Ухвала суду № 97188727, 20.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/7645/21

Номер провадження № 1-кп/756/1105/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренка А. А.,

за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,

прокурора Кафанова О. О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Ковальського С. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора, подане в рамках кримінальне провадження, внесене 25.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000713, про обрання запобіжного заходу, а також клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Одеса, громадянина України, який має середню освіту, одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

УСТАНОВИВ:

18.05.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт затверджений 18.05.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 25.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000713, у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час проведення підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України про продовження строку дії обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, оскільки обраний раніше запобіжний захід закінчується 24.05.2021. При цьому, на думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, учинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання у м. Києві, не має міцних соціальних зав`язків, раніше був судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. При цьому обвинуваченому відомі адреси свідків, що вказує на можливість незаконного на них впливу.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та просив обрати інший запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки на утриманні має чотирьох дітей, являється єдиним годувальником в сім`ї. Крім того, повідомив, що вказаний пістолет та транспортний засіб належить його другу, а він користуючись транспортним засобом легковим автомобілем не знав про наявність зброї в транспортному засобі. Також просив урахувати суд, що визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави є завеликий, і він немає можливості внести таку суму коштів.

Захисник Ковальський С. В. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не є обґрунтованими, як і підозра. Також захисник просив урахувати, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, проте працює в автосервісі, планував зареєструвати ФОП, має можливість прибувати в суд на автомобілі, міському транспорті та іншим чином прибувати визначений час та день, якщо суд застосує щодо ОСОБА_1 іншій запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, клопотання та думку захисника, дослідивши клопотання прокурора та захисника, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Даний злочини відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, щодо ОСОБА_1 , на стадії досудового розслідування, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Судом уже було наведено, що підставою застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинуваченого. Аналогічні посилання, як підставу застосування запобіжного заходу, наведено прокурором і в клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу.

Однак, на думку суду, останній, діючи як суд встановлений законом для розгляду справи по суті, не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в розгляді справи як такий, що вже надав відповідні висновки, щодо доказів в порядку статей 4, 94 КПК України, та обґрунтованості підозри, що межує з доведенням винуватості. Тим більше, ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 17, 22, 23, 26 КПК України.

Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом встановленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження судом до постановлення вироку.

Ураховуючи це, суд, надаючи оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ураховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, тобто обставин, які викладені в обвинувальному акті. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу з огляду потреб судового провадження.

У зв`язку з наведеним, суд не досліджував надані прокурором в якості обґрунтування підозри докази, а також міркування захисника щодо необґрунтованість підозри.

Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення обвинуваченого в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Між тим, на думку суду, такий ризик як незаконний вплив на свідків та переховування від органів досудового розслідування не було доведено прокурором, оскільки ризиком є певні дії, чи певний умисел особи, а не сама по собі лише можливість їх вчинити.

Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризику, який є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого та наведені прокурором у клопотанні. Отже наразі відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та обрання відповідно до вимог ст. 315 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.

Суд також ураховує, що прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, а захисникам про обрання іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Між тим стаття 315 КПК України визначає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право змінити, обрати чи скасувати запобіжний захід. Але за своїм змістом обрання запобіжного заходу на стадії судового провадження є продовженням строку дії запобіжного заходу. У зв`язку з чим суд вирішував клопотання прокурора та захисника як обрання та зміна запобіжного заходу.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого. При цьому, під час розгляд справи було встановлено, що визначена раніше застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не була внесена обвинуваченим саме через відсутність коштів у такому розмірі.

За таких обставин, ураховуючи майновий стан обвинуваченого та встановлений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд уважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 визначити також і розмір застави в 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 грн., яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 197, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 в вигляді тримання під вартою, а також клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 18.07.2021 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із місця проживання за адресою Черкаська область, місто Умань;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

У разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя А. А. Пономаренко