Ухвала суду № 97176824, 26.05.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"26" травня 2021 р. справа № 300/2536/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення виконання рішення по справі за позовом акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськторф» (далі – позивач, ПрАТ «Івано-Франківськторф») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі – відповідач, Держгеонадра України) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не продовження позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області та зобов`язання відповідача продовжити позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, починаючи з 25.09.2017, з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 задоволено частково. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не продовження приватному акціонерному товариству «Івано-Франківськторф» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997, із врахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі №300/2536/20 – без змін. Тобто, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 набрало законної сили 13.05.2021.

24.05.2021 позивачем подано заяву про забезпечення виконання рішення, в якій ПрАТ «Івано-Франківськторф» просить заборонити Державній службі геології та надр України вчиняти дії з продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів лоту – спеціальний дозвіл на користування надрами родовища «Під Бором», яке розташоване в Калуському районі Івано-Франківської області (реєстраційний номер SUE-001-UA-20210511-76761) до моменту виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 в адміністративній справі №300/2536/20.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що своїми діями з проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором» шляхом проведення електронних торгів відповідач створює умови, за яких виконати рішення по справі буде неможливим або ж створює попередню ситуацію щодо негативного рішення по повторно розглянутих заявах позивача про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997. Тобто призначений відповідачем аукціон з продажу вищеописаного лоту не тільки підриває правові конституційні засади обов`язковості рішень судів, ухвалених іменем України, але й фактично позбавляє позивача переважного права на продовження користування надрами родовища торфу «Під Бором». Позивач вважає, що за умови проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором», яке розташоване в Калуському районі Івано-Франківської області (реєстраційний номер SUE001-UA-20210511-76761) шляхом проведення електронних торгів, проведення якого призначене на 30.06.2021, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 відповідач виконати не зможе.

Розглянувши дану заяву про забезпечення, суд зазначає наступне.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За приписами статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства, (далі – КАС України), за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Так, за наслідками розгляду справи №300/2536/20 суд зобов`язав відповідача повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997, із врахуванням висновків суду.

При цьому, згідно заяви від 24.05.2021про забезпечення виконання рішення, позивач просить заборонити відповідачу вчиняти дії щодо продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів певного лоту – спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором».

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту, оскільки проведення відповідачем аукціону є зовсім іншими правовідносинами, не охопленими предметом справи №300/2536/20.

Отже, у ході розгляду поданої заяви судом не виявлено, а позивачем не доведено та не додано до суду належних та допустимих доказів, що відповідачем, створюються перешкоди щодо виконання судового рішення зокрема, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021.

Крім того, позивач посилається на оголошення відповідача по справі про проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором», яке опубліковане 11.05.2021, тобто до набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020, яке набрало законної сили.

Також суд зауважує, що з аналізу положень статті 373 КАС України слідує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, який як встановлено судом, в межах даної адміністративної справи судом не видано.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Крім того, суд констатує, що відповідно до частини 6 статті 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Також, суд звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням або діями суб`єкта владних повноважень позивача має право звернутися до суду із позовною заявою про оскарження цих дій в загальному порядку, а не в межах статті 373 КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також оцінивши докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та як наслідок відсутність підстав для її задоволення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 151, 243, 248, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

в задоволенні заяви акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» про забезпечення виконання рішення по справі №3002536/20 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кафарський В.В.