Рішення № 97179868, 18.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1094/21

18 травня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Нюня О.І.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення №UA209000/2021/60036/1 від 01.03.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької митниця Держмитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №UA209000/2021/60036/1 від 01.03.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.03.2021 працівниками Галицької митниці Держмитслужби було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/600036/1, застосовано 6-й метод визначення митної вартості та скоригована заявлена вартість товарів.

Із оскаржуваним рішенням Позивач не згідний, оскільки ним надані всі документи, які повністю підтверджують фактурну вартість. Але Відповідач ці твердження, як і повний пакет документів поданих до ЕМД повністю проігнорував, адресні дані продавця зазначені в рахунку-фактурі (інвойс). Митний орган в разі обґрунтованих сумнівів щодо вартості транспортного засобу мав можливість зв`язатися із продавцем для встановлення обставин. Другорядні методи визначення митної вартості товарів не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари - але ж доказів вірогідності такого твердження відповідачем не наведено і не подано.

З огляду на зазначене, позивач вважає такі дії відповідача протиправними та вчиненими всупереч положенням статті 57 Митного кодексу України. У зв`язку з наведеним, відповідачем безпідставно відмовлено в прийнятті митної декларації UA209210/2021/003496 від 25.02.2021 та митному оформленні товарів.

Ухвалою від 15.03.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 22.03.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Як вбачається із вищенаведеного Позивачем із визначених ч. 2 ст. 53 МК України документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, було надано лише рахунок-фактуру (інвойс) № 1/2/2021/EKS від18.02.2021.

Також позивачем до митного оформлення не надано банківського платіжного документа, що стосуються оцінюваного товару, як це передбачено п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, або інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, як це передбачено п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України (прихідний касовий ордер, касовий чек, тощо).

При перевірці поданої до митного оформлення митної декларації № UA209210/2021/003496 від 25.02.2021 та документів, долучених до даної декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб - документально не підтверджено таку складову митної вартості як фактурна вартість.

Позивачем документальне не підтверджено таку складову митної вартості товарів як ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначені ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

В зв`язку із цим, 26.02.2021 уповноваженій особі декларанта додатково надіслано електронним повідомленням вимогу наступного змісту «відповідно до ст. 53 МКУ прошу вас надати до митного контролю та оформлення рахунок-проформу № 1/2/2021/EKS-PRO FORMA, посилання на який наявне в банківському платіжному документі № б/н від 19.02.2021».

Разом із цим, додатково на вимогу митниці рахунок-проформа № 1/2/2021/EKS-PRO FORMA не була надана.

Між тим, листом від 26.02.2021 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що додаткових документів, які підтверджують вартість товару, на протязі 10 днів надати не можу, через їх відсутність.

Аналіз поданих до митного оформлення документів виявив розбіжності, зокрема: рахунок-проформа № 1/2/2021/EKS від 18.02.2021 не містить підписів ні продавця, ні покупця, що викликає сумнів щодо його автентичності; у рахунку № 1/2/2021/EKS від 19.02.2021 продавцем транспортного засобу вказано ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 19.12.2017 власником транспортного засобу вказано RCI LEASING POLSKA SPOLKA ZO.O. 02-677 WARSZWA Marynarska 13; Висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 24/02-2021 від 24.02.2021 не може бути прийнятий до уваги, оскільки не відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями), а саме: недоцільним є коригування вартості на торг у розмірі 10%, оскільки згідно з п.3.2-3.3 Методики встановлено, що коригування вартості здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об`єкта порівняння та об`єкта оцінки.

Відтак, Галицька митниця Держмитслужби вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 01.03.2021 № UA209000/2021/600036/1 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

25.03.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 20.04.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 18.05.2021 о 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 лютого 2021 року позивач придбав автомобіль - Renault Master, VIN: НОМЕР_2 , рік випуску: 2017, за вартістю 48000 польських злотих, згідно з рахунком-фактурою 1/2/2021EKS.

25.02.2021 року його представником ОСОБА_3 (декларантом) для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію UA209210/2021/003496 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено його митну вартість в розмірі 48000 польських злотих. Митну вартість транспортного засобу визначено за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 48000 польських злотих.

До вказаної митної декларації декларантом долучено наступні документи: Рахунок- фактура (інвойс) (Commercial invoice) 1/2/2021 EKS від 19.02.2021, Декларація про походження товару (Declaration of origin) DR/BAN 5262010 19.12.2017, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209040/2021/007053 23.02.2021, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 19.12.2017, Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експортною організацією 24/02-2021 від 24.02.2021р., Внутрішній договір (контракт) доручення НМС 076092 від 15.02.2021, Договір про надання послуг митного брокера 319 19.02.2021, паспорт громадянина України, карта технічного стану Т/3 КР/ААС 515 від 13.10.2017р., Копія митної декларації країни відправлення 21PL311010Е0073325 ВІД 19.02.2021р. сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного траспортного засобу, Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України.

На вимогу митного органу додатково надані рахунок проформа від 18.02.2021, банківський платіжний документ про оплату авто, підтвердження банківської операції переказу коштів, фактура 596/12/20WK від 18.12.2020р. з виправною приміткою.

Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UA209210/2021/003496 від 25.02.2021р. та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № UA209210/2021/00138.

У зв`язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2021/600036/1 від 01.03.2021р., яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним 6 методом у розмірі 16000 євро, що становлять 72327,65 PLN.

При цьому вказавши в Рішенні, що Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Аналіз поданих до митного оформлення документів виявив розбіжності, зокрема: рахунок-проформа №l/2/2021EKS від 18.02.2021р. не мітить підписів ні покупця, ні продавця, що викликає сумнів щодо його автентичності; у рахунку №l/2/2021EKS від 19.02.2021р. продавцем вказано ОСОБА_2 , а в свідоцтві про реєстрацію авто власник RCI LEASING POLSKA SPOLKA ZO.O., висновок про вартісні характеристики авто містить коригування вартості на торг 10%. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно витягу з mobile.de на рівні 16000 євро, що на момент оформлення ЕМД становить 72327,65 PLN. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

Тобто, у Відповідача виникли сумніви стосовно Висновку про вартісні характеристики №24/02-2-21, який в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України - є додатковим документом, який витребовується тільки у разі, якщо документи визначені у ч.2 ст. 53 МК України - містять розбіжності, неточності, ознаки підробки чи не містять відомостей щодо вартості товарів, але ж жодних сумнівів у Відповідача не викликали такі документи, що підтверджують заявлену митну вартість (що в них зазначена) як: Рахунок фактура, квитанція про оплату рахунку, підтвердження банку про проведення оплати на рахунок продавця, експортна декларація країни відправлення, які в розумінні ч.2,3 ст. 53 МК України - є документами, які повністю підтверджують заявлену митну вартість в сумі 48 000 польських злотих.

Експерт здійснив дослідження, огляд та визначив вартість відповідно до джерел, якими керувався під час здійснення свого дослідження, досить чітко її обгрунтувавши, навідміну від доводів, сумнівів чи доказів зі сторони Відповідна, що мали б належним чином бути зазначеними у графі 33 оскаржуваного Рішення.

В даному Рішенні, а саме в 33 графі, не зазначено ані модель/марку авто, ані його ідентифікаційний номер/ НОМЕР_3 .

У 33 Графі оскаржуваного рішення, Відповідач не зазначив чому ним в порушення норм ст.53 МК України не взяті до уваги подані декларантом документи, що підтверджують заявлену митну вартість автомобіля.

Натомість здійснив обрахунок митної вартості відповідно до невідомої для Позивача й Декларанта ціни, доказів при цьому жодних не надано. Тобто визначена вартість на рівні 16000 євро не підтверджена жодним доказом. Відповідач не довів однозначність скоригованої ним ціни, не довів обґрунтованості своїх сумнівів щодо заявленої вартості декларантом й взагалі не вказав про існування таких, як наслідок не пояснено чому Позивач, який надав необхідні документи до митного оформлення свого авто, повинен визнати та сплатити митні платежі від вартості іншого авто, яку теж було скориговано митним органом, за невідомих Позивачу умов та обставин.

І в той же час митний орган ніяким чином не аргументував наявність у mobile.de відповідної ліцензії на здійснення будь-якої оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів. Крім цього, вказаний інформаційний ресурс, з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар, що дає підстави вважати необґрунтованими обставини та їх правову оцінку, наведені у оскаржуваному рішенні.

Жодної оцінки декларації країни відправлення відповідач не надав і це в той час, коли у ній вказана й підтверджена вартість експортованого авто в сумі 48000 польських злотих. Ця ж вартість вказана у банківських документах.

Загалом із оскаржуваним рішенням Позивач не згідний, оскільки ним надані документи - повністю підтверджують фактурну вартість, яка й сплачена за даний автомобіль. Всі необхідні документи подані Відповідачу. Але Відповідач ці твердження, як і повний пакет документів поданих до ЕМД повністю проігнорував, адресні дані продавця зазначені в рахунку-фактурі (інвойс) тобто митний орган, в разі обгрунтованих сумнівів щодо вартості транспортного засобу, мав можливість зв`язатися із продавцем для встановлення обставин. Другорядні методи визначення митної вартості товарів не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари - але ж доказів вірогідності такого твердження ненаведено і ненадано, також відповідач забезпечений безперешкодним доступом до мережі інтернет і може за власним вибором шляхом пошуку ідентичних транспортних засобів порівняти ціни на сайтах з продажу авто та відповідних каталогів, також вважаю, що мій автомобіль не перший зі свого роду, який пройшов процедуру розмитнення на території України і відомості про ідентичні автомобілі повинні міститись у відповідних базах доступ до яких у відповідача є. Метод на основі віднімання вартості не може бути застосований оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не використаний, оскільки відсутня інформація про вартість витрат, що зараховуються до ціни товару. Дані твердження жодним чином в даному Рішенні нічим не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які медоти, окрім 6 резервного, взагалі Відповідач намагався застосувати.

Також суд зазначає, що жодної згоди по вартості 16000 євро не було досягнуто, відмова та коригування вартості відбулись в односторонньому та безальтернативному порядку.

З огляду на зазначене, позивач вважає такі дії відповідача протиправними та вчиненими всупереч положенням статті 57 Митного кодексу України. У зв`язку з наведеним, відповідачем безпідставно відмовлено в прийнятті митної декларації UA209210/2020/022612 від 30.10.2020 та митному оформленні товарів. А тому звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митній декларації UA209210/2020/022612 від 30.10.2020, визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

У відповідача була можливість перевірити (уточнити), в разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, заявлену вартість товарів, оскільки подані документи містять відомості про продавця, його адресу. Позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують заявлену вартість товарів.

Наведене загалом і в цілому свідчить про недотримання відповідачем України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - ціною договору.

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, Відповідачем при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості товарів.

Але ж відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2 - 4, 16, 18, 22 розділу «Висновки» Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13 березня 2012 року) - додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» №2 від 13 березня 2017 року.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1)подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2)ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 та інших.

Отже, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту надано документи, що підтверджують заявлену митну вартість, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Позивачем подані необхідні документи, де зазначена вартість товару, які підтверджують однозначно числові значення складових митної вартості. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару: висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Будь-яких доказів того, що заявлена вартість товарів є недостовірною, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не навів.

У той же час, згідно частини сьомої статті 54 МК, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №0.0.2037060885.1 від 02.03.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/600036/1 від 01 березня 2021 року Галицької митниці Держмитслужби.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження/місце проживання: вул. Костюшка, 1,м. Львів,79005 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43348711).

Головуючий суддя Подлісна І.М.