Рішення № 97182789, 25.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Київ № 640/9636/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку, раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 січня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 09 квітня 2019 року №1-24.2.2/1882/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії та стягнути заборговану суму.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він з 06 вересня 2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В 1999 році позивач був відряджений для подальшого проходження служби до державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.

З 1999 року по 28 серпня 2008 року проходив службу на різних посадах у Украерорусі та отримував грошове забезпечення.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) №695 від 28 серпня 2008 року позивач звільнений з військової служби у запас за підпунктом «в» пункту 63 за станом здоров`я.

При звільненні державним підприємством обслуговування повітряного руху України позивачу видана довідка про розмір забезпечення, на підставі якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві з 06 вересня 2008 року призначено позивачу пенсію за вислугу років, виходячи з 90% грошового забезпечення.

В подальшому, позивачу стало відомо, що з 01 січня 2019 року відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до наказів державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11 січня 2019 року «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 11 січня 2019 року «Про затвердження штатних розписів підрозділів Украероруху».

На підставі звернення позивача, як вказано у позовній заяві, останньому надано довідки від 09 квітня 2019 року №1-24.2.2/1882/19 про розмір грошового забезпечення за займаною посадою у державному підприємстві обслуговування повітряного руху України для перерахунку пенсії, яку, в свою чергу, позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для проведення перерахунку його пенсії, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення за посадою.

Листом від 13 травня 2019 року №98566/03 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії на підставі поданої останнім довідки про розмір грошового забезпечення.

Вважаючи дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі поданої довідки про розмір грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача послався й на те, що перерахунок пенсій здійснюється не у зв`язку із фактичною зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок, як вказує представник відповідача, визначений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, в якому зазначено, що перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Нові умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, як вказано у відзиві на позовну заяву, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01 березня 2018 року та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Більш того, представник відповідача вказує й на те, що на виконання частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прийнято постанову кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яка є підставою для проведення перерахунку пенсій вказаній вище категорії осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення.

При цьому, представник відповідача також послався й на те, що вимога про здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2019 року та перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення не передбачені чинним законодавством.

Стосовно виплати нарахованої пенсії без обмеження розміру представник відповідача зазначив, що вказані вимоги є необґрунтованими, оскільки при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у квітні 2018 року сума пенсії позивача не обмежувалась.

З огляду на вищевикладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Матеріали справи також містять клопотання позивача про прискорення розгляду справи.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до наданої суду копії витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 28 серпня 2008 року №695 полковника ОСОБА_1 , начальника зміни відділу управління використання повітряного простору Украероцентру Державного підприємства обслуговування повітряного руху України звільнено з військової служби відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України у запас за підпунктом «в» пункту 63 (за станом здоров`я) з направленням на військовий облік до Солом`янського районного у місті Києві військового комісаріату.

Наказом державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02 вересня 2008 року №430/о полковника ОСОБА_1 , начальника зміни відділу управління використання повітряного простору Украероцентру Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, звільненого з військової служби у запас за підпунктом «в» пункту 63 Положення (за станом здоров`я) наказом Міністра оборони України від 28 серпня 2008 року №695, з правом носіння військової форми, звільнено з займаної посади 05 вересня 2008 року.

З копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі та проти чого не заперечували сторони, вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та з 06 вересня 2008 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% грошового забезпечення, яка обчислена виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 16670,00 грн., оклад за військове звання - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 6722,00 грн., надбавка за умови режимних обмежень, 10% 10%- 1667,00 грн., а всього разом з надбавками та з доплатою до пенсії 23436,20 грн.

Також, судом встановлено, що відповідно до наказів державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11 січня 2019 року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовців, відрядженим до Украероруху» та від 26 квітня 2019 року №383 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» підприємством позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення 1-24.2.2/21882/19 від 09 квітня 2019 року, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами чинними з 01 січня 2019 року за прирівняною посадою: начальник зміни відділу управління використання повітряного простору Украероцентру становить: посадовий оклад 23830,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням: полковник - 1480,00 грн,, надбавка за вислугу років у розмірі 50% (від ПО+ОВЗ) - 12655,00 грн. а всього - 37965,00 грн.

18 квітня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії, у відповідь на яку листом від 13 травня 2019 року №98566/03 позивача повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії, оскільки на адресу управління не надходило будь-яких повідомлень від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу після направлення на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення.

Вважаючи відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09 квітня 2019 року №1-24.2.2/1882/19 протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (надалі - Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ).

У відповідності до частин 1, 2 та 4 статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Аналіз наведених норм діючого законодавства дозволяє суду дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта вданих повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року №1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» передбачено, зокрема, що грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху, потрібно здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій».

Відповідно до пункту 80 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року №1053/2001, пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як вже також зазначалось судом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 1 Порядку №45, визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 9 пункту 3 Порядку №45 передбачено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.

Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

У відповідності до пункту 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Підпунктом 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (надалі - Постанова КМУ № 1294) керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Судом встановлено, що з 01 січня 2019 року наказами державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» №19 від 11 січня 2019 року та «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» від 26 квітня 2019 року №383 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху.

Враховуючи той факт, що положеннями підпункту 1 пункту 5 постанови від 07 листопада 2007 року №1294 Кабінетом Міністрів України делеговано право визначення розмірів посадових окладів, зокрема, Міністру Оборони України, то суд дійшов висновку, що вказані вище накази державного підприємства обслуговування повітряного руху України, якими підвищено оклади за займаними посадами військовослужбовців, відряджених до Украероруху та затверджено переліки назв посад й розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців з огляду на те, що змінюється розмір однієї зі складових грошового забезпечення цих осіб.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24 квітня 2012 року у справі № 21-84а12, від 16 січня 2013 року у справі № 21-416а12, від 01 липня 2014 року у справі №21-252а14.

З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням того, що наказами державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» №19 від 11 січня 2019 року та «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» від 26 квітня 2019 року №383 з 01 січня 2019 року збільшено розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою заступника начальника відділу управління використання повітряного простору Украероцентру, у зв`язку з чим позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення від 09 квітня 2019 року №1-24.2.2/1882/19, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ пенсія позивача підлягає перерахунку у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд виходить з наступного.

Положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ відносно того, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не повинні перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015року №848-VIII.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення.

Таким чином, частина 7 статті 43 відсутня в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20 грудня 2016 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII змін, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Означене свідчить про те, що статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено положень відносно того, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено через внесення змін до законодавства, шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії, та частини 3 статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України» питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення Судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено наявність правових підстав для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, що свідчить про протиправність дій останнього в цій частині, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 09 квітня 2019 року №1-24.2.2/1882/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 09 квітня 2019 року №1-24.2.2/1882/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01 січня 2019 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Суддя Н.А. Добрівська