Ухвала суду № 97177188, 26.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

26 травня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1417/21

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання Таращенко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення позивачу в період часу з січня 2020 року по лютий 2021 року;

- зобов`язати відповідача внести зміни до наказів ГУНП в Луганській області про преміювання від 27.01.2020 № 275, від 25.02.2020 № 642, від 24.03.2020 № 948, від 27.04.2020 № 1273, від 25.05.2020 № 1493, від 22.06.2020 № 1798, від 24.07.2020 № 2120, від 22.08.2020 № 2379, від 25.09.2020 № 2688, від 26.10.2020 № 2908, від 24.11.2020 № 3138, від 21.12.2020 № 3337, від 26.01.2021 № 210, від 25.02.2021 № 558, встановивши позивачу розмір премії 119,9 %;

- зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату на користь позивача грошового забезпечення із включенням до його складу премії у розмірі 119,9 %, в період часу з січня 2020 року по лютий 2021 року з урахуванням раніше виплачених коштів;

- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення невірного розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу;

- зобов`язати відповідача включити до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні премію у розмірі 119,9 % та індексацію;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату на користь позивача одноразової грошової допомоги при звільненні із урахуванням премії у розмірі 119,9 % та індексації з урахуванням раніше виплачених коштів;

- зобов`язати відповідача внести зміни до наказу ГУНП в Луганській області від 22.02.2021 № 101 о/с в частині встановлення позивачу премії у розмірі 119,9%;

- зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату середнього заробітку на користь позивача за період часу з 27 лютого 2021 до моменту здійснення повного розрахунку, на підставі статті 116 та частини 1 статті 117 КЗпПУ;

- стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у сумі 1200000 грн.

У підготовче засідання представник позивача повторно не прибув, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином (арк. спр. 124, 158).

Представник відповідача просив розглянути справу без його участі.

У підготовчому засіданні суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у підготовче засідання з огляду на таке.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди; призначено за правилами загального позовного провадження. підготовче засідання призначено на 12 травня 2021 року о 09 год. 45 хв.

Позивач про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином (арк. спр. 124,158). Поштове відправлення з ухвалою від 12 квітня 2021 року та судовою повісткою, направлене на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, вручено адресату 31.03.2021 (а.с. 86).

12 травня 2021 року підготовче засідання відкладено до 26 травня 2021 року до 09 год. 20 хв. у зв`язку з неявкою сторін (арк. спр. 154).

Поштове відправлення судовою повісткою від 12 травня 2021 року, направлене на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, вручено адресату 18.05.2021 (а.с. 158).

Статтею 131 КАС України закріплений обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

Так, частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з частиною третьою статті 131 КАС України положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

Повідомлення про зміну місця проживання (перебування, знаходження), адреси електронної пошти позивача у матеріалах справи відсутнє.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування (зазначену правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19).

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно до ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог цієї норми повідомлення позивача про неможливість прибуття у підготовче засідання 12 травня 2021 року та 26 травня 2021 року з поважних причин, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення підготовчого засідання.

В аспекті наведеного суд зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення підготовчого засідання як на 12 травня 2021 року та 26 травня 2021 року, повторне після відкладення підготовчого засідання неприбуття його в підготовче засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягає, суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку повторної неявки позивача у підготовче засідання - залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена (частина третя статті 240 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 183, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ.В. Тихонов