Ухвала суду № 97190660, 26.05.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/6985/21

Провадження №1-кп/127/299/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Кобріній Г.О.,

за участю прокурора Литвинюка С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Кадочнікова А.О.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 27 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020010000445-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

В судовому засідання прокурор клопотав про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтував наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились, а саме ризики переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином. Просив врахувати тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, має не зняті та непогашені судимості, під час досудового розслідування перебував в розшуку, на виклики слідчого не з`являвся.

Захисник Кадочніков А.О. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, наголошував на відсутності наведених прокурором ризиків. Вказав, що його підзахисний має зареєстроване місце проживання та батьків пенсійного віку, що в свою чергу свідчить про наявність стійких соціальних зв`язків, а тому просить суд змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений підтримав позицію захисника, просив суд змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпілий ОСОБА_2 щодо заявленого прокурором клопотання, поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та матеріли провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2021 року обвинуваченому продовжено строк тримання під вартою до 04.06.2021 року.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу та його продовженні.

Судом встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває судовий розгляд в якому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів проти власності, за одне із яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Викладе свідчить про те, що ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якому обвинувачується ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Суворість покарання в якому обвинувачується ОСОБА_1 збільшує ризик переховування.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд також враховує особу обвинуваченого, який не зареєстрований, розлучений, не працює, тобто не має постійного джерела доходу, крім того, обвинувачений раніше судимий, має не знятті та непогашені судимості за вчинення аналогічних злочинів проти власності, відбував покарання у виді позбавлення волі та обвинувачується у вчиненні нових злочинів, не має постійного місця проживання на території м. Вінниці, під час досудового розслідування перебував у розшуку.

Крім того, на даний час відносно ОСОБА_1 існує не розглянуте кримінальне провадження за ст. 309 КК України висунення підозри у якому підтверджено в судовому засіданні і самим обвинуваченим.

На думку суду, наявність у обвинуваченого батьків пенсійного віку не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, а тому не може слугувати підставою для зміни обраного запобіжного заходу.

Викладені обставини свідчать про відсутність соціально-стримуючих факторів у обвинуваченого та наявність ризику переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджанню кримінальному провадженню.

Незмінним залишається ризик впливу на потерпілого та свідків, які ще не допитані в даному кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу на те, що при оцінці вказаного ризику необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо його участі та ролі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Суд також звертає увагу на те, що на час вирішення питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою ризики, які існували не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_1 в місцях утримання, зокрема, за станом здоров`я в судове засідання надано не було, а тому суд вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що забезпечить його належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.

Крім того, вищезазначені ризики виключають підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, а наведені в ньому ризики доведеними.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 діб, починаючи з 26.05.2021 року до 24.07.2021 року, включно.

Строк дії ухвали до 24.07.2021 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя