Рішення № 97192126, 25.05.2021, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/45/21

2/729/137/21 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2021 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

судді Бойко В.І., при секретарі судових засідань Малюшицької Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку суброгаці, -

В С Т А Н О В И В:

У січня 2021 року приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (далі - ПрАТ «Європейський страховий альянс») звернулося до Бобровицького районного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 збитки в порядку регресу в сумі 66360,28 грн. та судовий збір в сумі 2270 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 02.08.2017 року між ПрАТ «Європейський страховий альянс» та ДП «СТАДА-Україна» був укладений договір страхування транспортних засобів №1055720/С4.25, відповідно до умов якого страховик зобов`язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв`язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки KIA RIO, номерний знак НОМЕР_1 .

14 травня 2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля та автомобіля марки ГАЗ 3302, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Дана постанова набрала законної сили та не оскаржувалась Відповідачем.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 02.08.2019 року за вих. № 87/19, вартість відновлювального ремонту, визначена за витратним підходом, складає 264458,65 грн., ринкова вартість КТЗ на момент настання страхового випадку становить 276470,28 грн.

Згідно з п. 7.9 Договору страхування "Під повною загибеллю розуміють такий ступень пошкоджень ТЗ, при якому вартість його відновлювального ремонту ( з врахуванням умов п. 7.10.3 Договору страхування) складає 75% і більше ринкової вартості ТЗ на момент настання страхового випадку".

Таким чином, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує 75% від ринкової вартості застрахованого автомобіля, на підставі п.7.9 Договору страхування, автомобіль КІА RIO, д.н НОМЕР_3 вважається таким, що зазнав повну конструктивну загибель.

Згідно Довідки спеціаліста про визначення ринкової вартості пошкодженого КТЗ від 13.08.2019 року за вих. № 113/19, ринкова вартість пошкодженого автомобіля КІА RIO складає 111110,00 грн.

У зв`язку з викладеним вище, Позивачем було прийнято рішення про визначення суми страхового відшкодування на підставі п.7.10.2.1 Договору, а саме як різниця між ринковою вартістю ТЗ на момент настання страхового випадку та вартістю залишків пошкодженого транспортного засобу.

Отже, сума страхового відшкодування розрахована наступним чином: 276470,28 грн. (ринкова вартість ТЗ на момент настання страхового випадку) - 111110,00 грн. (вартість залишків ТЗ) та становить 165360,28 грн.

У зв`язку із зазначеним вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський альянс" на підставі п. 2.1 Договору доручення № 3 - 09 п від 16.01.2009 року, була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 165360,28 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч триста шістдесят гривень 28 копійок).

Підтвердженням факту оплати є платіжні доручення № 467 від 02.10.2019 року та № 2424 від 08.10.2019 року.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на дату ДТП була застрахована в Публічному акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за Полісом серії АО № 5352119. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, складає 100000,00 грн., розмір франшизи складає 1000,00 грн.

11.11.2019 року Позивачем направлена претензія за вих. №5022/8 до ПАТ "HACK "Оранта" щодо відшкодування шкоди у розмірі 99000,00 грн.

17.12.2019 року Позивачем було отримано грошові кошти у розмірі 99000,00 грн. від ПАТ "HACK "Оранта".

Ухвалою про відкриття провадження від 28 січня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Наданий строк є достатнім для забезпечення прав учасників справи, зокрема права відповідача на подання відзиву та підготування відповідних доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання неодноразово повідомлялася належним чином, про що свідчать повернуті поштові повідомлення з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.

Судовий процес відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України здійснюється без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, та керуючись законом, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02.08.2017 року між ПрАТ «Європейський страховий альянс» та ДП «СТАДА-Україна» був укладений договір страхування транспортних засобів №1055720/С4.25, відповідно до умов якого страховик зобов`язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв`язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки KIA RIO, номерний знак НОМЕР_1 . (а.с.5-16).

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2019, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.17-18).

ПрАТ «Європейський страховий альянс» було отримано повідомлення про подію з транспортним засобом (а.с.22).

Також, потерпілі особи надали пояснення щодо виникнення події ДТП від 14.05.2019 (а.с.23).

Згідно із заявою від 12.09.2019 року ДП «СТАДА-Україна» просили виплатити страхове відшкодування по страховій події, яка сталася 14.05.2019 р., та перерахувати за наступними реквізитами: НОМЕР_4 (а.с.28).

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 02 серпня 2019 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу KIA RIO реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 14.05.19 складає: 228 787,86 грн. (а.с.32-47)

Відповідно до довідки спеціаліста про визначення ринкової вартості пошкодженого КТЗ, об`єкт оцінки KIA RIO реєстраційний номер НОМЕР_3 , в зазначеного, що в результаті проведення торгів, найвища зобов`язуюча пропозиція щодо придбання оцінюваного КТЗ, покупцем склала 111 110,00 грн. (а.с.63-68).

Згідно висновку щодо розміру заподіяної шкоди, страховий акт №1174/19/50/ТР25/00/2, вартість відновлювального ремонту визначено у сумі: 276 470,28 грн.; ринкову вартість визначено у розмірі: 264 458,65 грн.; вартість залишків визначено у сумі: 111 110,00 грн. (а.с.74-75).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страховий акт №1174/19/50/ТР25/00/2, сума страхового відшкодування до виплати - 165 360,28 грн. (а.с.75-76).

Згідно платіжного доручення №467 від 02.10.2019 року було здійснення відшкодування на суму 100000,00 грн. та згідно платіжного доручення №2424 від 08.10.2019 року було здійснення відшкодування на суму 65360,28 грн. (а.с.83-84).

11.11.2019 року Позивачем направлена претензія за вих. №5022/8 ПАТ "HACK "Оранта" щодо відшкодування шкоди у розмірі 99000,00 грн. (а.с.86).

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993 ЦК України у системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 464/1937/16-ц (провадження № 61-4756св18).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, тобто пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_1 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).

Згідно з статтею 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір сплачений позивачем при поданні позовної заяви, а саме 2270 грн.

Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування» ст.ст. 22.1, 40.3, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-16, 22, 526, 610, 993, 1166, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25-27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 280-282, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку суброгаці - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (місцезнаходження: вул. Ямська, 28 А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 19411125, р/р № НОМЕР_6 в ПАТ «Універсал Банк» м. Київ, МФО 322001) 66360 (шістдесят шість тисяч триста шістдесят) гривень 28 (двадцять вісім) копійки та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І.Бойко