Рішення № 97180156, 26.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 р. № 520/6459/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності; скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 5206 від 13 жовтня 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області зарахувати з моменту первинного подання документів на призначення пенсії по інвалідності (09 жовтня 2020 року) ОСОБА_1 до страхового стажу роботи, періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , а саме: з 01.09.1979 по 25.07.1980 навчання в Харківському професійно - технічному училищі Харківського обласного (міського) управління побутового обслуговування населення (денна форма навчання), про що міститься запис в трудовій книжці за №1 та підтверджується копією Атестату №588 від 25 липня 1980 року, з 18.07.1980 по 01.09.1983, коли ОСОБА_1 працювала швачкою в Первомайському Райбиткомбинаті (записи в трудовій книжці за №2-3), з 17.10.1983 по 12.01.1988, коли ОСОБА_1 була ученицею та працювала шліфувальником в Харківському Ордену Леніна та ордену Жовтневої Революції моторобудівельному заводі «Серп та Молот» (записи в трудовій книжці за №4-6), з 08.04.1988 по 01.04.2000, коли ОСОБА_1 працювала на різних посадах в радгоспі «Більшовик» (після перейменування КСП «Більшовик») (записи в трудовій книжці за №7-10), з 02.04.2000 по 15.12.2003, коли ОСОБА_1 працювала свинаркою в Приватній агропромисловій фірмі «Алфед - Агро», з 29.12.2003 по 22.12.2004 період перебування ОСОБА_1 на обліку в Первомайському міськрайонному центрі зайнятості; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 08.09.2020 (дати встановлення групи інвалідності).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 20.04.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 30.04.2021 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06 жовтня 2020 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААБ №735221.

09 жовтня 2020 року позивач звернувся до Первомайського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13 жовтня 2020 року відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було розглянуто заяву та додані документи щодо призначення пенсії по інвалідності.

Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №5206 від 13 жовтня 2020 року, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності. Відповідачем зазначено, що на підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 5 років 9 місяців 9 днів. До загального страхового стажу заявника не зараховані періоди роботи відображені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 оскільки титульний лист трудової книжки заповнений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (відсутня дата заповнення трудової книжки), затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №10. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача звернувся до суду з даною позовною заявою.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

За приписами статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Розмір страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.

Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III групи від 56 років до досягнення особою 59 років - 14 років. Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 №10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Згідно п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також за змістом п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з відсутністю дати заповнення трудової книжки ОСОБА_1 не було зараховано до страхового стажу періоди:

- з 01.09.1979 по 25.07.1980 навчання в Харківському професійно - технічному училищі Харківського обласного (міського) управління побутового обслуговування населення (денна форма навчання), про що міститься запис в трудовій книжці за №1 та підтверджується копією Атестату №588 від 25 липня 1980 року;

- з 18.07.1980 по 01.09.1983 позивач працювала швачкою в Первомайському Райбиткомбинаті, згідно записів в трудовій книжці за №2-3;

- з 17.10.1983 по 12.01.1988 позивач вчилась та працювала шліфувальником в Харківському Ордену Леніна та ордену Жовтневої Революції моторобудівельному заводі «Серп та Молот», згідно записів в трудовій книжці за №4-6;

- з 08.04.1988 по 01.01.1998 позивач працювала в радгоспі «Більшовик» (після перейменування КСП «Більшовик»), згідно записів в трудовій книжці за №7-10;

Відповідно до наданого позивачу розрахунку стажу до страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності зараховані наступні періоди роботи з 01.01.1998 по 29.01.1998; з 01.02.1998 по 27.03.1998; з 01.04.1998 по 26.05.1998; з 01.06.1998 по 21.10.1998; з 01.11.1998 по 28.11.1998; з 01.12.1998 по 19.12.1998; з 01.01.1999 по 30.06.1999; з 01.08.1999 по 29.03.2000; з 01.04.2000 по 29.04.2000; з 01.05.2000 по 28.07.2000; з 01.08.2000 по 26.08.2000; з 01.09.2000 по 28.10.2000; з 01.11.2000 по 29.11.2000; з 01.12.2000 по 28.12.2000; з 01.01.2001 по 15.12.2003; з 01.02.2008 по 15.02.2008.

Суд зазначає, що записи в трудовій книжці позивача відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, переведення на іншу посаду, номери наказів та їх дати, посади на яких позивча працювала та відбитки печаток підприємств при прийнятті та звільненні з роботи.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 від 29 липня 1993 року усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як раніше зазначалось, відповідно пункту 2.11 Інструкції зазначено, що першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, та після нього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.

Поряд із цим, позивач не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивачу конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по інвалідності.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зазначає, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Додатково суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» тягар відповідальності за порушення порядку ведення трудових книжок покладається на відповідальну посадову особу роботодавця, а не на працівника.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному Рішенні №5206 від 13 жовтня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності чітко не конкретизовано норму Закону, на підставі якої не зараховано до стажу відповідні періоди роботи.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у призначенні пенсії по інвалідності.

Скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №5206 від 13 жовтня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області зарахувати з моменту первинного подання документів на призначення пенсії по інвалідності (09 жовтня 2020 року) ОСОБА_1 до страхового стажу роботи, періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , а саме: з 01.09.1979 по 25.07.1980 навчання в Харківському професійно - технічному училищі Харківського обласного (міського) управління побутового обслуговування населення (денна форма навчання), про що міститься запис в трудовій книжці за №1 та підтверджується копією Атестату №588 від 25 липня 1980 року, з 18.07.1980 по 01.09.1983, коли ОСОБА_1 працювала швачкою в Первомайському Райбиткомбинаті (записи в трудовій книжці за №2-3), з 17.10.1983 по 12.01.1988, коли ОСОБА_1 була ученицею та працювала шліфувальником в Харківському Ордену Леніна та ордену Жовтневої Революції моторобудівельному заводі «Серп та Молот» (записи в трудовій книжці за №4-6), з 08.04.1988 по 01.04.2000, коли ОСОБА_1 працювала на різних посадах в радгоспі «Більшовик» (після перейменування КСП «Більшовик») (записи в трудовій книжці за №7-10), з 02.04.2000 по 15.12.2003, коли ОСОБА_1 працювала свинаркою в Приватній агропромисловій фірмі «Алфед - Агро», з 29.12.2003 по 22.12.2004 період перебування ОСОБА_1 на обліку в Первомайському міськрайонному центрі зайнятості.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії по інвалідності з 08.09.2020 (дати встановлення групи інвалідності).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Панов