Вирок № 97169527, 26.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1156/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря судових засідань: Каралюс Т.Р.,

прокурора: Криштановича С.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника: Богуша І.М.,

перекладача: Градюка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Судан, громадянина Республіки Судан, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає на АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, суд

в с т а н о в и в :

громадянин Республіки Судан ОСОБА_1 маючи умисел на організацію незаконного перетину кордону України, діючи з корисливих мотивів, вступив в злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, метою якої було переправлення осіб через державний кордон України.

Реалізуючи спільний із невстановленою досудовим розслідуванням особою умисел на переправлення осіб через державний кордон України поза пунктами пропуску до Республіки Польща, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_2 та повідомив про необхідність приїзду останньої у м. Львів, для подальшого її переправлення через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.

Продовжуючи реалізацію спільного із невстановленою особою умислу, спрямованого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_1 залучив до незаконного переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_3 , який мав забезпечити безпосереднє переправлення особи через лінію державного кордону України у визначеному напрямку та ОСОБА_4 , який мав зустріти ОСОБА_2 на території Республіки Польщі для подальшого переміщення останньої до Французької Республіки.

Реалізуючи спільний із невстановленою особою умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску, 26.12.2017 року ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, на залізничному вокзалі ст. Львів зустрів громадянку Республіки Судан ОСОБА_5 , яку перевіз за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , де остання передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1800,00 доларів США в якості оплати за її незаконне переправлення через державний кордон України.

Продовжуючи реалізацію спільного із невстановленою особою умислу на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, 26.12.2017 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 переїхав на вул. Городоцьку, 300 в м. Львові навпроти ТЦ «Метро», де згідно попередньої домовленості зустрівся із ОСОБА_3 , якому передав грошові кошти в сумі 200,00 доларів США в якості авансу за доставлення ОСОБА_2 до лінії державного кордону України та переправлення через лінію такої в напрямку Республіки Польща.

Близько 22:00 год. 26.12.2017 року ОСОБА_1 переконавшись, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили всі дії спрямовані на незаконне переправлення через державний кордон України ОСОБА_2 шляхом підготовки транспортного засобу, водія та можливістю незаконного перетину державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску, поїхав за місцем свого проживання, а ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 поїхали в напрямку державного кордону України з метою подальшого незаконного перетину останньою.

26.12.2017 року о 23:25 год. працівниками прикордонного наряду «Група реагування» та ДІПС від відділу прикордонної служби «Шегині» на напрямку 513 прикордонного знаку на відстані 400 метрів від лінії державного кордону України було затримано ОСОБА_2 при спробі незаконного перетину кордону України.

У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч.3 ст. 332 КК України, так як обвинувачений вчинив організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Згідно роз`яснень даних у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому злочині, на обліках в психоневрологічному диспансері та у медичному центрі превенції та терапії узалежнень не перебуває, на утриманні має малолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивні характеристики за місцем проживання, бажання стати на шлях виправлення, про що свідчить гарантія майбутнього роботодавця, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, таких як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, про що і зазначено у обвинувальному акті, на утриманні перебуває малолітня дочка, що в цілому істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені, тому із врахуванням, що ОСОБА_1 у рамках даного кримінального провадження було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, де останній знаходився з 27.12.2017 року по 26.06.2019 року у місцях попереднього ув`язнення, суд приходить до переконання про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Попри це, беручи до уваги дійсні обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, приймаючи до уваги його поведінку під час розгляду судом кримінального провадження, відсутність даних, які б свідчили про небезпеку для суспільства, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України

При цьому, із огляду на положення ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, до особи не може бути призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна.

В ході досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 27 грудня 2017 року, а в подальшому судом було продовжено застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеною заставою в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 26.06.2019 року ОСОБА_1 звільнено з Державної установи «Львівської установи виконання покарань №19» у зв`язку із внесенням застави його захисником Богушем І.М.

Згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Із огляду на наведене, запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_1 слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу, а після припинення дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого, тобто після вступу вироку в законну силу, повернути заставодавцю ОСОБА_7 внесену на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області заставу в розмірі 76840,00 гривень

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати, пов`язані із залученням експерта - відсутні.

На підставі ч.9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 50, 65-67, 69, 75, 76, 77, 332 КК України, ст. 100, 124, 174, 202, 368, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із врахуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 /два/ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 3 /три/ роки.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання протягом іспитового строку.

Застосований щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді застави в розмірі 76840,00 гривень скасувати після набранням вироком законної сили. Грошові кошти в сумі 76840,00 гривень внесені в якості застави 26.06.2017 року, що зараховані на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області (№37315022000757, банк одержувача Державна Казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА у Львівській області) - повернути заставодавцю ОСОБА_7 , після набранням вироком законної сили.

Речові докази: фотокопію ідентифікаційного номеру №119059198-6, фотокопії сертифікату на прізвище ОСОБА_8 , сертифікату на прізвище « ОСОБА_9 », 2 сертифікати на прізвище « ОСОБА_9 », сертифікат на прізвище « ОСОБА_10 », паспорт на прізвище « ОСОБА_10 », ID картка на прізвище ОСОБА_11 », паспорт та сертифікат на прізвище « ОСОБА_12 », довідка на прізвище « ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 » за №08-992 від 10.08.2016, заява про державну реєстрацію зміни до відомостей про ФОП на прізвище ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт з перекладом на прізвище « ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », відомість з загальноосвітньої школи на прізвище « ОСОБА_16 », паспорт з перекладом та свідоцтво про закінчення школи на прізвище « ОСОБА_17 », паспорт на прізвище « ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5», комп`ютерна топографія органів на прізвище ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , договір оренди житлового приміщення від 17.10.2017 між ОСОБА_19 та ОСОБА_1 та акт прийому до нього, З аркуші паперу з друкованим текстом, аркуші паперу синього кольору на яких є надпис «Centre de Paris» з рукописними записами в кількості 7 штук, договір оренди житлового приміщення від 12.05.2015 між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , білет на проїзд Львів-Xарків на 11.12.2017 на прізвище ОСОБА_11 , білет на проїзд Харків-Львів на 12.12.2017 на прізвище ОСОБА_11 , аркуші паперу з рукописними записами в кількості 27-ми штук, протокол про адміністративне правопорушення від 15.11.2017 на прізвище « ОСОБА_22 » серії НОМЕР_1 , постанова про накладення адміністративного стягнення на прізвище « ОСОБА_22 », ІНФОРМАЦІЯ_6 , виписка на прізвище « ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » по рахунку № НОМЕР_2 , посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту на прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_3 виданий 26.10.2015, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист на прізвище ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 , довідка про звернення за захистом в Україні №003818 на прізвище ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , квитанції в кількості 11 штук, страховий поліс на прізвище ОСОБА_24 , студентський квиток № НОМЕР_5 , пластикова картка, на якій є надпис «НОМЕР_32», посвідчення особи на якій є номер НОМЕР_6 , посвідчення на якій є надпис 4/1005, картка на якій є надпис №1 «для смартфонів» з надписом НОМЕР_7 , картка на якій є надпис «Lifecell» з надписом НОМЕР_8 , картка на якій є надпис «Lifecell» з надписом НОМЕР_9 , картка на якій є надпис «Lifecell» з надписом НОМЕР_10 , картка з надписом «Київстар» з надписом НОМЕР_11 , картка з надписом «Київстар» НОМЕР_12 , чохол від стартового пакету з надписом «Mobile НОМЕР_33, серіал НОМЕР_34», 3 сім-картки жовтого кольору на яких є надпис «MTN», 2 сім-картки червоного кольору на яких є надпис «Life», сім-картка червоного кольору на якій є надпис «Life» з надписом НОМЕР_13 , сім-картка з надписом «Київстар» з надписом НОМЕР_14 , сім-картка на якій є надпис «Zain», сім-картка з надписом «Zain» з надписом НОМЕР_15 , пластикова картка № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 з надписами на них «А- Банк», картка з надписом № НОМЕР_18 « ОСОБА_25 » та «Bank of Khartoum», мобільний телефон марки «Nokia 1202 IMEI: НОМЕР_19 », мобільний телефон марки «Nokia Х2 ІМЕІ1: НОМЕР_20 ; ІМЕІ2: НОМЕР_21 , з номером НОМЕР_22 , мобільний телефон марки «Doogee» модель Х9 mini ІМЕІ1: НОМЕР_23 , ІМЕІ2: НОМЕР_24 , в якому знаходиться сім-картка «Lifecell», мобільний телефон марки «Doogee модель Х30, ІМЕІ1: НОМЕР_25 , ІМЕІ2: НОМЕР_26 , в якому знаходиться сім-картка мобільного оператора «Life» за номером НОМЕР_27 , мобільний телефон марки «Samsung модель SM-j5004/DS», ІМЕІ1: НОМЕР_28 , ІМЕІ2: НОМЕР_29 , в якому знаходиться сім-картки за номерами НОМЕР_30 та НОМЕР_31 , хард - диск марки «Toshiba» s/n 86GYS6W3SZM7, фотокартки в кількості 6-ти штук, медична картка амбулаторного хворого на прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме: купюра номіналом 100 (сто) доларів США - серії LВ 08362986 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США - серії LВ 68064761 W; та грошові кошти в сумі 500 доларів США, а саме: купюра номіналом 100 (сто) доларів США - серії LI 28443612 В; купюра номіналом 100 (сто) доларів США - серії LВ 08362985 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США - серії СL 59007605 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США - серії LВ 16840712 Т; купюра номіналом 100 (сто) доларів США - серії LВ 01550332 S, грошові кошти: 200 гривень в кількості 11 штук, 100 доларів США - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.