Рішення № 97177224, 26.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1870/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому позивач просив суд:

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та відповідно до розрахунку на пенсію, починаючи з 1 січня 2018 року (а.с.1-8).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що є пенсіонером Збройних Сил України з 15.06.1997 та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Пенсія позивачу була призначена відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до довідки «Розрахунок на пенсію за вислугу років» Луганського обласного військового комісаріату від 31 січня 2007 року за вислугу 45 років, позивачу встановлена пенсія в розмірі 90% грошового утримання безстроково, що підтверджується довідками наданими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області станом на 01.10.2010, 01.01.2011, де підтверджено, що пенсія призначена у розмірі 90% грошового утримання довічно. З 01.01.2018 позивачу була перерахована пенсія у відповідності з вищевказаними постановами КМУ, але при перерахунку посадовими особами ГУ ПФУ в Луганській області неправомірно, всупереч ст. 22 Конституції України при визначенні максимального розміру пенсії застосована норма 70% (перерахунок пенсії від 27.03.2018, копія видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. В той же час при первинному призначенні пенсії згідно Розрахунку на пенсію встановлено 90% грошового утримання безстроково. На звернення позивача до ГУ ПФУ в Луганській області від 23.02.2021 позивач отримав лист-відповідь від 19.03.2021 за підписом начальника Головного управління ПФУ в Луганській області, в якому йдеться, що перерахунок пенсії здійснено згідно Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 в розмірі 70% від грошового забезпечення. У здійсненні перерахунку пенсії в розмірі 90 % від грошового забезпечення позивачу відмовлено. Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19.03.2021, щодо перерахунку та виплати пенсій в розмірі 70% грошового забезпечення, є безпідставним, не ґрунтується на нормах закону. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний був здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення після надходження до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області відповідної довідки з Луганського обласного комісаріату і матеріалів Пенсійної справи, що знаходиться у ГУ ПФУ в Луганській області. З перерахованою пенсією у розмірі 70% від грошового утримання позивач не може погодитись оскільки при виході на пенсію було встановлено 90 % грошового утримання безстроково, про що свідчать Розрахунок на пенсію та довідки про перерахунки пенсії, в яких зазначено «Пенсія призначена за вислугу 45 років 90% грошового утримання безстроково». На підставі викладеного, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду 21.04.2021 надав відзив на позовну заяву від 20.04.2021 №1200-0802-7/9260, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.30-32). В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в головному управління Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. У зв`язку з надходженням довідки Луганського обласного військового комісаріату від 16.03.2018 №ФЕ 52242 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області був зроблений перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року. На час призначення пенсії позивачу (вислуга - 45 років) її розмір у відсотковому відношенні склав 90%. 14.04.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262, Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103. На час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992, а саме редакція Закону № 2262-ХІІ від 13.03.2018, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 13). Таким чином, відповідач з врахування положень Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 в редакції Закону з 13.03.2018 перерахував з 01.01.2018 позивачу пенсію виходячи із розрахунку вже 70 % грошового забезпечення. Таким чином, як вказує відповідач, пенсія нараховується та виплачується згідно вимог чинного законодавства. Крім того, відповідач зазначив, що до вищезазначеного перерахунку позивач отримував пенсію у розмірі 3775,45 грн (виходячи з розміру 90% грошового забезпечення). Після перерахунку пенсія становить (виходячи з розміру 70% грошового забезпечення): з 01.01.2018 розмір пенсії склав 5368,48 грн; з 01.01.2019 розмір збільшився до 6164,99 грн; з 01.01.2020 розмір пенсії збільшився ще до 6961,50 грн. Тобто, розрахункова сума пенсії внаслідок перерахунку збільшилась, що свідчить про відсутність звуження прав позивача з боку відповідача. Таким чином, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.24-25).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09.04.1996 Ленінським РВУМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.10-11,12).

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 16.01.2015 №924005530, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с.22).

Позивач є пенсіонером за вислугою років, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 від 05.07.2001 (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію з 15.06.1997 у вигляді 90% грошового забезпечення (вислуга років 45) (а.с.14,15).

27.03.2018 до відповідача надійшла від Луганського обласного військового комісаріату довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 16.03.2018 №ФЕ 52242 відносно ОСОБА_1 (а.с.40).

Згідно вказаної довідки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018 за посадою інструктор-штурман А/УЧ: посадовий оклад складає 5360,00 грн; оклад за військовим званням (капітан) - 1270,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 3315,00 грн; всього 9945,00 грн (а.с.40).

У свою чергу, з 01.01.2018 згідно пункту 3 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 відповідачем було проведено перерахунок пенсії за вислугою років позивача та визначено розмір пенсії у вигляді 70 відсотків грошового забезпечення (вислуга років 45) у розмірі 5368,48 грн про що свідчить відповідний протокол за пенсійною справою № ФЕ52242 (Міноборони) (а.с.39).

23.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок згідно законодавства України та виплачувати пенсію у розмір 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 (а.с.18).

На вищевказану заяву, відповідачем надано відповідь від 19.03.2021 №934-729/П-01/8-1200/21, в якій вказав, що зменшення відсотку грошового забезпечення відбулось правомірно згідно норм діючого законодавства (а.с.20-21).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначається Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до ст. 13 Закону (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому, частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Матеріалами справи встановлено, що пенсію позивачу призначено згідно із Законом України № 2262-ХІІ у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення.

Згідно із статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Призначені військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за чинною на час перерахунку пенсії редакцією статті 13 Закону, якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Суд вважає помилковим посилання відповідача при перерахунку пенсії позивача на редакцію статті 13 Закону, яка була чинною на день перерахунку пенсії, з огляду на наступне.

Так, у рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії та здійснюється на підставі ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ у зв`язку із зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, при визначенні її розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2018 у справі №564/2288/16-а (адміністративне провадження № К/9901/23573/18).

Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив права позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 відсотків від грошового забезпечення.

Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

Частиною 3 статті 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Правові висновки Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 по зразковій справі №240/5401/18 полягають у наступному.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ані Законом №3668-VI, ані Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін постанову від 04.02.2019 Верховного Суду по зразковій справі №240/5401/18, в постанові від 16.10.2019 зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що ГУ ПФУ в Луганській області були допущені дії, які є протиправними та такими, що не відповідають критеріям визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

-визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

-визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

-визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

-інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлені протиправні дії відповідача, які порушили права позивача, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Посилання відповідача на те, що після проведеного перерахунку позивач отримує пенсію у більшому розмірі, ніж до перерахунку, що не звужує його прав, суд вважає неприйнятними, оскільки при проведенні перерахунку пенсії позивача з розрахунку основного розміру грошового забезпечення 90 %, останній буде отримувати пенсію ще у більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 06.04.2021 №2 (а.с.9).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 908,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21782461) здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21782461) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова