Рішення № 97174299, 19.05.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

19.05.2021 Справа № 920/38/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/38/21 у порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродмитрівське» (16572, Чернігівська область, Ніжинський район, смт Дмитрівка, вул. Романкова, буд. 2, ідентифікаційний код 03794851),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагростандарт» (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Промислова, буд. 2, ідентифікаційний код 37052520),

про стягнення 5 898 839,10 грн,

за участі представників учасників справи:

позивача – не з`явився,

відповідача – не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

12.01.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати за договором поставки від 24.01.2020 № 24015 у сумі 5 898 839,10 грн, а також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 88 482,18 грн.

У відповіді на відзив від 18.03.2021 № 01-03/21гс представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи на підставі доданих ним до відповіді на відзив доказів.

До позовної заяви та до відповіді на відзив представником позивача на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу (правову) допомогу додано копію ордеру серії ВМ № 1013445 від 01.03.2021, виданого адвокатом Сенчею О.О.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000438 від 27.01.2016; копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2021 № 05-21гс, укладеного між позивачем у справі та адвокатом Сенчею О.О.; копію додаткової угоди щодо розміру гонорару адвоката, порядку його обчислення та сплати від 05.02.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2021 № 05-21гс; копію рахунку від 05.02.2021 № 3; копію платіжного доручення від 17.02.2021 № 839 на суму 19 000,00 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 18.03.2021; та копію акту № 5 від 17.03.2021 прийому-передачі документів від 17.03.2021.

В судовому засіданні по суті справи представником позивача заявлено клопотання про призначення судового засідання в порядку пункту 5 частини шостої статті 238 ГПК України для визначення розміру витрат на правову допомогу, а також про встановлення строку для подання стороною доказів щодо розміру відповідних витрат після ухвалення рішення в справі.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.05.2021 у справі № 920/38/21 ухвалено позовні вимоги задовольнити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагростандарт» (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Промислова, буд. 2, ідентифікаційний код 37052520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродмитрівське» (16572, Чернігівська область, Ніжинський район, смт Дмитрівка, вул. Романкова, буд. 2, ідентифікаційний код 03794851) суму попередньої оплати товару за договором поставки від 24.01.2020 № 24015 в розмірі 5 898 839,10 грн (п`ять мільйонів вісімсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень 10 коп.) та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 88 482,59 грн (вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 59 коп.); видати наказ після набрання рішенням законної сили; призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 19.05.2021, 10:30 відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 238 Господарського процесуального кодексу України; зобов`язати позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродмитрівське» (16572, Чернігівська область, Ніжинський район, смт Дмитрівка, вул. Романкова, буд. 2, ідентифікаційний код 03794851) подати докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, їх розміру протягом п`яти днів після ухвалення рішення у відповідності до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

17.03.2021 до суду представником позивача подано заяву від 13.05.2021 б/н (вх. № 2073 від 17.03.2021) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, відповідно до якої останній просить суд, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 000,00 грн.

До вищезазначеної заяви представниками позивача додано копію акту № 1 від 18.03.2021 про виконання договору про надання правничої (правової) допомоги № 05-21гс від 05.02.2021 та копію акту № 2 від 13.05.2021 про виконання договору про надання правничої (правової) допомоги № 05-21гс від 05.02.2021.

Також представником позивача подано до суду заяву від 16.05.2020 б/н (вх. № 4603/21 від 17.05.2021), відповідно до якої представник позивача просить суд провести судове засідання 19.05.2021 без його участі.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

В постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно з пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат представниками позивача надано суду копію ордеру серії ВМ № 1013445 від 01.03.2021, виданого адвокатом Сенчею О.О.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000438 від 27.01.2016; копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2021 № 05-21гс, укладеного між позивачем у справі та адвокатом Сенчею О.О.; копію додаткової угоди щодо розміру гонорару адвоката, порядку його обчислення та сплати від 05.02.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2021 № 05-21гс; копію рахунку від 05.02.2021 № 3; копію платіжного доручення від 17.02.2021 № 839 на суму 19 000,00 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 18.03.2021; копію акту № 5 від 17.03.2021 прийому-передачі документів від 17.03.2021; копію акту № 1 від 18.03.2021 про виконання договору про надання правничої (правової) допомоги № 05-21гс від 05.02.2021 та копію акту № 2 від 13.05.2021 про виконання договору про надання правничої (правової) допомоги № 05-21гс від 05.02.2021.

Відповідно до наданих представником позивача письмових доказів розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою складає 19 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2021 № 05-21гс предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у судовій справі № 920/38/21 щодо стягнення з відповідача заборгованості.

Пунктом 4.1 договору зазначено, що за виконання доручення позивач зобов`язаний сплатити адвокату гонорар, розмір якого і порядок сплатити визначається за погодженням сторін додатковою угодою. Додаткова угода сторін щодо розміру гонорару та порядку його сплати може бути укладена протягом усього часу дії договору.

Зі змісту пункту 4.2 договору вбачається, що розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю сторін та з урахуванням складності справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно пункту 4.3 договору сума гонорару може змінюватись за погодженням сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди до цього договору за надання правничої (правової) допомоги позивач сплачує адвокату гонорар розміром 19 000,00 грн. Сума гонорару сплачується в якості оплати за надання професійної правничої допомоги позивачу, що полягає у представництві інтересів позивача у Господарському суді Сумської області у справі № 920/38/21.

Відповідно до акту № 1 від 18.03.2021 про виконання договору про надання правничої (правової) допомоги № 05-21гс від 05.02.2021 та акту № 2 від 13.05.2021 про виконання договору про надання правничої (правової) допомоги № 05-21гс від 05.02.2021 кількість витрачено часу адвокатом на консультації, складання документів та представництво інтересів позивача у Господарському суді Сумської області склала 10 год. 20 хв. та 9 год. 00 хв. і відповідно, вартість наданих правових послуг складає в загальному розмірі 19 000,00 грн.

Даний розмір судових витрат було наведено представниками позивача у відповіді на відзив та в заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат.

Саме від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові КГС ВС від 24.11.2020 № 911/4242/15.

Крім того, в постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 викладено правову позицію з приводу того, що за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами статті 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 12.05.2021 у справі № 920/38/21 не вирішено питання розподілу судових витрат позивача щодо оплати правничої допомоги, а також те, що представником позивача подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а відповідачем не подано заперечень проти розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача 19 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагростандарт» (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Промислова, буд. 2, ідентифікаційний код 37052520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродмитрівське» (16572, Чернігівська область, Ніжинський район, смт Дмитрівка, вул. Романкова, буд. 2, ідентифікаційний код 03794851) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19 000,00 грн (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано суддею 26 травня 2021 року.

Суддя Ю.А. Джепа