Ухвала суду № 97201093, 19.05.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/702/20

Провадження № 2/488/299/21 р.

УХВАЛА

Іменем України

19.05.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.

при секретарі судового засідання — Кривопішиній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Корабельний районний у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла вказана позовна заява.

05.03.2020 року визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618 — ІV (у редакції Закону № 2147 — VIII від 03.10.2017 року) та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч.ч. 6,8 ст. 187 ЦПК, в порядку досудової підготовки судом був надісланий запит до відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області, відповідь на який надійшла 06.04.2020 року.

07.04.2020 року ухвалою суду загальне позовне провадження по справі було відкрито та призначено до підготовчого судового засідання.

15.06.2020 року ухвалою суду призначено судову генетично-імунологічну експертизу, справу зупинено.

23.12.2020 року ухвалою суду провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Корабельний районний у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька - поновлено та призначено до судового розгляду.

25.02.2021 року позивач ОСОБА_1 надав через канцелярію суду заяву про закриття провадження у справі у зв”язку із тим, що відповідно до проведеної експертизи він ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , тому вважає позов про оспорювання батьківства й виключення відомостей про особу як батька, таким, що втратив предмет спору.

Закриття провадження у справі – це форма закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення, яка застосовується через відсутність у позивача (заявника) права на пред`явлення позову (коли суд незаконно відкрив провадження у справі) або в зв`язку з ліквідацією спору, що перешкоджає повторному зверненню до суду з тотожнім позовом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Чинне цивільне процесуальне законодавство України передбачає процедуру закриття провадження у справі, у деяких випадках пов`язану з неможливістю її розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу, а також настанням об`єктивних обставин, що виключають можливість винесення рішення по справі, що вже розпочалася. Важливість існування цього інституту підтверджується положеннями ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд вважає за потрібне провадження у справі закрити.

На підставі того, що за загальним правилом судовий розгляд закінчується ухваленням рішення, разом з тим є й інші форми закінчення розгляду справи, одна з них закриття провадження у справі то суд вважає за потрібне вирішити питання щодо судових витрат понесених відповідачем у зв”язку з розглядом справи.

Правовий аналіз ч. 5 ст. 142 ЦПК України, дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов”язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Представником відповідача було заявлено вимоги щодо компенсації здійснених відповідачем витрат, пов”язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

На підставі ч.ч. 1-4 ст 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до п.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п 'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача надав наступні докази:

1. Квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19.02.2021 року на суму 4000,00 грн., що сплачені ОСОБА_2 на користь адвоката Іванової Тетяни Вікторівни за надання правової допомоги у справі № 488/702/20;

2. Квитанцію до прибуткового касового ордеру від 15.06.2020 року на суму 1000,00 грн., що сплачені ОСОБА_2 на користь адвоката Іванової Тетяни Вікторівни за складання відзиву на позов по справі № 488/702/20;

3. Розрахунок суми гонорару від 19.02.2021 року на загальну суму 5000,00 грн.;

4. Акт про прийняття-передачі наданих послуг.

Позивачем до суду було надано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, яку останній мотивував тим, що стягувати з нього суму 5000,00 грн. Не розумно та не справедливо бо вказана сума на його думку значно завищена, а перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи та не відповідає критерію реальності витрат відповідача.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням позивача щодо даного питання, оскільки представником відповідача надані усі розрахунки щодо правничої допомоги та Акт про прийняття-передачі наданих послуг підписаний відповідачем, що говорить про задоволення нею виконаною роботою представника.

Також суд не вбачає в діях представника відповідача та відповідача порушень та зловживань своїми правами та обов”язками відносно розгляду справи, а навпаки з початку розгляду справи позивачем та її представником наполягалося на врегулюванні спору мирним шляхом.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підставі викладеного та враховуючи норми чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги відповідача щодо компенсації здійснених відповідачем витрат, пов”язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 255, 256, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Корабельний районний у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька — закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов”язаних із розглядом справи, в розмірі 5000,00 грн., з яких: складання відзиву на позов -1000,00 грн., ведення справи — 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, зазначений строк обчислюється з дня вручення їй відповідної ухвали суду.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська