Рішення № 97194606, 26.05.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3052/21

Провадження №2/442/831/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Бориславської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

В підтвердження позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Попелівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області складено відповідний актовий запис №01 та видано Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку призначену для будівництва і обслуговування даного будинку, а також земельну ділянку надану йому в постійне користування для ведення фермерського господарства в с.Попелі, Дрогобицького району Львівської області. За життя батько склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, все, що йому буде належати на день смерті і на те, що він за законом матиме право, заповів своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У встановлений законодавством строк він звернувся до приватного нотаріуса Москалик Л.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, після чого нотаріусом було заведено спадкову справу №55/2019. 20 серпня 2019 року нотаріусом було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний № НОМЕР_2 ) та Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Під час оформлення спадкових прав на земельну ділянку, надану батьку у постійне користування для ведення фермерського господарства, нотаріус вивчивши документи, а саме: Державний акт на право користування землею серія Б №060689, виданий у 1992 році ОСОБА_2 виконавчим комітетом Попелівської сільської ради в тому, що за землекористувачем закріплюються у постійне користування 14,71га для ведення фермерського господарства, а також Статут Фермерського господарства «Надія» добродія ОСОБА_3 , зареєстрований розпорядженням Представника Президента України у Дрогобицькому районі від 12 квітня 1993 року за №140, з`ясувалося, що дана земельна ділянка, хоч і сформована на ім`я батька, але є майном створеного ним фермерського господарства. У зв`язку із наведеним він має право на спадкування прав батька як засновника юридичної особи, а тому у нього виникла необхідність звернутися до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак від нього поступила заява, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, без фіксування технічними засобами, позовні вимоги підтримує, а тому суд розглянув справу у відсутності позивача на підставі наявних доказів по справі.

В судове засідання відповідач - представник Бориславська міська рада Львівської області в судове засідання не з`явився, однак від нього поступило клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника, з приводу заявлених позовних вимог покладаються на думку суду, а тому суд розглянув с праву у відсутності представника Бориславської міської ради Львівської області на підставі наявних доказів по справі.

Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.01.2019р., виданого Виконавчим комітетом, Львівської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 80 роки, про що в книзі реєстрації смертей зроблено запис за №01.

Як вбачається із копії Заповіту від 25.01.2013р., посвідченого секретарем Попелівської сільської ради Голяк Галиною Романівною, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, все, що йому буде належати на день смерті і на те, що він за законом матиме право, заповів своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із Державного Акту серії Б №060689 від 1992р., виданого виконавчим комітетом Попелівської сільської ради, за землекористувачем ОСОБА_2 закріплено безстроково 14,7 гектарів землі для ведення фермерського господарства.

Як вбачається із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.08.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Москалик Л.П., спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , спадщина на яку видано це свідоцтво складається з : земельної ділянки площею 0,2230 га., що знаходиться по АДРЕСА_1 , надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності, що підтверджується даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 549578046212.

Як вбачається із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.08.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Москалик Л.П., спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , спадщина на яку видано це свідоцтво складається з : житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1 , належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок виданого 21.07.1989 року Виконкомом Дрогобицької районної ради народних депутатів, зареєстрованого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицтке бміжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в книзі №1 за р.№75. Цей житловий будинок “А-1” складається з трьох житлових кімнат, площею 47,2 кв., кухні. Загальна площа будинку становить 71,5 кв.м.

Нормами ч.1 ст.392 ЦК України регламентовано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1297 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна ( стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Положенням 4.1 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ст.131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1269 передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданим їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно ст.19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу» можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користу вання землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про фермерське господарство», успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що, вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК, статтями 55, 69 Закону України «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Крім того, щодо спадкування земельної ділянки наданої засновнику для ведення фермерського господарства, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23 червня 2020 року розглянувши справу №922/989/18, дійшла до наступних висновків:

«39. Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства."

«40. Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів."

«41. З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки землекористувачу, земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення ФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства."

«43. Звідси законодавством, чинним на момент створення ФГ, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення ФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації ФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення ФГ, без створення такого ФГ."

«68. Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення ФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття ФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення ФГ і подальшої державної реєстрації ФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства."

«69. Звідси у разі смерті громадянина - засновника ФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігають за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерськ господарства у встановленому порядку."

«73. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від цієї правової позиції та зазначити, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.

Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерсько господарства) не входить до складу спадщини.

Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського Фермерського господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, я перебуває в користуванні такого господарства».

Згідно Статуту Фермерського господарства Надія» добродія ОСОБА_2 , зареєстрованого розпорядженням Представника Президента України у Дрогобицькому районі від 12 квітня 1993 року за №140, дана редакція згідного чинного на той час законодавства не передбачала наявні складеного капіталу.

Як зазначено в п.8 Статуту, для ведення фермерського господарства добродію ОСОБА_3 , в установленому Законом України «Про фермерське (селянське) господарство» надається земля у довічне володіння.

Протягом життя батька і діяльності фермерського господарства, установчі документи не змінювалися, частка батька не була визначена, таким чином нотаріус була позбавлена можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на майнові права засновника (члена Фермерського господарства після смерті батька, оскільки не було визначено ні процентної, ні вартісної частки складеного капіталу господарства, не встановлено іншого майна, однак як вбачається з наведеного та підтверджується Архівною копією документів Державного архіву Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_3 був завжди єдиним засновником та членом даного Фермерського господарства, а відтак його частка у складеному капіталі становила 100%, що свідчить про під ставність заявлених позовних вимог.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Інших спадкоємців, які мають право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 – немає, а відтак є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.ст. 328,1216, 1218 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на частку в статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства «Надія» добродія ОСОБА_2 в с.Попелі, Дрогобицького району, Львівської області, яка становить 100%, після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса реєстрації – АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .

Відповідач - Бориславська міська рада Львівської області, м.Борислав, вул.Шевченка,42, ЄДРПОУ 26181298.

Суддя Гарасимків Л.І.