Рішення № 97177222, 19.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/765/21

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Олійник О.А,

та

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Смирнова О.О.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 360/765/21 за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування пунктів наказів від 23.11.2020 № 1903к, від 24.12.2020 № 2052к, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Луганської обласної прокуратури (далі - відповідач), з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу керівника Луганської обласної прокуратури Прибіги М.С. від 23.11.2020 № 1903к в частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;

2) визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу виконуючого обов`язки керівника Луганської обласної прокуратури Карамана К.В. від 24.12.2020 № 2052к в частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;

3) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову премію в розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці за листопад 2020 року;

4) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову премію в розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці за грудень 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.12.2020 позивач як діючий співробітник органів прокуратури України перебуваючи на посаді прокурора Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури отримав заробітну плату за відпрацьований час в розмірі 9913,26 грн. Ознайомившись з своїм розрахунковим листом, при наявності інформації про суми коштів отриманих іншими співробітниками прокуратури України, в тому числі в інших місцевостях, позивачу стало відомо, що сума зарахованої та отриманої заробітної плати суттєво відрізняється від отриманої заробітної плати іншими співробітниками.

У зв`язку з наявною інформацією, позивач 19.01.2021 звернувся до Луганської обласної прокуратури для надання пояснення причин зазначених обставин.

Відповідно до інформації Луганської обласної прокуратури від 28.01.2021 № 07-154-21 встановлено, що керівником обласної прокуратури з метою заохочення працівників прокуратури області та з нагоди свята - Дня працівника прокуратури України, видано наказ від 23.11.2020 № 1903к, відповідно до якого виплачена одноразова премія у розмірі 75 відсотків до встановленого фонду оплати праці (без щомісячної премії). 24.12.2020 видано наказ № 2052к про заохочення працівників прокуратури області та з нагоди новорічних державних свят, про виплату в грудні 2020 прокурорам місцевих прокуратур Луганської області грошової премії у розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без щомісячної премії).

Позивач зазначає, що крім цього, пункт 2 зазначених вище наказів (від 23.11.2020 № 1903к та від 24.12.2020 № 2052к), керівником обласної прокуратури прийнято рішення не виплачувати зазначені премії працівникам органів прокуратури, які мають незняті дисциплінарні стягнення, щодо яких прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов`язків чи накладене адміністративне стягнення за правопорушення, пов`язане з корупцією, а також працівникам, які є підозрюваними чи обвинуваченими у скоєні кримінальних правопорушень, а саме: прокурору Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_2 та прокурору Троїцької відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що для невиплати йому як працівнику місцевої прокуратури премії за листопад та грудень 2020 року, мають фактично існувати підстави, які визначені у пункті 7 або якщо це стосується одноразової грошової премії пункту 9 розділу I Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 09.08.2017 № 234 (далі - Положення), і ці підстави мають бути у відповідності до пунктів 2 - 4 розділу II Положення, вказані у відповідному рапорті першого заступника або заступника керівника Луганської обласної прокуратури які згідно з розподілом обов`язків відповідають за організацію бухгалтерських служб, у вигляді мотивованих пропозицій про невиплату позивачу премії.

Позивач вказує, що зі змісту наказів керівника Луганської обласної прокуратури від 23.11.2020 № 1903к та від 24.12.2020 № 2052к вбачається, що в ньому відсутня жодна з підстав, яка б відповідала критерію для позбавлення позивача одноразової премії за листопад - грудень 2020 року у розумінні пункті 9 розділу І Положення, оскільки ні у листопаді, ні у грудні 2020 року позивача не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності і у цей період відсутня дія іншого дисциплінарного стягнення.

На думку позивача, оскаржувані накази, у частині, що стосується прав на премію позивача, прийняті з порушенням порядку, який визначений вказаним Положенням.

Позивач вважає, що оскаржувані накази, в частині, що стосується порушення його прав на оплату праці у вигляді премії, як складової частини заробітної плати, гарантованого статтею 43 Конституції України та статтею 81 ЗУ «Про прокуратуру», прийняті з порушенням статті 19 Конституції України, та не відповідають критеріям, що визначені у частині другій статті 2 КАС України, а відтак, підлягають визнанню протиправним та скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 22.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 24-25).

Ухвалою суду від 03.03.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи визначено в порядку загального позовного провадження (арк. спр. 30-32).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Луганська обласна прокуратура заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне (арк. спр. 1-6).

Підстави і порядок преміювання прокурорів визначаються Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 09.08.2017 № 234 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2 розділу І Положення преміювання працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України та членів Комісії здійснюється щомісяця пропорційно до відпрацьованого часу в межах фонду преміювання, затвердженого в кошторисах, та економії фонду оплати праці.

Відповідно до пунктів 8 - 9 розділу І Положення, з метою заохочення працівників за ініціативність у роботі, сумлінне виконання службових обов`язків та з нагоди державних, професійних свят і ювілейних дат може виплачуватися одноразова премія, розмір якої визначається Генеральним прокурором, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України в кожному конкретному випадку, у межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисах, та економії фонду оплати праці. Виплата премій, передбачених пунктом 8 цього розділу, не проводиться працівникам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, протягом строку дії дисциплінарного стягнення.

Тобто система преміювання працівників органів прокуратури включає два види премій: щомісячну (за результатами роботи) і можливу одноразову (з метою заохочення, з нагоди свят тощо). Слід зауважити, що накази керівника Луганської обласної прокуратури від 23.11.2020 № 1903к, від 24.12.2020 № 2052к стосуються виплати працівникам саме одноразової премії.

Порядок щомісячного преміювання працівників органів прокуратури, в тому числі підстави та механізм виплати премій, визначається розділом II Положення. Порядок визначення розміру і виплати одноразової премії Положенням не встановлено.

Отже, визначення розміру і виплата одноразової премії, передбаченої пунктом 8 розділу І Положення, є дискреційними повноваженнями Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури щодо кожного конкретного працівника.

Враховуючи викладене, одноразове преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов`язком, розмір премій встановлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов`язків, дотримання трудової та виконавчої дисципліни, а також інших чинників. При вирішенні питання щодо невиплати ОСОБА_1 одноразових премій, згідно наказів від 23.11.2020 № 1903к та від 24.12.2020 № 2052к керівником обласної прокуратури взято до уваги притягнення позивача до кримінальної відповідальності, а саме повідомлення останньому про підозру у скоєнні кримінального правопорушення (пункт 14 частини першої статті 3 КПК України).

Пунктом 10 розділу І Положення передбачено, що загальними критеріями оцінки роботи працівників є: сумлінне виконання службових обов`язків; своєчасне та якісне виконання завдань і доручень керівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; дотримання трудової дисципліни. Разом з тим, притягнення працівника прокуратури до кримінальної відповідальності, повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення унеможливлює позитивну оцінку роботи працівника, як підставу для заохочення, що обумовило рішення керівника обласної прокуратури про невиплату одноразової премії ОСОБА_1 .

Щомісячна премія за листопад та грудень 2020 року ОСОБА_1 була виплачена поряд з іншими прокурорами місцевих прокуратур області.

Враховуючи вищевикладене, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді прокурора Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури (арк. спр. 10).

ОСОБА_1 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 52017000000000620 за обвинувальним актом від 14.09.2017 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 328 КК України, та на даний час обвинувальний акт перебуває на розгляді в Сватівському районному суді Луганської області (арк. спр. 85 - 100, 101).

Наказом Луганської обласної прокуратури від 23.11.2020 № 1903к за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків та з нагоди свята - Дня працівника прокуратури премійовано у листопаді 2020 року працівників Луганської обласної прокуратури, прокурорів місцевих прокуратур Луганської області (крім прокурорів обласної прокуратури та державних службовців) у розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) (арк. спр. 18-19).

Згідно з пунктом 2 наказу Луганської обласної прокуратури від 23.11.2020 № 1903к зазначена премія не виплачується працівникам органів прокуратури, які мають незняті дисциплінарні стягнення, щодо яких прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов`язків чи накладене адміністративне стягнення за правопорушення, пов`язане з корупцією, а також працівникам, які є підозрюваними чи обвинуваченими у скоєнні кримінальних правопорушень, а саме ОСОБА_3 - прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури (обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення).

Наказом Луганської обласної прокуратури від 24.12.2020 № 2052к за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, з метою заохочення працівників за ініціативність у роботі та з нагоди новорічних державних свят, прийнято рішення про виплату в грудні 2020 року працівникам Луганської обласної прокуратури, прокурорам місцевих прокуратур Луганської області (крім прокурорів обласної прокуратури та державних службовців) грошову премію, зокрема усім прокурорам місцевих прокуратур - 325% до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) (арк. спр. 16-17).

Згідно з пунктом 2 наказу Луганської обласної прокуратури від 24.12.2020 № 2052к премія не виплачується працівникам органів прокуратури, які мають незняті дисциплінарні стягнення, щодо яких прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов`язків чи накладене адміністративне стягнення за правопорушення, пов`язане з корупцією, а також працівникам, які є підозрюваними чи обвинуваченими у скоєнні кримінальних правопорушень, а саме ОСОБА_3 - прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури (обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення).

Вважаючи протиправними накази відповідача від 23.11.2020 № 1903к та від 24.12.2020 № 2052к в частині позбавлення ОСОБА_3 премії за листопад 2020 року та грудень 2020 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».

Відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 8 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»).

На виконання вищевказаної норми Кабінетом Міністрів України 31.05.2012 прийнято постанову № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова № 505).

Підпунктом 2 пункту 2 Постанови № 505 встановлено, що керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання.

Відповідно до пункту 2 наказу Генерального прокурора від 03 липня 2020 року № 313 «Про затвердження Положення про преміювання працівників органів прокуратури, директора та заступника директора Тренінговогоцентру прокурорів України» преміювання працівників органів прокуратури регіональних, місцевих, військових прокуратур до їх переведення до обласних, окружних та спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур здійснюється згідно з Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 № 234, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.08.2017 за № 1028/30896.

Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 № 234 визначені підстави і порядок преміювання прокурорів (далі - Положення № 234).

Пунктами 1 - 6 розділу І Положення № 234 врегульовано підстави та порядок щомісячного преміювання прокурорів.

Пунктом 6 - 7 розділу І Положення № 234 визначені випадки коли щомісячна премія виплачується у меншому розмірі або не виплачується взагалі.

Згідно з пунктом 6 розділу І Положення № 234 у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі.

Відповідно до пункту 7 розділу І Положення № 234 премія не виплачується працівникам:

за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення;

за час відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи з розміру середньої заробітної плати;

на час відсторонення від посади в порядку, передбаченому статтями 154-158 Кримінального процесуального кодексу України;

на час відсторонення від виконання службових повноважень у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції»;

при звільненні з роботи в місяці, за який здійснюється преміювання, за винятком виходу на пенсію, звільнення за станом здоров`я, відрядження для роботи у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, Національній академії прокуратури України чи в інших органах у визначених законом випадках, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, у порядку переведення на інше місце роботи, а також у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Підстави та порядок виплати одноразової премії визначені пунктами 8-9 розділу І Положення № 234.

Пунктом 8 розділу І Положення № 234 визначено, що з метою заохочення працівників за ініціативність у роботі, сумлінне виконання службових обов`язків та з нагоди державних, професійних свят і ювілейних дат може виплачуватися одноразова премія, розмір якої визначається Генеральним прокурором, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України в кожному конкретному випадку, у межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисах, та економії фонду оплати праці.

Відповідно до пункту 9 розділу І Положення № 234 виплата премій, передбачених пунктом 8 цього розділу, не проводиться працівникам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, протягом строку дії дисциплінарного стягнення.

Пунктом 10 розділу І Положення № 234 передбачено, що загальними критеріями оцінки роботи працівників є: сумлінне виконання службових обов`язків; своєчасне та якісне виконання завдань і доручень керівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; дотримання трудової дисципліни.

Згідно з пунктом 1 розділу II Положення № 234 бухгалтерські служби обраховують середньовизначений розмір премії у відсотках і не пізніше 17 числа кожного місяця доводять його до відома кадрових підрозділів відповідних органів прокуратури, Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Пунктом 2 цього розділу передбачено, що щомісяця, до 17 числа, перший заступник або заступник Генерального прокурора, перші заступники або заступники керівників регіональних прокуратур, перший проректор чи проректор Національної академії прокуратури України, які згідно з розподілом обов`язків відповідають за організацію бухгалтерських служб, погоджують відповідно з Генеральним прокурором, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України середньовизначений розмір виплати, який спрямовується на преміювання працівників.

Відповідно до пункту 3 розділу II Положення № 234 в разі неналежного виконання працівниками, членами Комісії службових обов`язків, що зумовлює невиплату премії або її виплату в меншому розмірі, перший заступник та заступники Генерального прокурора, керівники самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, Національної академії прокуратури України, а також голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, керівники місцевих прокуратур складають рапорти з обґрунтуванням підстав та відсотка, на який пропонується зменшити розмір премії. Рапорт про невиплату премії або її виплату в меншому розмірі погоджується з відповідними заступниками Генерального прокурора, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України і до 18 числа кожного місяця передається до кадрового підрозділу. Мотивовані пропозиції про невиплату премії або її виплату в меншому розмірі доводяться до відома працівників відповідної прокуратури, Національної академії прокуратури України, членів Комісії.

Згідно з пунктом 4 розділу II Положення № 234 на підставі цих пропозицій кадровими підрозділами, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів готуються проекти відповідних наказів про виплату середньовизначеного розміру премії із зазначенням працівників, членів Комісії, яким премія виплачується в меншому розмірі чи не виплачується взагалі.

Пунктом 5 цього розділу передбачено, що відповідні накази доводяться до відома працівників, членів Комісії, яким премія виплачується в меншому розмірі чи не виплачується взагалі.

Отже, премія прокурору місцевої прокуратури виплачується в меншому розмірі або не виплачується повністю за вмотивованою пропозицією керівника місцевої прокуратури, оформленою рапортом, погодженим з керівником регіональної прокуратури. На підставі узгоджених пропозицій кадровими підрозділами чи кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів формуються накази щодо виплати премії у меншому розмірі або невиплати премії взагалі, з якими в обов`язковому порядку ознайомлюють працівників.

В порушення пункту 3 розділу ІІ Положення № 234 керівником місцевої прокуратури не складався рапорт із обґрунтуванням підстав невиплати позивачу грошової премії у листопаді 2020 року та у грудні 2020 року та, відповідно, відсутнє погодження рапорту про невиплату премії з керівником регіональної прокуратури.

Твердження представника відповідача, що Положення № 234 розповсюджується на порядок виплати щомісячної премії, тому пропозиції керівника місцевої прокуратури, оформленої рапортом, погодженим з керівником регіональної прокуратури при виплаті одноразової премії не потребується, судом відхиляється, оскільки виключно розділом ІІ Положення № 234 визначений порядок преміювання прокурорів, який є загальним для застосування як при здійсненні щомісячного преміювання прокурорів, так і одноразовому преміюванні. Будь-яких виключень при здійсненні одноразового преміювання Положення № 234 не містить, відтак при виплаті одноразової премії мають застосовуватися загальні положення пунктів 2-5 розділу ІІ Положення № 234.

В пункті 2 наказу від 23.11.2020 № 1903к та пункті 2 наказу від 24.12.2020 № 2052к вказано, що премія не виплачується ОСОБА_1 , так як останній обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що визначена відповідачем в пункті 2 оскаржуваних наказів підстава для невиплати позивачу одноразової премії - наявність обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення ані Порядком № 234, ані іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання преміювання працівників прокуратури, не передбачена.

Наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 «Про затвердження Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів» визначено порядок оцінювання якості роботи прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання (надалі - Тимчасове положення).

Пунктом 3.7 пункту 3 Тимчасового положення визначено, що виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, відстороненим від посад за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв`язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Суд зауважує, що Тимчасове положення містить таку підставу для невиплати премії прокурору як відсторонення від посади за рішенням суду в межах кримінального провадження, а не наявність у прокурора обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення.

Однак у спірних правовідносинах норми Тимчасового положення не можуть бути застосовними, оскільки пунктом 2 наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503, яким затверджене Тимчасове положення, визначено, що преміювання прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів до їх переведення до окружних і спеціалізованих (на правах окружних) прокуратур здійснюється згідно з Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 № 234, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.08.2017 за № 1028/30896.

Позивач на дату прийняття відповідачем спірних наказів не був переведений до окружної прокуратури за наслідками проведення атестації прокурорів місцевих прокуратур та також вказаний Тимчасовий порядок регулює порядок преміювання за результатами оцінювання якості роботи прокурора окружної прокуратури за календарний рік.

Отже, чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для невиплати премії, серед яких відсутня така підстава для невиплати премії як обвинувачення чи підозра у скоєнні кримінального правопорушення.

Суд відхиляє доводи відповідача, що преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов`язком, оскільки в розумінні частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», премія є складовою заробітної плати прокурора, та преміювання працівників прокуратури здійснюється відповідно до вимог Положення № 234.

При цьому, керівник прокуратури наділений правом здійснення преміювання працівників у вигляді одноразової премії та встановлення розміру такої премії в кожному конкретному випадку, проте суд зазначає, що таке право керівника повинно бути реалізовано не на власний розсуд, а з урахуванням пункту 9 розділу І Положення № 234, яким чітко визначено підстави, за наявності яких виплата одноразової премії працівнику прокуратури не проводиться.

Також суд звертає увагу, що в оскаржуваних наказах відповідач зазначив, що накази приймаються відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчого влади, органів прокуратури, судів та інших органів», постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати раці працівників органів прокуратури», постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», наказу Міністерства праці України від 02 жовтня 1996 року № 77 та Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 09 серпня 2017 № 234 та Положення про преміювання працівників органі прокуратури, директора та заступника директора Тренінгового центру прокурорів України», затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 липня 2020 року № 313.

Отже, прийняті накази про преміювання повинні узгоджуватися з вимогами наведених нормативно-правових актів щодо визначення права на отримання прокурором премії, наявності підстав для виплати (невиплати) премії та дотримання порядку преміювання прокурорів. Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, у даному випадку позивача позбавлено одноразової премії за листопад 2020 року та грудень 2020 року з посиланням на підставу для невиплати премії, яка не передбачена жодним наведеним нормативно-правовим актом, яким керувався відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позбавлення позивача одноразової премії у листопаді 2020 року та грудні 2020 року було здійснено відповідачем без визначених законом підстав і в порушення установленого порядку преміювання працівників органів прокуратури, а тому накази керівника Луганської обласної прокуратури від 23.11.2020 № 1903к та від 24.12.2020 № 2052к в частині пункту 2, якими позбавлено ОСОБА_1 одноразової премії у листопаді 2020 року та грудні 2020 року є протиправними, а тому підлягають скасуванню в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову премію в розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці за листопад 2020 року та в розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці за грудень 2020 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду може здійснюватися судом в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щоб бути ефективним в сенсі статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод засіб захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення.

У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відповідачем у пункті 1 наказу від 23.11.2020 № 1903к визначено виплатити за листопад 2020 року всім працівникам місцевих прокуратур Луганської області (крім прокурорів обласної прокуратури та державних службовців) грошову премію у розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) (арк. спр. 18).

Відповідно до пункту 1 наказу Луганської обласної прокуратури від 24.12.2020 № 2052к визначений розмір премії, передбачений для всіх прокурорів місцевих прокуратур у розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) (арк. спр. 16-17).

Відтак, єдиним законним рішенням відповідача у спірних правовідносин повинно бути нарахування позивачу премії в розмірі, передбаченому пунктом 1 наказу від 23.11.2020 № 1903к та пунктом 1 наказу від 24.12.2020 № 2052к для всіх прокурорів місцевих прокуратур.

Зазначене рішення в спірній ситуації за умови встановлення судом відсутності підстав для позбавлення позивача премії свідчить про безальтернативність поведінки відповідача та виключає його дискреційні повноваження при виконанні даного судового рішення.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, але можливість обрати з двох або більш альтернатив, кожна з яких є законною. У разі, коли законом передбачено єдиний можливий варіант поведінки адміністративного органу, але він діє в іншій спосіб, аніж той, що передбачено законом, мова про дискрецію не йде, в такому випадку порушено принцип законності як складової принципу Верховенства права. Слід зауважити, що межі судового контролю за рішеннями та діями адміністративного органу дозволяють оцінити їх за критеріями, визначеними КАС України, у тому числі у розрізі висвітленої проблематики.

Так, за відсутністю підстав для позбавлення позивача одноразової премії позивач підпадає під дію пункту 1 наказу про преміювання від 23.11.2020 № 1903к, згідно з яким визначений розмір премії, передбачений для всіх прокурорів місцевих прокуратур становить 75 відсотків, що своєю чергою зумовлює обов`язок відповідача здійснити нарахувати і виплатити позивачу грошову премію у вказаному розмірі за листопад 2020 року. Так само, за наказом про преміювання в грудні 2020 року від 24.12.2020 № 2052к визначений розмір премії, передбачений для всіх прокурорів місцевих прокуратур становить 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії), відповідно позивач має право на отримання грошової премії у вказаному розмірі, як і всі інші премійовані прокурори місцевих прокуратур.

Практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №. 30985/96).

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 826/4418/14 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Приймаючи до уваги, що законних підстав для позбавлення позивача премії відповідачем не доведено, що своєю чергою свідчить про протиправність наказів відповідача від 23.11.2020 № 1903к та від 24.12.2020 № 2052к в частині пункту 2, що стосується позбавлення позивача премії, суд вважає наявними підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову премію в розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) за листопад 2020 року та в розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) за грудень 2020 року.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих наказів в частині що стосується невиплати позивачу одноразової премії, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 139 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганської обласної прокуратури (місцезнаходження: 93408, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27, код ЄДРПОУ 02909921) про визнання протиправним та скасування пунктів наказів від 23.11.2020 № 1903к, від 24.12.2020 № 2052к, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Луганської обласної прокуратури від 23.11.2020 № 1903к в частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Луганської обласної прокуратури від 24.12.2020 № 2052к в частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

Зобов`язати Луганську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову премію в розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) за листопад 2020 року.

Зобов`язати Луганську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову премію в розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) за грудень 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26 травня 2021 року.

Суддя О.В. Захарова