Рішення № 97173726, 25.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2021Справа № 910/1811/21Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши господарську справу

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423)

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Селена-Плюс" (02094, м.Київ, вул. Червоноткацька, буд.78, код ЄДРПОУ 32736402)

про стягнення 4 864 888,07 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Мельнеченко К.Г. самопредставництво

Від відповідача: Танасійчук Т.Б. адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Селена-Плюс" про стягнення 4295442,60 грн основного боргу, 209923,74 грн інфляційних втрат, 356521,73 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва по об`єкту: вул.Червоноткацька, 78 у Деснянському районі міста Києва.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.02.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.03.2021.

11.03.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якої зауважує, що 17.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», який з 01.01.2021 повністю скасував пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом виключення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто з 01.01.2021 забудовники не наділені обов`язком сплачувати пайову участь, згідно п.2 кінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020 є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, однак станом на цю дату між позивачем та відповідачем жодного договору про пайову участь укладено не було, а тому у відповідача відсутній обов`язок сплачувати заявлену до стягнення суму боргу. Також учасник справи вказує на невірний розрахунок позивача в частині стягнення пені, інфляційних втрат, за конррозрахунком позивача вірними є нарахування 115800,43 грн пені та 81613,41 грн інфляційних втрат.

16.03.2021 у засіданні суд, враховуючи висловлений позивачем намір подати відповідь на відзив, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 13.04.2021.

24.03.2021 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду відповідь на відзив, в якому пояснив, що договір пайової часті у створенні і розвитку соціальної інфраструктури міста Києва №193, визнаний укладеним постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі № 910/16533/19, зареєстровано у Департаменті економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) 01.09.2020, що спростовує доводи про те, що станом на 01.01.2020, правовідносини сторін не підпадають під дію Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», тому нарахування пені у розмірі 356 521,73 грн є обґрунтованим.

12.04.2021 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із запровадженням карантинних заходів, «червоного» рівня епідемічної небезпеки на території міста Києва.

13.04.2021 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 11.05.2021.

У підготовчому засіданні 11.05.2021 суд за відсутності підстав для відкладення, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 25.05.2021.

У судовому засіданні 25.05.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2014 Державною архітектурно - будівельною інспекцією України було зареєстровано та видано ТОВ "Селена - Плюс" декларацію про початок виконання будівельних робіт - "Реконструкції нежилої будівлі (в літ. СХХVІІ) під лабораторний комплекс по вул. Червоноткацькій, 78 у Деснянському районі м. Києва".

22.12.2014 Державною архітектурно - будівельною інспекцією України було зареєстровано та видано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КВ143143560167, з якої вбачається що замовником об`єкта будівництва реконструкції нежитлової будівлі (в літ.СХХVІІ) під лабораторний комплекс по вул. Червоноткацькій, 78 у Деснянському районі м. Києва є ТОВ "Селена-Плюс", загальна площа будівлі 8043,9кв.м., дата закінчення будівництва 07.08.2014, строк зведення об`єкта в експлуатацію IV квартал 2014.

Листом від 22.11.2017 №61 (вх. №050/13457 від 24.11.2017) Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена - Плюс" звернулось до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання висновку необхідності вирішення пайової участі у створенні інфраструктури міста Києва у зв`язку з проектом "Реконструкція нежитлової будівлі під лабораторний комплекс" за адресою вул.Червоноткацька, 78 у Деснянському районі м.Києва та надання проекту договору пайової участі з відповідним розрахунком.

Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу ТОВ "Селена-Плюс" була направлена вимога про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 22.08.2018 №050/08-5900 та необхідності надати копії неподаних документів, зокрема документів на право власності вищезазначеного об`єкта та висновку державної будівельної експертизи кошторису (за наявності) для укладення договору.

Листом від 28.09.2018 №050/08-6715 у зв`язку із реконструкцією нежитлової будівлі під лабораторний комплекс літ "CXXVII" загальною площею 8043,90кв.м. (за даними технічної інвентаризації КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" від 30.07.2014) по вул. Червоноткацька, 78 у м.Києві, Департаментом підготовлено та надано для погодження представнику ТОВ "Селена-Плюс" проект договору пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва із розрахунком, про що свідчить підпис представника ТОВ "Селена-Плюс" від 30.10.2018.

З тих підстав, що наданий проект договору пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва на реєстрацію до Департаменту не надходив, що свідчить про порушення ТОВ «Селена-Плюс» норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі Порядок) та норм ст.144 Конституції України, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було пред`явлено позов у справі № 910/16533/19 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена - Плюс" про визнання договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва укладеним.

Вищезазначені обставини встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі №910/16533/19, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 про відмову у задоволенні позову, та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано укладеним договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс".

Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №910/16533/19 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі №910/16533/19, поновлено дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі №910/16533/19, яку зупинено ухвалою Касаційного господарського суду від 22.10.2020.

Відповідно до п.1.1 договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між Департаментомекономіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департамент економіки та інвестицій по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена-плюс" (замовник по договору) визначено, що предметом цього договору є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - "Пайовий внесок") у зв`язку із: Реконструкцією нежитлової будівлі, під лабораторний комплекс літ. "СХХУІІ" загальною площею 8043,90 кв. м (за даними технічної інвентаризації Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об`єкти нерухомого майна") за адресою: вул. Червоноткацька, 78 у Деснянському районі м. Києва (далі - "Об`єкт будівництва/реконструкції").

За умовами п.1.2 договору, розмір пайового внеску становить 4 295 442,60 грн. згідно з розрахунком від 18.11.2019, що наведене в Додатку 1 і є невід`ємною частиною цього Договору.

У пунктах 2.1, 2.2 договору визначено, що пайовий внесок відповідно п. 1.2 цього договору сплачується замовником в термін, який не перевищує 30 днів, з дня набрання рішенням суду законної сили. Замовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 1.2 з врахуванням пп.2.2, цього договору, у строк визначений п. 1.3 Договору, на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за визначеними у цьому пункті реквізитами

Підтвердженням виконання замовником зобов`язань за цим договором є надання Департаментом економіки та інвестицій замовнику Довідки про виконання умов пайової участі (п.2.9 договору).

Відповідно до п.7.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту реєстрації в Департаменті економіки та інвестицій.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач вказує, що 01.09.2020 у Департаменті економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано визнаний укладеним договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" по об`єкту: вул.Червоноткацька, 78 у Деснянському районі міста Києва у судовому порядку - за №193.

В подальшому листами № 050/18-5859 від 24.09.2020 повідомлено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" про наближення терміну оплати пайової участі у розмірі 4 295 442,60 грн за договором - до 30.09.2020 включно.

Претензією №050/18-6244 від 15.10.2020 висловлено відповідачу вимогу у десятиденний термін з моменту отримання цієї претензії, здійснити оплату основного боргу у розмірі 4 295 442,60 грн розміру пайової участі за договором №193 від 01.09.2020 та нарахованої 55840,75 грн пені.

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом № 32 від 28.10.2020 повідомив про відсутність підстав для оплати з огляду на наявність касаційного провадження у справі №910/16533/19 та зупинення ухвалою Верховного Суду від 22.10.2020 дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020.

Претензією №05018-7525 від 18.12.2020 позивачем повідомлено відповідача, що ухвалою Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 910/16533/19 поновлено дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020, станом на 16.12.2020 пайовий внесок не сплачено, за прострочення оплати нараховано 154 635,93 грн пені. Вказана вимога разом із розрахунком боргу надіслана на адресу відповідача поштовим відправленням №0104405001748 (отримане відповідачем 23.12.2020), проте залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку із несплатою пайової участі за вказаним договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача у судовому порядку 4295442,60 грн основного боргу - заборгованості по сплаті пайової участі за договором пайової участі № 193 від 01.09.2020, 209923,74 грн інфляційних втрат, 356521,73 грн пені.

Відповідач позов не визнає, свої заперечення обґрунтовує відсутністю зобов`язання зі сплати вказаних коштів у зв`язку із виключенням ст.. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та укладення договору 01.09.2020, у т.ч. як дійсними договорами, що підлягають виконанню в частині сплати пайової участі є договори укладені до 01.01.2020.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Правовідносини щодо підстав та порядку для пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, у тому числі щодо підстав для укладення відповідного договору, щодо його умов та щодо обов`язку сторін укласти цей договір, врегульовані, зокрема нормами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно положень пунктів 5-8 цієї статті Закону, встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Частиною 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками (ч.8 статті 40 Закону).

Пунктом 6.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (в редакції станом на час спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.3 цього Порядку), вона визначається на основі затверджених Київською міською радою нормативів для одиниці створеної потужності (1 (одного) кв. м житлової та нежитлової площі) шляхом їх множення на відповідні площі об`єкта, що були створені внаслідок будівництва/ реконструкції. У такому випадку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві, реконструкції визначається за формулою:

РПУ = Sжитл х Кжитл х І х 4% + Sнежитл х Кнежитл х I х 4%, де

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); Sжитл - загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) житлової частини об`єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн); Sнежитл - загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) нежитлової частини об`єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн); Кжитл - спеціальний норматив одиниці створеної потужності для будівництва житлових будинків та житлових комплексів (грн/кв.м.); Кнежитл - спеціальний норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення (грн/м 2); I - індекс інфляції від місяця, в якому було затверджено відповідний норматив, діючий на момент розрахунку, до місяця, що передує тому, в якому здійснюється розрахунок пайової участі (включно). Якщо індекс інфляції менше 100%, то до розрахунку береться показник 1,0. Для розрахунку застосовується індекс споживчих цін, що встановлюється Державною службою статистики України (Індекс інфляції).

Відповідно до умов п.1.2, 2.1 договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної інфраструктури міста Києва № 193 від 01.09.2020, визнаного укладеним між сторонами у судовому порядку, визначено розмір пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку із реконструкцією нежитлової будівлі під лабораторним комплексом літ. «СХХУІІ», загальною площею 8043,90 кв.м. по вул.Червоноткацькій, 78 у Деснянському районі міста Києва, у сумі 4 295 442,60 грн., з терміном оплати, який не перевищує 30 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Тож, враховуючи, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі №910/16533/19 набрала чинності відповідно до ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, з дня її прийняття, у відповідача, з 01.09.2020 виникло зобов`язання у 30-ти денний термін здійснити оплату визначеного розміру пайового внеску, який з урахуванням вимоги ст. 253 Цивільного кодексу України настав 01.10.2020 та відповідно прострочення виконання зобов`язання з 02.10.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати відповідачем визначеного розміру 4 295 442,60 грн пайового внеску, у т.ч. у визначений строк, та станом на момент розгляду справи по суті спору, доказів на підтвердження внесення змін до договору щодо нового строку сплати, суду не надано.

Таким чином, відповідач є таким, що порушив свої зобов`язання щодо оплати визначеного розміру пайових внесків по договору, тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми боргу у судовому порядку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, суд оцінює критично та відхиляє викладені у відзиві доводи відповідача про відсутність обов`язку зі сплати пайового внеску у заявленого розміру з огляду на таке.

Як правильно вказав відповідач, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими скасовано ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Тобто, з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок перераховувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України).

Однак, у спірних правовідносинах договір пайової участі № 193 визнаний укладеним між позивачем та відповідачем у судовому порядку 01.09.2020 на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі № 910/16533/19 з тих підстав, що право на спонукання до укладення договору в судовому порядку можливе з моменту виникненням у замовника обов`язку з укладення договору про пайову участь та невиконання стороною свого обов`язку у добровільному порядку у строк, визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»,, а саме до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Як вже зазналось судом, об`єкт будівництва реконструкції нежитлової будівлі (в літ.CXXVII) під лабораторний комплекс по вул. Червоноткацькій, 78 у Деснянському районі м.Києва був прийнятий в експлуатацію 22.12.2014 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 143143560167.

Водночас, проект договору про пайову участь відповідача був оформлений та наданий позивачем відповідачу на узгодження із розрахунком пайового внеску - у вересні 2018.

Станом на час виникнення обов`язку відповідача із укладення договору пайової участі та сплати пайового внеску в силу вимог закону, стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» була чинною і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Окрім того, суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 909/1402/19 зазначено, що з аналізу п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено, вбачається, що замовники будівництва у 2020 році (в період розгляду справи у місцевому та апеляційному судах) не звільняються від пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, проте її розміри та порядок сплати було змінено, зокрема, у порівнянні з приписами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що спростовує доводи відповідача про протилежне.

У даній справі сторонами будь-яких заперечень щодо визначеного розміру пайового внеску не заявлялось.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідач належними засобами доказування не довів підстав звільнення його від виконання зобов`язання щодо оплати заборгованості у заявленому розмірі пайової участі по договору №193 від 01.09.2020, стверджувань позивача не спростував.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.2 договору визначено, що у випадку порушення зазначених в п. 2.1 цього договору строків сплати Пайового внеску замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % в день, що нараховується на суму простроченої заборгованості. Пеня, що передбачена даним пунктом договору, нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

Здійснивши перевірку заявленого позивачем до стягнення з відповідача розміру 356 521,73 пені,а саме: 90 204,29 грн пені за період з 01.10.2020 по 21.10.2020 прострочення оплати та 266 317,44 грн пені за період з 02.12.2020 по 01.02.2021 (з урахуванням перегляду рішення суду у справі № 910/16533/19 у касаційному порядку) суд зазначає, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення, оскільки як вже встановлено судом строк виконання зобов`язання зі сплати пайового внеску настав 01.10.2020, а відповідно прострочення 02.10.2020.

За перерахунком суду, належною до стягнення з відповідача є сума 352 226,29 грн пені, а саме: 85 908,85 грн. пені за період з 02.10.2020 по 21.10.2020 та 266 317,44 грн пені за період з 02.12.2020 по 01.02.2021 прострочення.

При цьому доводи відповідача про необхідність застосування подвійної облікової ставки НБУ при розрахунку пені судом відхилені, з огляду на наступне.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, відповідно до Преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 209923,74 грн інфляційних втрат, нарахування яких здійснено за період з 01.12.2019 по 31.01.2021 включно із посиланням на умови п.4.1 договору та те, що розрахунок пайового внеску проведено станом на 18.11.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до умов п.4.1 договору встановлено, що у випадку порушення зазначених в п. 2.1 цього договору строків сплати пайового внеску розмір несплаченої частки пайової участі замовника коригується на Індекс інфляції від дати розрахунку пайового внеску та на величину штрафних санкції, передбачених п. 4.2, п. 4.3 договору. У випадку, якщо індекс інфляції є меншим за 100%, індексування суми платежу не відбувається (п.4.1 договору).

Однак, договір № 193 від 01.09.2020 визнаний укладеним 01.09.2020 в редакції із додатком - розрахунком обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

В розумінні п.4.1 договору, індексація пайового внеску здійснюється у випадку порушення строків сплати пайового внеску, яке у спірних правовідносинах настало - 02.10.2020, тому суд погоджується із доводами відповідача про наявність підстав нарахування інфляційних втрат з 02.10.2020 по 31.01.2021 включно (без урахування періоду перебування справи в касаційній інстанції та зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі №910/16533/20).

Враховуючи викладене, судом здійснено розрахунок заявлених вимог у цій частині та встановлено, що належною до стягнення з відповідача є сума 137 956,73 грн інфляційних втрат за період жовтень, грудень 2020, січень 2021 прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 4295442,60 грн основного боргу, 352 226,29 грн пені, 137 956,73 грн інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Селена-Плюс" (02094, м.Київ, вул. Червоноткацька, буд.78, код ЄДРПОУ 32736402) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423) 4295442,60 грн основного боргу, 352 226,29 грн пені, 137 956,73 грн інфляційних втрат, 71 784,38 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 26.05.2021.

Суддя О.М.Ярмак