Рішення № 97174667, 21.05.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/1768/21

м. Чернівці

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Масюка А.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади с. Вікно та с. Брідок Чернівецького району, яку представляє Вікнянська сільська рад Чернівецького району

до відповідачів: 1. Приватного підприємства “УКРНАМСАД”

2.Вікнянської сільської ради Чернівецького району

про визнання незаконним та скасування рішення та повернення із незаконного користування земельних ділянок

Представники сторін:

від прокуратури – Кацап-Бацала Юлія Миколаївна;

від позивача – не з`явився;

від відповідача 1 – не з`явився;

від відповідача 2 – не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконувач обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади с. Вікно та с. Брідок Чернівецького району, яку представляє Вікнянська сільська рад Чернівецького району звернувся з позовом до приватного підприємства “УКРНАМСАД” та Вікнянської сільської ради Чернівецького району про визнання незаконним та скасування рішення Вікнянської сільської ради №131- 2/2020 від 26.01.2021 “Про надання в тимчасове користування на умовах оренди ПП “Укрнамсад” земель сільськогосподарського призначення” та зобов`язання приватне підприємство “УКРНАМСАД” повернути на користь держави в особі територіальної громади с. Вікно та с. Брідок Чернівецького району, яку представляє Вікнянська сільська рада Чернівецького району не переоформлені земельні частки (паї) площею 7,4350 га, розорані дороги між паями площею 10,1400 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Брідок та розорані дороги між паями площею 2,3000 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Вікно Чернівецького району Чернівецької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву передано до розгляду судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21.05.2021 року.

21.05.2021 року Господарським судом Чернівецької області через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду отримано заяви відповідачів про визнання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без участі їх представників (вх.№2046, 2045).

Станом на день розгляду справи прокурор, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на ухваленні рішення судом враховуючи заяви відповідачів про визнання позовних вимог

Інші сторони у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

В матеріалах справи наявні заяви приватного підприємства “УКРНАМСАД” та Вікнянської сільської ради Чернівецького району про розгляд справи без їхньої участі.

Частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 26.01.2021 року на сесії Вікнянської сільської ради прийнято рішення №131-2/2020 від 26.01.2021 про надання в тимчасове користування на умовах оренди ПП “Укрнамсад” земель сільськогосподарського призначення.

Так, відповідно до вказаного рішення, 26.01.2021 між Вікнянською сільською радою з однієї сторони та ПП “Укрнамсад” з іншої, укладено тимчасовий договір щодо користування земельною ділянкою (на умовах оренди), відповідно до якого об`єктом оренди є: не переоформленні паї площею 7,4350 га, розорані дороги між паями площею 10,1400 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Брідок та розорані дороги між паями площею 2,3000 га, шо знаходяться в адміністративних межах с. Вікно.

Відповідно до п. 7 договору, зазначені земельні ділянки передаються в строк до 31.12.2021.

Чернівецькою окружною прокуратурою вивченням стану додержання вимог законодавства у сфері земельних відносин встановлено, що проект землеустрою фактично не розроблявся, а рішення органу місцевого самоврядування та договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до листа Вікнянської сільської ради №252 від 20.04.2021 року, технічна документація на надані в оренду невитребувані частки (паї) не розроблялася.

У зв`язку з виявленими порушеннями, зокрема тим, що передача невитребуваних земельних часток (паїв) відбулася з порушення норм чинного законодавства, виконувач обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі територіальної громади с. Вікно та с. Брідок Чернівецького району, яку представляє Вікнянська сільська рад Чернівецького району про визнання незаконним та скасування рішення Вікнянської сільської ради №131- 2/2020 від 26.01.2021 “Про надання в тимчасове користування на умовах оренди ПП “Укрнамсад” земель сільськогосподарського призначення, та зобов`язання приватне підприємство “УКРНАМСАД” повернути на користь держави в особі територіальної громади с. Вікно та с. Брідок Чернівецького району, яку представляє Вікнянська сільська рада Чернівецького району не переоформлені земельні частки (паї) площею 7,4350 га, розорані дороги між паями площею 10,1400 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Брідок та розорані дороги між паями площею 2,3000 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Вікно Чернівецького району Чернівецької області.

При цьому виконувач обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури посилається на ч. 3 ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” № № 899-IV від 05.06.2003 року, згідно з якою нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Отже, як вказує виконувач обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури законодавством надано право органам місцевого самоврядування розпоряджатися земельними частками (паями) після формування їх у земельні ділянки.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом та за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відтак, згідно з абз. 6 ч. 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Оскільки невитребувані земельні частки (паї) не сформовано у земельні ділянки; не розроблявся проект землеустрою; не виготовлялася технічна документація; земельним ділянкам, що передані в оренду не присвоєно кадастрових номерів; з порушенням визначено розмір орендної плати; нормативно-грошова оцінка визначена невірно, оскільки витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок не отримувався, - відтак на думку виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури рішення Вікнянської сільської ради №131- 2/2020 від 26.01.2021 “Про надання в тимчасове користування на умовах оренди ПП “Укрнамсад” земель сільськогосподарського призначення є незаконним. Крім того, у зв`язку із відсутністю державної реєстрації правочину, прокурор вказує, що договір №1 тимчасового користування земельною ділянкою (на умовах оренди), предметом яких є земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходиться в адміністративних межах Вікнянської сільської ради Чернівецького району, за межами населеного пункту - вважається неукладеною, а в разі, якщо на виконання юридично ще не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.ст.1212-1215 Цивільного кодексу України).

Щодо порушення прав інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Зі змісту п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 цієї ж статті).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону "Про прокуратуру".

Відтак, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Зазначене узгоджується у позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 806/1000/17 (адміністративне провадження № К/9901/2562/17) від 25.04.2018 року.

Разом з цим, більш широке тлумачення зазначених понять наводить Верховний Суд при розгляді справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц).

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 4 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Порушення інтересів держави у даному випадку полягає у недотриманні встановлених чинним земельним законодавством України умовам передачі земельних ділянок у користування.

Вищевказані порушення на думку прокурора призвели до того, що внаслідок невжиття заходів щодо формування земельних ділянок, неможливо точно визначити площу обробітку землі, що може призвести до порушень під час розрахунку суми орендної плати. Відсутність чітких меж земельних ділянок на місцевості створює ризик обробітку суміжних земельних ділянок з тими, що передані в оренду.

Крім того, як вказує прокурор об`єктом цивільних прав та обов`язків можуть бути лише сформовані земельні ділянки. У зв`язку з тим, що земельні ділянки не сформовані у разі порушення орендарем умов договору, у тому числі щодо використання земельної ділянки відповідно до вимог земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, орендар втрачає можливість здійснити захист своїх прав.

Проведення нормативно-грошової оцінки землі з порушенням вимог законодавства не дає можливості визначити правильний та справедливий розмір плати за користування земельною ділянкою, що підриває економічні основи держави, неправомірно позбавляє останню законного, своєчасного та найбільш повного джерела доходу.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Так, Європейський суд з прав людини, вирішуючи спори, неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін, при цьому суд уникав абстрактного підходу до розгляду питання участі прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує на скільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 року у справі № 922/1361/17, дотримання належного економічного регулювання правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до абз. 6, 7, 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема, укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до листа Вікнянської сільської ради №252 від 20.04.2021 року, технічна документація на надані в оренду невитребувані частки (паї) не розроблялася.

Крім того, Вікнянською сільською радою заходи цивільно-правового характеру щодо розірвання договору та повернення невитребуваних земельних часток (паїв) не вживалися.

З огляду на те, що невитребувані земельні частки (паї), що передані в оренду за Договором знаходяться на території Вікнянської сільської ради, ними розпорядився вказаний орган місцевого самоврядування, прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Вікнянської сільської ради.

Таким чином, судом встановлено, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Вікнянська сільська рада.

Враховуючи те, що порушення вимог чинного законодавства під час розпорядження невитребуваними земельними частками (паїями) триває протягом значного проміжку часу та виявлено саме прокурором, а не органом місцевого самоврядування, зволікання, попри інформування місцевою прокуратурою про наявні порушення, не зверненні з відповідним позовом до суду явно свідчить про нездійснення Вікнянською сільською радою захисту інтересів держави та територіальної громади, тобто її бездіяльність.

З огляду на викладене, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України закріплює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст. 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 року №720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектар сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Таким чином, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", не передбачає повноважень державних органів чи органів місцевого самоврядування передавати в оренду земельні частки (паї) до їх формування у земельні ділянки.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №902/569/17.

Частина 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачає, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

В даному контексті, словосполучення "на підставі" - означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" - означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" - означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби (правова позиція Вищого господарського суду України з постанови від 24.01.2017, справа №910/10057/16).

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання земельних ділянок.

Тобто, проведення землеустрою (надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації, її затвердження тощо при передачі земельних ділянок комунальної власності в оренду) є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування, як розпорядника земель комунальної власності.

В той же час, спірні земельні частки (паї), передані в оренду відповідачу 2, не внесені до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення їх меж в натурі (на місцевості) не виготовлялася та не затверджувалася.

За вимогами ч.ч. 1-2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, необхідною умовою передачі в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є проведення земельних торгів. Виключення з цього правила наводяться в ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України. Проте, спірні правовідносини під вказані виключення не підпадають.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З наведених вище правових норм та викладених обставин вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, проте в порушення вказаної норми Закону Вікнянською сільською радою прийнято рішення про передачу ПП “Укрнамсад” в тимчасове користування на умовах оренди земель сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що рішення Вікнянської сільської ради №131-2/2020 від 26.01.2021 “Про надання в тимчасове користування на умовах оренди ПП “Укрнамсад” земель сільськогосподарського призначення” є незаконними та підлягає скасуванню.

Земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У разі оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у разі оренди земельної ділянки.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 27.01.2010 у справі № 6-6200св09, а також у постанові Верховного Суду у справі № 908/1947/16.

Так, 26.01.2021 між Вікнянською сільською радою з однієї сторони та ПП “Укрнамсад” з іншої, укладено тимчасовий договір щодо користування земельною ділянкою (на умовах оренди), відповідно до якого об`єктом оренди є: не переоформленні паї площею 7,4350 га, розорані дороги між паями площею 10,1400 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Брідок та розорані дороги між паями площею 2,3000 га, шо знаходяться в адміністративних межах с. Вікно.

Відповідно до п. 7 договору, зазначені земельні ділянки передаються в строк до 31.12.2021.

Разом з тим, пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що «відповідно до ч.1 ст. 125 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (ст.205, 210, 640 Цивільного кодексу України тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення. Згідно із ст.ст.210 та 640 Цивільного кодексу України, не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації».

Таким чином, у зв`язку із відсутністю державної реєстрації правочину, суд прийшов до висновку, що Договір №1 тимчасового користування земельною ділянкою (на умовах оренди) від 26.01.2021 року є неукладеним, а тому відсутня необхідність у визнанні його недійсним.

Крім того, враховуючи відсутність буть-яких правових підстав, які б надавали право приватне підприємство “УКРНАМСАД” на користування земельними частками (паями) площею 7,4350 га, розораними дорогами між паями площею 10,1400 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Брідок та розораними дорогами між паями площею 2,3000 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Вікно Чернівецького району Чернівецької області, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора в частині повернення вищевказаних земель відповідачем 2 на користь держави в особі територіальної громади с. Вікно та с. Брідок Чернівецького району, яку представляє Вікнянська сільська рада Чернівецького району, також підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини 3 статті 7 Закону України “Про судовий збір” та статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання позову відповідачами до початку розгляду справи по суті, прокурору слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням №461 від 27.04.2021 року, що складає 2270,00 грн., решту судового збору в сумі 2270,00 грн, - покласти на відповідачів з вини яких спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Вікнянської сільської ради №131-2/2020 від 26.01.2021 “Про надання в тимчасове користування на умовах оренди ПП “УКРНАМСАД” земель сільськогосподарського призначення”.

3. Зобов`язати приватне підприємство “УКРНАМСАД” (59430, с. Брідок, урочище “Аеродром”, Заставнівський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ - 34338535) повернути на користь держави в особі територіальної громади с. Вікно та с.Брідок Чернівецького району, яку представляє Вікнянська сільська рада Чернівецького району (59433, с. Вікно, вул. Бажанського, 1, Заставнівський район, Чернівецька область) не переоформлені земельні частки (паї) площею 7,4350 га, розорані дороги між паями площею 10,1400 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Брідок та розорані дороги між паями площею 2,3000 га, що знаходяться в адміністративних межах с. Вікно Чернівецького району Чернівецької області.

4. Стягнути з приватного підприємства “УКРНАМСАД” (59430, с. Брідок, урочище “Аеродром”, Заставнівський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ - 34338535) на користь Чернівецької обласної прокуратури (код 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету -2800) 1135,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Вікнянська сільська рада Чернівецького району (59433, с. Вікно, вул. Бажанського, 1, Заставнівський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ – 04418570) на користь Чернівецької обласної прокуратури (код 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету -2800) 1135,00 грн. судового збору.

6. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2021 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.