Рішення № 97189461, 26.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

_______________

Справа № 760/7063/20

Провадження №2/760/1462/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

26 травня 2021 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» про визнання договору недійсними.

ІІ. Описова частина

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» про визнання недійсним договору №L5977469 від 12.01.2020 про надання позики.

Позивач зазначає, що в січні 2020 року до нього надійшло СМС-повідомлення від ТОВ ФК «Дінеро» з вимогою про сплату боргу за позикою №L5977469 в розмірі 6349 гривень. Зі змісту вказаної вимоги Позивач дізнався, що нібито ним було укладено Договір №L5977469 від 12.01.2020 з ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», за яким Позивач має заборгованість перед Відповідачем. Зазначений договір, як вказує Позивач, був начебто підписаний ним з використанням електронного підпису, і згідно з умовами договору він отримав кредит.

Позивач стверджує, що він ніколи не підписував вказаний договір, не мав такого наміру і нікого не уповноважував на такі дії від його імені. На його банківську карту ніколи не зараховувалися кошти, що підтверджується наданими Позивачем виписками з йог банківських рахунків, тобто фактично кошти він не отримував.

В судове засідання Позивач та його представник не з`явилися, в справі наявна заява про розгляд справи у їх відсутність.

Від Відповідача до суду надійшов письмовий відзив, в яких Відповідач визнав, що згідно з проведеною внутрішньою перевіркою був виявлений факт шахрайства. Невідомі особи, скориставшись уразливістю та недосконалістю мобільного зв`язку, зловживаючи довірою Позивача, заволоділи персональними даними та отримали кредитні кошти. З огляду на викладене, враховуючи що договір між Позивачем та Відповідачем взагалі не укладався, він не може бути визнаний недійсним.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.223 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті на підставі наявних матеріалів.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

Встановлено, що 12 січня 2020 року був укладений договір позики №L5977469 від імені ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» - з іншої.

В той же час, безспірно встановлено, що ОСОБА_1 особисто не підписував договір, не мав наміру на його укладення, не уповноважував будь-кого з третіх осіб на укладання договору від його імені.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те, оспорюваний правочин Позивач не вчиняла, волевиявлення на отримання позики він не мав, договір позики №L5977469 від 12.01.2020 є таким, що не відповідає вимогам частин 1 - 3 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст.203, 204, 215 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 272 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір №L5977469 від 12 січня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро».

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3А; код ЄДРПОУ: 41350844.

Суддя: