензин в область шиї, лівого плеча та лівої частини грудей, після чого свідок пояснив, що ОСОБА_1 закрутив бутилку, розвернувся назад, дав 1 - 2 кроки та поставив бутилку на стіл у коридорі біля дверей, після чого розвернувся та із кишені дістав коробку сірників та запалив сірник і кинув на ОСОБА_2 і пішов геть, а свідок ОСОБА_3 показав та пояснив, що підбіг до ОСОБА_44 , який вже лежав на землі на вказаному місці та качався із сторони в сторону і він почав його гасити і коли вогонь пригасив на одягу, то ОСОБА_44 зірвав із себе светр, після чого підвівся і свідок із ОСОБА_44 попрямували у будинок, де знаходився ОСОБА_1 , але він нічого не говорив, після чого свідок ОСОБА_3 дав куртку ОСОБА_44 та провів його додому. На запитання до свідка ОСОБА_3 щоб показав руки, він показав і на руках опіки від гасіння відсутні, тільки були брудні. Після чого свідок ОСОБА_3 пояснив, що коли він повернувся додому то брат ОСОБА_1 його поросив нікому нічого не говорити про бензин і про те, що твін підпалив ОСОБА_2 на запитання, де знаходився светр потерпілого, свідок показав, що він був замочений у воді, у посудині, яка була у коридорі, яку працівники поліції знайшли і, ймовірно, туди його сховав ОСОБА_1 (а.с. 95-100 тому 2 справи);

- диск із проведенням слідчого експерименту із свідком ОСОБА_3 (а.с. 101 тому 2 справи);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2020 року із описом від 06.05.2020 року до нього, за якими в приміщенні УВП № 9 було вилучено мобільний телефон ОСОБА_1 "NOKIA", імей НОМЕР_5 , у вимкненому стані, який не включається (а.с. 121-124 тому 2 справи);

- ухвала слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03.04.2020 року у справі № 298/388/20, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави підозрюваному ОСОБА_1 із зазначенням початку строку тримання під вартою з моменту затримання 03 квітня 2020 року з 01 год. 05 хв. (а.с. 102-106 тому 2 справи);

- супровідний лист Ужгородського міжрайонного відділення Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи від 15.05.2020 року № 798 з додатком висновком експерта від 14.05.2020 року № 206 Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, за яким на основі даних судово-медичного обстеження громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з врахуванням даних медичної документації з відділення пластичної та опікової хірургії КНП «ЗОКЛ ім. Новака», заповненої на його ім`я, на момент судово-медичного обстеження ОСОБА_2 на його тілі виявлено післяопераційний рубець лобно-тім`яно-скроневої ділянки голови справа та опікову поверхню (струп) передньої поверхні лівого стегна. Згідно з даними медичної документації з ЗОКЛ ім. Новака від 03.04.2020 року та ОКЦНН від 04.04.2020 року у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: гематома, субкон`юнктивальний крововилив лівого ока, забій головного мозку важкого ступеню, гостра субдуральна гематома над правою гемісферою головного мозку з судомним синдромом та лівобічним геміпарезом, з приводу чого було проведено хірургічне лікування - трепанація черепа, видалення субдуральної гематоми; термічні опіки II ст. обличчя, вух, шиї та лівого стегна.

Тілесні ушкодження у вигляді гематоми, субкон`юнктивального крововиливу лівого ока, забою головного мозку важкого ступеню, гострої субдуральної гематоми могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії (затиснуті в кулак руки сторонньої людини) або ударянні в такі (при наданні тілу прискорення). При цьому потерпілому могло бути нанесено не менше одного удару в область голови.

Тілесні ушкодження у вигляді гематоми, субкон`юнктивального крововиливу лівого ока, потягли за собою розлад здоров`я строком до 6 днів і за цією ознакою відповідно до п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку важкого ступеню, гострої субдуральної гематоми за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, відповідно до п. 2.1.3. (в, г) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків виникли внаслідок дії високої температури (полум`я) і згідно з п. 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

По давності виникнення згідно з даними медичної документації, вищевказані тілесні ушкодження вкладаються в час події, яка мала місце 02.04.2020 року і не суперечать обставинам справи. (а.с. 125-131 тому 2 справи);

- супровідний лист Закарпатського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 16.04.2020 року №19/107/12/7-3400 з додатками: довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 1 961,40 грн. та висновком експерта від 16.04.2020 року № 7/55, за даними якого на наданій на дослідження кофті виявлено слідові нашарування зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива), встановити вид виявлених змінених світлих нафтопродуктів неможливо з причини фізико-хімічних змін їх складу. На наданих на дослідження камуфляжних штанах нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено. На наданих на дослідження марлевих тампонах з нашаруваннями нафтопродуктів слідів пально-мастильних матеріалів не виявлено (а.с. 132-145 тому 2 справи);

- супровідний лист Закарпатського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 23.04.2020 року №19/107/12/7-3482 з додатками: довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 1 961,40 грн. та висновком експерта від 22.04.2020 року № 7/54, згідно з яким на наданих на дослідження спортивних штанах, спортивній куртці та чоловічій футболці, виявлено слідові нашарування змінених світлих нафтопродуктів (бензину, гасу, дизельного палива), встановити вид виявлених змінених світлих нафтопродуктів неможливо з причини фізико-хімічних змін їх складу (а.с. 146-156 тому 2 справи);

- супровідний лист Закарпатського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15.04.2020 року №19/107/12/7-3370-2020 з додатками: довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 1 256,08 грн. та висновком експерта від 15.04.2020 року № 7/53, за яким на наданому на експертизу чоловічому светрі червоного кольору виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива), встановити вид виявленого зміненого світлого нафтопродукту неможливо з причини фізико-хімічних змін його складу. На наданій на експертизу чоловічій куртці чорного кольору виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива), встановити вид виявленого зміненого світлого нафтопродукту неможливо з причини фізико-хімічних змін його складу (а.с. 157-167 тому 2 справи);

- супровідний лист Закарпатського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20.05.2020 року №19/107/12/7-4333-2020 з додатками: довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 1 961,40 грн. та висновком експерта від 20.05.2020 року № 7/56, за яким на наданій на дослідження порожній полімерній пляшці, поіменованій у постанові про призначення експертизи як «вилучена 03.04.2020 року під час огляду місця події будинку АДРЕСА_1 з під столику», слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено. Наданий на дослідження зразок рідини у полімерній пляшці, що поіменована у постанові про призначення експертизи як «вилучена 03.04.2020 року під час огляду місця події будинку АДРЕСА_1 з під столику», являється світлим нафтопродуктом - бензином. Об`єм досліджуваного зразку рідини становить 1 380 см3. На наданій на дослідження порожній полімерній пляшці, поіменованій у постанові про призначення експертизи як «вилучена 03.04.2020 року під час огляду місця події будинку АДРЕСА_1 з клітки для кролів», виявлено слідові нашарування зміненого світлого нафтопродукту - зміненого бензину (а.с. 168-181 тому 2 справи);

- супровідний лист Закарпатського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.05.2020 року №19/107/9/3-4196-2020 з додатками: довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 980,70 грн. та висновком експерта від 15.05.2020 року № 3/114, за яким на пластмасовій пляшці ємкістю 1,5 л, вилученій з-під столика під час огляду місця події 03.04.2020 року слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонних поверхонь) не виявлено. На пластмасовій пляшці ємкістю 1,5 л з рідиною, схожою на бензин, вилученій з-під столика під час огляду місця події 03.04.2020 року слідів папілярних узорів рук слідів пальців та долонних поверхонь) не виявлено. На вилученій з клітки для кролів пластмасовій пляшці ємкістю 1,5 л під час огляду місця події 03.04.2020 року слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонних поверхонь) не виявлено (а.с. 182-199 тому 2 справи);

- протокол проведення слідчого експерименту 28.05.2020 року, який був проведений з дозволу ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 з метою перевірки та уточнення відомостей ОСОБА_2 , який показав, що 02.04.2020 року він разом з ОСОБА_1 розпивав напої в будинку АДРЕСА_1 під час чого ОСОБА_1 наніс йому удар рукою по голові від чого він втратив свідомість. Після чого ОСОБА_2 пройшов до будинку № 160 в кухню та показав, як він з ОСОБА_1 сиділи за столом, тобто навпроти один одного і коли вони перегинали руки то поламався стіл, тобто ніжка і ОСОБА_1 стоячи навпроти наніс удар по голові ОСОБА_44 . Після удару ОСОБА_2 втратив свідомість і нічого не пам`ятає (а.с. 200 - 203 тому 2 справи);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 12020070070000181 від 28.05.2020 року, внесеного за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки кримінальних правопорушень з якого вбачається, що короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наступний: 02 квітня 2020 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав спиртні напої разом з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна перепалка, яка переросла в бійку, що відбувалася в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якої ОСОБА_1 наніс один удар застинутою в кулак рукою в область голови ОСОБА_2 спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді забій головного мозку важкого ступеню, гострої субдуральної гематоми над правою геосферою головного мозку з судомним синдромом та лівобічним геміапарезом. Дані тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 206 від 14.05.2020 року за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення відповідно до п. 2.1.3. (в, г) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 204 - 205, тому 2 справи);

- рапорт від 28.05.2020 року слідчого Великоберезнянського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Цибика В.В. про виявлення ознак кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, який був підставою для внесення відомостей до ЄРДР, аналогічного змісту (а.с. 206, тому 2 справи).

Судом також було особисто оглянуто та досліджено речові докази у справі, а саме: куртку чорного кольору, яку упаковано у поліетиленовий пакет, светр червоного кольору, який упаковано у поліетиленовий пакет, одяг ОСОБА_1 , а саме: штани та куртку, які упаковано в поліетиленовий пакет, чорні спортивні штани, куртку бежевого кольору, сіру футболку, які упаковано в поліетиленовий пакет, які було визнано речовим доказом за постановами від 03.04.2020 року та поміщено до кімнати зберігання речових доказів Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Судом також було додатково досліджені докази, отримані за ухвалою суду від 17.02.2021 року яка була постановлена у цій справі, про надання прокурору тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 12020070070000281 від 10.09.2020 року, а саме:

-аналітичну довідку від 28.12.2020 року, по факту виявлення під час проведення 18.09.2020 року обшуку в будинку АДРЕСА_1 боєприпасів - трьох патронів 12 калібру, п`ять патронів калібру 7,62 * 54, двох патронів калібру 5,45*39мм, п`ятдесят патронів калібру 5,6*26,7R;

-профайл адвоката Сілкіної - Яцко Є.О., з якого вбачається, що номером засобу її зв`язку є НОМЕР_6 ;

-протокол від 28.04.2021 року, про вилучення вищезазначених доказів у 3 екземплярах із підписами про вручення всім учасникам кримінального провадження.

Дійсно, як повідомив безпосередньо суду свідок ОСОБА_3 та підтверджується аналітичною довідкою він раніше мав та активно користувався телефоном із номером: НОМЕР_1 .

З аналітичної довідки також вбачається, що абонент із номером телефону НОМЕР_2 за даними автоматизованої бази ГУНП в Закарпатській області, у період з 18.09.2020 року по 02.10.2020 року не рухався, та постійно знаходився в одному ж самому місці, в межах базової станції: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, (Облавтодор), таким чином можна вважати, що абонент мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» діє в межах базової станції Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39 (Облавтодор), яка обслуговує УВП № 9, яке знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Довженка, 8.

Поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження також дає суду підстави вважати, що обвинувачений чинив моральний тиск на свідка ОСОБА_3 , а саме: постійно кричав, перебивав, втручався у хід його допиту судом.

Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв`язку дають суду обґрунтовані сумніви у достовірності показів свідка ОСОБА_3 , наданих безпосередньо суду, оскільки останній постійно збивався, плутався, неодноразово змінював свої покази в суді, тому суд не приймає їх до уваги, як належні та допустимі.

Не знайшов свого документального підтвердження і факт фізичного тиску на цього свідка ОСОБА_3 під час досудового розслідування, оскільки заява від 11.09.2020 року була написана захисником Сілкіною - Яцко Є.О., до поліції направлена так і не була, відомості по цій заяві до ЄРДР внесені не були, незважаючи на професійну допомогу захисника ОСОБА_56, у зв`язку із чим судом було відмовлено у долученні цього доказу до матеріалів кримінального провадження, як і ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16.09.2020 року і протоколу обшуку до нього від 18.09.2020 року, які безпосередньо не стосуються цієї справи та складені більше ніж через пів року після події та проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні.

Прокурором було вжито дієвих заходів щодо перевірки фактів, про які було повідомлено свідком ОСОБА_3 , шляхом внесення цих відомостей до ЄРДР, що підтверджується витягом ЄРДР у кримінальному провадженні 42020071030000120 від 18.09.2020 року.

Слід також зазначити, що згідно висновку Верховного Суду, який був викладений у постанові від 17.03.2021 року у справі № 761/10306/15-к якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим, свідком під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів. Зокрема, протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК. Таким чином, ККС констатував, що в цьому випадку відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК. Крім того, той факт, що в судовому засіданні обвинувачений змінив показання, не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом. Адже слідчий експеримент та показання є окремими процесуальними джерелами доказів.

Відтак суд приймає як належний та допустимий доказ саме протокол проведення слідчого експерименту від 03.04.2020 року із свідком ОСОБА_3 , в ході якого він дав пояснення, які повністю узгоджуються із показами потерпілого ОСОБА_2 та інших, допитаних судом свідків, та підтверджуються речовими доказами.

Суд також оцінює критично покази свідка ОСОБА_39 , оскільки вони не підтверджені жодними документальними доказами у цій справі, покази свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_3 , надані безпосередньо суду, щодо подій, учасниками яких вони обидва були одночасно за фактом втрати свідомості потерпілим ОСОБА_2 , сильно різняться за часом, місцем події та складом учасників, що дає суду обґрунтовані сумніви у їх правдивості, відтак вони також не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі.

Доводи сторони захисту про отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 на шляху додому, спростовуються висновком експерта від 14.05.2020 року № 206 Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, за яким тілесні ушкодження у вигляді гематоми, субкон`юнктивального крововиливу лівого ока, забою головного мозку важкого ступеню, гострої субдуральної гематоми могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії (затиснуті в кулак руки сторонньої людини) або ударянні в такі (при наданні тілу прискорення). При цьому потерпілому могло бути нанесено не менше одного удару в область голови.

А також показами потерпілого ОСОБА_2 та даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03.04.2020 року із свідком ОСОБА_3 , згідно яких потерпілого ОСОБА_2 додому довів свідок ОСОБА_3 , який не повідомив про падіння потерпілого на шляху додому.

Зазначені докази по кримінальним провадженням зібрано відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в сукупності з іншими доказами безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих ОСОБА_1 стороною обвинувачення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд, дослідивши всі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України за викладених вище обставин доведена повністю.

Суд, кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Що ж стосується обвинувачення за ч. 2 ст. 15-ч. 1 ст. 115 КК України суд зазначає наступне.

Органом досудового розслідування встановлено та зазначено у обвинувальному акті, що продовжуючи свою злочинну діяльність, 02 квітня 2020 року, приблизно 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли із будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , на подвір`я перед входом до нього й продовжили бійку, під час якої ОСОБА_1 наніс, ще декілька ударів ОСОБА_2 , від чого останній впав на землю.

Після чого ОСОБА_1 розпочав реалізовувати свій злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_2 , що виник раптово, а саме, повернувся в будинок, де взяв пластмасову пляшку з бензином, ємністю 1,5 л., вийшовши з нею з будинку на подвір`я підійшов до ОСОБА_2 на відстань 1-1,5 метра, відкоркував її, й стоячи навпроти, лицем до лиця, вихлюпнув з неї на ліву сторону грудей та шиї ОСОБА_2 , 100-150 грам бензину. Після чого, методично продовжуючи злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_2 закрив пляшку, вернувся в будинок, поставив її на місце в коридорі, вернувся до ОСОБА_2 витягнув з кишені штанів сірники та підпалив ОСОБА_2 , від чого на ньому загорівся верхній одяг, а сам ОСОБА_1 повернувся до будинку, залишивши горіти ОСОБА_2 , однак ОСОБА_2 самостійно вдалося погасити палаючий одяг.

В результаті вказаних умисних, неправомірних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків II ст. обличчя, вух, шиї та лівого стегна.

Дані тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи № 206 від 14.05.2020р. відповідно до п. 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тобто: закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Проте із такою позицією органу досудового розслідування та сторони обвинувачення погодитися не можна з наступних підстав.

У відповідності до диспозиції ст. 115 КК України, умисне вбивство може бути вчинено з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажав настання смерті, але свідомо припускав її настання.

Таким чином, для правильної кваліфікації дій обвинуваченого суд має встановити суб`єктивну сторону злочину, а саме умисел обвинуваченого при його вчинені.

Так, відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» № 2 від 07.02.2003 року якщо особа відмовилась від убивства потерпілого або заподіяння шкоди його здоров`ю, підлягає кримінальній відповідальності лише за умови, що фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

Якщо ж відмова мала місце вже після вчинення дій, які особа вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч. 2 ст. 15 КК як закінчений замах на злочин, який особа бажала вчинити.

При цьому треба мати на увазі, що замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Отже замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Якщо такий умисел не встановлений, замах на вбивство відсутній, а вчинене належить кваліфікувати за наслідками, що настали.

Якщо ж винний діяв не з прямим, а з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство. Тому у випадках, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо допускає настання будь яких наслідків, у тому числі й смерті, вона не може бути притягнута до відповідальності за замах на вбивство.

Злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство й у випадках, коли винний діє з неконкретним умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично були заподіяні.

Як вбачається з показань обвинуваченого, наданих в суді, він вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, взагалі не визнав, пояснив суду що не мав наміру завдавати шкоди потерпілому та не завдавав її, відбулася лише штовханина.

Відтак умисел слід оцінювати по діям обвинуваченого, так згідно показів потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та частково обвинуваченого ОСОБА_1 , який назвав бійку штовханиною, 02.04.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_66 зав`язалась раптова бійка, після якої він взяв пластмасову пляшку з бензином, та вилив на потерпілого 100-150 грам бензину та підпалив його, потім залишив на дворі потерпілого. Кількість вилитого бензину та його локалізація на шию, груди та ногу потерпілого, на думку суду, не може свідчити про прямий умисел на позбавлення життя потерпілого, як про це зазначено в обвинувальному акті, оскільки обвинувачений мав у руках пляшку із бензином, яка містила 700 - 1000 грамів, мав можливість вилити всю рідину на голову та тіло потерпілого та підпалити його, проте не зробив цього. Відтак ОСОБА_1 діяв з неконкретизованим умислом, тобто не мав чіткого уявлення про характер і тяжкість можливих наслідків від нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_66 , він передбачав ці наслідки лише у загальних рисах.

В наслідок нанесених тілесних ушкоджень у вигляді термічних опіків II ст. обличчя, вух, шиї та лівого стегна ОСОБА_66 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 206 від 14.05.2020р. відповідно до п. 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, були нанесені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Отже, суд вважає, що вищезазначені дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за наслідками вчиненого ним злочину щодо потерпілого ОСОБА_66 , як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З урахуванням викладеного та з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, та змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України на ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, оскільки це покращує становище обвинуваченого ОСОБА_1 , стосовно якого здійснюється кримінальне провадження та відповідає встановленим судом обставинам, а саме:

02 квітня 2020 року, приблизно 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли із будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , на подвір`я перед входом до нього й продовжили бійку, під час якої ОСОБА_1 наніс, ще декілька ударів ОСОБА_2 , від чого останній впав на землю. Після чого ОСОБА_1 розпочав реалізовувати свій злочинний умисел на нанесення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я потерпілому ОСОБА_2 , що виник раптово, а саме, повернувся в будинок, де взяв пластмасову пляшку з бензином, ємністю 1,5 л., вийшовши з нею з будинку на подвір`я підійшов до ОСОБА_2 на відстань 1-1,5 метра, відкоркував її, й стоячи навпроти, лицем до лиця, вихлюпнув з неї на ліву сторону грудей та шиї ОСОБА_2 , 100-150 грам бензину. Після чого, продовжуючи злочинний умисел на нанесення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я ОСОБА_2 закрив пляшку, вернувся в будинок, поставив її на місце в коридорі, вернувся до ОСОБА_2 витягнув з кишені штанів сірники та підпалив ОСОБА_2 , від чого на ньому загорівся верхній одяг, а сам ОСОБА_1 повернувся до будинку, залишивши горіти ОСОБА_2 , однак ОСОБА_2 самостійно вдалося погасити палаючий одяг.

В результаті вказаних умисних, неправомірних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків II ст. обличчя, вух, шиї та лівого стегна.

Дані тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи № 206 від 14.05.2020р. відповідно до п. 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також досудові доповіді.

Виходячи з положень ст. 12 КК України щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення:

- за ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що є тяжким кримінальним правопорушенням;

- ч. 2 ст. 125 КК України, за яке передбачене покарання у виді штрафу у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до одного року, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років, що є проступком.

Обставин, визначених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбаченою ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

За положеннями ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Вивченням особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_1 народився в с. Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області, громадянин України, із середньою освітою, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за якою характеризується посередньо, оскільки стосовно його поведінки до виконкому сільської ради неодноразово поступали усні скарги та зауваження, раніше судимий за вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20.02.2019 року у справі № 298/1386/18 за ч. 2 ст. 125 КК України до одного року обмеження волі зі встановленням іспитового строку 1 (один) рік, звільненого ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03.08.2020 року у справі № 298/1386/18 від призначеного покарання вироком від 20 лютого 2019 року у зв`язку із закінченням іспитового строку, під диспансерним наглядом у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, сумнівів у його осудності у суду не виникало, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, проте у відповідності до ст. 39 КУпАП вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню.

Обираючи до обвинуваченого ОСОБА_1 вид та розмір покарання, суд враховує суспільну небезпеку скоєного, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність однієї обставини, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, особу обвинуваченого, який має зареєстроване місце проживання, проте не має міцних соціальних зв`язків: сім`ї та роботи, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти здоров`я, приходить до переконання, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів неможливе без ізоляції обвинуваченого від суспільства, а також про призначення ОСОБА_1 покарання у межах санкцій: ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України, з урахуванням приписів ст. ст. 15, 68 КК України із застосуванням положень ст. 70, 72 КК України. Призначення саме такого покарання сприятиме виправленню обвинуваченого ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення товарознавчих експертиз у загальній сумі 8 120,98 грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави, а саме: згідно довідки про витрати на проведення експертизи на суму 1 961,40 грн. за висновок експерта від 16.04.2020 року № 7/55; згідно довідки про витрати на проведення експертизи на суму 1 961,40 грн за висновком експерта від 22.04.2020 року № 7/54; згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 1 256,08 грн. за висновком експерта від 15.04.2020 року № 7/53; згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 1 961,40 грн. за висновком експерта від 20.05.2020 року № 7/56 та згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 980,70 грн. за висновком експерта від 15.05.2020 року № 3/114.

Запобіжний захід, раніше обраний щодо ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Питання про речові докази по кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд також вважає за необхідне вирішити питання про скасування арешту майна.

Що ж стосується цивільного позову суд зазначає наступне.

За ухвалою від 02.10.2020 року судом було прийнято до провадження та постановлено розглянути по суті цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення моральної, матеріальної шкоди та втраченого доходу.

За цивільним позовом цивільній позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну (майнову) шкоду в розмірі 10 102,78 грн., моральну (не майнову) шкоду, завдану вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, втрачений дохід в розмірі 7 970 грн. щомісяця, починаючи з 02.04.2020 року довічно.

В обґрунтування цивільного позову цивільній позивач зазначив наступне.

Оскільки потерпілий повністю втратив працездатність, а розмір середньомісячної зарплати у Великоберезнянському районі Закарпатської області становить 7 970 грн, то з обвинуваченого слід стягувати вказану суму з моменту завдання ним потерпілому тілесних ушкоджень довічно.

Окрім вказаної матеріальної шкоди, неправомірними суспільно-небезпечними діями обвинуваченого потерпілому завдано немайнову шкоду внаслідок моральних та фізичних страждань, які потягли негативні зміни у житті потерпілого: у потерпілого внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень почалися негативні переживання та спогади, тривога, емоційні та тілесні реакції на фізичний біль, запаморочення, втрата свідомості, нудота, неможливість сконцентруватися, що не дозволяє працевлаштуватися та заробляти кошти собі на прожиття та утримувати непрацездатних членів сім`ї.

Вчинені обвинуваченим злочини викликали важкість виконання повсякденних обов`язків, переживання психологічного дискомфорту, постійну відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів з людьми, почуття образи та обурення. Потерпілий змушений був припинити працювати та відмовитися від вже прийнятих замовлень, оскільки обвинувачений позбавив його здоров`я.

Наслідки перенесених фізичних тілесних і моральних травм призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, підвищення артеріального тиску, швидкої втомлюваності, пасивності, зниженого настрою, пригніченості, нервозності, дратівливості, образливості, фіксованості на негативних переживаннях, емоційної напруги, настороги та невпевненість в собі.

Потерпілий дотепер залишається обмежено працездатним у зв`язку із підвищенням артеріального тиску, швидкою втомлюваністю, що потягнуло за собою погіршені можливості отримання заробітку, та призводить до зниження його добробуту.

Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (відвідування слідчих дій, судових засідань), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних сил, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

У зв`язку із вчиненням злочину була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя, депресію та інших негативних явищах.

В результаті нанесених відповідачем тілесних ушкоджень позивач тривалий час відчував фізичний біль та змушений був звертатися до лікарів, що призвело до істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, знизило ступінь престижу, ділової репутації, так як позивач виконує фізичну роботу. Отримані тілесні ушкодження не дозволяють позивачу виконувати фізичну роботу і отримувати за неї зароблені кошти, що вплинуло на бюджет сім`ї.

Як зазначено у ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У судовому засіданні потерпілий та його представник цивільний позов підтримали та просили суд його задовольнити.

Цивільний відповідач цивільний позов не визнав у повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки вважає себе невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються.

Захисник обвинуваченого заперечила проти задоволення цивільного позову судом з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши докази, додані до цивільного позову, з огляду на вище встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість цивільного позову з огляду на наступне.

Судом, крім вищезазначених доказів, досліджених судом в обґрунтування обвинувачення, також були досліджені і інші докази, надані в обґрунтування цивільного позову, а саме:

-Мультиспіральна комп`ютерна томографія від 06.04.2020 року № 1245 головного мозку ОСОБА_55 ;

-Мультиспіральна комп`ютерна томографія від 06.04.2020 року № 1244 органів грудної клітки ОСОБА_55 ;

-Висновок лікаря - рентгенолога від 04.04.2020 року щодо ОСОБА_55 ;

-Виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 14.04.2020 № 300 Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології щодо ОСОБА_2 ;

-Виписка із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 від 21.04.2020 року Великоберезнянської районної лікарні;

-Направлення на медико - соціально - експертну комісію (МСЕК) № 60 від 04.09.2020 року ОСОБА_2 ;

-Медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_2 ;

-Фіскальні чеки: № 62346 від 16.04.2020 року на суму 145,00 грн., № 154227 від 08.04.2020 року на суму 622,00 грн., № 44904 від 06.04.2020 року на суму 627,15 грн., № 193930 від 05.04.2020 року на суму 422,00 грн., № 182716 від 11.04.2020 року на суму 984,00 грн., № 00000016581 від 06.04.2020 року на суму 1 400,00 грн., № 0124378 від 10.04.2020 року на суму 52,60 грн., № 0137278 від 08.04.2020 року на суму 161,00 грн., № 44901 від 06.04.2020 року на суму 627,15 грн., № 194227 від 08.04.2020 року на суму 622,00 грн., № 62346 від 16.04.2020 року на суму 145,00 грн., № 45146 від 13.04.2020 року на суму 488,00 грн., № 193695 від 03.04.2020 року на суму 411,00 грн., № 193899 від 04.04.2020 року на суму 573,20 грн., № 162515 на суму 1 370,17 грн., № 193936 від 05.04.2020 року на суму 158,01 грн., № 64226 на суму 1 249,00 грн., № 182515 від 10.04.2020 року на суму 1370,17 грн., № 235316 від 14.04.2020 року на суму 45,50 грн., на суму 1249,00 грн.;

-Роздруківка про середньомісячну заробітну плату заробітної плати штатних працівників по містах і районах у 2020 році, з якої вбачається, що середньомісячна заробітна плата у Великоберезнянському районі складала 7970,00 грн. у ІІ кварталі 2020 року;

- Довідка МСЕК 0011809 про присвоєння ОСОБА_2 другої групи інвалідності довічно за загальним захворюванням.

Вина у вчиненні обвинуваченим, цивільним відповідачем, кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 125 КК України судом встановлена з підстав зазначених вище, тому цей факт є доведеним.

З урахуванням вищезазначених доказів суд дійшов висновку, що обґрунтованим належними та допустимими доказами слід вважати матеріальну (майнову) шкоду у розмірі прямих витрат на лікування цивільного позивача ОСОБА_66 у сумі 10 102,78 грн., яка і підлягає стягненню з цивільного відповідача.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено у п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги характер кримінальних правопорушень, а саме: глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, той факт, що як фізичному, так і моральному здоров`ю потерпілого завдано значної шкоди. Суд також приймає до уваги той факт, що матеріальна шкода завдана потерпілому обвинуваченим взагалі не відшкодовувалася, відтак позов є обґрунтованим частково у сумі 100 000,00 грн., які підлягають стягненню із цивільного відповідача.

Як зазначено у ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості.

За клопотанням цивільного позивача судом за ухвалою від 05.10.2020 року судом було призначено по справі комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлене наступне питання: Який ступінь стійкої/постійної втрати потерпілим - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , загальної та професійної працездатності у відсотках в результаті отриманих тілесних ушкоджень внаслідок кримінальних правопорушень, які сталися 02 квітня 2020 року. Виконання експертизи доручено експертам Закарпатського обласного бюро судово - медичної експертизи (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Перемоги, 83), яких попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків (ст. ст. 384, 385 КК України).

На виконання вищезазначеної ухвали, суду був наданий висновок експерта від 05.10.2020 року № 52 комісійної судово - медичної експертизи за висновком якої, аналіз всієї наданої медичної документації дає підстави вважати, що внаслідок перенесеної 02.04.2020 року черепно - мозкової травми у гр. ОСОБА_2 виникла стійка втрата загальної працездатності на 30% (згідно з п. 2 (а) «Таблиці відсотків втрати загальної працездатності в результаті різних травм» Інструкції «Про порядок організації і проведення лікарсько - страхової експертизи від 08.01.1986 року.

З урахуванням викладеного та того факту, що цивільний позивач - ОСОБА_2 був визнаний згідно довідки МСЕК 0011809 інвалідом другої групи довічно за загальним захворюванням, висновком експертизи підтверджена стійка втрата ним загальної працездатності на 30%, ОСОБА_66 у цивільному позову просить визначити розмір втраченого фізичною особою внаслідок іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, виходячи із звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості, що складає 7970,00 грн. у ІІ кварталі 2020 року, відтак із цивільного відповідача слід стягнути 30% від 7 970,00 грн., що становить 2 391,00 грн. з моменту завдання ним потерпілому тілесних ушкоджень, тобто із 02.04.2020 року і довічно.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 128, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 121 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;

- за ч. 2 ст. 125 КК України, у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 03 квітня 2020 року з 01 год. 05 хв.

Зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк перебування його під вартою з 03 квітня 2020 року до дня набрання вироком законної сили у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту - суду невідомі, на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення експертиз у розмірі 8 120,98 грн. (вісім тисяч сто двадцять гривень 98 копійок).

Цивільний позов в кримінальному провадженні, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту - суду невідомі, на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця: АДРЕСА_2 , серія та номер паспорту - суду невідомі, матеріальну (майнову) шкоду у сумі 10 102,78 грн. (десять тисяч сто дві гривні 78 копійок); моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок); та шкоду, завдану іншим ушкодженням здоров`я потерпілого у розмірі 2 391,00 грн. (дві тисячі триста дев`яносто одна гривня 00 копійок) щомісячно починаючи з 02.04.2020 року і довічно.

У задоволенні решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- куртку чорного кольору, яку упаковано у поліетиленовий пакет, світер червоного кольору, який упаковано у поліетиленовий пакет, порожню пляшку об`ємом 1,5 л. з-під води «Лужанська» та пляшку об`ємом 1,5 л. з-під води «Лужанська» з рідиною, схожою на бензин, які упаковано у поліетиленовий пакет, порожню пляшку об`ємом 1,5 л. з запахом нафтопродукту, яку упаковано у поліетиленовий пакет, одяг ОСОБА_1 , а саме: штани та куртку, які упаковано в поліетиленовий пакет, змиви з рук гр. ОСОБА_1 , які упаковано в паперовий конверт, які були визнані речовими доказами за постановою від 03.04.2020 року та поміщено до кімнати зберігання речових доказів Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, - знищити;

- чорні спортивні штани, куртку бежевого кольору, сіру футболку, які упаковано в поліетиленовий пакет, які було визнано речовим доказом за постановою від 03.04.2020 року та поміщено до кімнати зберігання речових доказів Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, - знищити;

- мобільний телефон ОСОБА_1 "NOKIA", імей НОМЕР_5 , у вимкненому стані, який не включається, який був вилучений згідно протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2020 року, - повернути його власнику (законному володільцю) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті за ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 06.04.2020 року у справі № 298/388/20, а саме: скасувати арешт майна, накладений на вилучені в ході огляду від 02 квітня 2020 року речі, а саме: чорні спортивні штани, куртку бежевого кольору та сіру футболку, які упаковано в поліетиленовий пакет.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті за ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 06.04.2020 року у справі № 298/388/20, а саме: скасувати арешт майна, накладений на вилучені в ході огляду від 03 квітня 2020 року речі, а саме: куртку чорного кольору, яку упаковано у поліетиленовий пакет, светр червоного кольору, який упаковано у поліетиленовий пакет, порожню пляшку об`ємом 1,5 л. з-під води «Лужанська» та пляшку об`ємом 1,5 л. з-під води «Лужанська» з рідиною, схожою на бензин, які упаковано у поліетиленовий пакет, порожню пляшку об`ємом 1,5 л. з запахом нафтопродукту, яку упаковано у поліетиленовий пакет, одяг ОСОБА_1 , а саме: штани та куртку, які упаковано в поліетиленовий пакет, змиви з рук ОСОБА_1 , які упаковано в паперовий конверт.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Дергачова