Рішення № 97179992, 24.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1755/21

24 травня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника позивача: Александрова В.В.;

представника відповідача: Мурованої І.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській, у якому просить зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 заборгованість із сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11016 грн 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням суду від 08.10.2020 у справі №500/1722/20, яке набрало законної сили 03.02.2021, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) в сумі 11016 грн 72 коп. Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.03.2020 №Ф-8926-54.

Однак спірна сума боргу (недоїмки) по сплаті ЄСВ відображена в інтегрованій картці платника по даному платежу, що підтверджується даними інтегрованої картки з електронного кабінету платника податків, а також підтверджується листом відповідача №4672/6/19-00-24-04/6925 від 26.03.2021, в якому він зазначив, що станом на 25.03.2021 в інтегрованій картці платника податку позивачки значиться сума заборгованості по єдиному внеску 11016 грн 72 коп. і підстав для її виключення немає.

Проте, позивачка не погоджується із відповідачем, оскільки рішенням суду від 08.10.2020 у справі №500/1722/20 було встановлено незаконність нарахування недоїмки зі сплати ЄСВ в сумі 11016 грн 72 коп., а тому воно, на її думку, є підставою для виключення з облікових даних ОСОБА_1 вказаної заборгованості.

Ухвалою судді від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

11.05.2021 представник відповідача подав до суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що з надходженням до контролюючого органу постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 №500/1722/20, ГУ ДПС у Тернопільській області скасовано вимогу від 04.03.2020 №Ф-8926-54 та повідомлено Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про відкликання вказаної вимоги.

Ухвалою суду від 11.05.2021 замінено неналежного відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) на належного Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 44153637).

12.05.2021 позивач подала відповідь на відзив, в якому вказує, що з огляду на відсутність у неї боргу по сплаті ЄСВ, відомості в її інтегрованій картці платника підлягають коригуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у тернопільській області.

04.03.2020 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено вимогу про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-8926-23 у сумі 11016,72 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою позивачка оскаржила її в судовому порядку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №500/1722/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, позов задоволено. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.03.2020 №Ф-8926-54.

Так, скасовуючи спірну вимогу суд виходив із того, що позивачка є особою з інвалідністю, і враховуючи її статус, ОСОБА_1 може бути платником єдиного внеску виключно за умови її добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 укладала договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, під час розгляду справи №500/1722/20, суду не надано та судом не здобуто.

При цьому, суд визнав поважними та прийняв до уваги пояснення позивачки про те, що Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік нею підписано та подано помилково через її ваду зору і вказане не свідчить про її добровільну участь у системі страхування.

У зв`язку із наведеним, позивачка звернулася до відповідача із заявою від 11.03.2021, в якій просила виключити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 заборгованість зі сплати по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11016 грн 72 коп.

За результатами розгляду сказаної заяви відповідач листом від 26.03.2021 №4672/6/19-00-24-04/6925 повідомив позивачку, що ГУ ДПС у Тернопільській області скасовано вимогу від 04.03.2020 №Ф-8926-54 та повідомлено Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про відкликання вказаної вимоги. Поряд із цим повідомлено, що скасування вимоги не є підставою для скасування боргу чи приведення інтегрованої картки у відповідність і згідно ІКПП ІС "Податковий блок" станом на 25.03.2021 сума заборгованості по єдиному податку становить 11016,72 грн. Тому, з урахуванням наведеного, її заява залишається без виконання.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Згідно пп. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 та підпункту 4 пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Поряд із цим, приписами ч. 4 ст. 4 Закону №2464 визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзац 17 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними особами визнає осіб, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, а також осіб, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до закону.

Розглядаючи у системному взаємозв`язку вказані норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, досягнення пенсійного віку (визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV) є загальним страховим ризиком, який поруч із інвалідністю, вказує на втрату особою працездатності та передбачає право на отримання відповідного соціального забезпечення за рахунок системи загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

У зв`язку з цим застрахована особа у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування замість обов`язку подальшої сплати внесків набуває право на отримання відповідних страхових виплат у вигляді пенсій (за наявності необхідного страхового стажу), що логічно виключає можливість покладення на неї обов`язку одночасної сплати єдиного внеску та є нормативно визначеною підставою для звільнення такої особи від його подальшої сплати.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 10.04.2019 року по справі № 814/779/17, провадження №11-1379апп18.

Як зазначалося вище, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №500/1722/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.03.2020 №Ф- 8926-54.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що факт перебування особи на обліку в органах податкової служби не впливає на обов`язок сплати тих чи інших загальнообов`язкових платежів, оскільки взяття на облік осіб, у тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Так, відмовляючи позивачці у задоволенні її заяви відповідач зіслався на те, що скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, не є підставою для скасування боргу чи приведення у відповідність інтегрованої картки платника податків по цьому платежу.

Разом з тим, наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який є чинним на момент розгляду судової справи (далі – Порядок №5) та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 "Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі – Порядок №422).

Так, підпунктом 2 "Визначення первинних показників щодо сум погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску" пункту 1 "Визначення первинних показників документів податкових органів, відображених в інформаційній системі, які підлягають перенесенню до ІКП" розділу розділі VI "Відображення в інформаційній системі показників податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску та іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, розстрочених (відстрочених) зобов`язань (боргів), а також списання боргу (заборгованості)" Порядку №5 від 12.01.2021 передбачено, що первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є (в тому числі): рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.

Отже, у даному випадку, рішення суду від 08.10.2020 у справі №500/1722/20, в розумінні Порядку №5 від 12.01.2021, є тим первинним документом, на підставі якого в ІКП здійснюється зменшення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску, а тому відмова відповідача в задоволенні заяви ОСОБА_1 про приведення у відповідність її ІКП з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням судових рішень, викладена у листі від 26.03.2021 №4672/6/19-00-24-04/6925 є протиправною.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 заборгованість із сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11016 (одинадцять тисяч шістнадцять) грн 72 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 травня 2021року.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 44143637).

Головуючий суддя Баранюк А.З.