Рішення № 97175978, 24.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 р. Справа№200/2610/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бєломєстнова О.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.03.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171290, місцезнаходження: Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 054450002761 від 02.02.2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням висновків суду та зарахувати до страхового стажу роботи періоди з 14.07.1989 року по 09.10.1989 року на підприємстві Кураховський завод железобетонних конструкцій ПО “Донбассэнергострой”, до страхового стажу роботи та до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року на підприємстві ДП “Селидіввугілля” ВП Шахта “Курахівська”.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.01.2021 року він звернувся до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням відповідача № 054450002761 від 02.02.2021 року йому відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із не зарахуванням до стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 14.07.1989 року по 09.10.1989 року через те, що відсутня дата наказу про прийом робітника, що є порушенням п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.93 №58. Крім того, до пільгового та страхового стажу роботи не враховано періоди з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року, оскільки страхувальником не сплачено страхові внески за вказаний період.

Позивач зазначає, що він не є уповноваженою особою за заповнення трудових книжок, а тому не може нести відповідальності за дії власника або уповноваженого ним органу. Крім того, працівник не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює, зокрема, щодо сплати страхових внесків. У зв`язку з наведеним вважає відмову відповідача у призначенні йому пенсії неправомірною та такою, що порушує його право виходу на пенсію зі зниженням пенсійного віку при необхідному страховому та пільговому стажі роботи.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

З 30.04.2021 року по 17.05.2021 року включно суддя ОСОБА_2 перебував у відпустці. Справа розглядається після виходу судді з відпустки.

01.04.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, з якого слідує, що позивачу було не зараховано до стажу роботи період з 14.07.1989 року по 09.10.1989 року, оскільки відсутня дата наказу про прийом робітника, що порушує п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.93 №58. Також до пільгового та страхового стажу роботи позивача не враховано періоди з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року у ВП “Шахта Курахівська” ДП “Селидіввугілля”, оскільки страхувальником не сплачено страхові внески за вказаний період. Таким чином, у позивача недостатньо стажу для призначення пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) є громадянином України, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач - Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171290) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення. Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що 28.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відповідача № 054450002761 від 02.02.2021 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії, оскільки немає необхідного пільгового стажу роботи. Рішення обґрунтовано тим, що до стажу роботи позивача не зараховано період роботи з 14.07.1989 року по 09.10.1989 року, тому що у трудовій книжці не зазначена дата наказу про прийом робітника, що порушує п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.93 №58. Також до пільгового та страхового стажу роботи не враховано періоди з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року, оскільки страхувальником не сплачено страхові внески за вказаний період.

Не погодившись із даним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 (чинна редакція) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося відповідач в обґрунтування відмови у призначенні пенсії,зокрема, посилається на відсутність необхідного стажу, при цьому зазначивши про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 14.07.1989 року по 09.10.1989 року, тому що відсутня дата наказу про прийом робітника.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 N 412), (надалі - Інструкція №162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дату народження, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Відповідно до п.2.3 Інструкції №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції №162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, та зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 N 412, не застосовується.

Відповідно до п. 2.12. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за №58 (далі-Інструкції №58), після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Відповідно до п.2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

За приписами п.4.1 ч.1 Інструкції №58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів,і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У зв`язку із викладеним, суд критично оцінює твердження пенсійного органу як підставу для відмови у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу, оскільки Інструкція №58 у випадку порушення порядку ведення трудової книжки, не передбачає її недійсності або нікчемності окремих записів, тобто настання наслідків саме для особи щодо якої вона складена.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Суд зазначає, що зі змісту наданої позивачем трудової книжки можливо встановити назви підприємств та періоди роботи у них. Можливе недодержання роботодавцем окремих вимог законодавства при вчиненні запису про прийом робітника на роботу не може свідчити про те, що робітник не працював певний проміжок час у нього. Відтак можливі недоліки у записі про прийом на роботу не повинні враховуватися як підстава для позбавлення працівника права на включення періоду часу до вчинення такого запису до страхового стажу.

Більше того, органи Пенсійного фонду наділені правом звернення до підприємств із відповідними запитами щодо підтвердження певних відомостей щодо особи, яка звертається за призначенням пенсії, проте, доказів використання такого права відповідачем суду не надано.

Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, суд приходить висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу період роботи позивачаз 14.07.1989 року по 09.10.1989 року, оскільки трудова книжка позивача містить необхідні записи про період роботи.

Стосовно не зарахування відповідачем до страхового та пільгового стажу роботи позивача періоди з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року, оскільки страхувальником не сплачено страхові внески за вказаний період, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів містяться відповідні записи, зокрема, про дату прийняття та звільнення з відповідної посади; про накази про прийняття на посаду та звільнення з посади; вказані періоди роботи завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, де працював позивач.

Відповідно до ст.1 Закону № 1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на ВП “Шахта Курахівська” ДП “Селидіввугілля”, яке здійснило нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання ВП “Шахта Курахівська” ДП “Селидіввугілля” обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціального захисту та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року на ВП “Шахта Курахівська” ДП “Селидіввугілля”.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням того, що повноваження відповідача у даній справі не є дискреційними, дотримання всіх встановлених для цього законом умов, суд дійшов висновку про можливість у даній справі зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 14.07.1989 року по 09.10.1989 року на Кураховському заводі залізобетонних конструкцій ПО “Донбасенергострой”; до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року на ВП “Шахта Курахівська” ДП “Селидіввугілля”.

З метою повного захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що підлягає:

визнанню протиправним та скасуванню рішення відповідача № 054450002761 від 02.02.2021 року про відмову в призначенні пенсії позивачу;

зобов`язанню відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2021 року про призначення пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 14.07.1989 року по 09.10.1989 року на Кураховському заводі залізобетонних конструкцій ПО “Донбасенергострой”; до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року на ВП “Шахта Курахівська” ДП “Селидіввугілля”.

Зважаючи на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 08.03.2021 року (а.с.1),позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 054450002761 від 02.02.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171290, місцезнаходження: Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 28.01.2021 року про призначення пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 14.07.1989 року по 09.10.1989 року на Кураховському заводі залізобетонних конструкцій ПО “Донбасенергострой”; до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2018 року по 31.12.2020 року на ВП “Шахта Курахівська” ДП “Селидіввугілля”.

Стягнути з Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171290, місцезнаходження: Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.