Постанова № 97185825, 26.05.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2460/21

Провадження № 1-кп/362/518/21

Ухвала

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2021 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючої - судді Дорошенко В.М.,

за участі:

секретаря судових засідань - Вакуленко О.О.,

прокурора - Кравченко Ю.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021116140000158 від 02.04. 2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сквира Київської області, українка, громадянка України, освіта вища, одружена, має на утримані двох малолітніх дітей, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , жителька АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

встановив:

У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.01.2019 представником Васильківської міськрайонної філії Київського обласного центру зайнятості (далі - потерпілий) ОСОБА_1 надано статус безробітної за її заявою на підставі положень ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідного наказу представника потерпілого. Цим же наказом ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю, вирішено здійснити одноразову її виплату для організації безробітними підприємницької діяльності, а також з 07.02.2019 розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Того ж дня при оформленні ряду документів з метою виконання зазначеного наказу представник потерпілого вручив ОСОБА_1 пам`ятку з правами та обов`язками безробітного, з якою остання ознайомилась і проставила особистий підпис у відповідній графі. Також вона заповнила бланк заяви про надання (поновлення) статусу безробітного, на підставі якого її поставили на облік до потерпілого, надали статус безробітної та нарахували допомогу по безробіттю. У цьому бланку ОСОБА_1 зазначила, що у неї відсутній заробіток, доходи і постійне місце роботи, у тому числі, що не забезпечує себе роботою самостійно.

10.05.2019 Київський міський центр зайнятості здійснив розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття». У результаті розслідування з`ясовано, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в центрі зайнятості та одержуючи виплати допомоги по безробіттю, здійснила марчейдайзинг товару замовника ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» на підставі відповідного договору між сторонами від 04.02.2019 і отримала винагороду на підставі акта приймання-передачі за надані послуги від 28.02.2019 в сумі 12422, 30 грн. З цих підстав складено акт № 91.

Так, у силу положень п.1 ч.1 ст. 43 та п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 (зі змінами) після надання вказаних послуг ОСОБА_1 не мала права перебувати у статусі безробітної та отримувати матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зокрема, зайнятості особи.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані серед іншого інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Таким чином ОСОБА_1 , керуючись злочинним умислом і маючи на меті заволодіння грошовими коштами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю, знехтувала обов`язком зареєстрованої безробітної особи протягом трьох робочих днів повідомити потерпілого про офіційно отриману винагороду за надання послуг 28.02.2019 і продовжила отримувати допомогу по безробіттю до 07.04.2019.

У період часу з 07.02.2019 по 07.04.2020 ОСОБА_1 отримала від потерпілого кошти у якості допомоги по безробіттю на загальну суму 4987, 30 грн.

Заволодівши цими грошовими коштами, ОСОБА_1 розпорядилась ними на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності і закриття провадження у справі з огляду на те, що вперше вчинила кримінальний проступок, примирилась з представником потерпілого та добровільно відшкодувала завдані збитки, визнала повністю вину у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також просила долучити до матеріалів кримінального провадження оригінал квитанції про відшкодування нею потерпілому грошових коштів у розмірі 3387,30 грн.

Представник потерпілого Тимченко Ю В. у судовому засіданні просила звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності і закрити провадження по даній справі, наголосила, що шкода потерпілому відшкодована обвинуваченою у повному обсязі у розмірі 4987, 30 грн, з яких 3387,30 грн сплатила 25.05.2021 через банківську установу і решту повернула до моменту цієї сплати.З цих підстав просила суд залишити без розгляду раніше заявлений нею цивільний позов у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку із її примиренням з представником потерпілого, оскільки для цього наявні всі підстави, які передбачені положеннями ст. 46 КК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши долучені ними у судовому засіданні письмові документи, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновків про таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Ч. 4 ст. 286 КПК України передбачає, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому, у межах підготовчого провадження (глава 27 КПК України) суд не перевіряє фактичні обставини шляхом дослідження доказів, а лише може перевірити наявність підстав для застосування ст. 46 КК України, а тому суд вирішує питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку із примиренням з представником потерпілого та відшкодуванням завданих нею збитки на стадії підготовчого судового засідання без дослідження доказів, крім долечених учасниками у судовому засіданні письмових доказів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Отже, враховуючи, що обвинувачена вперше вчинила кримінальний проступок, примирилась з представником потерпілого, відшкодувала йому завдані збитки, учасники судового провадження не заперечували проти задоволення вказаного клопотання, суд дійшов до висновку про доцільність звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 46 КК України та закриття даного кримінального провадження.

Згідно з ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Водночас у п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З цих підстав суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника потерпілого про залишення цивільного позову без розгляду.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 46 КК України, ст. ст. 128, 284-286, 314, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного із потерпілим.

Закрити кримінальне провадження № 12021116140000158 від 02.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Залишити без розгляду цивільний позов Васильківської міськрайонної філії Київського обласного центру зайнятості.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити обвинуваченому, прокурору і представнику потерпілого.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.М. Дорошенко