Ухвала суду № 97194967, 21.05.2021, Франківський районний суд м. Львова

1305/474/2012

1-в/465/7/21

У Х В А Л А

судового засідання

21.05.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді: Дзеньдзюри С.М.

при секретарі: Галімурці О.І.

з участю прокурора: Германович Ю.А.

захисника: Маріловцевої Н.О.

представника КНП ЛОР «ЛОКПЛ» (лікар-психіатр): Гусєва В.В.

особи, стосовно якої подається заява: ОСОБА_1

розглянувши матеріали заяви КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю Львівської області, Городоцького району, с.Вишня, вул.Зеленогайська, який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 115 КК України -

в с т а н о в и в:

заступник генерального директора з експертизи КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»Маланчук А.З. та лікуючий лікар-психіатр Гусєв В.В.звернулися в суд із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що у КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 05.05.2017 року до ОСОБА_1 застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на підставі ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.03.2017 року про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах посиленого нагляду на примусове лікування у відділенні із звичайним наглядом за місцем проживання, що виконується на базі 23-го відділення до даного часу та востаннє були продовжені ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2020 року.

У процесі проведеного комплексного лікування нейролептиками (Ерідон, Азапін, Аміназин, Трифтазин), стабілізаторами настрою/антиконвульсантами (Ламотрин), загальнозміцнюючими та вітамінними засобами, симптоматичної терапії та реабілітаційних заходів (прогулянки з медперсоналом, перегляд телепередач та читання літератури, реабілітаційні заходи в межах відділення) психічний стан хворого ОСОБА_1 дещо покращився та стабілізувався: поведінка впорядкована, покращився нічний сон та апетит, настрій рівний, переважно благодухий, активніше спілкується з іншими пацієнтами. У відділенні режиму не порушує, дотримується рекомендацій та вказівок медперсоналу, призначеного курсу лікування без заперечень.

Однак, незважаючи на різні схеми лікування, утримуються органічні зміни мислення: воно залишається сповільненим за темпом, інертним, з обмеженою здатністю аналітико-синтетичного апарату та здатністю до абстрагувань, також мислення є розірваним, з елементами різноплановості та зісковзуваннями, тугорухоме. Порушений інтелектуально-вольовий контроль над афективною сферою. Емоційно збіднений. Коло інтересів вкрай звужене, обмежене лише задоволенням простих фізіологічних потреб. Пам`ять знижена по органічному типу. У відділенні час проводить бездіяльно, ініціативи ні в чому не проявляє. Більшість часу знаходиться в межах палати, долучається до прогулянок у внутрішньому дворику та, за спонуканням мед. персоналу, до реабілітаційних заходів. Про скоєне розповідає неохоче. Критика до свого стану суттєво знижена.

На момент огляду в психічному стані пацієнта виявляються ознаки, характерні для хронічного психічного захворювання – органічного шизофреноподібного розладу внаслідок ураження головного мозку змішаного ґенезу (ЧМТ, алкогольна інтоксикація) з наростаючим психоорганічним синдромом.

Таким чином, внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування досягти виходу з хворобливого стану та значного послаблення хворобливого процесу не вдалося. Залишаються хронічні порушення мислення та інтелектуально-вольової сфери, некритичність до свого стану.

02.09.2020 року ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді органічного шизофреноподібного розладу, період формування ремісії з наростаючим змішаним дефектом за органічним та шизофреноподібним типом. Враховуючи те, що незважаючи на проведене комплексне лікування та реабілітаційні заходи, у хворого на даний час наявні порушення мислення та інтелектуально-вольового контролю, а також через некритичність пацієнта до свого стану та скоєного, рекомендовано продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

У судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр, представник заявника - Гусєв В.В.заяву підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, мотивуючи тим, що у ОСОБА_1 відсутня критика до свого психічного стану та вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.

ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом не заперечили.

Прокурор в судовому засіданні просив задоволити заяву, продовжити ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

У відповідності зі ст. 17 Закону України «Про психіатричну допомогу», якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно з ст. 19 Закону «Про психіатричну допомогу»,продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.

Судом встановлено, що у КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 05.05.2017 року до даного часу знаходиться гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на підставі ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.03.2017 року про зміну примусового заходу медичного характеру із лікування у відділенні з посиленим наглядом на примусове лікування у відділенні з звичайним наглядом за місцем проживання, що востаннє були продовжені ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2020 року.

Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування досягти виходу з хворобливого стану та значного послаблення хворобливого процесу не вдалося. Залишаються хронічні порушення мислення та інтелектуально-вольової сфери, некритичність до свого стану.

Відтак, 02.09.2020 року ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді органічного шизофреноподібного розладу, період формування ремісії з наростаючим змішаним дефектом за органічним та шизофреноподібним типом. Враховуючи те, що незважаючи на проведене комплексне лікування та реабілітаційні заходи, у хворого на даний час наявні порушення мислення та інтелектуально-вольового контролю, а також через некритичність пацієнта до свого стану та скоєного, рекомендовано продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 51 від 02.09.2020 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.

За таких обставин, з`ясувавши всі обставини заяви,заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження застосування таких примусових заходів відносно ОСОБА_1 , а тому заяву слід задоволити.

Керуючись статтями 94, 95 КК України, статтями 512-514 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» - задоволити.

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 115 КК України, у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначеніст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 26 травня 2021 року о 14 год. 45 хв.

Суддя Дзеньдзюра С.М.