Рішення № 97182769, 25.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Київ № 640/22589/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндер" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндер" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 позов задоволено повністю.

28.04.2021 від позивача надійшла заява щодо розподілу судових витрат у якій ТОВ "Віндер" просив стягнути з відповідача 16500,00 грн. витрат на оплату правничої допомоги адвоката та оплати судового збору у сумі 4204,00.

30.04.2021 від позивача надійшла заява щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у сумі 16500,00 грн.

13.05.2021 від позивача надійшло доповнення до заяви про ухвалення додаткового судового рішення в якому останній просить суд стягнути з відповідача 16500,00 грн. витрат на оплату правничої допомоги адвоката

Також 13.05.2021 позивачем подано заяву про залишення без розгляду раніше поданої заяви від 28.04.2021 щодо розподілу судових витрат.

Отже відповідно до остаточної заяви позивача ТОВ "Віндер" просить стягнути з відповідача 16500,00 грн. витрат на оплату правничої допомоги адвоката, яка складається з наступного:

- 11500,00 грн. - сума витрат на правову допомогу, що підтверджена Актом № 1 приймання-передачі наданих послуг від 10.08.2020, оплата підтверджена платіжним дорученням № 223 від 10.08.2020;

- 5000,00 грн. - сума витрат на правову допомогу «гонорару успіху» (на теперішній час не оплачена позивачем).

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи що судове рішення у даній справі прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливим розглянути подане клопотання про розподіл судових витрат в письмовому провадженні без виклику учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що 16.06.2020 між ТОВ "Віндер" та Адвокатським бюро «Геннадія Борщова» укладено договір про надання правової допомоги № 16/06. Відповідно до п. 3.4 Договору вартість конкретної послуги є фіксованої та визначається у додатку до даного договору, який є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 2 Додатку № 1 до Договору № 16/06 остаточна вартість фактично наданих виконавцем послуг буде відображена в Актах приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до Акту № 1 від 10.08.2020 приймання-передачі наданих послуг по Договору № 16/06 позивачу надані наступні послуги:

- надано письмову консультацію щодо порядку оскарження Рішень комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2020 №1611578/43433487 та від 30.04.2020 №1546816/43433487 у кількості 1 послуги вартістю 500 грн.;

- здійснено аналіз Рішення Державної податкової служби України від 04.06.2020 №1611578/43433487 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 03.04.2020 та первинних документів Замовника (договори з контрагентами, додаткові угоди, видаткова накладні, ТТН, рахунки на оплату, заявки на поставку товару, тощо) у кількості 1 послуги вартістю 1000 грн.;

- здійснено аналіз Рішення Державної податкової служби України від 30.04.2020 №1546816/43433487 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 17.03.2020, первинних документів Замовника (договори з контрагентами, додаткові угоди, видаткова накладні, ТТН, рахунки на оплату, заявки на поставку товару, тощо) у кількості 1 послуги вартістю 1000 грн.;

- складено проект позовної заяви про скасування рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (від 04.06.2020 №1611578/43433487 та від 30.04.2020 №1546816/43433487) у кількості 1 послуги вартістю 8000 грн.;

- здійснено аналіз судової практики з питань оскарження рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації (відмову у реєстрації) податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складено аналітичну довідку у кількості 1 послуги вартістю 1000 грн.

Отже загальна вартість наданих послуг за актом № 1 становить 11500,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 223 від 10.08.2020 ТОВ "Віндер" сплачено 16000,00 грн. за надання правової допомоги за Договором № 16/06.

Як зазначив позивач у поданій заяві залишок 4500,00 грн. зараховано як оплата інших послуг згідно Акту № 1 від 10.08.2020.

Також як зазначає позивач, в орієнтовному розрахунку судових витрат сторони погодили, що Гонорар успіху (додаткова винагорода адвоката за досягнення позитивного рішення у справі) буде складати 5 000,00 грн., які на теперішній час не сплачено позивачем на рахунок АБ «Геннадія Борщова».

При цьому у заяві позивач звертає увагу на правову позицію, що висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20, де судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд бере до уваги висновки викладенні у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, де вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Так, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Вирішуючи виключну правову проблему, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Не зважаючи на позицію відносно того, що відсутність доказів оплати «гонорару успіху» не є підставою для відмови у відшкодуванні позивачу таких витрат, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви у цій частині з огляду на те, що сплата "гонорару успіху" здійснюється за договором на власний розсуд позивача та не підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що розглянута справа віднесена до справ незначної складності, а також враховуючи, що суди у даній категорії справ застосовують вже усталену правову позицію.

Отже, заявлений розмір витрат на правничу допомогу у частині 11500,00 грн. є обґрунтованим, співмірним та підтверджується наданими доказами.

Відповідачами заяв про зменшення розміру судових витрат не подавалось.

З урахуванням наведеного, заява позивача про прийняття додаткового судового рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 241-246, 248, 252, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндер" про прийняття додаткового судового рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу частково.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндер" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43433487) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44116011) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віндер" (03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 6; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43433487)

Відповідач-1: Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8).

Відповідач-2: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась