Вирок № 97201722, 27.05.2021, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/1024/21

Провадження № 1-кп/229/371/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Головченко Ю.С.,

прокурора Ільєнка С.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Давидова М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, із вищою освітою, який працює на посаді директора ТОВ «ДІКСІБІЗ», неповнолітніх дітей на утриманні не має, групи інвалідності не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДІКСІБІЗ» (код за ЄДРПОУ 42381412) зареєстровано 09.08.2018 відділом реєстрації Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 01.07.2019 ОСОБА_1 рішенням № 01/07 від 01.07.2019 призначений на посаду засновника та директора ТОВ «ДІКСІБІЗ» (код за ЄДРПОУ 42381412).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов`язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об`єднань, інших суб`єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України, установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження; установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних заяв та документів, що надаються державному реєстратору.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для проведення державної реєстрації юридичної особи документи можуть бути подані особисто заявником або іншою уповноваженою особою (представником).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству; особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

У порушення вищевказаних норм, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, діючи умисно, посягаючи на встановлений законодавством України порядок проведення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, ОСОБА_1 , діючи умисно, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, а також, залучивши уповноважену ним особу, подав для проведення такої реєстрації документи, з завідомо неправдивими відомостями за наступних обставин.

Так, у вересні 2020 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись у м. Дніпро Дніпропетровської області, з метою ускладнення здійснення контролюючими органами Донецької області перевірочних заходів щодо ТОВ «ДІКСІБІЗ», прийняв рішення про формальну зміну місцезнаходження юридичної особи до іншого регіону України, без фактичного переміщення офісного приміщення зазначеної юридичної особи за новим місцезнаходженням.

Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, заздалегідь розуміючи те, що місцезнаходження юридичної особи ТОВ «ДІКСІБІЗ» не буде змінено, знаходячись у м. Дружківка, Донецької області, більш точного місця не встановлено, 05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 власноручно склав заяву від імені уповноваженої ним особи - ОСОБА_2 щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади), куди вніс завідомо неправдиві відомості про зміну юридичної адреси товариства з адреси Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченка, буд. 258, офіс 3 «в» на нове місцезнаходження юридичної особи за адресою: 61105, Харківська область, м. Харків, Слобідський район, вулиця Киргизька, будинок 19, яку визначив на власний розсуд з мережі «Інтернет» без належних правових підстав та фактичного переміщення юридичної особи.

05 жовтня 2020 року доводячи до кінця свій злочинний умисел, ОСОБА_1 передав у м. Дружківка Донецької області уповноваженій ним за довіреністю ОСОБА_2 , яка була необізнана про злочинні наміри ОСОБА_1 , зазначену заяву та інші документи, необхідні для проведення державної реєстрації.

05 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , яка була необізнана про злочинні наміри ОСОБА_1 , перебуваючи у Центрі надання адміністративних послуг м. Дружківка за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, буд. 65, реалізуючи злочинні наміри ОСОБА_1 , подала державному реєстратору, наступні документи:

-заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) з завідомо неправдивими відомостями про нове місцезнаходження юридичної особи: 61105, Харківська область, м. Харків, Слобідський район, вулиця Киргизька, будинок 19, яку власноруч підписала за вказівкою ОСОБА_1 ;

-рішення №01/10 учасника ТОВ «ДІКСІБІЗ» від 01.10.2020;

-нотаріально засвідчену копію довіреності від 17.01.2020;

-нотаріально засвідчену копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

-квитанцію про сплату адміністративного збору.

У подальшому, на підставі поданих вищевказаних документів, державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «ДІКСІБІЗ» (код за ЄДРПОУ 42381412), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено відповідні записи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю. Пояснив, що змінив фактичну адресу фірми, обрав ту ж саму адресу випадково, для того, щоб працівники податкової інспекції не відвідували його фірму. Розуміє, що вчинив злочин, визнає свою вину, у вчиненому щиро кається.

Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 , його повне визнання своєї винуватості, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, поясненнями обвинуваченого, матеріалами, що характеризують обвинуваченого, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №32021050000000017 24 лютого 2021 року були внесені відомості за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Суд на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 205-1 КК України, як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

В якості обставин, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченго ОСОБА_1 та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення обвинуваченим.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин що пом`якшують покарання, даних про особу винного, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді штрафу.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не застосовувались.

Процесуальних витрат немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази до провадження не долучались.

Керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.О. Рагозіна