Рішення № 97182675, 25.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Київ № 640/23933/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - ГУ Держпраці у Київській області, відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови від 29.10.2019 року № КВ 1679/1775/АВ/СПТД/ФС-638.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства інспекційне відвідування за результатами якого було винесено оскаржувану постанову, було проведено без належної підстави, крім того, позивач не отримував акт за результатами інспекційного відвідування, а отримав лише акт про відмову від підпису акту від 04.11.2019 року та постанову про штраф від 29.10.2019 року № КВ 1679/1775/АВ/СПТД/ФС-638.

Також, позивач зазначає, що відповідачем необґрунтовано прийнято постанову про накладення штрафу за ненадання документів для інспекційного відвідування, адже позивачем було надано всі наявні документи, водночас документи, які витребовувались відповідачем у вимозі від 07.10.2019 року № 1679 взагалі не можуть бути у позивача, адже позивач не використовує найману працю. Крім того, позивача не було повідомлено про розгляд питання щодо притягнення його до відповідальності, а сама постанова про штраф не містила посилань на норми чинного законодавства на підставі, яких позивача було притягнення до відповідальності. З огляду на вище зазначене, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 року після усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 07.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

07 лютого 2020 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем надано відзив на адміністративний позов, яким проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що на підставі наказу від 03.10.2019 року № 4873 та направлення від 03.10.2019 року № 1679 призначено проведення інспекційного відвідування позивача, для здійснення якого останньому надано вимогу від 07.10.2019 року № 1679, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 надати необхідні документи до 12 години 08.10.2019 року, водночас такі документи надані не були, що є підставою для притягнення особи до відповідальності за недопущення уповноважених осіб до інспекційного відвідування.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 18.03.2019 року № 21030000000101496, основним видом діяльності є виробництво кухонних меблів.

07 жовтня 2019 року на підставі наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 03.10.2019 року № 4873 та направлення від 03.10.2019 року № 1679 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань не оформлення трудових відносин.

Одночасно, позивачу вручено вимогу про надання документів від 07.10.2019 року № 1679, якою зобов`язано позивача надати у строк до 12 годин 08.10.2019 року документи необхідні для інспекційного відвідування за період діяльності з 01.01.2018 року по 08.10.2019 року, а саме: договір оренди об`єкту відвідування; штатні розписи; особові справи всіх працівників Товариства; книгу обліку та руху трудових книжок; накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів; графік відпусток; копії договорів ЦПХ, які було укладено; пояснення щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників залучених до роботи.

Під час інспекційного відвідування позивачем було надано лише копію договору оренди від 01.06.2018 року.

18 жовтня 2019 року за результатами інспекційного відвідування відповідачем складено акт № КВ 1679/1775/АВ, у висновках якого встановлено, що інспекційне відвідування не відбулося через невиконання ФОП ОСОБА_1 вимоги від 07.10.2019 року № 1679 та ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, чим порушено абзац 3 пункту 1 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V, частини 1 статті 12 Конвенції міжнародної організації праві № 81 ратифікованої Законом України від 08.09.2004 року № 1985 та пунктів 11 та 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823.

24 жовтня 2019 року листом № 44/3/19/18016 відповідач повідомив позивача, що відбудеться розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 7 частиною 2 статті 256 Кодексу законів про працю.

29 жовтня 2019 року, з огляду на порушення позивача, керуючись положеннями статті 259 Кодексу законів про працю, статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», частини 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 та абзацом 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України), відповідачем винесено постанову про накладення штрафу № КВ1679/1775/АВ/СПТД/ФС-638 у розмірі 417 300,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача про накладення штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до положень частин 4 та 5 статті 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за держанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 5 та 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектори праці керуються Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 (далі - Порядок № 823).

Відповідно до підпунктів 1-5 пункту 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Пунктом 11 Порядку № 823 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Окрім цього, пунктом 12 Порядку № 823 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно пункту 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 визначений Порядок накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення ( далі -Порядок № 509).

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Пунктом 3 Порядку № 509 встановлено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

З огляду на зазначене вбачається, що законодавством передбачено обов`язок суб`єкта господарювання допустити посадових осіб Держпраці до перевірки та надавати витребувані документи відповідно до вимог органу нагляду та контролю.

У той же час, суд зазначає, що такий обов`язок суб`єкта господарювання, який перевіряється, кореспондується з правом посадових осіб контролюючого органу, що визначені в п. 11 Порядку № 823 щодо їх проходу до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, ознайомлення з документами та відібрання пояснень.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що вимога контролюючого органу про надання документів, має містити лише ті документи, які фактично мають бути у наявності у суб`єкта господарювання відносно якого здійснюється такий контрольний захід, а не надання таких документів не свідчить про недопущення уповноважених осіб до проведення інспекційного відвідування.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, передбачене абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, а саме за те, що при проведенні інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не надала документів щодо забезпечення проведення інспекційного відвідування, чим було створено перешкоди для виконання покладених на посадову особу Держпраці, в частині здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, не оформлення трудових відносин.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові не вказано, які саме документи не були надані позивачем, що були в наявності у останнього, та не відображено реалізації яких саме прав відповідача було заподіяно шкоду останньому.

Окрім цього, як вбачається з вимоги про надання документів № 1679 від 07.10.2019 року позивачем було надано договір оренди об`єкту відвідування, що в сукупності з його підписом у вказаному акті свідчить про фактичний допуск інспекторів до проведення контрольного заходу.

У той же час, як вбачається з акту інспекційного відвідування № КВ 1679/1775/АВ від 18.10.2019 року під час контрольного заходу інспекторами опитувався ОСОБА_2 , який зазначив що працює у позивача складальником меблів, від письмових пояснень відмовився.

Вказана обставина також свідчить про відсутність з боку позивача перешкод в проведені інспекційного відвідування.

Суд зазначає, що факт ненадання ФОП ОСОБА_1 у спірних правовідносинах документів за вказаних обставин може лише враховуватися при визначені наявності в діях останнього ознак правопорушення, відповідальність за яке, передбачено у абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

При цьому, матеріали адміністративної справи жодних відомостей про притягнення позивача до відповідальності за вказаних правових підстав не містять.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.03.2019 року, що не заперечується відповідачем.

Натомість, вимогою від 07.10.2019 року № 1679 позивача зобов`язано надати документи необхідні для інспекційного відвідування за період діяльності з 01.01.2018 року по 08.10.2019 року, тобто фактично за період з якого позивач не здійснював підприємницьку діяльність.

Таким чином, суд критично ставиться до позиції відповідача, щодо перешкоджання позивачем у проведенні інспекційного відвідування.

Одночасно, надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування та притягнення його до відповідальності оскаржуваною постановою, суд зазначає, що встановлення під час розгляду адміністративної справи ознак протиправності оскаржуваного акту індивідуальної дії є самостійною та достатньою підставою для його скасування незалежно від встановлення ознак протиправності дій суб`єкта владних повноважень, що передували його притягненню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вище зазначене, суд дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 29.10.2019 року № КВ 1679/1775/АВ/СПТД/ФС-638.

Згідно статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Одночасно суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 4263,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 02.12.2019 року та від 28.12.2019 року, що містяться в матеріалах справи.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 4263,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 29.10.2019 року № КВ 1679/1775/АВ/СПТД/ФС-638.

3. Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко