Рішення № 97170401, 25.05.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.05.2021 Єдиний унікальний номер 205/6534/20

Провадження № 2/205/750/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Далакян Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач представник МТСБУ звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.04.2017 року приблизно о 16 годині 23 хвилини ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault АЕ 430», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Запоріжжя на круговому перехресті вулиць Автозаводська-Новокузнецька, не впевнився в безпечності перед початком руху та вчинив наїзд на автомобіль марки «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , під керування ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам нанесені механічні пошкодження, заподіяні матеріальні збитки, постраждалих немає. Відомості ЄЦБД МТСБУ не містять підтвердження, що на момент ДТП транспортний засіб «Renault АЕ 430», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був забезпечений договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також відомостей, що відповідач підпадає під норму п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У свою чергу цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була забезпечена чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування». З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_3 , як учасник ДТП, та ОСОБА_2 , власник автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернулися до позивача із повідомленням про ДТП від 10.04.2017 року та із заявою про виплату страхового відшкодування від 03.07.2017 року. Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику КТЗ № 02/07/17 від 04.07.2017 року ринкова вартість досліджуваного автомобіля - 342 005 грн. 26 коп., коефіцієнт фізичного зносу - 0,0 грн., вартість відновлювального ремонту - 41 920 грн. 39 коп., у тому числі ПДВ на замінні складові, сума матеріальної шкоди - 41 920 грн. 39 коп., у тому числі ПДВ на замінні складові. У зв`язку із чим, МТСБУ перерахувало власникові пошкодженого автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , суму відшкодування у розмірі 36 203 грн. 62 коп. Крім того, МТСБУ сплатило ПАТ «СК «Універсальна» за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого суму у розмірі 1 300 грн. 00 коп. Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають 37 503 грн. 62 коп., які відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані позивачу, що порушує його законні права та інтереси. Враховуючи наведене, а також те, що на цей час, відповідно до тверджень позивача, відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, позивач змушений звернутись до суду з цією позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 37 503 грн. 62 коп. та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2020 року прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання, у якому просить розглядати справу у його відсутності, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать конверти, що повернулися до суду з відміткою - «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 52, 68, 79), також відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (а. с. 82), заперечень проти позову суду не представив, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

25 травня 2021 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи з можливістю ухвалення заочного рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 10 квітня 2017 року о 16 годині 23 хвилини у м. Запоріжжя на круговому перехресті вул. Автозаводська-Новокузнецька водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault АЕ 430», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не впевнився в безпечності перед початком руху та вчинив наїзд на автомобіль марки «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який стояв попереду на перехресті, пропускаючи зустрічний рух інших транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши пошкодження зазначеним транспортним засобам.

Вина відповідача у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2017 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн. (а. с. 8).

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2017 року набрала законної сили 07 червня 2017 року, а тому є достатньо підстав для звільнення позивача від доказування цього позову в частині питань чи мали місце дії відповідача, а саме дії, що містять в собі склад порушення, наявність причинно-слідчого зв`язку між винними діями, пов`язаними з порушенням вимог Правил дорожнього руху України, відповідача і завданням шкоди. Вказаними протиправними діями відповідача потерпілій особі було завдано матеріальної шкоди.

Судом також встановлено, що відомості ЄЦБД МТСБУ не містять підтвердження, що на момент ДТП транспортний засіб «Renault АЕ 430», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був забезпечений договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також відомостей, що ОСОБА_1 підпадає під норму п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була забезпечена чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик - ПрАТ СК «Арсенал Страхування», що підтверджується полісом № АК /2322747 (а. с. 15).

З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_3 , як учасник ДТП, та ОСОБА_2 , власник автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 (а. с. 14), звернулися до позивача із повідомленням про ДТП від 10.04.2017 року (а. с. 9) та заявою про виплату страхового відшкодування від 03.07.2017 року (а. с. 10).

Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику КТЗ № 02/07/17 від 04.07.2017 року ринкова вартість досліджуваного автомобіля - 342 005 грн. 26 коп., коефіцієнт фізичного зносу - 0,0 грн., вартість відновлювального ремонту - 41 920 грн. 39 коп., у тому числі ПДВ на замінні складові, сума матеріальної шкоди - 41 920 грн. 39 коп., у тому числі ПДВ на замінні складові (а. с. 18-22).

04 жовтня 2017 року МТСБУ, на підставі ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та довідки про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 1 від 13.09.2017 року (а. с. 30), було прийнято Наказ № 9089 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату суми у розмірі 36 203 грн. 62 коп. (а. с. 31), яку перераховано власнику ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням № 1262837 від 19.12.2017 року (а. с. 33).

Крім того, МТСБУ сплатило ПАТ «СК «Універсальна» за послуги за врегулювання по справі № 41088 суму у розмірі 1 300 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1259628 від 15.09.2017 року (а. с. 32).

Таким чином, загальні фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають 37 503 грн. 62 коп.

МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність.

Позивач намагався вирішити цей спір з відповідачем в досудовому порядку, шляхом звернення до відповідача, а саме: листом від 05.10.2017 року за № 3.1-05/24628 та від 27.12.2018 року вих. 24/73 з вимогою про необхідність відшкодування витрат МТСБУ в сумі 37 503 грн. 62 коп. (а. с. 35-36), однак попередження з вимогою залишилась без реагування, в добровільному порядку витрати не компенсовані МТСБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як було встановлено, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2017 року винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди є відповідач по справі - ОСОБА_1 . Відтак, в силу вказаних норм закону, на таку особу покладається обов`язок відшкодувати завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пункту 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Оскільки відповідач є винною особою у вчиненні вказаного ДТП, і на момент вчинення якої не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь МТСБУ в порядку регресу відповідних документально підтверджених витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування у розмірі 36 203 грн. 62 коп.

Разом з цим, суд не може погодитися із доводами сторони позивача в частині стягнення з відповідача витрат у сумі 1 300 грн., сплачених позивачем ПАТ «СК «Універсальна» за послуги за врегулювання по справі № 41088.

Суд зазначає, що за своєю природою такі витрати не відносяться до страхового відшкодування відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Адже згідно положень положення п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ надано право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Одночасно із цим законом не передбачено право на компенсацію вказаних витрат в порядку регресу, і закон такі витрати не розглядає як складову страхового відшкодування.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми у розмірі 36 203 грн. 62 коп., як суми страхового відшкодування, а в стягненні суми у розмірі 1 300 грн. - за послуги за врегулювання по справі № 41088 необхідно відмовити, оскільки позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2 029 грн. 14 коп. (36 203 грн. 62 коп. * 2102 грн. 00 коп./ 37 503 грн. 62 коп.), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1166, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст. ст. ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_4 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) витрати пов`язані з регламентною виплатою в порядку регресу у розмірі 36 203 грн. 62 коп., а також понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2 029 грн. 14 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач - Моторно (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко