Вирок № 97188371, 17.05.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/269/21

Справа№754/4115/20

Вирок

Іменем України

17 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шмигельського Д.І.,

за участю секретарів - Смаглієнко О.М., Вакулюк Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100030008081 від 08.11.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, працюючого кранівником у ТОВ «Мастербуд», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

з участю сторони обвинувачення: - прокурорів Апаріна І.В., Садкевич Я.В.,

з участю сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_1 ,

- захисника Ненюка А.О.,

за участю потерпілого: - ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 25.10.2019 року приблизно о 06 годині 20 хвилин, будучи особою, яка керує транспортним засобом, знаходячись за кермом засобу підвищеної небезпеки - технічно справного автомобіля марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині просп. Романа Шухевича зі сторони Керченської площі у напрямку Північного мосту в м. Києві, в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та вчасно не відреагував відповідним чином на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався, в залежності від швидкості руху та дорожньої обстановки, безпечного інтервалу до ОСОБА_2 , який у цей час виставив знак аварійної зупинки та перебував поблизу свого автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, і якого він заздалегідь об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на ОСОБА_2 .

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої травми правого колінного суглобу - внутрійшньосуглобового перелому латерального виростка великогомілкової кістки, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.

Відповідно до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Як встановлено судом, порушення обвинуваченим ОСОБА_1 вимог п. п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та отриманням потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Такі дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та показав суду, що восени 2019 року о 6 (шостій) або на початку 7 (сьомої) години ранку, перед парком «Муромець» їхав у крайній лівій смузі руху у напрямку Почайної в м. Києві. Раптово, мікроавтобус, який рухався перед ним, різко змінив напрямок руху вправо. Він побачив червоний «Ланос», «Жигули» та «Таврію», поряд стояло 2 (двоє) осіб. Не встигнувши відреагувати на зміну дорожньої обстановки, зачепив потерпілого. Після ДТП потерпілий піднявся та сів до себе у «Таврію». Поліцію викликали до того як відбулося ДТП з його участю. Їхав зі швидкість приблизно 60 км/год., вулиця була освітлена ліхтарями стовпів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, його винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, повністю підтверджується показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого та дослідженими під час судового розгляду доказами, наданими стороною обвинувачення.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 25.10.2019 року приблизно о 6 годині ранку їхав у полосі перед лівою крайньою, перед ним машина почала уходити вліво, попереду стояла машина без габаритів, після чого він зачепив дану автівку, яка була перед ним. Виставивши аварійний знак, стоячи біля водійських дверей свого автомобіля, побачив, що летить автомобіль «Hyundai» за швидкістю приблизно 90 км/год., прижався до дверей автомобіля, але його вдарило у ногу, він перелетів через капот. Водій «Ланоса» викликав поліцію та швидку. Того дня було ще темно, був невеликий туман. Під час досудового розслідування він приймав участь у слідчому експерименті, експеримент проходив біля 5-ї години ранку. Зазначив, що не бажає, щоб обвинуваченого строго покарали. Цивільний позов просив задовольнити в повному обсязі.

Крім того, встановлені судом обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, окрім показів потерпілого ОСОБА_2 , підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-даними, що містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.10.2019 року, складеного начальником відділення СВ Дніпровського УПГУНП у м. Києві Ліхман Є.В., за участю слідчого Дніпровського УПГУНП у м. Києві Грицика Б., понятих: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також у присутності водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , згідно якого місцем огляду є пр. Шухевича у напрямку до Північного мосту в м. Києві.

Огляд проводився на заступних погоджених умов: похмуро, туман, без опадів, температура повітря (градусів) +10 0С.

Напрямок проведення огляду від вулиці Бальзака до мосту «Північний» в м. Києві.

Вид події: наїзд на пішохода з подальшим зіткненням ТЗ.

Оглядом встановлено: місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано: м. Київ, пр. Р.Шухевича у напрямку Північного мосту, е/о № 19; проїзна частина: з незначним підйомом; вид покриття: асфальтобетон; стан покриття: місцями зволожене, чисте; нерівності та пошкодження дорожнього покриття відсутні; дорожнє покриття загальною шириною 17,2 м, призначено для руху в одному напрямку; число смуг для руху - 5; дорожня розмітка - п.п. 1.1, 1.5 ПДР України; до проїзної частини примикають праворуч - бордюрний камінь, висотою 0,15 м., ліворуч - металевий відбійник; далі праворуч розташована е/о № 19, ліворуч - зустрічні смуги руху; спосіб регулювання на даній ділянці - не регулюється; місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків - п. 3.30 ПДР України; умови освітленості на даній ділянці шляху (вулиці, дороги): світла, видимість приблизно 300 м; об`єкти, що обмежують оглядовість відсутні; сліди, які б свідчили про переміщення об`єктів (транспортних засобів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляді - відсутні.

Огляд транспортних засобів: 1-й транспортний засіб - автомобіль «ЗАЗ 110380-40», д.н.з. НОМЕР_2 ; 2-й транспортний засіб - автомобіль «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ; 3-й транспортний засіб - автомобіль «Daewoo Lanos», д.н.нз. НОМЕР_3 , водій ОСОБА_5 ; 4-й транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 2111», д.н.з. НОМЕР_4 , водій ОСОБА_6 .

Локалізація технічних пошкоджень:

1-й транспортний засіб: пошкоджена передня ліва частина: передній бампер з лівої сторони, передня лаві фара, капот та переднє ліве крило - деформовані, пошкоджене вітрове скло зів сторони пасажира, пошкоджене ліве дзеркало заднього виду, деформовані задні ліві двері.

2-й транспортний засіб: пошкоджена передня частина авто: передній бампер, дві передні блок-фари, деформований капот, пошкоджено праве дзеркало заднього виду, деформоване переднє праве крило, спрацювали передні дві подушки безпеки.

3-й транспортний засіб: пошкоджене задня права частина: задній бампер з правої сторони, задня права фара, кришка багажника, заднє праве крило.

4-й транспортний засіб: пошкоджена задня частина: деформовані задні ліві та праві двері, заднє ліве та праве крило, задній бампер, кришка багажника, вихлопна система, задні дві фари пошкоджені.

У транспортних засобах відсутні несправності гальмівної системи, рульового управління, ходової частини, інші несправності.

Сліди шин гальмування, а також наявність відділених від транспортного засобу частин, деталей, і інших об`єктів - відображено у Схемі ДТП, яка є невід`ємним додатком до протоколу огляду місця події.

Сліди контактної взаємодії транспортних засобів з навколишніми предметами (об`єктами) відсутні.

В ході огляду встановлені свідки - відсутні. З місця події нічого не вилучалось.

В процесі огляду для долучення до протоколу складено - Схему.

Під час огляджу застосовано - фотоапарат «NIKON», цифровий.

Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.10.2019 року заяв і зауважень осіб, в тому числі водіїв, які брали участь в огляді, з питань огляду, складання протоколу і схеми, а також несправностей транспортних засобів, не надходило.

-даними Схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка складена слідчим СВ Дніпровського УПГУНП у м. Києві Грищуком Б.О. за участю водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , та у присутності понятих: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та ними підписана;

-даними постанови про визнання речового доказу та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 21.01.2020 року, згідно якої CD-диск із трьома відеозаписами результатів ДТП від 25.10.2019 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019100030008081, приєднано його до матеріалів кримінального провадження для зберігання його при матеріалах провадження;

-даними протоколу огляду речових доказів від 22.01.2020 року, згідно якого слідчим Деснянського УПГУНП у м. Києві Кришталем А.А. було проведено огляд речового доказу CD-диску із відеозаписом, що був наданий потерпілим ОСОБА_2 . Оглядом встановлено:

Об`єктом огляду являється CD-R-диск, сірого кольору, з маркуванням «Verbatim CD-R 700Mb 52x, 80 min» (далі - диск), на якому барвником чорного кольору нанесено надписи «№12019100030008081 ОСОБА_2 ДТП 25.10.2019». При відкритті вмісту диску на персональному комп`ютері було встановлено, що на ньому міститься три відео-файли:

1)«75545269_2468907329853608_6974222819286581248_n.mp4; з фрагментом відеозапису тривалістю 13 секунд, який ведеться з вікна водійської дверці невстановленого автомобіля. На вказаному відеозаписі рух іде по пр. Р. Шухевича м. Києва, зі сторони вул. Бальзака в напрямку Північного мосту, ведеться відео-зйомка результатів ДТП за участю чотирьох автомобілів. На 04 секунді видно, що позаду автомобіля «ЗАЗ Славута» червоного кольору стоїть знак аварійної зупинки.

2)«76189866_524884478344487_1287930537381462016_n.mp4; з фрагментом відеозапису тривалістю 19 секунд, який ведеться з салону невстановленого автомобіля, з переднього пасажирського сидіння. На вказаному відеозаписі рух іде по пр. Р. Шухевича м. Києва, зі сторони вул. Бальзака в напрямку Північного мосту, ведеться відео-зйомка результатів ДТП за участю чотирьох автомобілів. На 10 секунді видно, що позаду автомобіля «ЗАЗ Славута» червоного кольору стоїть знак аварійної зупинки.

3)«На Північному мості у столиці трапилась масштабна аварія за участі чотирьох автомобілів.mp4», з фрагментом репортажу теле-каналу «2+2», тривалістю 02:32 хвилини. На вказаному відеозаписі, на фрагменті 00:36 хв. видно, що позаду автомобіля «ЗАЗ Славута» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стоїть знак аварійної зупинки.

На цьому огляд диску закінчено.

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04.03.2020 року, який проводився за участю потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Слідчим експериментом встановлено: на початку слідчої дії всі учасники зібрались на місці події, де їм запропоновано на місці вказати обставини ДТП, що відбулась 25.10.2019 року на пр. Шухевича, поблизу електроопори № 19, на що вони погодились. На запитання про відповідність умов, потерпілий ОСОБА_2 , а також свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повідомили, що умови на момент слідчого експерименту цілком відповідають тим, що були на момент ДТП, а саме: похмуро, туман, темний час доби. Після цього. На пропозицію слідчого потерпілий ОСОБА_2 встановив автомобіль-статист (в якості якого виступав автомобіль «ВАЗ-2109», червоного кольору) в положення, в якому перебував його автомобіль «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , в момент ДТП, а також встановив знак аварійної зупинки у положенні, в якому останній перебував у момент ДТП. Після чого, всі вказані положення зафіксовані за допомогою мірної стрічки щодо елементів проїзної частини, результати занесені до схеми ДТП. Після цього, слідчий та двоє понятих сіли у автомобіль-статист «Хюндай Акцент» та від`їхали на ньому назад в сторону вул. Бальзака на 200 метрів, після чого почали рух зі швидкістю 50 км/год. у четвертій смузі руху. На запитання слідчого про видимість, поняті відповіли, що на відстані 200 метрів видно аварійні сигнали автомобіля-статиста (до цього, на ньому була включена аварійна сигналізація), на відстані 140 метрів - видно контури автомобіля-статиста, на відстані 70 метрів - знак аварійної зупинки. Після цього, на пропозицію слідчого потерпілий ОСОБА_2 встав у місце, де його збив автомобіль «Хюндай», р.н. НОМЕР_5 , а саме - впритул до автомобіля «ЗАЗ», біля лівого дзеркала бокового огляду. Всі вказані положення заміряні мірною стрічкою, результати занесені до схеми, яка додається до протоколу. Видимість пішохода ОСОБА_2 стала, 80 метрів. За даним протоколом учасники слідчого експерименту ознайомлені особисто, зауважень і доповнень учасників процесуальної дії не поступало, протокол підписано усіма учасниками слідчого експерименту;

-даними висновку судової автотехнічної експертизи № 12-1/828 від 26.03.2020 року, згідно якого експертами встановлено наступне.

В даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пунктів 13.1; 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 13.1; 12.3 ПДР України, а невідповідностей вимогам пункту 12.2 ПДР України не вбачається.

Для оцінки дій ОСОБА_2 в умовах виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди спеціальних знань у галузі судової авто техніки не потрібно, вона (дії) можуть бути оцінені органами досудового розслідування (судом) самостійно, відповідно до вимог розділу 4 чинних Правил дорожнього руху України;

-даними висновку судово-медичної експертизи № 042-142-2020 від 28.01.2020 року, згідно якого дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 25.10.2019 о 06.26 год. у гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали місце такі тілесні ушкодження:

-закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу задніх відділів по ходу міжпівкульної щілини, гемтоми з садно лобної ділянки;

-гематома лівої здухвинної ділянки;

-закрита травма правого колінного суглоба у вигляді внутрішньосуглобового перелому латерального виростка великогомілкової кістки.

Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травмуючої дією тупого(их) предмету(тів), могли утворитись в термін, вказаний в постанові, тобто 25.10.2019 при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом).

Морфологічні властивості виявленого перелому - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки так і відновлення функції правого колінного суглобу буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров`я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма правого колінного суглобу за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступнею тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу, відповідно п.п. 2.2.1/в та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України;

-показами свідка ОСОБА_8 , яка показала суду, що вона працює разом із ОСОБА_2 , мають дружні стосунки. Уранці 25.10.2019 року вони разом їхали на роботу. На дорозі машин було не багато. ОСОБА_2 зачепив іншу машину, вийшов з автомобіля, поставив аварійний знак та включив аварійку. Було ще темно, але освітлення на дорозі було добре. Стояли у смузі руху, яка ближча до зустрічної. Автомобіль обвинуваченого ОСОБА_1 «Хюндай» збив ОСОБА_2 , останній перелетів через капот свого автомобіля. Коли все трапилось вона сиділа у машині, вийшла, викликала швидку допомогу. Коли ОСОБА_2 збили, він стояв біля свого автомобіля, біля водійської двері. Між першою та другою ДТП пройшло приблизно 7 хвилин. Після ДТП ОСОБА_1 комусь телефонував потім підійшов до них;

-показами свідка ОСОБА_6 , який суду показав, що 25.10.2019 року їхав на своєму автомобілі «ВАЗ 2111», д.н.з. НОМЕР_4 , було сиро, туман, на вулиці було освітлення, асфальт був мокрим. Піднімаючись на Північний міст його авто заглохло і все потухло. Позаду нього відбулась аварія між автомобілями «Славута» та «Ланос». Спочатку «Ланос» його автомобіль не зачепив, його автомобіль «ВАЗ» залишився на місці. У нього запрацювали габарити. Водій «Славути» виставив аварійний знак. Поки чекали поліцію, на великій швидкості автомобіль «Хюндай» збив водія «Славути» і вдарився у його авто. Після чого, його автомобіль «ВАЗ» відлетів приблизно на 12 метрів. Приїхала поліція, вони надали пояснення. Після ДТП його автомобіль «ВАЗ» стояв у 4 (четвертій) смузі руху, «Ланос» - у 5 (п`ятій), «Славута» - у 3 (третій), від розмітки зупинки. Під час наїзду водій «Славути» стояв біля своєї машини зліва, збирав уламки, перед тим виставив аварійний знак. Автомобіль «Хюндай Соната» рухався в тій смузі, в якій стояв його «ВАЗ», їхав приблизно зі швидкістю 100 км/год. Після ДТП він ні з ким не спілкувався. Водія «Сонати» всього трусило, він перелякався. Згодом він (свідок) приймав участь у слідчому експерименті, умови під час слідчого експерименту були схожі на ті, які були 25.10.2019 року;

-показами свідка ОСОБА_5 , який показав суду, що 25.10.2019 року приблизно о 6 годині ранку перед Північним мостом побачив стоячу машину на 2-й смузі руху, якщо не рахувати смугу громадського транспорту, загальмував, але його вдарили ззаду. Вийшли з машин, поставили аварійний знак, викликали поліцію. Почув, що тормозить машина, відскочив та побачив, як «Хюндай» вдарив зелену «Славуту». Жінка почала кричати, що збили чоловіка, який потім встав, але у нього були травми. На той час був легенький туман і було трохи темно, покриття було трохи вологим. «Хюндай» був у третій смузі руху, він побачив його перед самим зіткненням. В подальшому, він (свідок) приймав участь у слідчому експерименті. Під час слідчого експерименту асфальт був сухим.

Вищевказані покази потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 і ОСОБА_5 є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному. Підстав, з яких потерпілий або свідки могли би обмовити обвинуваченого, в судовому засіданні не встановлено. Вищевказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, відтак - покладає їх в основу обвинувального вироку.

Окрім того, встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджуються переглянутими у судовому засіданні відео-файлами, які містяться на CD-R-диск, сірого кольору, з маркуванням «Verbatim CD-R 700Mb 52x, 80 min» (далі - диск), на якому барвником чорного кольору нанесено надписи «№12019100030008081 ОСОБА_2 ДТП 25.10.2019». При відкритті вмісту диску було встановлено, що на ньому міститься три відео-файли: з фрагментом відеозапису тривалістю 13 секунд, який ведеться з вікна водійської дверці невстановленого автомобіля; з фрагментом відеозапису тривалістю 19 секунд, який ведеться з салону невстановленого автомобіля, з переднього пасажирського сидіння, а також з фрагментом репортажу теле-каналу «2+2» - «На Північному мості у столиці трапилась масштабна аварія за участі чотирьох автомобілів.mp4», тривалістю 02:32 хвилини.

При цьому, суд критично оцінює доводи захисника Ненюка А.О. щодо недопустимості доказу - протоколу слідчого експерименту від 04.03.2020 року, виходячи з наступного.

Як вказує сторона захисту, під час проведення 04.03.2020 року слідчого експерименту погодні умови не відповідали тим, які були під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25.10.2019 року. На підтвердження своїх доводів,захисником надано суду відповідь Українського гідрометеорологічного центру від 03.06.2020 року № 01-18/678 на адвокатський запит від 28.05.2020 року. Згідно даної відповіді за оперативними даними метеорологічної станції Київ (пр-т Науки, 37) погодні умови 25.10.2019 року були такими: з 17 год. 15 хв. 24 жовтня до 18 год. 15 хв. 25 жовтня туман, метеорологічна дальність видимості 200 м, в той час як на час проведення слідчого експерименту 04.03.2020 року - 06 год. 00 хв. метеорологічна дальність видимості 2 км.

Суд вважає такі доводи сторони захисту необґрунтованими, оскільки як вбачається з вищевказаної відповіді Українського гідрометеорологічного центру від 03.06.2020 року № 01-18/678 на адвокатський запит від 28.05.2020 року, у день проведення слідчого експерименту 04.03.2020 року у період часу з 06 год. 13 хв. до 06 год. 20 хв. туман, метеорологічна дальність видимості 700 м; з 06 год. 20 хв. до 14 год. 20 хв. туман, метеорологічна дальність видимості 400 м.

Крім того, як показали суду свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , покази яких судом визнані логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою, під час проведення слідчого експерименту 04.03.2020 року погодні умови були майже таким, як і на час ДТП, яка мала місце 25.10.2019 року.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнає належними та допустимими доказами: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.10.2019 року; Схему пригоди; Протокол огляду речових доказів від 22.01.2020 року; CD-диск, сірого кольору, з маркуванням «Verbatim CD-R 700Mb 52x, 80 min» (далі - диск), на якому барвником чорного кольору нанесено надписи «№12019100030008081 ОСОБА_2 ДТП 25.10.2019», на якому містяться 3 відеозаписи з місця ДТП 25.10.2019 року; висновок експерта № 12-1/828 від 26.03.2020 року; висновок експерта № 042-142-2020, Протокол проведення слідчого експерименту від 04.03.2020 року, оскільки приходить до висновку, що дані докази отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи зібрані та дослідженні в кримінальному провадженні докази в їх сукупності суд приходить до висновку про повну доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, та визнає його винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює на посаді кранівника у ТОВ «Мастербуд», позитивно характеризується за місцем роботи.

Крім того, суд враховує відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілого ОСОБА_2 , який просить обвинуваченого строго не карати та не позбавляти його волі, призначити покарання, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого та надасть йому змогу в-подальшому відшкодовувати заподіяну ним шкоду.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливі без ізоляції від суспільства, тому обирає йому покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням. При цьому суд вважає, що призначення обвинуваченому даного виду покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Крім того, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, одружений, працює на посаді кранівника у ТОВ «Мастербуд», а також відсутність відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, суд вважає за недоцільне призначати ОСОБА_1 додаткове покарання, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому суд враховує, що обвинувачений, працюючи на посаді кранівника, яка вимагає наявність права керування транспортними засобами, та отримуючи заробітну плату матиме змогу відшкодувати потерпілому шкоду, заподіяну ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, впідготовчому судовому засіданні потерпілим ОСОБА_11 пред`явлено цивільний позов, в якому потерпілий просить стягнути з обвинуваченого на його користь завдану внаслідок вчинення кримінального провадження матеріальну шкоду у розмірі 84 303,00 грн., яка полягає у вартості ліків та медичних препаратів в сумі 42 458,00 грн., вартості проведеної операції в сумі 600 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04.05.2020 року складає 16 175,00 грн., вартості поїздок до лікаря та у справах, пов`язаних із лікуванням в сумі 3 670,00 грн. (20 поїздок до лікаря вартістю 90-100 грн. кожна, загалом 2 000 грн., 3 поїздки до слідчого - 90 грн. туди-назад за один візит, в сумі 270 грн., 1 поїздка до МСЕК - 200 грн.; 1 поїздка в м. Черкаси на похорон батька на суму 1200 грн.), вартості майбутнього проведення операції у сумі 15 000 грн., вартості ін`єкцій для забезпечення руху щорічно із розрахунку на 2 роки в сумі 7 000,00 грн. Крім того, цивільний позивач просить стягнути з обвинуваченого завдану моральну шкоду у розмірі 60.000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов не визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних вимог ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність представника третьої особи без самостійних вимог ПрАТ «Страхова компанія «ТАС», на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення цивільного позивача ОСОБА_2 та пояснення цивільного відповідача - обвинуваченого ОСОБА_1 , вислухавши думку прокурора, судом встановлено таке.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Як встановлено судом, неправомірними діями ОСОБА_1 , які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що призвело до спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, обвинуваченим була заподіяна матеріальна шкода, яка полягає у вартості ліків та медичних препаратів, а також у вартості медичних обстежень потерпілого, в загальному розмірі 42 458,00 грн., що підтверджується відповідними ксерокопіями товарних чеків та квитанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речи.

Враховуючи, що потерпілому матеріальна шкода у розмірі 42 458,00 грн., обвинуваченим не відшкодована, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь матеріальної (майнової) шкоди в розмірі 42 458,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення вимог цивільного позивача в частині стягнення з обвинуваченого вартості проведеної операції в сумі 600 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04.05.2020 року складає 16 175,00 грн., вартості поїздок до лікаря та у справах, пов`язаних із лікуванням в сумі 3 670,00 грн. (20 поїздок до лікаря вартістю 90-100 грн. кожна, загалом 2 000 грн., 3 поїздки до слідчого - 90 грн. туди-назад за один візит, в сумі 270 грн., 1 поїздка до МСЕК - 200 грн.; 1 поїздка в м. Черкаси на похорон батька на суму 1200 грн.), вартості майбутнього проведення операції у сумі 15 000 грн., вартості ін`єкцій для забезпечення руху щорічно із розрахунку на 2 роки в сумі 7 000,00 грн., оскільки документального підтвердження фактичного понесення таких витрат цивільним позивачем суду не надано.

Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 60.000 грн., то суд дійшов до наступного.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, звернути увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди

повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Згідно п. 3 даної Постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших

негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до пп. 3 п. 10 вказаної Постанови, при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тривалих душевних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях з приводу ушкодження його здоров`я; у порушенні звичного способу життя потерпілого та необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, а також обставини, при яких потерпілий отримав тілесні ушкодження, ступінь їх тяжкості та глибину його страждань. Дотримуючись принципу розумності та справедливості, суд вважає, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України потерпілому ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, яку суд оцінює у розмірі 30 000 грн.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати за залучення експертів у кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення судово-медичної експертизи № 042-142-2020 від 28.01.2020 року в розмірі 1 796,90 грн., а також витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 12-1/828 від 26.03.2020 року в розмірі 1 570,10 грн., всього - 3 367,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 42 458,00 грн., а також моральну (немайнову) шкоду у розмірі 30.000 грн., всього - 72 458,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в розмірі 3 367,00 грн.

Речовий доказ - CD-R-диск з відеозаписами, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: Д.І. Шмигельський