Вирок № 97186773, 19.05.2021, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1489/20

Провадження № 1-кп/539/21/2021

ВИРОК

Іменем України

19 травня 2021 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Алтухової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ануфрієвої Н.М.,

прокурорів Бондаренка О.І., Компанійця М.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Лещенко С.О.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12020170240000436 від 02.04.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м.Бровари, Київської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, працюючий підсобним робітником у ФГ «Лісовчуки», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений 13.04.2021 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020, приблизно о 14:00 год. ОСОБА_1 разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою крадіжки чужого майна, а саме акумуляторних батарей, за попередньою змовою, групою осіб на автомобілі ВАЗ 2110 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 прибули до базової станції ПрАТ «Київстар», що розташована в с. Вили, Лубенського району Полтавської області.

ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, керуючись корисливими мотивами, залишився стояти біля базової станції та відкрив багажне відділення автомобіля для подальшого завантаження викраденими акумуляторними батареями. Водночас, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження через отвір у паркані, проник на територію вищевказаної базової станції, яка огороджена металевим парканом та підійшов до металевого контейнера, який є сховищем, та за допомогою принесеного із собою металевого лому, віджав металеві дверцята та проник до контейнеру вищевказаної базової станції, який є сховищем, звідки таємно викрав акумуляторні батареї «Shoto» 6-FMX-150B, в кількості 8 шт., вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 1023 від 27.04.2020 року 2705 грн. 48 коп. кожна, на загальну суму 21643 грн. 84 коп., що перебувають на балансі ПрАТ «Київстар». Після чого особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, разом із ОСОБА_1 , погрузили акумуляторні батареї в автомобіль.

Отже, ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, таємно викрали майна на загальну суму 21643 грн. 84 коп., належного ПрАТ «Київстар».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро покаявся та погодився з висунутим відносно нього обвинуваченням та його правовою кваліфікацією. Пояснив, що дійсно, 01.04.2020 року близько о 14 год. 00 хв. на автомобілі ВАЗ 2110 днз НОМЕР_2 , яким він керував, разом із ОСОБА_2 прибув до базової станції ПрАТ «Київстар», що у с.Вили, Лубенського району, де викрали акумуляторні батареї «Shoto» 6-FMX-150B в кількості 8 шт., які потім здали до пункту прийому металобрухту. Наступного дня до нього додому приїхали працівники поліції і він розказав та показав куди саме вони здали викрадене майно.

Виходячи з того, що обвинувачений винуватим себе визнав у повному обсязі за інкримінованим злочином, дав суду показання, які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, суд, переконавшись у правильному розумінні учасниками процесу змісту обставин справи та наслідків недослідження всіх доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає достатнім обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Суд констатує, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повною мірою, а його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб.

В той же час підлягає виключенню з обсягу обвинувачення ознака повторності, оскільки, вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.04.2021 року ОСОБА_1 засуджений за злочин, який був ним скоєний 02.04.2021 року.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено корисливий злочин, який віднесений до категорії тяжких злочинів, на момент вчинення злочину був не судимий, на даний час він офіційно працевлаштувався, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно досудової доповіді існує середній рівень ризику повторного скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки для суспільства.

Наведені факти, на переконання суду, дають підстави для призначення обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.04.2021 року за ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_1 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік.

Якщо особа щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання на підставі в порядку ст. 75 КК України вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням, суд визначає остаточне покарання згідно ч. 4 ст. 70 КК України, а також звільняє особу від відбування остаточного покарання, встановивши іспитовий строк за правилами ст. 75 КК України (Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі № 199/1496//17).

В зв`язку з вищевикладеним підлягає призначенню остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, яке суд вважає за можливе визначити шляхом часткового складання призначених покарань, а саме покарання призначеного за цим вироком та вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.04.2021 року, визначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, пом`якшувальні обставини, його прагнення до виправлення та готовність змінювати спосіб життя, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання, шляхом звільнення від відбування остаточного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України на 1 рік 6 місяців, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

50 % судових витрат, пов`язаних із залученням експерта слід стягнути з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

У відповідності до положень ч.4 ст.70, ст.72 КК України, шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком з покаранням, призначеним за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.04.2021 року, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 326 (триста двадцять шість) гривень 90 коп. процесуальних витрат за проведення товарознавчої експертизи №1023 від 27.04.2020 року.

Речові докази: акумуляторні батареї «Shoto» 6-FMX-150B, в кількості 8 шт., що знаходяться в камері зберігання речових доказів Лубенського ВП, повернути ПрАТ «Київстар», як їм належне майно.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.С. Алтухова