Ухвала суду № 97177970, 26.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/99/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про відвід судді Шевякова І.С. від розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/99/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року (суддя Шевяков І.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/99/21.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №440/99/21 (суддя Шевяков І.С.) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Б.Грінченка 1 м.Київ ЄДРПОУ 39924774), Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз 7 м. Полтава ЄДРПОУ 40358617) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, який затверджено наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к, у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 року № 420-К "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 427-К від 10.12.2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з 05 січня 2021 року. Стягнуто з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 150 045 грн 06 коп, з якого підлягають відрахуванню обов`язкові податки та збори. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з 05 січня 2021 року та в частині стягнення з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 36 638 грн 91 коп, з вирахуванням обов`язкових податків та зборів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №440/99/21 (суддя Шевяков І.С.) виправлено описку в скороченому рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №440/99/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: викласти абзац шостий резолютивної частини скороченого рішення у наступній редакції: "Стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 150 045 грн 06 коп, з якого підлягають відрахуванню обов`язкові податки та збори".

20 травня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі №440/99/21 (суддя Шевяков І.С.) заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/99/21 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11:00 27 травня 2021 року.

24 травня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про відвід судді Шевякова І.С. від розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/99/21.

Згідно з частинами 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (суддя Шевяков І.С.) для вирішення заяви представника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про відвід судді Шевякова І.С. передано справу №440/99/21 до відділу організаційного забезпечення, аналітично-статистичної роботи та контролю Полтавського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2021 року головуючим суддею з розгляду заяви про відвід судді Шевякова І.С. визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2021 року.

Відповідно до частин 8, 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути заяву представника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про відвід судді Шевякова І.С. від розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/99/21 в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши доводи заяви представника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про відвід судді Шевякова І.С. від розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/99/21, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Стаття 37 Кодексу адміністративного судочинства України визначає недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В обґрунтування заяви про відвід судді Шевякова І.С. від розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/99/21 зазначено, що суддя Шевяков І.С. не може брати участі в розгляді заяви про встановлення судового контролю та підлягає відводу, оскільки під час перебування на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 у підпорядкуванні останнього працювали та працюють на даний час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є близькими родичами ОСОБА_5 , який у свою чергу, за твердженням заявника, перебуває у дружніх відносинах із суддею Шевяковим І.С . Також заявник стверджує, що суддя Шевяков І.С. є близьким родичем ОСОБА_5 . Заявник вказує, що дружина судді Шевякова І.С. займає посаду в Департаменті будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, директором якого є ОСОБА_6 , який є чоловіком теперішнього начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_7 . За наведених обставин заявник робить висновок про те, що суддя Шевяков І.С. перебуває у дружніх відносинах з обома сторонами у справі. Крім того, заявник просить врахувати, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області подано скаргу на суддю Шевякова І.С. до Вищої ради правосуддя та до Національного агентства з питань запобігання корупції.

В ухвалі від 25 травня 2021 року у справі №440/99/21 суддя Шевяков І.С. зазначив, що головуючий по справі суддя не перебуває у відносинах спорідненості з жодним учасником справи, так само відсутні будь-які відносини спорідненості з працівниками державних органів, які є учасниками справи.

Матеріали заяви та матеріали справи №440/99/21 не містять жодних доказів на підтвердження того, що суддя Шевяков І.С. є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Доводи заяви про те, що суддя Шевяков І.С. є близьким родичем ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та вказані особи могли здійснювати вплив на суддю не підтверджені жодними доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, які він пояснює "жвавим обговоренням трудовим колективом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області сьогодні рішення по справі щодо поновлення ОСОБА_1 ".

Заява про відвід не містить фактів чи доказів, які можна перевірити або підтвердити та які свідчили б про здійснення стороною або іншими учасниками судового процесу будь-якого позапроцесуального впливу на суддю Шевякова І.С .

Заявником не надано до суду жодних доказів на підтвердження доводів про те, що суддя Шевяков І.С. перебуває у дружніх відносинах зі сторонами у справі чи підтримує близькі стосунки зі сторонами або іншими учасниками судового процесу, або прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи (заяви) або доказів на підтвердження інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Шевякова І.С. при розгляді заяви.

Доводи заявника про те, що дружина судді Шевякова І.С. займає посаду в Департаменті будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, директором якого є ОСОБА_6 , який є чоловіком начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_7 , не є обставиною, що викликає сумнів у неупередженості судді Шевякова І.С., оскільки наявність службових стосунків ОСОБА_8 з Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації чи з керівником цього Департаменту не свідчить про те, що суддя Шевяков І.С. перебуває у дружніх відносинах зі стороною (сторонами) у справі або прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи (заяви), а також не свідчить про упередженість або необ`єктивність судді Шевякова І.С. при розгляді заяви у справі №440/99/21, у якій Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації або керівник цього Департаменту не є учасниками судового процесу.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Разом з тим, доводи заяви про необ`єктивність та упередженість судді Шевякова І.С. ґрунтуються виключно на суб`єктивних уявленнях заявника та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Суд враховує, що у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

А тому доводи заявника про те, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області подано скаргу на суддю Шевякова І.С. до Вищої ради правосуддя та до Національного агентства з питань запобігання корупції самі по собі не є підставою для відводу судді Шевякова І.С. від розгляду заяви. Крім того, зазначаючи про подання таких скарг, заявником не надано до суду доказів складення та подання (надіслання) таких скарг до Вищої ради правосуддя та до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Судом не встановлено існування будь-якої з передбачених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Шевякова І.С.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про відвід судді Шевякова І.С. від розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/99/21 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про відвід судді Шевякова І.С. від розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/99/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Сич