Ухвала суду № 97174033, 25.05.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.05.2021 справа№ 914/1420/21

Суддя Юркевич М.В., розглянувши матеріали

заяви: Фізичної особи-підприємця Латик Романа Мироновича про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі

Фізичної особи-підприємця Латик Романа Мироновича, м. Стрий Львівська область

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»

про: скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення від 12.02.2021р. та донарахування 203 911,20 грн. необлікованого природного газу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Латик Роман Миронович звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив суд заборонити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» відключати від газопостачання (припиняти газопостачання) комплекс « 612 кілометр» за адресою: вул. Стрийська, 7, с. Добряни, Стрийського району Львівської області до прийняття рішення судом у справі про скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 12.02.2021р., яким ФОП Латик Р.М. було донараховано 203 911,20 грн. за необлікований природний газ та набрання судовим рішенням законної сили.

В обгрунтування поданої заяви заявник покликається на наступні обставини.

ФОП Латик Р.М. здійснює підприємницьку діяльність у с. Добряни та є власником комплексу « 612 кілометр», який обслуговує водіїв далекобійників (їдальня, мотель).

Між ФОП Латик Р.М. та АТ «ОГС Львівгаз» існують договірні відносини щодо постачання природного газу.

26.04.2021р. заявник отримав від АТ «ОГС Львівгаз» листа, в якому повідомлялося про те, що 12.02.2021р. відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, на якій було прийнято рішення про додаткове нарахування ФОП Латик Р.М. 203 911,20 грн. за необлікований природний газ та надано строк до 20.05.2021р. самостійно відключитися від споживання газу або сплатити нараховані кошти. У разі невиконання зазначених вимог АТ «Львівгаз» самостійно відключить від газопостачання комплекс заявника « 612 кілометр».

Як стверджує заявник, у строки передбачені ГПК України, ним буде подано позов до АТ «ОГС Львівгаз» про скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення від 12.02.2021р., яким було здійснено додаткове нарахування ФОП Латик Р.М. в розмірі 203 911,20 грн.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що припинення газопостачання повністю зупинить роботу комплексу « 612 кілометр» та не дасть змоги функціонувати їдальні та мотелю, який опалюється в нічний час. Крім того, у ФОП Латик Р.М. працює 10 працівників, які за умов припинення діяльності комплексу залишаться без роботи, а допоки триватиме судовий процес щодо правомірності нарахування 203 911,20 грн., заявник буде змушений за відсутності доходу сплачувати податки, в тому числі і за землекористування.

Також заявник звертав увагу суду на те, що у разі визнання судом дій АТ « ОГС Львівгаз» незаконними, але при умові припиненого газопостачання, відновлення роботи комплексу « 612 кілометр» буде вкрай утрудненим з технічної та економічної точок зору, тобто скасування додаткових нарахувань заявнику (за умови відключення йому газопостачання на тривалий період) не є ефективним способом захисту його прав.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов`язання відповідача вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Господарський суд звертає увагу на те, що позивач має намір звернутись до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме його примусового виконання. Так, в даному випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

В даному випадку заявник на підставі пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України просив заборонити відповідачу вчиняти певні дії, зокрема відключати позивача від газопостачання.

При цьому, вподальшому позивач зобов`язується подати позов про скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 12.02.2021р., яким ФОП Латик Р.М. було донараховано 203 911,20 грн. за необлікований природний газ. Тобто позовна заява міститиме немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що відповідачем прийнято рішення про донарахування позивачу вартості необліково спожитого газу, а також попереджено про відключення останнього від газопостачання у разі несплати нарахованої суми, а позивач зобов`язався оскаржити таке рішення комісії в судовому порядку - то суд приходить до висновку, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом заборони відключати позивача від газопостачання) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі подання та задоволення позову), за захистом яких останній зобов`язується звернутись до суду.

Суд також звертає увагу на характер господарської діяльності заявника, яка полягає у наданні сервісних послуг (харчування, проживання тощо), що невідворотно пов`язана із споживанням природного газу, що фактично забезпечує життєдіяльність комплексу « 612 кілометр».

Проаналізувавши підстави заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд вказує про те, що такі вимоги відповідають вказаним характеристикам. Також, у випадку застосування заходів забезпечення позову буде дотримано збалансованості інтересів сторін, адже у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження понесення можливих витрат відповідачем у зв`язку з неприпиненням постачання. Окрім того, суд вказує про наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову та предметом позову, адже саме такий захід, коли постачання газу не припинене (не обмежене) у існуючому на час прийняття вказаної ухвали стані забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що існує велика імовірність такого утруднення виконання або невиконання, що в будь-якому випадку спричинить понесення витрат, які станом на дату прийняття вказаної ухвали не можуть гарантувати виконання рішення. У матеріалах справи відсутні докази, що застосування заходів забезпечення позову можуть призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За наслідками розгляду заяви суд прийшов до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дії щодо припинення (обмеження) газопостачання на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № 61064103 від 26.04.2021 до прийняття рішення у справі не обмежуватиме права та законні інтереси АТ «ОГС «Львівгаз», а натомість сприятиме ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо таке порушення буде встановлене під час розгляду справи по суті. Зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє особу щодо якого він застосований його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю. Зазначене забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2018 у справі № 914/766/17).

З огляду на викладене, суд не вимагає від заявника пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що також узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.02.2019 у справі № 924/789/18). Водночас, відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову до моменту вирішення спору у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів Фізичної особи-підприємця Латика Романа Мироновича, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а також може призвести до суттєвого порушення прав заявника (в тому числі повної зупинки господарської діяльності), нанесення йому збитків та витрат для відновлення газопостачання.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заборонити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) відключати від газопостачання (припиняти газопостачання) комплексу « 612 кілометр», що знаходиться за адресою: с. Добряни, Стрийського району Львівської області, вул. Стрийська, 7 - до прийняття судом та набранням законної сили рішенням у справі про скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 12.02.2021р., яким Фізичній особі-підприємцю Латик Роману Мироновичу було донараховано 203 911,20 грн. за необлікований природний газ.

Стягувачем за даною ухвалою є Фізична особа-підприємець Латик Роман Миронович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039).

2. Зустрічне забезпечення не застосовувати.

3. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та підлягає для пред`явлення до виконання протягом трьох років з дня її винесення.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.256,257 ГПК України.

5. Ухвалу підписано 26.05.2021р.

Суддя М.В. Юркевич