Рішення № 97180187, 24.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24.05.2021 р. справа №520/6530/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденка А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - Ткаченко С.В., представника відповідача - Зінченка В.І., представник третьої особи - не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Борівського комунального підприємства теплових мереж до третя особа -Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , АТ КБ "Приватбанк",провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, Борівське комунальне підприємство теплових мереж (далі за текстом – позивач, заявник, платник, КП, Підприємство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного Управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, щодо стягнення без рішень суду грошових коштів в сумі 435.016,70грн. з банківських рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж; 2) зобов`язання Головного Управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, зарахувати на рахунок Борівського комунального підприємства теплових мереж у системі електронного адміністрування податку вилучені грошові кошти в сумі 1.127.875,70грн.(один мільйон сто двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять грн.70коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплаті податкових зобов`язаннях у податкових деклараціях або уточнюючому розрахунку.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що контролюючий орган стягнув кошти платника податків з рахунків в установі банку без рішень суду та неправомірно не зарахував стягнуті кошти на спеціальний рахунок платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритий у відповідній установі мережі Державної казначейської служби України.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом – відповідач, владний суб`єкт, адміністративний орган, контролюючий орган, ГУ, Управління, орган публічної адміністрації), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову, зазначив, що з платника податків стягувались кошти виключно у межах загальної суми податкового боргу та за рішеннями судів.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020р. у справі №520/134/20 із заявника, Борівського комунального підприємства теплових мереж як боржника було стягнуто кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 212.183,93грн.

Отже, загальна сума податкового боргу, котра підлягала стягненню у межах перелічених судових рішень склала - 905.042,93грн.

На виконання вимог суду Харківським ГРУ ПАТ «Приватбанк» були надані копії інкасових доручень (розпоряджень), складених контролюючим органом із посиланням на судові рішення у справі №520/5700/19 та №520/134/20, а саме: від 17.02.2021р. №128/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.02.2021р. №129/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.02.2021р. №130/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.02.2021р. №130/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.02.2021р. №131/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), з позначкою банківської установи про прийняття від 02.04.2021р. на суму 161.340,35грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.03.2021р. №246/13-05 на суму 161.340,35грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.03.2021р. №248/13-05 на суму 161.340,35грн. (указана справа №520/134/20), від 17.03.2021р. №249/13-05 на суму 161.340,35грн. (указана справа №520/134/20), від 30.03.2021р. №311/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 30.03.2021р. №312/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 30.03.2021р. №313/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 30.03.2021р. №314/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20).

Згідно з копією меморіального ордеру від 12.03.2021р. за інкасовим дорученням від 17.02.2021р. №131/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20) 12.03.2021р. з рахунку заявника в установі банку було списано 752.592,58грн.

Згідно з копією меморіального ордеру від 05.04.2021р. - 05.04.2021р. з рахунку заявника в установі банку було списано 51.068,31грн.

Окрім того, згідно з копією іншого меморіального ордеру від 05.04.2021р. - 05.04.2021р. з рахунку заявника в установі банку було списано 27.000,00грн.

Згідно з копією меморіального ордеру від 09.04.2021р. - 09.04.2021р. з рахунку заявника в установі банку було списано 10,00грн.

Згідно з копією іншого меморіального ордеру від 09.04.2021р. за інкасовим дорученням від 30.03.2021р. №314/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20) 09.04.2021р. з рахунку заявника в установі банку було списано 297.214,81грн.

Відповідно до установлених ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2020р. у справі №520/134/20 станом на 05.10.2020р. обставин рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020р. у справі №520/134/20 вже було виконано.

Не погодившись із відповідністю закону управлінських волевиявлень контролюючого органу, котрі призвели до стягнення 1.127.875,70грн. безготівкових коштів з банківських рахунків, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

З 01.01.2011р. суспільні відносини стосовно примусового виконання податкового обов`язку приватних осіб та справляння податку на додану вартість, насамперед, приписами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, п.95.1 ст.95 та п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України регламентовані окремі елементи механізму примусового виконання податкового обов`язку приватної особи у спосіб стягнення коштів з рахунку у банківській установі.

Згідно з п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Отже, п.95.4 ст.95 та п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України регламентовані окремі елементи механізму примусового виконання податкового обов`язку приватної особи у спосіб вилучення з власності платника податків готівкових коштів.

При цьому, обов`язок внесення контролюючим органом на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджений законодавцем виключно відносно випадку вилучення готівкових коштів.

Підпунктом 20011 ст.2001 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п.20012 ст.2001 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

За правилами п.п.20013 ст.2001 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 16.01.2020р. №466-IX платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті. Під час розрахунку показника еПопРах враховується сума коштів: а) вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку; б) у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами. Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України. Не враховуються в обрахунку показника еПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з: а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу); б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу; в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу. еОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Показник еОвердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком. Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців. SНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34 1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу. Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку. Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом. У разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Підпунктом 20014 ст.2001 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 16.01.2020р. №466-IX визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Отже, за змістом п.п.20013 ст.2001 та п.п.20014 ст.2001Податкового кодексу України у редакції Закону України від 16.01.2020р. №466-IX зарахуванню на спеціальний рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (відкритий у відповідній установі системи державної казначейської служби України) підлягають зарахуванню виключно готівкові кошти, платника податків, вилучені контролюючим органом у порядку п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України.

На безготівкові кошти, стягнуті з рахунків платника податків – боржника, на виконання рішення суду про погашення податкового боргу наведене вище правило не поширюється.

У спірних правовідносинах контролюючий орган готівкових коштів із власності заявника не вилучав.

Тому вимоги заявника за цим епізодом (спонукання контролюючого органу до зарахування стягнутих у процедурі виконання рішень судів про погашення податкового боргу на спеціальний рахунок платника у СЕА ПДВ) до задоволення не підлягають.

Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019р. у справі №520/5700/19 із заявника, Борівського комунального підприємства теплових мереж як боржника було стягнуто кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 692.859,00грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020р. у справі №520/134/20 із заявника, Борівського комунального підприємства теплових мереж як боржника було стягнуто кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 212.183,93грн.

Отже, загальна сума податкового боргу, котра підлягала стягненню у межах перелічених судових рішень склала - 905.042,93грн.

На виконання вимог суду Харківським ГРУ ПАТ «Приватбанк» були надані копії інкасових доручень (розпоряджень), складених контролюючим органом із посиланням на судові рішення у справі №520/5700/19 та №520/134/20, а саме: від 17.02.2021р. №128/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.02.2021р. №129/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.02.2021р. №130/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.02.2021р. №130/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.02.2021р. №131/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), з позначкою банківської установи про прийняття від 02.04.2021р. на суму 161.340,35грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.03.2021р. №246/13-05 на суму 161.340,35грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 17.03.2021р. №248/13-05 на суму 161.340,35грн. (указана справа №520/134/20), від 17.03.2021р. №249/13-05 на суму 161.340,35грн. (указана справа №520/134/20), від 30.03.2021р. №311/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 30.03.2021р. №312/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 30.03.2021р. №313/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20), від 30.03.2021р. №314/13-05 на суму 914.042,93грн. (одночасно указані справи №520/5700/19 та №520/134/20).

Листом уповноваженої особи ГУ ДПС у Харківській області від 01.10.2020р. №19715/9/20-40-05-07-03 підтверджена обставина відсутності боргу за стягненням у межах справи №520/134/20 станом на 28.09.2020р.

Таким чином, після настання указаної календарної дати контролюючий орган не мав правових підстав для того, щоби при складанні перелічених вище інкасових доручень посилатись на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020р. у справі №520/134/20.

Окрім того, контролюючий орган не мав правових підстав і для того, щоби при складанні перелічених вище інкасових доручень посилатись на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019р. у справі №520/5700/19 та на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020р. у справі №520/134/20 які на підставу стягнення податкового боргу з ПДВ у розмірі 914.042,93грн., позаяк сукупний показник заборгованості за цими судовими актами складає усього - 905.042,93грн.

Водночас із цим, задля забезпечення виконання вимог ч.4 ст.9 КАС України та з`ясування об`єктивної істини безвідносно до доводів сторін і процесуальної поведінки учасників справи судом за власною ініціативою виявлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016р. по справі №820/4488/16 з розрахункових рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж було стягнуто податковий борг у сумі 1.521.396,54грн.

Величина розміру загального сумарного показника реально існуючого боргу заявника у межах справи №820/4488/16 та №520/5700/19 не перевищує суму стягнення безготівкових коштів з рахунків заявника у банку.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оціненими в їх сукупності за правилами ст.ст.90 і 211 КАС України, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не доведено відповідності закону владного управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу складання перелічених вище інкасових доручень із одночасним посиланням на рішення судів у справах №520/5700/19 та №520/134/20 із перевищенням суми стягнення, а також із посилання на рішення у справі №520/134/20 після настання події виконання податкового обов`язку приватної особи - заявника.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Суд змушений констатувати, що у спірних правовідносинах реально наявний дефект (недолік) в реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю виконання податкового обов`язку і направлення до банку інкасових доручень із посиланням на невірну (завищену) суму стягнення за рішеннями судів у справі №520/5700/19 та №520/134/20, а також із посиланням на рішення суду у справі №520/134/20 після настання події погашення боргу за цим судовим актом не призвели до порушення суб`єктивного публічного права заявника, адже загальна сума стягнутих безготівкових коштів не перевищила розміру податкового боргу у межах справи №820/4488/16.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Оскільки заявником за власною волею була сформульована вимога про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, щодо стягнення без рішень суду грошових коштів в сумі 435.016,70грн. з банківських рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж, а з урахуванням предмету стягнення по справі №820/4488/16 уся стягнута за ініціативою контролюючого органу сума безготівкових коштів не перевищує суми стягнення податкового боргу за рішеннями судів, то підстав для задоволення позову не вбачається.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 25 травня 20201 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.