Вирок № 97191588, 25.05.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2017/18

№ провадження 1-кп/647/17/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Миргород В.С.,

при секретарі - Дзежик Л.О., Гоголенко О.В.,

за участю: прокурора - Іщука Ю.С.,

представника потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

- адвоката Гомельчука С.С.,

в режимі відео конференції з Херсонським міським судом

Херсонської області

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника адвоката Попович А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12015230090000757 від 20.06.2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, освіта вища, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей (доньки: ОСОБА_4 , 2006 року народження, ОСОБА_5 , 2010 року народження), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 19.06.2015 року близько 13.00 години в Бериславському районі Херсонської області на 34 км + 300 м автодороги «Херсон - Н.Каховка - Генічеськ», керуючи технічно справним автомобілем «ToyotaСаmrу», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух зі сторони м. Херсона у напрямку м. Нова Каховка Херсонської області, порушуючи вимоги п.п. 2.3 б), 10.1, 11.3, 12.6 ґ), 14.2 в) Правил дорожнього руху України, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, рухаючись з перевищенням допустимої швидкості, перед початком виконання обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він збирався виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку зі сторони м. Нова Каховка у напрямку м. Херсон Херсонської області.

Унаслідок даної дорожньо-транспортної події: пасажиру автомобіля «ToyotaСаmrу», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заподіяно тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя; пасажиру автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я. Вказані наслідки знаходяться у причинному зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 , а саме: п. 2.3 б), згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 11.3, згідно з яким на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п. 12.6 ґ), згідно з яким поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год; п. 14.2 в), згідно з яким перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.

ОСОБА_3 в судовому засіданні вину свою не визнав, заявлений до нього цивільний позов не визнав. В порядку ст. 63 Конституції спочатку відмовився від дачі пояснень. В кінці судового слідства надав пояснення які зводяться до наступного: своєї провини у інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнає. Зазначає, що він разом з ОСОБА_6 їхав в сторону с. Тягинка Бериславського району Херсонської області. ОСОБА_6 попросив зупинитися біля с. Тягинки, там є якесь підприємство, точно не пам`ятає. ОСОБА_6 стало погано і він розклав сидіння, на яке поклав його. Він їхав у колоні, де їхали автомобіль, автобус, ще якийсь автомобіль, вони їхали зі швидкістю 50 км/год. Увімкнувши лівий поворот виїхав на зустрічну смугу, для здійснення маневру обгін, переконавшись, що смуга вільна, він з цією самою швидкістю почав обгін. Коли їхав по зустрічній смузі назустріч йому їхав автомобіль срібного кольору, марки «Mercedes-Benz», який рухався з великою швидкістю. Він виїхав на ліве узбіччя, де і зупинився, таким чином звільнивши проїжджу частину та надавши зустрічному руху можливість проїхати. Автомобіль «Mercedes-Benz», він помітив, коли вже практично обігнав автобус, після чого виїхав на ліве узбіччя і практично зупинився. Швидкість його автомобіля при обгоні складала близько 60 км/год можливо 70 км/год. На його думку ДТП сталося через неуважність водія автомобіля «Mercedes-Benz», внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху, оскільки його полоса на якій він рухався була вільна. Він в скоєнні ДТП не винен і підстави для відшкодування ним шкоди потерпілим на його думку відсутні. ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження за інших обставин про які він розповідав, не внаслідок ДТП. Просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року (зі змінами, внесеними згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 12 від 03.12.1997 р. та № 6 від 30.12.2008 р.), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК України (2012 р.).

Суд у відповідності до засад кримінального провадження визначених у главі другій КПК України, забезпечуючи змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і доведеність перед судом їх переконливість, передбаченими положеннями ст.22 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження показань, речей і документів визначених положеннями ст.23 КПК України, розглядаючи кримінальне провадження на засадах публічності, диспозитивності, гласності та відкритості у відповідності до положень ст.ст.25, 27 КПК України, з дотримання положень ст.349 КПК України, щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, дослідивши всі докази надані сторонами, незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, на підставі свідчень потерпілих та свідків, кожний з яких був попереджений судом про кримінальну відповідальність у відповідності до положень ст.ст.352, 353 КПК України, досліджених письмових доказів та матеріалів провадження, які в повній мірі узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, доходить висновку, про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення на підставі наступних доказів, досліджених під час судового розгляду:

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_1 суду пояснила, 19.06.2015 року вони з чоловіком та дитиною їхали в м. Херсон. Чоловік сидів за кермом, дитина та вона на задньому сидінні. Чоловік їхав зі швидкістю не більше 100 км/год. В районі с. Тягинка автомобіль ОСОБА_3 виїхав на їхню смугу, де сталося ДТП. Як саме сталося ДТП не пам`ятає. Вони з чоловіком отримали не тяжкі тілесні ушкодження, а в дитини, ОСОБА_7 перелом щелепи. Зі сторони Херсона їхала реанімаційна карета швидкої допомоги, вони з дитиною поїхали в лікарню м. Берислав. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі, наполягає на його задоволенні, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. В подальшому подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у зв`язку з виїздом за кордон. (Том 1, а.с. 244, Т.2 а.с.10).

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_6 суду пояснив, ОСОБА_11 є його товаришем. На той час він займався аграрним бізнесом і в с. Тягинка його цікавила маслобойка. 4 роки тому він попросив ОСОБА_3 відвезти його в с. Тягинку, коли вони приїхали в зазначене місце, щоб не обходити, він поліз через огорожу, звідки впав, та отримав ушкодження, а саме: перелом ноги, та коли падав вдарив спину та потилицю. ОСОБА_11 допоміг посадити його на переднє сидіння автомобіля, щоб їхати в лікарню до м. Берислав, коли виїжджали відбулося зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz. Як саме відбулося зіткнення він не пам`ятає. Просить на судові дебати його не викликати, щодо міри покарання покладається на розсуд суду, претензій до обвинуваченого не має. В подальшому подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність (Том 1, а.с. 237).

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснив, що 19.06.2015 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 та дитиною виїхали з с. Любимівка Каховського району до м. Херсон. Погода стояла тепла, ясна. Він рухався зі швидкістю 90 км/год на автомобілі «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В районі с. Тягинка на зустрічній смузі їхала колона автомобілів, зерновоз, автобус, іще якась іномарка, з даної колони водій автомобіля «ToyotaCamry» чорного кольору виїхав на обгін колони, на зустрічну полосу, він почав гальмувати, з`їхати вправо не мав змоги, бо там був кювет, вліво не міг бо там йшла колона автомобілів, в результаті чого виникло зіткнення. Зіткнення відбулося на дорозі, але його автомобіль відкинуло на узбіччя, де був ще один автомобіль. При зіткнення його автомобіль отримав пошкодження в частині лобового скла, автомобіль «ToyotaCamry» під керуванням ОСОБА_3 отримав пошкодження з правої сторони. До моменту зіткнення він гальмував, яка була швидкість не пам`ятає. На його думку ОСОБА_11 рухався зі швидкістю 150 км/год. У його автомобілі спрацювала подушка безпеки, дитина злякалася і почала кричати. Коли він вийшов з автомобіля, допоміг дружині та дитині вийти з автомобіля. Автомобілі, які рухалися зупинилися, надавали допомогу, щоб не відбулося загоряння, він також допомагав ОСОБА_3 витягнути з автомобіля, та пасажира, який знаходився на пасажирському сидінні. Зі сторони м.Херсона їхала карета швидкої допомоги дитячої реанімації, дружина понесла дитину, щоб її оглянули, дитину заспокоїли, надали першу допомогу, у дитини було синє обличчя, перелом щелепи. Він їздив в лікарню м. Берислав для освідування, були травми, переломів не було. Після чого повернувся і надавав допомогу на місці ДТП. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі, наполягає на його задоволенні, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. В подальшому подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у зв`язку з виїздом за кордон (Том 1, а.с. 234, Том 2 а.с. 15).

Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 та свідок ОСОБА_13 суду пояснили, що працюють в Бериславській станції екстреної швидкої допомоги. По даній справі конкретно нічого не пам`ятають, оскільки викликів на такі події дуже багато.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він рухався з м. Каховки до м. Херсон, разом з ним в автомобілі була його мати. На заправці «Атан» заправлявся автомобіль Mercedes-Benz білого кольору і вони, виїхали одночасно. Автомобіль Mercedes-Benz їхав по попереду нього, він його не обганяв. Не доїжджаючи с. Тягинка, на зустрічній полосі йшла колона автомобілів, і на зустріч виїхав автомобіль «ТoyotaCamry». Водій білого автомобіля «Mercedes-Benz» почав гальмувати, але сталося ДТП з автомобілем «ТoyotaCamry». Зіткнення відбулося на дорозі, але зупинилися автомобілі на узбіччі. В білому автомобілі «Mercedes-Benz» сиділа жінка з дитиною на задньому сидінні, дитина жалілася на головну біль. Пасажира автомобіля марки «ToyotaCamry» витягнули тоді коли приїхала карета швидкої допомоги. Він рухався за автомобілем «Mercedes-Benz» зі швидкістю 80-90 км/год. Переднє пасажирське сидіння автомобіля «ToyotaCamry» було відсунуте, пасажир знаходився в положенні напівлежачи. Автомобіль «Mercedes-Benz» гальмував, але він не пам`ятає чи залишився гальмівний слід.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він водій автобуса, в якому перевозив людей. За с. Тягинка, який це кілометр він не пам`ятає, попереду нього їхав автомобіль джип білого кольору. Зіткнення відбулося на зустрічній полосі, позаду його автобусу. Водій який їхав йому назустріч намагався уникнути зіткнення шляхом приймання свого автомобіля з дороги праворуч. Після того як він почув звук зіткнення, зупинився і почав надавати допомогу. На місці ДТП бачив, що водій автомобіля чорного кольору був в крові, пасажира, який сидів в автомобілі чорного кольору він не бачив. В білому автомобілі були чоловік, жінка і дитина, він не пам`ятає чи були у них якісь ушкодження. Автомобілі були розташовані перпендикулярно дорогі. Автомобіль чорного кольору здійснював обгін.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяла потерпілому середньої тяжкості та тяжке тілесне ушкодження, також підтверджується дослідженими безпосередньо у судовому засіданні письмовими доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015230090000757, з якого вбачається, що 20.06.2015 року до ЄРДР внесені відомості про те, що 19.06.2015 року близько 13-00 годині водій автомобіля марки «ToyotaСаmrу» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав на смугу зустрічного руху, де знаходячись на автодорозі Херсон - Н.Каховка - Генічеськ 34 км +300 м, скоїв зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті зіткнення є потерпілі, що були доставлені до лікарні. Попередня правова кваліфікація ч.2 ст.286 КК України (Том 2, а.с. 118);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.06.2015 року, відповідно до якого зафіксовано: місце ДТП - автодорога Херсон-Н.Каховка-Генічеськ 34 км+300 м; вид та стан дорожнього покриття (асфальтобетонне, сухе, чисте, без вибоїн); положення транспортних засобів на місці пригоди, наявність слідів схожих на кров, складена схема до нього та фото таблиця (Том 2, а.с. 119-122,123,124-125);

- протоколом огляду транспортного засобу від 19.06.2015 року, згідно якого у присутності водія ОСОБА_2 та понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у ясну сонячну погоду, без опадів було здійснено огляд автомобіля «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 ,2008 року випуску, розташованого на узбіччі автодороги з лівої сторони. При огляді встановлено: зовнішнє пошкодження - передній капот, передній бампер, решітка радіатора, радіатор, передня ліва і права блок фари, переднє ліве та праве крило, передні противотуманні фари, передній державний номер, лобове скло, передні підкрилки, витекло масло. Наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі відсутні. Стан рульового управління, гальмівної системи (робочої та стоячої) пошкоджено в результаті ДТП, потребує висновку експерту. Вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу поміщено до конверту з підписами понятих, слідчого. Посвідчення водія та страховий поліс повернуто власнику ОСОБА_2 . По закінченню огляду транспортний засіб направлено на майданчик тимчасового утримання м. Таврійськ. Зауважень та заяв осіб, які брали участь в огляді, питань до складання протоколу огляду та схеми, а також направлення транспортного засобу не надходило (Том 2, а.с. 126-127);

- протоколом огляду транспортного засобу від 19.06.2015 року, згідно якого у присутності водія ОСОБА_2 та понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у ясну сонячну погоду, без опадів було здійснено огляд автомобіля «ToyotaCamry» державний номер НОМЕР_1 (транзит), 2011 року випуску на місці ДТП (ліва сторона автодороги на узбіччі). При огляді встановлено: зовнішнє пошкодження - передній капот, передній бампер, переднє ліве та праве крило, решітка радіатора, радіатор, блок фари, лобове скло, передня права дверця, передня ліва дверця, дах передньої частини, дзеркало заднього виду, передні колеса, розбите скло на передніх лівих та правих дверях, пошкоджена торпеда, спрацьовані передні подушки безпеки автомобіля, двірники зламані. Наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі - сліди крові на подушках безпеки. Стан рульового управління, гальмівної системи (робочої та стоячої) не визначається у зв`язку з пошкодженням в результаті ДТП, потребує висновку експерта. По закінченню огляду транспортний засіб направлено на майданчик тимчасового утримання м. Таврійськ. Зауважень та заяв осіб, які брали участь в огляді, питань до складання протоколу огляду та схеми, а також направлення транспортного засобу не надходило (Том 2, а.с. 128-129);

- постановою про визнання в якості речового доказу від 20.06.2015 року - вилучений автомобіль марки «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 , який переданий під розписку на зберігання ОСОБА_18 (Том 2, а.с. 130);

- розпискою від 19.06.2015 року, згідної якої ОСОБА_18 отримав від слідчого Фоменко С. автомобіль «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску з пошкодженою передньою частиною автомобіля. Претензій не має (Том 2, а.с. 131);

- розпискою, згідної якої ОСОБА_2 отримав від слідчого автомобіль «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 на зберігання (Том 2, а.с. 132);

- постановою про визнання в якості речового доказу від 20.06.2015 року - вилучений автомобіль марки «ToyotaCamry» державний номер НОМЕР_1 , який переданий під розписку, на зберігання ОСОБА_18 в м. Берислав вул. Губайдуліна, 1а (Том 2, а.с. 133);

- розпискою від 19.06.2015 року, згідної якої ОСОБА_18 отримав від слідчого Фоменко С. автомобіль «ToyotaCamry» державний номер НОМЕР_1 (транзит) 2011 року випуску, з пошкодженою передньою частиною автомобіля. Претензій не має (Том 2, а.с. 134);

- розпискою від 30.12.2015 року, згідної якої ОСОБА_3 отримав від співробітника поліції автомобіль «ToyotaCamry» державний номер НОМЕР_3 . Претензій не має (Том 2, а.с. 135);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.10.2015 року з фото таблицею до нього, який було проведено у с. Тягинка вул. Бериславське шосе біля території «Олійниці» за участю потерпілого ОСОБА_6 у присутності понятих. Потерпілий ОСОБА_6 показав на «Олійницю» в с. Тягинка, вул. Бериславське шосе поблизу а/д Херсон-Н.Каховка-Генічеськ, показав на ворота, на які він виліз, щоб перелізти на її територію та подивитися ближче. Висота воріт «Олійниці» на яких перебував потерпілий ОСОБА_6 склала 2 м 10 см. Потерпілий ОСОБА_6 показав місце де він зачепився лівою ногою за ворота (Том 2, а.с. 136-139);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2017 року з план-схемою до протоколу слідчого експерименту, який було проведено за участю потерпілого ОСОБА_2 , адвоката - представника ОСОБА_2 - Грицака Я.Я., у присутності понятих. Всі учасники слідчого експерименту зібралися на автодорозі Херсон-Н.Каховка-Генічеськ, 34км+300 м, де 19.06.2015 року близько 13-00 год. мало місце зіткнення автомобіля «ToyotaCamry» державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 з автомобілем «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . ОСОБА_2 було запропоновано встановити експериментальні автомобілі в положення, в якому знаходилися його автомобіль та автомобіль «ToyotaCamry» в момент виїзду автомобіля «ToyotaCamry» на його полосу руху при виконанні маневру обгону. ОСОБА_2 встановив експериментальні автомобілі у вказаному положенні, після чого були зроблені заміри і внесені до план-схеми до протоколу (Том 2, а.с. 140-142);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.05.2017 року з план-схемою до протоколу слідчого експерименту, який було проведено за участю ОСОБА_3 , адвоката Поповича А.В., у присутності понятих. Всі учасники слідчого експерименту зібралися на автодорозі Херсон-Н.Каховка-Генічеськ, 34км+300 м, де 19.06.2015 року близько 13-00 год. мало місце зіткнення автомобіля «ToyotaCamry» державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 з автомобілем «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 ОСОБА_3 було запропоновано вказати розташування його автомобіля в момент, коли він під час маневру обгону автобуса почав виїжджати на полосу зустрічного руху. ОСОБА_3 встановив експериментальні автомобілі у вказаному положенні, після чого були зроблені заміри і внесені до план-схеми до протоколу (Том 2, а.с. 143-145);

- висновком експерта №163-НК від 26.09.2015 року, згідно якого ОСОБА_6 1984 року народження отримав забій шийного відділу спинного мозку, крайовий перелом остистого відростка 7-го шийного хребця, садна лобної ділянки, які утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Закритий осколковий перелом зовнішнього виростка лівої б/гомілкової кістки зі зміщенням; закритий перелом лівого надколінника, синець в області лівого колінного суглоба утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я. Закрита травма органів грудної клітини у вигляді забоїв верхніх часток легенів утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за критерієм тривалості розладу здоров`я. Садна області правого ліктьового суглоба, синці правого колінного і лівого гомілковостопних суглобів, садна правого плеча, передпліччя, лівої кисті утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Утворення всіх тілесних ушкоджень, від ударів потерпілого про виступаючі тупі елементи салону транспортного засобу при зіткненні автомобілів, не виключається (Том 2, а.с. 146-148).

- висновком експерта №21/162 МНК від 20.11.2015 року, згідно якого у ОСОБА_6 1974 року народження виявлені забій шийного відділу спинного мозку, крайовий перелом остистого відростка 7-го шийного хребця, садна лобної ділянки, які утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 р, в лікувальний заклад, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Закритий осколковий перелом зовнішнього виростка лівої б / гомілкової кістки зі зміщенням; закритий перлом лівого надколінника, синець області лівого колінного суглоба, які утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я. Закрита травма органів грудної клітини у вигляді забоїв верхніх часток легенів утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за критерієм тривалості розладу здоров`я. Садна області правого ліктьового суглоба, синці правого колінного і лівого гомілковостопних суглобів, садна правого плеча, передпліччя, лівої кисті утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Утворення комплексу всіх наявних тілесних ушкоджень способом і за обставин викладених в протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 від 29.10.2015 року в результаті падіння на область спини виключається. Враховуючи: дані про механізм руйнування гр-на ОСОБА_6 з висоти на область спини ІНФОРМАЦІЯ_5 і дані про тих, що були у нього скаргах про стан здоров`я, викладених в протоколі допиту від 12.08.2015 р, та в протоколі проведення слідчого експерименту від 29.10.2015 за участю ОСОБА_6 ; дані про механізм дорожньо-транспортної травми від 19.06.2015 за участю пасажира переднього сидіння гр-на ОСОБА_6 при зіткненні автотранспортних засобів;об`єктивні клінічні дані про стан гр-на ОСОБА_6 при перебування в лікувальних установах, викладені в медичних документах приходу до висновку, що забій шийного відділу спинного мозку, крайової перелому остистого відростка 7-го шийного хребця, садна лобної ділянки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, могли утворитися в результаті сукупності травматичних впливів, в результаті падінь з висоти на спину і від ударів потерпілого про виступаючі тупі елементи салону транспортного засобу при зіткненні автомобілів (Том 2, а.с. 233-234);

- висновком експерта №100/к від 05.08.2016 року, згідно якого на вирішення експертизи були поставлені питання, на підставі чого судово-медична експертна комісія дійшла до наступних підсумків. 1) всі виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок досліджуваного ДТП, при перебування ОСОБА_6 на передньому пасажирському сидінні. 2) всі виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження не могли утворитися за механізмом, на який вказує потерпілий під час проведення слідчого експерименту. 3)потерпілий ОСОБА_6 після отримання переломів кісток лівої ноги та забою спинного мозку у шийному відділі - не міг самостійно, чи навіть за допомогою однієї особи, пересуватись без застосування спеціальних засобів (крісла каталки, ношів, тощо) (Том 2, а.с. 149-166).

- висновком експерта №269к від 27.08.2015 року, згідно якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав перелом лівої виличної кістки відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я. Струс головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я. Всі тілесні ушкодження заподіяні тупими предметами, не виключено 19.06.2015 року від ударів об виступаючі частини в салоні автомобіля, що рухається під час зіткнення з іншими автомобілями (Том 2, а.с. 167);

- висновком експерта №304к від 07.09.2015 року, згідно якого у ОСОБА_2 1977 року народження виявлені синці і садна на лівому плечі, садна лівого коліна заподіяні тупими предметами не виключено 19.06.2015 року від ударів об виступаючі частини в салоні рухомого автомобіля під час зіткнення з іншим автомобілем, відносяться до легких тілесних ушкоджень (Том 2, а.с. 169);

- висновком експерта №268 від 27.08.2015 року, згідно якого у ОСОБА_1 1978 року народження виявлені садна в області лівої ноги заподіяні тупими предметами, не виключено 19.06.2015 року від ударів об виступаючі частини в салоні автомобіля, що рухається при зіткнення з іншим автомобілем, відносяться до легких тілесних ушкоджень (Том 2, а.с. 171);

- висновком експерта №162 НК від 26.09.2015 року, згідно якого у ОСОБА_3 1984 року народження виявлені закритий перелом зовнішнього виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням та закритим пошкодженням зв`язок правого гомілковостопного суглоба, які утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до тілесним ушкодженням середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я. Рубано-рвана рана правого плеча з пошкодженням триголовий м`язи, різані рани правого плеча та передпліччя утворилися в результаті дії гострих предметів, які утворилися перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до легких тілесних пошкодженням за критерієм тривалості розладу здоров`я. Множинні садна чола, верхніх і нижніх кінцівок утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета (предметів) перед надходженням потерпілого 19.06.2015 року до лікувального закладу, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Утворення даних тілесних ушкоджень, від ударів потерпілого про виступаючі тупі частини салону транспортного засобу і впливу осколків скла, при зіткненні, не виключається (Том 2, а.с. 173-174 ).

- протоколом огляду колісно-транспортного засобу марки «MercedesBenz GL320», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 від 26.10.2015 року з фото таблицею до нього (Том 2, а.с. 191-207);

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого автомобіль марки «Mercedes-BenzGL 320 СDі» , легковий універсал білого кольору, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 (Том 2, а.с. 208);

- висновком експерта №2871 від 22.08.2015 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого, перед даною дорожньо-транспортною пригодою робоча гальмівна система, рульове керування автомобіля «MercedesBenz», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходились в технічно-працездатному стані (Том 2, а.с. 213-216);

- висновком експерта судової авто товарознавчої експертизи №36-11-15 від 21.11.2015 року, згідно якої вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.06.2015 року складає 773 853, 64 грн. Ринкова вартість автомобіля «Mercedes-BenzGL 320 СDі» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , до моменту ДТП станом на 19.06.2015 року складає 805 479,00 грн.Вартість матеріального збитку заподіяна власнику автомобіля «MercedesBenz», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату технічного огляду КТЗ складає 370 897,79 грн. (Том 2 а.с. 175-184);

- висновком експерта №2872 від 22.08.2015 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого, перед даною дорожньо-транспортною пригодою робоча гальмівна система, рульове керування автомобіля «ToyotaCamry» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходились в технічно-працездатному стані (Том 2, а.с. 218-221);

- висновком експерта №2870 від 05.09.2015 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого, під час первісного контактування автомобіль «Мерседес Бенц» реєстраційний номер НОМЕР_2 був розташований передньою частиною до передньої правої кутової частини автомобіля «ToyotaCamry» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Кут між повздовжніми вісями транспортних засобів був близьким до 150-160 градусів відліковуємий проти ходу годинникової стрілки від повздовжньої вісі автомобіля «ToyotaCamry» до повздовжньої вісі автомобіля «Мерседес Бенц» (Том 2, а.с. 223-226);

- висновком судового експерта-автотехніка №162/10.15 від 27.10.2015 року згідно якого, водій автомобіля «ToyotaCamry» мав технічну можливість не створювати небезпеки зустрічному транспорту, і тим самим мав технічну можливість запобігти даній пригоді - зіткненню автомобілів. Водій автомобіля «MercedesBenz» щодо запобігання розглянутої дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору - безпредметно, оскільки знаходився в аварійній ситуації (Том 2, а.с.228-231);

- висновком експерта за результатами проведення судової авто технічної експертизи №3809-17 від 22.03.2018 року, з якого вбачається, що «визначити експертним шляхом механізм зіткнення на стадії зближення автомобілів «MercedesBenz» та «ToyotaCamry» до зіткнення, не надається можливим. Визначити експертним шляхом з якою швидкістю рухався автомобіль «MercedesBenz», згідно даних отриманих під час слідчого експерименту з водієм автомобіля «ToyotaCamry» ОСОБА_3 , не надається можливим. У заданій дорожньо-транспортній ситуації небезпека для руху водію автомобіля «Mercedes-Benz» виникає в той момент коли автомобіль «ToyotaCamry» (який виїхав на смугу зустрічного руху виконуючи обгін автомобілів «Волга», «ВАЗ» та автобуса) знаходиться на такій відстані до автомобіля «Mercedes-Benz», коли автомобіль «ToyotaCamry» вже не може повернутися на свою смугу для руху (щоб безпечно завершити обгін). Якщо виходити з моменту виникнення небезпеки, заданий в якості вихідних даних постановою слідчого: «Момент небезпеки для руху водієві автомобіля «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , виникає з моменту виїзду автомобіля ToyotaCamry» реєстраційний номер НОМЕР_1 на його смугу руху», то небезпека для руху водію автомобіля «Mercedes-Benz» виникає з моменту виїзду автомобіля «ToyotaCamry» на його смугу руху.В заданому варіанті дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_7 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України. В заданому варіанті дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «ToyotaCamry» ОСОБА_3 , перед початком виконання маневру обгону для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1, 11.3, 14.2 в) Правил дорожнього руху. Якщо швидкість автомобіля «ToyotaCamry» становила не менше 100 км/год, то водій автомобіля «ToyotaСаmrу» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.6. г), 12.9. б) Правил дорожнього руху України. У заданому варіанті дослідження, при заданих постановою вихідних даних, водій автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_7 знаходився в аварійній обстановці. У заданому варіанті дорожньо-транспортної ситуації водій автомобіля «ToyotaСаmrу» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання ним вимог п. 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України. В заданому варіанті дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_7 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України. Якщо швидкість автомобіля «Mercedes-Benz» складала 120-130 км/год, то водій автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.6. г), 12.9. б) Правил дорожнього руху України. В заданому варіанті дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «ToyotaСаmrу» ОСОБА_3 , перед початком виконання маневру обгону автобуса, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1, 11.3., 14.2. в) Правил дорожнього руху України. У заданому варіанті дослідження, водій автомобіля «ToyotaСаmrу» ОСОБА_3 мав технічну можливість завершити обгін автобуса і повернутися на свою смугу для руху без контакту з автобусом та автомобілем «Mercedes-Benz» і не знижуючи швидкості руху. Даний висновок справедлив і для того випадку, якщо при виконанні маневру праворуч (обгону автобуса) автомобіль «ToyotaСаmrу» буде розташовуватись правіше до автобуса і на зустрічній смузі для руху. У заданому варіанті дослідження, при заданих постановою вихідних даних, водій автомобіля «ToyotaСаmrу» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Mercedes-Benz» шляхом виконання ним вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України. Технічна можливість для водія автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_7 запобігти зіткнення з автомобілем «ToyotaСаmrу», визначалась шляхом виконання ним вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України. У заданому варіанті дослідження визначити експертним шляхом, чи мав водій автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_7 технічну можливість запобігти зіткнення, не надається можливим» (Том 2, а.с. 239-254).

Досліджені судом безпосередньо докази винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України, доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню та доказують подію даного кримінального правопорушення.

Аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи її з обвинуваченням, що інкримінується йому, а також з іншими доказами - зокрема, показаннями потерпілих та свідків, дослідженими судом документами та доказами, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України - підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Обов`язковою складовою складу злочину є об`єктивна сторона злочину, яка в даному випадку характеризується трьома ознаками: діянням, наслідками та причинним зв`язком між діяннями та наслідками.

Дослідивши в сукупності всі докази надані сторонами кримінального провадження суд «поза розумним сумнівом» переконався що, порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3 б), 10.1, 11.3, 12.6 ґ), 14.2 в) Правил дорожнього руху України та невиконання в комплексі вимог вищезазначених пунктів Правил, знаходяться у причинному зв`язку з наслідками, що настали, а саме спричиненням внаслідок ДТП пасажиру автомобіля « ToyotaCamry»ОСОБА_6 , тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; пасажиру автомобіля «Mercedes-Benz», ОСОБА_7 , середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Сукупність цих доказів, суд вважає такою, що поза розумним сумнівом доводить вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) в обсязі встановленому судом.

Суд критично оцінює слідчий експеримент проведений за участі потерпілого ОСОБА_6 від 29.10.2015 року ( т.2 а.с.136-139), покази потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо отримання ним тілесних ушкоджень за інших обставин, ніж ДТП, оскільки вони спростовуються висновками експертів №163-НК від 26.09.2015 року, №21/162 МНК від 20.11.2015 року, №100/к від 05.08.2016 року, згідно яких всі виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок досліджуваного ДТП, при перебування ОСОБА_6 на передньому пасажирському сидінні та не могли утворитися за механізмом, на який вказує потерпілий під час проведення слідчого експерименту.

Дії ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні слід кваліфікувати: за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Мотивів для зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом в ході судового розгляду не встановлено.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують. Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з п. 20 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином з необережності, мотив, спосіб та характер вчиненого злочину, особу винного, який у лікаря нарколога та психіатра на обліку не знаходиться, має посередню громадську характеристику, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, доньку - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньку ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно яких він не позбавлений батьківських прав, першу судимість, суд також враховує його поведінку після вчинення правопорушення, завдану шкоду не відшкодував.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого,а також про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 має бути засудженим за вчинене кримінальне правопорушення до покарання у вигляді позбавлення волів межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 286 КК України, оскільки суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69, 75,76 КК України.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст..66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст..67 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Разом з тим, беручи до уваги те, що дії обвинуваченого призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, так як обвинувачений порушив вимоги Правил дорожнього руху України, не контролював рух транспортного засобу, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, враховуючи, що додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, суд вважає за необхідне застосувати поряд з основним покаранням додаткове покарання передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

З`ясувавши обставини справи суд знаходить підстави для застосування акту амністії згідно Закону України «Про амністію у 2016 році».

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч. 2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним законом чинності включно.

Відповідно до вимог п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», підлягають звільненню від відбування покарання особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону України питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі.

Згідно ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році» його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин з необережності до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» (07.09.2017 року) і на зазначений день є батьком неповнолітніх дітей, щодо яких не позбавлений батьківських прав.

Таким чином, ОСОБА_3 відноситься до осіб, які підпадають під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обставини, передбачені ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Клопотання про застосування положень про амністію ініціював захисник обвинуваченого та сам обвинувачений та наполягали на його задоволенні. Враховуючи вимоги, які викладені в ст.10 Закону України «Про амністію в 2016 році», то суд зобов`язаний з`ясовувати наявність згоди на застосування цього акту саме у особи, щодо якої вирішується це питання.

Надання ж згоди на застосування положень законодавства про амністію з боку потерпілих не є обов`язковою.

Враховуючи, що ОСОБА_3 є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про амністію в 2016 році» у зв`язку з тим, що на день набрання чинності цим Законом він є батьком неповнолітніх дітей віком до 18 років, стосовно яких не позбавлений батьківських прав, кримінальне правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується є тяжким, вчиненим з необережності, а також те, що Закон України «Про амністію в 2016 році» поліпшує становище обвинуваченого, зокрема, передбачає звільнення останнього від призначеного покарання, суд вважає необхідним клопотання захисника обвинуваченого та самого обвинуваченого про його звільнення від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» задовольнити.

Судом роз`яснюється обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки застосування амністії, а саме, що в подальшому протягом десяти років до нього не може бути застосовано амністію.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Що стосується позовних вимог потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд враховуючи заяву представника потерпілих адвоката Гомельчука С.С. про залишення позовних вимог без розгляду, вважає за можливим його заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 369-370 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати: за проведення судово-медичної експертизи №268к від 27.08.2015 у розмірі 110, 70 грн., судово-медичної експертизи №269к від 27.08.2015 у розмірі 110, 70 грн., судово-медичної експертизи №304к від 07.09.2015 у розмірі 110, 70 грн., автотехнічної експертизи №2871 від 22.08.2015 року у розмірі 491, 04 грн., автотехнічної експертизи №2872 від 22.08.2015 року у розмірі 491, 04 грн., автотехнічної експертизи №2870 від 05.09.2015 року у розмірі 614, 40 грн., автотехнічної експертизи №162/10.15 від 27.10.2015 року у розмірі 3 000, 00 грн., автотехнічної експертизи №3809-17 від 22.03.2018 року у розмірі 6 864, 00 грн., а всього стягнути 11 792, 58 грн.

Речові докази по справі згідно постанови про визнання в якості речового доказу від 20.06.2015 року - автомобіль марки «Мерседес Бенз» державний номер НОМЕР_2 - залишити ОСОБА_2 ..

Речові докази по справі згідно постанови про визнання в якості речового доказу від 20.06.2015 року - автомобіль марки «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 - залишити ОСОБА_3 ..

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому.

Суддя В. С. Миргород