Ухвала суду № 97193754, 25.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10963/20

1-кп/308/1011/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,

з участю прокурора Андришин О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого Ільчук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000029 від 05.02.2020 року про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження №308/10963/20, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000029 від 05.02.2020 року про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.

Прокурор Андришин О. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки, обраний згідно ухвали суду Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.04.2021 року обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних заходів контролю у нічний час доби закінчується 04 червня 2021 року. Однак, ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися. А тому, просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого Ільчук І.М. а також обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечили проти продовження запобіжного заходу та просили застосувати особисте зобов`язання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та з метою уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України., а саме запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного (обвинуваченого), але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з 20.00 по 08.00 год., строк якого закінчується.

Суд враховує, що стороною захисту не надано будь - яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_2 , можливість, або продовження злочинної діяльності, можливості впливати на свідків у даному кримінальному провадженні взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що менш тяжкий запобіжний захід, ніж домашній арешт, здатний йому запобігти, а тому підстав для відмови у продовженні запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 триває, враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, один з яких який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, ризики, передбачені ст.177 КПК України, у зв`язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід не перестали існувати, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Також, оцінюючи в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 без застосуванням електронного засобу контролю та забороною залишати місце свого проживання у нічний час доби на період з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня.

Що стосується місця тримання обвинуваченого під домашнім арештом, суд констатує, що ухвалою суду від 06.04.2021 року, постановлено місце відбування такого за адресою: АДРЕСА_1 , однак прокурор у своєму клопотанні вказує іншу адресу. Тому, суд вважає, що обвинуваченого необхідно тримати під домашнім арештом саме за адресою, визначеною в ухвалі суду від 06.04.2021 року.

Керуючись ст.ст. 176-178, 369-372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді домашнього арешту, без застосуванням електронних заходів контролю, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 у період часу із 22 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступної доби.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

?прибувати до суду/прокурора на першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;

?не залишати адресу свого проживання без відповідного дозволу суду/прокурора.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області та процесуальному прокурору Закарпатської обласної прокуратури Андириш О.В.

Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, а датою закінчення є 23 липня 2021 року включно.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко