Ухвала суду № 97177670, 25.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8399/21

УХВАЛА

25 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог – Адміністратції Державної Прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог – Адміністратції Державної Прикордонної служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеський області щодо відмови оформленої листом за вих. № 6180-5589/М-02/8-1500/21 від 16.04.2021 р., у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 р. пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 11/344 від 14 липня 2020 р., виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 р. за посадою, яку займав ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби, із врахуванням розміру посадового окладу - 7190 грн., окладу за військовим званням "полковник" - 1480 грн., процентної надбавки за вислугу років (50%) - 4335 грн., надбавки за особливості проходження служби (100%) - 13005 грн., щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1078,50 грн., надбавка за кваліфікацію льотний склад клас 1 (7%) - 503,30 грн., премії (140%) - 10066 грн., які передбачені згідно Постанови КМУ № 704;

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄРДПОУ 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна 83.) щодо зменшення розміру пенсії з 90 до 70 процентів та відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії, ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеський області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 р. в повному обсязі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеський області прийняти видану Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідку № 11/344 від 14 липня 2020 р. (за формою, передбаченою додатком № 2 до постанови КМУ від 13.02.2008 р. № 45) про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 11/344 від 20 липня 2020 р. про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р., що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 р. № 2262- Х-ІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.91 р. № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови КМУ від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру посадового окладу - 7190 грн., окладу за військовим званням "полковник" - 1480 грн., процентної надбавки за вислугу років (50%) - 4335 грн., надбавки за особливості проходження служби (100%) - 13005 грн., щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1078,50 грн., надбавка за кваліфікацію льотний склад клас 1 (7%) - 503,30 грн., премії (140%) - 10066 грн., а всього із суми грошового забезпечення 37657,80 грн., а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з урахуванням із 05.03.2019 р. 100 відсотків суми підвищення пенсії та 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до положень ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, судом з`ясовано, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Згідно п. 4, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача

Суд звертає увагу, що відповідачами по справі позивач зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійний фонд України, при цьому не заявляє жодних вимог до Пенсійного фонду України.

Отже, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів та обґрунтованою підставою заявлення позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач у позові зазначає, що порушення його прав відбулось 01.03.2018 року, а відмову у відновленні порушених прав позивач (лист про відмову у здійсненні перерахунку пенсії) отримав 15.05.2021 року. Також позивач посилається на необмеження строком звернення до суду за захистом порушених прав в частині здійснення перерахунку пенсії непрведеного з вини ПФУ вказуючи позицію ВС у справі №806/1952/18 від 19.03.20118 року. На переконання позивача ним не порушено строк звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом – проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Згідно із ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

Суд зазначає, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №240/12017/19 від 31 березня 2021 року.

Як вбачається з позову та матеріалів доданих до позовної заяви, позивач оскаржує дії відповідача щодо протиправної відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 року та просить зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок та виплату пенсії позивача із вказаної дати.

При цьому, з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду позивач звернувся 20.05.2021 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

Так ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що наведені позивачем у позові обґрунтування не пропущення строку звернення до суду є необґрунтованими та спростовуються наведеним в даній ухвалі суду.

Отже, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви з урахуванням наведеного судом в даній ухвалі та обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог – Адміністратції Державної Прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Токмілова