Ухвала суду № 97194665, 26.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3570/21

УХВАЛА

26 травня 2021 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Четвертої Львівської державної нотаріальної контори про усунення від права на спадкування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_2 у спадщині, яка відкрита внаслідок смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої увійшли всі його права та обов`язки, які існували на момент його смерті, в т.ч. частка квартири АДРЕСА_1 .

Перевіривши матеріали позовної заяви судом встановлено, що така не відповідає вимогам, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Так, згідно ч. ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається із долучених до матеріалів позовної заяви додатків, такі в порушення вимог ст. 95 ЦПК України, позивачем/представником позивача належним чином не засвідчені.

Крім того, відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В матеріалах справи документ про сплату судового збору відсутній, при цьому позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, покликаючись на те, що він не працює, перехворів на Covid 19, страждає на хронічні захворювання, тому на даний час не в змозі сплатити судовий збір. На підтвердження наведеного, долучив відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу із реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідку Залізничного відділу соціального захисту про неотримання допомоги та довідку Львівського міського центру зайнятості.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до ч. 3 ст. 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

При цьому, положеннями ЦПК України та Законом України «Про судовий збір» не передбачено вичерпного і чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду і суд, вирішуючи це питання, обов`язково враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Особа, яка заявляє клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому чинним законодавством порядку і розмірі (докази щодо майнового стану за попередній рік).

Так, позивачем до клопотання долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, однак суд звертає увагу на те, що таківідомості містять інформацію за період лише 3 та 4 кварталу 2020 року та при цьому відсутні будь-які дані за 1 та 2 квартал 2020 року.

Надані індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не можуть бути взяті до уваги судом як належний доказ скрутного матеріального стану позивача та відсутності інших доходів, крім того, вказані відомості надані за періоди з 1999 року до 2017 року, згідно довідки Львівського міського центру зайнятості на обліку вбачається, що позивач не має статусу безробітного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Відтак, враховуючи, що із поданих до клопотання документів, суд позбавлений можливості перевірити дійсний майновий стан позивача та наявність у нього реального доходу, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Згідно пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто позивачу необхідно сплатити 908 грн. судового збору та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору.

Із врахуванням вищенаведеного, увідповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, –

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Четвертої Львівської державної нотаріальної контори про усунення від права на спадкування - залишити без руху.

Позивач має право протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз