Рішення № 97181234, 17.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року справа № 580/237/21

17 годин 55 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу № 580/237/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач ОСОБА_1 - особисто]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача Корінь М.В. - за довіреністю]

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39881228) [представник третьої особи - не прибув]

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

21.01.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, з урахуванням уточненої позовної заяви 07.04.2021, 09.04.2021, просить:

- визнати протиправними та нечинними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 27.10.2020 №232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні із пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 27.10.2020 №232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 про результати розгляду заяв від 19.10.2020 № 2272 та від 04.03.2021 №542 ОСОБА_1 щодо переведення із пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести з пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» призначити, здійснити нарахування та виплату з 19.10.2020 пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10, 12 розділу 11 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 у розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного в довідках Управління Держпраці у Черкаській області про складові заробітної плати від 09.10.2020 № 11-22/7523/11-1 та №11- 22/7529/11-2;

судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою від 10.02.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 26.02.2021, 18.03.2021, 06.04.2021. Ухвалою від 06.04.2021 до участі у справі 580/237/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та зобов`язання призначити пенсію залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держпраці у Черкаській області, відкладено розгляд справи до 09.04.2021. Ухвалою від 09.04.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.04.2021.

У зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції та хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду Л.В.Трофімової з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно судове засідання 21.04.2021 не відбулося, розгляд справи призначено на 17.05.2021 - перший робочий день, коли працівник приступив до роботи.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що з 09.10.2018 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058). 19.10.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області через Шполянський відділ обслуговування громадян № 9 із заявою № 2272 про перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії - на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», проте 01.12.2020 отримав лист від 27.10.2020 №2300-0305-8/53951 від відповідача у якому зазначено, що у позивача відсутні підстави для перерахунку та переходу на пенсію державного службовця через недостатній стаж державної служби - 17 років 2 місяці та 15 днів. Відповідачем не зазначено, на думку позивача, які роки із 42 років страхового стажу та з яких причин не зараховані до стажу державної служби та не вказано порядок оскарження рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), не зараховані до стажу державної служби період строкової служби в армії з 22.10.1981 до 26.05.1983, що становить 1 рік 7 місяців і 5 днів, що підтверджуються записами в трудовій книжці та військовим квитком від 18.11.1983 № НОМЕР_2 , час роботи в Смілянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного інженера «Держсільтехнагляду» з 02.01.1986 до 30.01.1986 - 28 днів та період роботи в Шполянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, головного спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки з 01.02.1986 до 01.09.1991, що становить 5 років 7 місяців і 1 день, тобто не зараховано до стажу державної служби 6 років 14 місяців та 34 дні (7 років 3 місяці і 6 днів). На думку позивача, якщо до стажу 17 років 2 місяці і 15 днів додати не враховані службу в армії та стаж роботи в Смілянському і Шполянському агропромислових об`єднаннях 7 років 3 місяці і 6 днів, то разом стаж державної служби становить 24 роки 5 місяців і 21 день достатнього для призначення пенсії державного службовця. Не погоджуючись з висновком Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, зазначеним в листі від 27.10.2020, позивач звернувся 15.12.2020 із заявою до Пенсійного Фонду України про перегляд заяви від 19.10.2020 та прийняття рішення про призначення пенсії як державному службовцю. Пенсійний Фонд України не розглянув заяву позивача по суті, а листом від 23.12.2020 повідомив, що звернення для розгляду направлено до відповідача. Головне Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області листом від 06.01.2021 № 56-7127/П-03/8-2300/21, яке повторно відмовило позивачу у переході на інший вид пенсії - на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з аналогічними аргументами, що викладені у листі від 27.10.2020 № 2300-0305-8/53951 - не вистачає стажу 20 років державної служби. У листі зазначено, що посада провідного інженера «Держсільтехнагляду» у Смілянському агропромисловому об`єднанні та посада головного спеціалісті з охорони праці і техніки безпеки у Шполянському агропромисловому об`єднанні, а також період проходження строкової військової служби з 22.10.1981 до 26.05.1983 не відносяться до категорії посад державної служби визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 (далі - Закон № 3723), тому зазначені періоди до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 (далі - Закон № 889) не зараховується. Позивач вважає відмови протиправними, позаяк на день подання заяви - 19.10 2020 мав вік 62 роки та страховий стаж 41 рік 5 місяців і 16 днів і стаж державного службовця понад 20 років, що достатньо для призначення пенсії державного службовця. 14.07.2007 Головним управлінням державної служби України було надано роз`яснення № 5587/11-7 «Щодо зарахування до стажу державної служби окремих періодів роботи, що дають право на призначення пенсії державного службовця», де зазначено, що до стажу державної служби зараховуються періоди роботи в районному агропромисловому об`єднанні на посадах керівних працівників і спеціалістів у місцевих органах державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР. Позивач зазначає, що до стажу державної служби зараховуються періоди роботи агропромислових об`єднаннях та інших формуваннях, які були реорганізовані в районні управління сільського господарства як орган державного управління промисловим комплексом району, який здійснював діяльність під керуванням виконкому районної ради народних депутатів. Позивач вважає незаконною відмову відповідача у переведенні з пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058, на пенсію державного службовця відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» з підстав відсутності стажу державного службовця двадцять років. Обґрунтовуючи позицію, ОСОБА_1 зазначає, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII пов`язане лише зі стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним п. 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII. Позивач просив задовольнити уточнені позовні вимоги повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 16.03.2021 подав відзив, а 09.04.2021 - відзив на заяву про уточнення позовних вимог, де зазначив, що відповідно до пункту 12 прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Статтею 25 Закону № 3723 встановлено 7 категорій посад державної служби. Посади провідного інженера, провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки в агропромислових об`єднаннях, проходження строкової військової служби не відноситься до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 703. Відповідачем прийнято рішення від 27.10.2020 - мотивоване відсутністю необхідного стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби та від 12.03.2021 - мотивоване відсутністю необхідного стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби та не відповідністю довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця вимогам Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб. Представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити повністю з тих підстав, що віднесення посад державних службовців, не перелічених статті 25 Закону України «Про державну службу», а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Третя особа свого представника у судове засідання не направила, 09.04.2021 подала пояснення, де зазначила, що станом на дату звільнення позивача 19.11.2007 стаж державної служби становив 24 роки 05 місяців 17 днів. У наказі Територіального управління Держнаглядохоронпраці України від 25.06.2003 № 29-к допущена описка, замість 20 років 00 місяців 19 днів, як зазначено у протоколі від 25.06.2003 № 10, зазначено 20 років 19 місяців 25 днів, проте дана описка не впливає на правомірність наказу, позаяк надбавка у розмірі 30 % встановлюється у випадку досягнення 20-річного стажу державної служби. У клопотанні від 09.04.2021 третя особа просила здійснити розгляд справи за відсутності її представника.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889.

Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За наявності в особи станом на 01.05.2016 стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону № 3723 встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Законодавець визначив певні умови за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 (ЄДРСР 75082026), від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а (ЄДРСР 75082148) та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а (ЄДРСР 75227579).

Стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно із законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.

Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього (втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби» від 25.03.2016 № 229).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховувався період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті організацій, створених на базі ліквідованих міністерств, яким делеговано функції управління майном організацій і підприємств, заснованих на загальнодержавній власності; час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Відповідачем не зараховано до стажу державної служби позивача такі періоди: період строкової служби в Радянській армії з 22.10.1981 до 26.05.1983, що становить 1 рік 7 місяців і 5 днів (запис № 2 у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , а.с.115 т.1); час роботи в Смілянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного інженера «Держсільтехнагляду» з 02.01.1986 до 30.01.1986 (запис № 7-8 у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , а.с.117) - 28 днів; період роботи в Шполянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, головного спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки з 01.02.1986 до 01.09.1991 (запис № 9-12 у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , а.с.117-119 т.1) - 5 років 7 місяців і 1 день.

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

У додатку до Порядку № 283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Стаття 25 Закону України № 3723 передбачає сім категорій посад державних службовців, що зараховуються до стажу державної служби. Сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.

Правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом від 04.04.2018 у справі №822/524/18, від 03.07.2018 у справі №569/350/17.

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 №622, передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3723 на зарахування до стажу державної служби мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889: стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включаються, зокрема, час роботи в організаціях, передбачених абзацом 4 пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст.118 КЗпП України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах та посадах відповідальних працівників до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції СРСР, тобто до 24.10.1990 відповідно до Закону УРСР «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР від 24.10.1990 №404-ХІІ. Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії cтатті 6 Конституції УРСР і внесення змін до cтатті 7 Конституції УРСР (до 24.10.1990). Цими статтями за партійними, профспілковими і комсомольськими органами закріплювалося право на участь у здійсненні управлінських функцій. Відповідальною вважають посаду, на яку приймають колегіальним органом (постановою конференції, зборів, комітету, бюро) партійних, комсомольських та профспілкових організацій. До стажу державної служби може бути включений період роботи на виборних та відповідальних посадах до 24.10.1990, тобто по день набрання законної сили Закону Української РСР від 24.10.90 №404-ХІІ, яким були внесені відповідні зміни до Конституції УРСР.

25.12.2006 в Узагальненні судової практики розгляду справ, пов`язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям державних службовців зазначено: якщо особа звільнена з державної служби до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №3723 (тобто до 28.12.93) і ніколи не мала статусу державного службовця, вимоги статті 37-1 зазначеного Закону на неї не розповсюджується. Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01.01.2015) статтю 371 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що «умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України». З набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (з 15.12.2015, належить застосуванню з 01.12.2015; далі - постанова № 1013) з постанови № 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.

З 01.12.2015 - початку застосування постанови № 1013, якою пункт 4 постанови № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв`язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, що врегульовує правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців. Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові у справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постановах у справі № 745/458/16-а, № 697/2282/17, № 638/19513/16-а, №151/155/16-а.

Оскільки на час звернення позивача із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший не було передбачено можливість її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, то відповідачеві і позивачеві варто врахувати за результатами наслідки і суму пенсії, а також правові підстави для здійснення такого переходу.

Верховний Суд у справі № 822/524/18 зазначив: неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У порушення статті 15 Закону України «Про звернення громадян» рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі без посилання на Закон і без викладення мотивів відмови щодо відхилення стажу за службу в армії та на інших посадах у контексті дії нормативно-правових актів у часі, без роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення.

Пунктом 4 Порядку №283 визначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_3 (а.с.115 т.1) та військового квитка НОМЕР_4 (а.с.139-143 т.1), ОСОБА_1 у період з 22.10.1981 до 26.05.1983 проходив військову службу в армії.

Відповідно до статті 2 Закону України від 25.03.92 р. № 2232-ХП «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Суд критично оцінює обґрунтування відповідачем позиції (а.с.170 т.1, а.с.40-42 т.2), що період служби в армії не зараховується до стажу державної служби лише зазначенням періоду служби, а у рішеннях від 27.10.2020 (а.с.48 т.2)/12.03.2021 (а.с.49 т.2) йдеться про те, що період проходження строкової військової служби з 22.10.1981 до 26.05.1983 не «відноситься до категорій посад державної служби». Відповідачем не враховано, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, а період - проміжок часу, обмежений певними датами, подіями.

З наявної у матеріалах справи довідки Управління Держпраці у Черкаській області від 04.02.2021 № 1428/16-25 (а.с.28 т.2) про стаж державної служби встановлено, що стаж державної служби становить 24 роки 05 місяців 17 днів, до якого зараховано, зокрема періоди: служби в армії з 22.10.1981 до 26.05.1983 - 1 рік 07 місяців 5 днів; роботи на посаді головного інженера-інспектора Смілянського управління сільського господарства з 08.01.1985 до 30.01.1986 - 1 рік 0 місяців 23 дні; роботи на посаді провідного спеціаліста з охорони праці та безпеки руху в Шполянському районному агропромисловому об`єднанні з 01.02.1986 до 31.03.1988 - 2 роки 2 місяці 1 день; роботи на посаді головного спеціаліста з охорони праці та техніки безпеки в Шполянському районному агропромисловому об`єднанні з 01.04.1988 до 31.08.1991.

Судом встановлено, що 19.10.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області через Шполянський відділ обслуговування громадян № 9 із заявою № 2272 про перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.254 т.1), проте листом відповідача від 27.10.2020 №2300-0305-8/53951 відмовлено у переводі на пенсію державного службовця та зазначено, що у позивача відсутні підстави для перерахунку та переходу на пенсію державного службовця у зв`язку з недостатністю стажу державної служби - 17 років 2 місяці та 15 днів (а.с.283 т.1).

15.12.2020 позивач звернувся з заявою до Пенсійного Фонду України про перегляд заяви від 19.10.2020 та прийняття рішення про призначення пенсії як державному службовцю (а.с.93-102 т.1). Головне Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області листом від 06.01.2021 № 56-7127/П-03/8-2300/21 повторно відмовило позивачу у переході на інший вид пенсії (а.с.103-104). До листа надано копію рішення від 27.10.2020 № 232650000078 (а.с.105-106 т.1).

У листах від 27.10.2020 №2300-0305-8/53951 та від 06.01.2021 № 56-7127/П-03/8-2300/21 зазначено, що посади провідного інженера, провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки в агропромислових об`єднаннях, проходження строкової військової служби не відноситься до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 703.

У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії зазначено: «ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, що вони вважають важливими для справи. Такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом».

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, 29979/04, п.71).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.01.2012 Rysovskyy проти України, 29979/04, зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види, призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі Чуйкіна проти України, заява № 28924/04, констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theU№itedKi№gdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

17.07.2007 за №5587/11-07 Головним управлінням державної служби України було видано лист-роз`яснення «Щодо зарахування до стажу державної служби окремих періодів роботи, які дають право на призначення пенсії державного службовця», у якому зазначено, що згідно із Порядком обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується період роботи в районному агропромисловому об`єднанні на посадах керівних працівників і спеціалістів у місцевих органах державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.

Відповідно до Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016 (визначено категорії посад: 1- керівники, 2-спеціалісти, 3-інші робітники), введеного в дію з 01.01.1987 інженер з охорони праці і техніці безпеки, інспектор з охорони праці і техніці безпеки належали до класифікацій посад службовців - «спеціалісти».

Відповідачем у спірних рішеннях не обґрунтовано з посиланням на нормативно-правові акти, у т.ч. відповідні класифікатори професій щодо трудової діяльності позивача у спірний період про наявність/відсутність/прирівняність/не прирівняність посад роботи позивача до тих, що дають право на зарахування до стажу державної служби з відповідною аргументацією та доводами дії законів у часі.

Відповідно до п. 2 Порядку № 283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За п.2.5 вказаної Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис (п.2.6).

Відповідно до записів трудової книжки позивача у спірний період працював: в Смілянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного інженера «Держсільтехнагляду» з 02.01.1986 до 30.01.1986 (запис № 7-8 у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , а.с.117); в Шполянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, головного спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки з 01.02.1986 до 01.09.1991 (запис № 9-12 у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , а.с.117-119 т.1).

Згідно архівної довідки Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 09.12.2020 № 645/01-16 у документах Шполянської районної ради та її виконавчого комітету є рішення від 30.12.1985 № 359 - «створити районне агропромислове об`єднання» та від 19.09.1991 № 7-21 «створити управління сільського господарства райвиконкому» (а.с.111 т.1).

Позивач (23.09.1958 р.н. а.с.145 т.1) на дату 19.10.2020 звернення до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» досяг пенсійного віку. Пенсія призначена 09.10.2018 згідно Закону № 1058.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з пунктом 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

Відповідно до п. 1.7 даного Порядку днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.12.1985 №463 « Про структуру, чисельність і умови оплати праці працівників органів управління системи Держагропрому УРСР» надано право голові Держагропрому УРСР у межах встановлених чисельності і місячних фондів заробітної плати центрального апарату і організацій при цьому Комітеті вносити зміни в структуру центрального апарату, створювати, реорганізовувати і ліквідовувати організації при зазначеному Комітеті.

Згідно з постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 14.11.1985 № 1114 та постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів Української РСР від 10.12.1985 № 429 установлено, що Державний агропромисловий комітет Української РСР (Держагропром УРСР) є центральним органом державного управління агропромисловим комплексом республіки і поряд з облвиконкомами несе всю повноту відповідальності за нарощування виробництва, виконання планів закупівель сільськогосподарської продукції та забезпечення її збереження, якісну переробку і значне розширення асортименту продовольчих товарів. З цією метою Комітет наділяється відповідними правами і повноваженнями в області планування, фінансування і забезпечення матеріально-технічними ресурсами агропромислового комплексу. Рішення Держагропрому УРСР, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими для виконання всіма міністерствами і відомствами УРСР, а також установами, об`єднаннями, підприємствами та організаціями. Держагропрому УРСР здійснює свою діяльність під керівництвом Ради Міністрів УРСР, а агропрому областей, районні агропромислові об`єднання - під керівництвом відповідно виконкомів обласних, районних Рад народних депутатів.

Стаття 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 07.06.2001 встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Надаючи оцінку позовній вимозі визнати протиправними та нечинними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 27.10.2020 №232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні із пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, суд зазначає, що вимога не належить до задоволення, позаяк відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України «нечинним» можливо визнати нормативно-правовий (стаття 265 Кодексу адміністративного судочинства України - акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду). Оскаржувані рішення від 27.10.2020 №232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 є актами індивідуальної дії, а не нормативно-правовими актами, тому позовна вимога у формулюванні позивача до задоволення не належить.

Оцінюючи дії відповідача під час прийняття рішення від 27.10.2020 №232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач не надавши мотивованої відповіді щодо дії нормативно-правових актів у часі щодо неврахування до стажу державної служби періоду проходження строкової служби та роботи в Смілянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного інженера «Держсільтехнагляду» з 02.01.1986 до 30.01.1986, Шполянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, головного спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки із відповідним ретроспективним аналізом категорії «відповідальних посад» діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, встановлений законами України.

Оцінюючи позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» призначити, здійснити нарахування та виплату з 19.10.2020 пенсію державного службовця, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з пунктами 1, 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

У постанові Верховного Суду від 10.06.2020 №347/576/18 зазначено, що встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення зазначеного органу щодо її призначення належить оскарженню у встановленому законом порядку.

Прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) належить до повноважень відповідача з дотриманням принципів належного врядування та вимог законодавства.

Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Pedersen and Baadsgaard проти Данії від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Суд зазначає, що прийняття рішення про призначення пенсії у межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в реалізації конституційних принципів та положень чинного законодавства.

Законом №1058 на відповідача покладений обов`язок прийняття рішення про призначення та виплату пенсії, а у суду немає підстав для задоволення позовних вимог саме у спосіб обраний позивачем.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позаяк надання мотивованої відповіді на звернення позивача; прийняття рішення про перехід з одного виду пенсії на інший з проведенням відповідних обчислень щодо розміру виплат покладений на територіальний орган Пенсійного фонду України нормами чинного законодавства, проте на час розгляду справи функції відповідачем визначені Законом «Про звернення громадян», Законом №1058 не виконано, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви від 19.10.2020 та 04.03.2021 ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з прийняттям мотивованого рішення та урахуванням висновків суду, скасувавши рішення від 27.10.2020 № 232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 як протиправні.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 2724 грн (а.с.10 т.1) до стягнення пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належать витрати із сплати судового збору у сумі 908 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 27.10.2020 № 232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 про результати розгляду заяв від 19.10.2020 та 04.03.2021 ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу»;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяви від 19.10.2020 та 04.03.2021 ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538];

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держпраці у Черкаській області [бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39881228].

Повне судове рішення складено 24.05.2021.

Суддя Л.В. Трофімова