Постанова № 97194484, 25.05.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2718/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , громадянина Туречини, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого гравцем футбольного клубу LIMASOL (зі слів), що проживає за адресою: (зі слів) Турецька Республіка північного Кіпру місто NVRETIN ERSIN SAKAK 1, паспорт громадянина Туреччини для закордонних поїздок НОМЕР_1 , виданий 18 липня 2018 року, органом ОСОБА_2 , ідентифікаційна карта Турецької Республіки № НОМЕР_2 , дійсна до 23 липня 2028 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,-

за ст.471 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

26 березня 2021 року, близько 16 год. 00 хв., громадянин Туреччини ОСОБА_1 , прямував з України до Туреччини рейсом РС421 «Львів-Стамбул» через митний пост «Львів-аеропорт» Галицької митниці Держмитслужби, обравши формою проходження митного контролю смугу руху спрощеного митного контролю - «Зелений коридор». В ході проведення візуального огляду багажу виникла підозра про наявність товарів, що підлягають митному оформленню, та/або переміщення яких через митний кордон обмежене. Громадянина Туреччини ОСОБА_1 було переведено до спеціально відведеної кімнати огляду для проведення огляду товарів, де було виявлено валютні цінності, що перевищують дозволену до вивезення норму готівки визначену постановою Національного банку України № 3 від 02.01.2019 p., а також підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України та у відповідності до п.18 постанови Національного банку України № 5 від 02.01.2019 р. вимагають документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує 10000 євро, чим порушено вимоги ст. 8 Закону України «Про валюту та валютні цінності». Згідно курсу валют станом на 26 березня 2021 року, 1 євро за курсом НБУ становить -33,0337 грн. Згідно курсу валют станом на 26 березня 2021 року, 1 долар США за курсом НБУ становить -27,9698 грн.

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 ) наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією статті 471 МК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Від представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи, однак, враховуючи строки розгляду справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки справа перебуває в провадженні суду тривалий час, від представника пояснення по суті справи не надходили, а лише клопотання про відкладення, які не підкріплені жодними доказами поважності пропуску судового засідання, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами.

Щодо клопотання представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про виклик до суду свідка, суд зазначає наступне. Свідок, якого хоче викликати представник - є громадянином Туреччини. При цьому, між Турецькою Республікою та Україною не укладено міжнародних договорів, які б регулювали процесуальні питання допиту свідків. Відтак, суд не може забезпечити його участь в судове засідання.

Згідно ст. 471 МК України відповідальність настає за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ст. 366 Митного кодексу України обрання смуги «зелений коридор» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території.

Згідно з ч. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку - переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 Митного кодексу України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» - транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України, на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Санкцією ст. 471 МК України передбачено застосування стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Таким чином, санкція вказаної норми є безальтернативною і передбачає накладення стягнення як у виді штрафу, так і конфіскації.

Як зазначив ЄСПЛ в рішенні «Садоча проти України», держави дійсно мають законний інтерес, а також обов`язок, згідно з різними міжнародними договорами вживати заходів для виявлення та контролю за переміщенням готівкових грошових коштів через кордони, оскільки великі суми готівки можуть використовуватися для відмивання грошей, незаконного обігу наркотиків, фінансування тероризму або організованої злочинності, ухилення від сплати податків або здійснення інших серйозних фінансових правопорушень. Загальна вимога щодо декларування, яка застосовується до будь-якої фізичної особи, що перетинає державний кордон, перешкоджає неконтрольованому ввезенню готівкових коштів до країни чи їх вивезенню з країни, а заходи з конфіскації, що є наслідком недекларування готівки митному органу, є частиною загальної схеми регулювання, призначеної для боротьби з цими правопорушеннями. Тому захід з конфіскації відповідав загальним інтересам суспільства.

Заслухавши думку представника Львівської митниці ДФС, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки останній, обравши спрощену зону митного контролю намагався перемістити через митний кордон України товар, який є обмеженим до переміщення. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України підтверджується наявними у справі даними, які містяться в:

- протоколі про порушення митних правил № 0561/20900/21 від 26 березня 2021 року, в якому викладена фабула вчиненого правопорушення;

- акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в якому містяться відомості про вилучені кошти, з якого вбачається, що під час проведення огляду було виявлено валютні цінності, а саме - готівкові кошти в сумі 23410 доларів США 49 центів.

-письмових поясненнях Dogrucam (Догрукам) Саn (Кан), з яких вбачається, що в останнього дійсно були грошові кошти в розмірі 23400 доларів США;

-описі предметів, які були вилучені у Dogrucam (Догрукам) Саn (Кан).

Відтак, винність ОСОБА_1 ) підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого діяння, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з конфіскацією товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 ) слід стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 420,40 гривень, а на підставі ч. 1 ст. 519 МК України та розрахунку, витрати за зберігання вилучених товарів на складі митниці.

Керуючись ст.ст.458,459,461,471,486,519, 527,528 МК України, ст. 283 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №0561/20900/21 від 26 березня 2021 року, грошові кошти конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Л.Д. Фролова