Ухвала суду № 97176798, 26.05.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"26" травня 2021 р. Справа № 300/2345/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно позовної заяви позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Дана стаття встановлює пільги щодо сплати судового збору, в тому числі і для певних категорій фізичних осіб.

Зокрема від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях згідно пп. 8, 9, 10 звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому законодавцем не визначено конкретного переліку категорій справ чи спорів для цих осіб.

Натомість згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється окремо визначена категорія осіб - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України виключно у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Окрім цього, як вбачається з конструкції пунктів ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», законодавець передбачив пільги по сплаті судового збору як для невизначеного кола осіб в певних категоріях спорів (п.п.1, 2, 3, 4, 5, 6, 14, 16), так і для спеціальних суб`єктів у встановлених випадках.

Наведене та те, що п.13 за своїм змістом суттєво відрізняється від пп. 8, 9, 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», зумовлює необхідність системного тлумачення даного пункту судом в своїй правозастосовчій діяльності. Сутність системного тлумачення полягає у встановленні та дослідженні за допомогою прийомів і правил, розроблених юридичною наукою на підставі вчення про системність права, правових зв`язків норми права, що тлумачиться, з іншими правовими нормами, особливо тими, які регулюють однакові або однорідні суспільні відносини. Найбільш поширеними способами тлумачення є філологічне (граматичне, мовне) тлумачення закону, яке полягає у виясненні змісту його положень з допомогою правил філології і досягнень філологічної науки, а також логічне, полягає в застосуванні логічних прийомів, законів формальної логіки.

За загальним правилом, всі судові справи безпосердньо пов`язані з порушенням прав осіб, які звертаються до суду, оскільки завданням судового захисту є поновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

За таких обставин, враховуючи вищезгадану відмінність пунктів ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», встановлення Законом конретного переліку спеціальних суб`єктів, на переконання суду, наведене в нормативно-правовому акті формулювання "у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав" безпосередньо пов`язує пільги щодо сплати судового збору саме зі статусом особи, яка звертається до суду.

Таким чином з системного аналізу та структури положень Закону України «Про судовий збір» слідує, що учасник бойових дій звільняється від сплати судового збору виключно при зверненні до суду за захистом своїх прав саме як учасника бойових дій. Однак заявлені позивачем позовні вимоги пов`язані з порушенням його прав, не як учасника бойових дій. Тобто в даному випадку правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» немає.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі ВП ВС від 06.05.2020 року №9901/70/20 (провадження №11-128заі20).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зобов`язати відповідачів до вчинення дій.

Тобто адміністративний позов, заявлений позивачем містить дві вимоги немайнового характеру.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», який вступив в дію з 01.01.2021 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року складає 2 270 грн.

З огляду на вищенаведене розмір судового збору в даному випадку становить 1816 грн. ((2270 грн. х 0,4) х 2 = 1816 грн.)

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві вказується про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до змісту позовної заяви ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, передбачених п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, не виконав, так як відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви не зазначено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї копій документів, позивач обґрунтовує позовні вимоги письмовими доказами, не засвідченими належним чином, зокрема без підтвердження відповідності копії письмових доказів оригіналу, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків, який обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.

На підставі наведеного, керуючись статтями 44, 94, 160, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:

- подання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1 816 грн;

- зазначення в позовній заяві відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- долучення належним чином засвідчених письмових доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії яких додано до заяви.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Гундяк В.Д.