Ухвала суду № 97184416, 25.05.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9279/21

Провадження № 2/161/2774/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

24.05.2021 позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою від 25.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, яку обгрунтовує тим, що на сьогодні наявні ризики щодо відчуження або вчинення інших дій (наприклад обтяження, розтрата тощо) щодо вказаного майна. 05.06.2020 відповідачі розпорядилися 50% частки ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції», шляхом передачі частки сторонній особі. 02.06.2020 відповідачі на думку позивача безпідставно заволоділи 50% ТОВ «Ленд Арт Сервіс» і одразу ж вчинили дії щодо створення нової юридичної особи – ТОВ «Валеон-Д», де відповідачі виступили засновниками, також вчиняються дії щодо продажу майна належного ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції».

Вважає, що наведене свідчить про вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження предмета спору. У випадку задоволення позову, позивач має право на спадкування 2/5 від 1/2 частки у ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції», що включає в себе усі види майна призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, доходи від діяльності, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права станом на момент вчинення нікчемного правочину.

Позивач вказує про те, що невжиття заходів забезпечення позову несе реальну загрозу щодо належного виконання можливого рішення суду про задоволення позову, нівелювання ефективного захисту, оскільки відчуження чи будь-які інші дії з предметом спору, що призведуть до необхідності витребування майна від нових власників звертаючи нові позови і нести додаткові витрати, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Посилаючись на викладене, просить суд, вжити заходів забезпечення позову, а саме:

- заборонити ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» в особі його уповноважених представників відчужувати у будь-який спосіб належне підприємству нерухоме майно, на також заборонити ОСОБА_4 у будь-який спосіб відчужувати частку у статутному капіталі ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції»;

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» та стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить підприємству та вносить будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються змін розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції».

Дослідивши заяву про забезпечення позову із додатками, вивчивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Тому, не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК, а саме утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Окрім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, судом враховано пов`язаність заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірність такого заходу позовним вимогам, а також спосіб реалізації даним заходом мети його вжиття.

Тому суд прийшов до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом встановлення заборони ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» та державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно (нотаріусам) вчинення відповідних дій, оскільки даний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами та спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву задовольнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» (код ЄДРПОУ 35923075, адреса: 43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 1) в особі його уповноважених представників відчужувати у будь-який спосіб належне підприємству нерухоме майно, на також заборонити ОСОБА_4 у будь-який спосіб відчужувати частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» (код ЄДРПОУ 35923075, адреса: 43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 1).

Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» (код ЄДРПОУ 35923075, адреса: 43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 1) та стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить підприємству та вносить будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються змін розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» (код ЄДРПОУ 35923075, адреса: 43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 1).

Ухвалу до негайного виконання надіслати до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Винниченка, 27-А, м. Луцьк) та Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк).

Про результати виконання ухвали Другому відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради, повідомити суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк