Рішення № 97169368, 26.05.2021, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/483/21

Провадження № 2/321/251/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2021 р. Запорізька обл., Михайлівський р-н,

смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ігнатьєва Д.П.,

за участю секретаря – Мосієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання батьківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 11.02.2013 р. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку складають між нею та банком кредитний договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У зв`язку з порушеннями зобов`язання за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач має заборгованість в розмірі 19884,09 грн., яка складається з наступного: 13663,49 грн., - заборгованість за кредитом; 6220,60 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. В наслідок чого позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 12.04.2021 р. було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву у якій просив розглядати справу у його відсутність, підтримує позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила. Відзив на позовну заяву не надала.

З урахуванням положень ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст. 628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (відповідно до приписів ч. 1 ст. 1048 УК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

В ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Судом встановлено, що відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 11.02.2013 р. (а.с.18).

Відповідно до довідки, наданої позивачем (а.с. 17), відповідачу були видані банківські картки: № НОМЕР_1 (дата відкриття 11.02.2013р., термін дії 07.2016 р.); № НОМЕР_2 (дата відкриття 06.09.2015р., термін дії 09.2019 р); № НОМЕР_2 (дата відкриття 06.09.2015р., термін дії 09.2019 р); № НОМЕР_3 (дата відкриття 18.07.2019 р., термін дії 06.2023).

З довідки, наданої позивачем (а.с. 16) вбачається, що на кредитній картці відповідача неодноразово змінювався кредитний ліміт.

Таким чином судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 11.02.2013 р. укладений кредитний договір.

З Виписки за договором (а.с. 57-65) вбачається, що в період з 11.02.2013 р. по 01.03.2021 р. надані позивачем грошові кошти відповідач використовувала на власні потреби, шляхом здійснення розрахунку за допомогою банківських карток № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 . Загальна сума заборгованості відповідача становить 19884,09 грн.

З «Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 11.02.2013 р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 , станом на 21.03.2021 р.» (а.с.14,15) заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 13663,49 грн..

Таким чином позивачем доведена наявність заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 11.02.2013 р.. У зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 13663,79 грн. заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6220,60 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Обґрунтовуючи цю вимогу позивач зазначив у позові, що згідно з п. 2.1.12.7.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.12.6 Договору.

На цих підставах за період з 01.07.2019 р. по 21.03.2021 р. позивач нарахував відповідачу відсотки на заборгованість за кредитом на суму 6220,60 грн. (що підтверджується «Розрахунком заборгованості за договором № б/н від 11.02.2013 р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 , станом на 21.03.2021.» (а.с. 14, 15)).

Однак, наявні в матеріалах справи «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»» (а.с. 22) та «Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг» (а.с. 23-47) не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву від 11.02.2013 р. (а.с. 18), погодилася на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг позивача, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними. Також позивачем не доведено, що відповідач підписуючи анкету-заяву від 11.02.2013 р., був ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами, що діяли у спірний період, зокрема з тими умовами, які передбачають сплату відсотків. Тому у цій справі не можна вважати «Умови та правила надання банківських послуг» складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 191/2648/17 (провадження № 61-5662св19).

Разом з тим в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту (а.с. 19-21), який відповідач підписала 08.07.2020 р. Цим Паспортом споживчого кредиту відповідач була ознайомлена, зокрема, з розміром процентної ставки поза межами пільгового періоду, реальною річною процентною ставкою (при користуванні лімітом за межами пільгового періоду та при погашенні мінімальними щомісячними платежами), процентною ставкою, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

З колонки «Сальдо за нарахованими відсотками на прострочці, які не включені в заборгованість накопичувальним підсумком» «Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 11.02.2013 р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 , станом на 21.03.2021.» (а.с. 14, 15)) вбачається, що позивач нарахував відповідачу за період з 01.07.2019 р. по 21.03.2021 р. відсотки на прострочці, які не включені в заборгованість накопичувальним підсумком на суму 6220, 60 грн. При цьому за період 01.07.2020 р. по 21.03.2021 р. зазначених відсотків нараховано на суму 5780, 44 грн.

Таким чином, враховуючи, що розміром процентів за користування кредитом відповідач ознайомлена 08.07.2020 р., то саме з цієї дати правомірно нараховувати вказані проценти. Відповідно нарахування позивачем відповідачу процентів за користування кредитом до 08.07.2020 р. є неправомірним.

Отже суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом, які нараховані за період 08.07.2020 р. по 21.03.2021 р. на суму 5780, 44 грн.

На підставі викладеного суд доходить до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлений позов про стягнення 19884,09 грн. Позов підлягає задоволенню в частині стягнення 19443,93 грн.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 2270 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2219,38 грн. ((19443,93 грн. х 100 %) / 19887,09 грн. = 97,77 %; 2270 грн. х 97,77 % = 2219,38 грн.)

Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 141, 228-229, 258-260, 263 -265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № НОМЕР_4 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Новомиколаївським РВ УМВС України в Запорізькій обл. 16.03.2007 року, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.02.2013 р. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.02.2013 року в сумі 19443,93 грн. (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок три гривні дев`яносто три копійки), яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 13663,49 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістдесят три гривні сорок дев`ять копійок), 5780, 44 грн. (п`ять тисяч сімсот вісімдесят гривень сорок чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» понесені судові витрати в розмірі 2219,38 грн. (дві тисячі двісті дев`ятнадцять гривень вісімнадцять копійок).

В іншій частині позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Михайлівським районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Д.П. Ігнатьєв